Олександр Клименко, голова САП, висловив занепокоєння щодо втручання влади у діяльність його організації. Він зазначив, що з боку влади постійно виникає бажання вплинути на роботу САП. За його словами, провідну роль у цьому процесі відіграє Служба безпеки, яка, на думку Клименка, займається не своїми завданнями і є абсолютно непідзвітною. “Навіщо їм відстежувати наших експертів? Чому вони стежать за судовими рішеннями по наших справах? Що тут відбувається? Навіщо це потрібно? Хіба так вони виконують свої обов’язки?” — підкреслив він. Крім того, Клименко звернув увагу на тиск, який відчувають прокурори САП, особливо ті, хто працює над чутливими справами, такими як справа Чернишова. Він повідомив про постійні спроби злому акаунтів, електронної пошти та інших засобів зв’язку.
Архіви позначок: САП
Завершення розслідування щодо корупційних дій у Верховній Раді
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівниці однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча ім’я підозрюваної не було розкрито, з матеріалів справи стає зрозуміло, що йдеться про народну депутатку та лідерку фракції «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Згідно з інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупційних дій серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку у голосуваннях. «Мова йшла про стабільний механізм співпраці з виплатами наперед. Народні депутати мали дотримуватися вказівок щодо голосування — «за» чи «проти», утримання або ж неучасті», — зазначається у повідомленні.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, який очолював підрозділ детективів Головного підрозділу детективів БЕБ, оприлюднив свою декларацію після переходу на роботу в ТОВ «Транскомгруп». У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ «Транскомгруп» він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, що в сумі перевищують 8 тисяч гривень. Сім’я володіє квартирою в Києві площею 50,5 м², вартість якої становить 2,14 мільйона гривень, а також земельною ділянкою в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершеним будівництвом — квартирою площею 43,09 м² у столиці, зареєстрованою на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Ящука, а також кошти на рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку, загальна сума яких складає кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. У декларації не вказано цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував також роботу за сумісництвом та членство в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на сторонніх осіб. BMW належить Богдані Зубець, вчительці та сестрі дружини Ящука. Щоб ускладнити розслідування, Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які належать іншому автомобілю. Toyota ж зареєстрована на Анатолія Слепенчука, близького знайомого Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук володіє нерухомістю в Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов з вимогою визнати активи, пов’язані лише з автомобілями, необґрунтованими. Загальна вартість цих активів досягає майже 4 мільйонів гривень.
Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ: заволодіння зерном на 776 мільйонів
НАБУ та САП виявили значну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). У злочинну групу входили колишні високопосадовці корпорації та представники іноземної компанії. У 2021 році керівники ДПЗКУ уклали чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з фальшивими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на суму 776 мільйонів гривень.
Слідство вимагає конфіскації майна колишнього поліцейського
Спеціалізована прокуратура наполягає на конфіскації підозрілих активів на суму 2,7 мільйона гривень у колишнього працівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Василя Юращука. Розглядається справа стосовно автомобіля Mercedes-Benz G 55 AMG, вартість якого перевищує 1,5 мільйона гривень. Посадовець зазначав, що придбав автомобіль за 5 тисяч гривень. Крім того, протягом 2020-2024 років на банківські рахунки Юращука надійшло понад 1,1 мільйона гривень. Аналіз доходів засвідчив, що законним шляхом він не міг придбати це майно. У зв’язку з цим прокурор САП звернувся до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та стягнути їх на користь держави. ВАКС вже наклав арешт на автомобіль та земельну ділянку, які належать Юращуку. Юращук став власником автомобіля, обіймаючи посаду начальника управління стратегічних розслідувань Нацполіції в Тернопільській області. У 2025 році він вирішив залишити службу в Нацполіції та розпочати кар’єру в державній виконавчій службі на посаді головного спеціаліста відділу у Вижницькому районі Чернівецької області.
Розслідування корупційного злочину на Донеччині: виявлено привласнення коштів на водопроводному проєкті
Слідами діяльності голови АМКУ виявили організовану схему, в результаті якої було викрадено понад 80 мільйонів гривень, виділених на документацію для інфраструктурного проєкту на Донеччині.
За даними розслідування, у 2021 році, за рішенням керівництва Донецької ОДА, Департаменту ЖКГ було надано понад 80 мільйонів гривень для створення проєктно-кошторисної документації на спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південно-Донбаський водопровід.
У листопаді 2021 року, за узгодженим плануванням, директор Департаменту ЖКГ уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана для реалізації злочинного задуму.
