Експосол України у США Ольга Стефанішина прокоментувала визначену судом заставу та повідомила, що зараз не має грошей для її внесення.
Про це заявила Ольга Стефанішина.
Як зазначила Стефанішина, необхідної суми в неї наразі немає, однак вона шукатиме можливість сплатити заставу.
«У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 [мільйонів]. Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу», — сказала вона.
Під час розгляду справи колишньої віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної прокурор САП оголосив листування, яке слідство вважає пов’язаним із можливим впливом на конкурс з відбору директора Національного антикорупційного бюро України.
Про це стало відомо на судовому засіданні, де прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зачитав відповідні матеріали.
За версією слідства, 30 грудня 2022 року голова конкурсної комісії з відбору директора НАБУ Роман Кучерявенко відправив Ользі Стефанішиній скриншот зі списком кандидатів.
Як повідомив прокурор, у відповідь Стефанішина написала: «Із спіска мінус только 1, остальниє поздавайтє. Дєлайтє, што хотітє, мнє нужни 60 і 62. Откладивайтє засєданія. Нє я должна за вас думать».
Під час засідання також зазначили, що під номером 60 у списку була Людмила Сугак, а під номером 62 — Павло Кириленко, який зараз очолює Антимонопольний комітет України.
Прокурор навів ці обставини як частину матеріалів, які, на думку сторони обвинувачення, можуть свідчити про можливий вплив на проведення конкурсного відбору. Розгляд справи триває.
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі колишнього прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, якого підозрюють у вимаганні 80 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Про це повідомили в НАБУ.
За версією слідства, із січня по квітень 2026 року підозрюваний, обіймаючи посаду прокурора, неодноразово вимагав від адвоката хабар. У відповідь він обіцяв вчинити або не вчинити процесуальні дії на користь підзахисної адвоката — нотаріуса, яка фігурувала у справі про реєстрацію права власності на земельні ділянки на підставі нібито підроблених документів.
Слідство вважає, що прокурор обіцяв повідомити жінці про підозру за менш тяжкою статтею, не брати до уваги всі епізоди ймовірної протиправної діяльності та укласти угоду про визнання винуватості з мінімальним покаранням.
У разі відмови, як стверджує слідство, він погрожував оголосити підозру за 15 епізодами кримінальних правопорушень і додатковою статтею. За даними слідства, це могло призвести до реального позбавлення волі та заборони займатися нотаріальною діяльністю.
Спершу розмір неправомірної вигоди становив 50 тисяч доларів США, але згодом, за інформацією правоохоронців, вимоги зросли до 80 тисяч доларів. Як зазначає слідство, передавати кошти планували частинами через заздалегідь визначений пункт обміну валют.
Вищий антикорупційний суд офіційно не затвердив угоду про визнання винуватості, яку уклали зі суддею Західного апеляційного господарського суду Олегом Матущаком. Причиною стала неможливість виконати фінансові зобов’язання перед ЗСУ.
Слідство встановило, що раніше суддя погодився на угоду та взяв на себе зобов’язання протягом трьох місяців перерахувати 12 млн грн на потреби Збройних Сил України. Однак пізніше підозрюваний заявив, що не може забезпечити цей переказ, оскільки третя особа відмовилася надати кошти. Через це суд відмовив у затвердженні угоди, укладеної за участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і постановив продовжити досудове розслідування у загальному порядку.
НАБУ і САП інкримінують Олегу Матущаку незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України та декларування недостовірної інформації за ч. 1 ст. 366-2 КК України. За даними правоохоронців, у 2020–2023 роках суддя набув елітну нерухомість у Львові — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн, оформивши ці активи на тещу. Крім того, у деклараціях за 2022–2023 роки він не вказав інформацію про користування орендованим житлом. Як зазначають правоохоронці, офіційні доходи та заощадження посадовця не дозволяли здійснити такі придбання.
Прокурор САП, спираючись на матеріали ДБР, звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів і стягнення в дохід держави майна на 7,3 млн грн. Йдеться про майно, яке командир 31 окремого ремонтно-відновлювального полку оперативного командування «Південь» Максим Вінницький оформив на своїх родичів.
За даними слідства, військовослужбовець записав активи на матір, співмешканку та її близьку родичку. Упродовж 2023–2024 років офіцер придбав дві квартири та два автомобілі, номінальними власницями яких стали його матір, співмешканка та мати співмешканки. Водночас саме він організовував купівлю цього майна та оплачував його.