Проте, договір було укладено з метою привласнення коштів, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми.
Підозру отримали (посади вказані на момент скоєння злочину):-
– директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації;
– заступник начальника управління Донецької ОДА;
– бенефіціарний власник низки комерційних підприємств.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.
Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.
Буданов заявляє про відсутність зв’язку Зеленського з антикорупційними розслідуваннями
Керівник офісу президента Кирило Буданов заявив про відсутність будь-якого зв’язку Володимира Зеленського з антикорупційними розслідуваннями, які проводять Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Про це він заявив в інтерв’ю ліванському виданню Almodon.
Коментуючи вплив корупційних скандалів на авторитет української влади, він зазначив, що корупція є однією з найбільших проблем, яка може вразити будь-яку державу, особливо в умовах війни. ”Я особисто підтримую зусилля антикорупційних органів щодо очищення українського уряду”, — додав Буданов.
Крім того, за його словами, український президент Володимир Зеленський “жодним чином не причетний до цих розслідувань”. ”Я хотів би підкреслити, що Володимир Зеленський жодним чином не причетний до цих розслідувань. Він все ще є лідером України”, — підсумував керівник ОП.
Відрядження Держфінмоніторингу: Критика та Затримки в Розслідуваннях
За рік керівництва Державною службою фінансового моніторингу України, Філіп Пронін здійснив понад 70 днів за кордоном. Ці подорожі включали Париж, Страсбург, Люксембург, Цюрих, Берн, Танзанію та Мексику. Офіційно це було пов’язано з заходами FATF, Egmont Group та міжнародними зустрічами. Однак, як повідомляє BIHUS, це також було систематичною відсутністю Проніна у моменти, коли в Києві виникали найгостріші претензії щодо діяльності його відомства. 21 січня, тимчасова слідча комісія парламенту у справі «Мідас» чекала на Проніна для пояснень щодо підозрілих операцій та походження багатомільйонних застав учасників енергетичного скандалу. Він не з’явився, пославшись на лікарняний. Наступного дня відбулося засідання Egmont Group у Танзанії, яке тривало 11 днів. Після цього було засідання FATF у Мексиці. У цей час у Києві проходило засідання комісії, де його знову чекали. Подібна схема повторювалася протягом року. У лютому, після скандалу з санкціями проти Петра Порошенка, Пронін вирушив до Парижа на засідання FATF. Навесні він проігнорував запрошення депутатів звітувати про діяльність служби. Улітку його маршрути пролягали через Страсбург і Люксембург. Публічні звіти обмежувалися фразою «взяв участь у пленарному засіданні». Зафіксовано не було конкретних досягнень, включно з прогресом у питанні щодо Росії в FATF. На тлі розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі «Мідас», служба фінансового моніторингу, яка має доступ до даних про фінансові потоки, мала б стати ключовим аналітичним органом. Детективи скаржилися на місяці очікування відповідей на свої запити. Один із запитів, надісланий у січні, до кінця листопада так і залишився без офіційної відповіді. З 1224 матеріалів до бюро було передано лише 91. За інформацією журналістів, 37 млн гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія зі статутним капіталом у 1000 гривень. Майже 100 млн гривень за Ігоря Фурсенка перерахувала фірма зі статутним капіталом 100 000 гривень. Служба стверджувала, що не бачить порушень і не має права блокувати внесення застави. Однак після суспільного резонансу застава щодо іншого фігуранта все ж була заблокована. Одночасно антикорупційне бюро розслідує 14 епізодів, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. У його заступника Богдана Корольчука вилучили понад 3 млн гривень готівкою та близько 280 тис. доларів. У цей час Пронін перебував у чергових закордонних відрядженнях — у Цюриху, Берні та Парижі.
Співпраця НАБУ та САП з американськими відомствами у справі Міндіча: деталі звіту Конгресу
У звіті Конгресу США розкрито деталі співпраці Національного Бюро розслідувань (НАБУ) та Спеціальної Антикорупційної Прокуратури (САП) з Міністерством юстиції та ФБР США у справі Сергія Міндіча.
Міністерство юстиції США надавало консультаційну підтримку НАБУ та САП. Про це повідомляється у звіті.
Народний депутат Гончаренко зазначив, що Юридичний радник Міністерства юстиції США та представники ФБР проводили зустрічі з НАБУ для наставництва у справах, обговорення можливих схем хабарництва або відмивання грошей, а також координації дій щодо відстеження коштів, вилучених у ході розслідувань.