Перевірка законних доходів командира полку, його співмешканки та близьких родичів показала, що офіційних заощаджень у них було недостатньо для придбання таких активів. Через це прокурор просить суд визнати це майно необґрунтованим і стягнути його з номінальних власників у дохід держави.
НАБУ повідомило про завершення розслідування щодо організованої злочинної групи, яка впродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств — учасників концерну «Укроборонпром» — на суму понад 32 млн грн. Також слідство встановило замах на заволодіння ще понад 19 млн грн.
За даними слідства, підприємство-спецекспортер штучно залучало іноземних посередників для укладення зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про компанії, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, які фактично не надавали жодних послуг, оскільки всю роботу виконували штатні працівники державного підприємства.
У 2014–2019 роках цим посередникам перерахували понад 560 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 13,3 млн грн, а також майже 670 тис. євро, або 19,3 млн грн. Надалі ці кошти виводили через рахунки фіктивних фірм, після чого розподіляли між учасниками злочинної групи.
Окремо слідство встановило, що у 2016–2019 роках службові особи підприємства підготували документи на оплату компаніям-нерезидентам приблизно 172 тис. доларів США, що еквівалентно 4,4 млн грн, та майже 500 тис. євро, або 14,7 млн грн. Однак переказ цих коштів не відбувся, оскільки зловмисники дізналися про слідчі дії НАБУ та САП у схожих справах.
У березні 2021 року НАБУ та САП викрили цю схему та повідомили про підозру трьом особам: колишньому директору державного підприємства, який нині є заступником генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишньому раднику директора підприємства-спецекспортера та бенефіціару приватної компанії.
Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою; ч. 3 ст. 15 — закінчений замах на злочин; ч. 2 ст. 28 — вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.
НАБУ та САП викрили колишніх посадовців прокуратури Кіровоградщини, яких підозрюють у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди в обмін на закриття кримінального провадження. Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.
Як вважає слідство, колишній перший заступник керівника обласної прокуратури вимагав кошти у представників підприємств системи Національної академії аграрних наук України. Частиною хабаря, за матеріалами справи, мав бути автомобіль Tesla Model X P100D.
За версією слідства, щоб приховати походження майна, до схеми залучили тодішнього керівника окружної прокуратури та довірену особу. Після арешту автомобіля фігурант, як стверджується, через посередника одержав ще 13,5 тис. доларів США.
Загальна сума неправомірної вигоди, яку інкримінують учасникам схеми, перевищує 88 тис. доларів США. Водночас, за даними НАБУ, фактично було отримано Tesla та 13,5 тис. доларів, що разом становить близько 44,5 тис. доларів. Колишньому першому заступнику керівника обласної прокуратури та ще двом фігурантам повідомили про підозру.
Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав свою провину у мільйонній розтраті. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором заводу. Справа стосується розтрати майна Державного агентства резерву України, а саме 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн, шляхом зловживання службовим становищем у змові з іншими особами. Суд визнав особу винною у злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з угодою, призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади на державних підприємствах на 3 роки та конфіскацією частини майна. Однак, ексдиректора звільнено від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк з обов’язками, передбаченими п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України. В рамках угоди особа зобов’язана відшкодувати збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим». Обвинуваченим був колишній директор заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.
Завершено розслідування справи про корупцію під час закупівлі безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії України. Пресслужба НАБУ повідомила, що сторонам захисту відкрито доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам вдалося виявити кілька епізодів, пов’язаних із цією справою. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних і міських адміністрацій та військовослужбовців Національної гвардії. Крім того, в НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. Центр протидії корупції повідомив, що серед фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 10 млн грн застави.
Олександр Клименко, голова САП, висловив занепокоєння щодо втручання влади у діяльність його організації. Він зазначив, що з боку влади постійно виникає бажання вплинути на роботу САП. За його словами, провідну роль у цьому процесі відіграє Служба безпеки, яка, на думку Клименка, займається не своїми завданнями і є абсолютно непідзвітною. “Навіщо їм відстежувати наших експертів? Чому вони стежать за судовими рішеннями по наших справах? Що тут відбувається? Навіщо це потрібно? Хіба так вони виконують свої обов’язки?” — підкреслив він. Крім того, Клименко звернув увагу на тиск, який відчувають прокурори САП, особливо ті, хто працює над чутливими справами, такими як справа Чернишова. Він повідомив про постійні спроби злому акаунтів, електронної пошти та інших засобів зв’язку.