Чехія заявила про відмову підтримувати блокування нового пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Це було оголошено віцепрем’єр-міністром Карелем Гавлічеком в ефірі чеського телебачення, повідомляє “Європейська правда”. Гавлічек підкреслив, що Чехія не приєднається до будь-якої сторони у цьому питанні. Він вважає необхідним сісти за стіл переговорів і досягти домовленості, зокрема, з’ясувати можливість проходження нафти через трубопровід “Дружбу”. Гавлічек також згадав про пропозицію чеського уряду постачати нафту до Словаччини через чеський сегмент “Дружби”, який використовується для транспортування неросійської нафти, що надходить танкерами з Італії. За словами Гавлічека, поточний обсяг поставок дозволяє відправляти до Словаччини лише невелику кількість сировини, і для збільшення обсягів необхідні технічні модифікації, які можуть тривати від кількох місяців до року.
Архіви позначок: Санкции против России
ЄС готує новий пакет санкцій проти китайських компаній
Західні політики продовжують обговорювати дипломатичний тиск та санкції на Китай, щоб обмежити його підтримку Росії в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Як повідомляє Радіо Свобода з посиланням на європейських чиновників, на п’ятий рік війни Китай поглибив підтримку РФ, закуповуючи енергоносії та забезпечуючи її критично важливими мінералами для виробництва дронів. Також із Китаю йде стабільний потік товарів подвійного призначення, таких як мікроелектроніка та промислове обладнання. Китайський лідер Сі Цзіньпін допоміг протистояти дипломатичному тиску на президента Росії Володимира Путіна, взаємодіючи з ним 19 разів із початку повномасштабного вторгнення, проводячи особисті зустрічі або телефонні дзвінки.Чиновники та аналітики зазначають, що Китай не надає прямої військової допомоги, але постійно розширює економічну, технологічну та дипломатичну співпрацю з Москвою. За їхніми словами, це поглиблення відносин, ймовірно, продовжить розвиватися цього року та дедалі більше ускладнює зусилля європейських урядів щодо впливу на Пекін.Аналітики кажуть, що китайські чиновники спочатку були стурбовані економічними наслідками війни, але згодом дійшли висновку, що конфлікт вигідний Пекіну, оскільки Європа зосереджується на Україні, а не на Азії. “Будь-який прогнозований економічний вплив на Пекін поки що також мінімальний, обмежуючись невеликими незалежними нафтопереробними заводами та приватними компаніями без суттєвих зв’язків із ширшою економікою”, – йдеться у статті.Видання процитувало аналітикиню берлінського центру MERICS Єву Зайверт, на думку якої Китай не очікує жодних серйозних наслідків. “Китай знає, що Європа, ймовірно, не накладе на нього повних санкцій, і прагне утримувати свою підтримку нижче порогу, який не спричинить масштабнішої відповіді”, – зазначила вона.Також журналісти нагадали, що з лютого 2022 року Брюссель додав китайські компанії до чорних списків, розглядаючи їх як частину ланцюгів постачання або фінансових потоків, пов’язаних з бойовими діями Росії. Очікується, що список буде розширено ще більше в 20-му пакеті санкцій ЄС, який буде оприлюднено 24 лютого, у четверту річницю вторгнення в Україну.
Україна розпочне продажі активів, конфіскованих у Росії
В Україні незабаром стартують продажі санкційних активів. Це анонсувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, першим з молотка підуть київський торговий центр “Оушен Плаза” (ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”), ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, готель у Буковелі ТОВ “АМСТЕЛ-СКІ”, а також ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат”. Про це вона повідомила у Telegram. Глава уряду у вівторок, 17 лютого, провела зустріч з очільником Фонду державного майна України Дмитром Наталухою та т.в.о. голови Державної служби геології та надр Леонідом Музикусом. Зі свого боку, Наталуха доповів про стан продажу санкційних активів та виконання графіку цього, який затвердив Кабмін. Ці активи охоплюють 26 об’єктів по всій державі. За словами Свириденко, уряд повністю сприяє тому, щоб перші об’єкти були якнайшвидше виставлені на торги. Крім того, Музикус доповів під час зустрічі про перевірки “сплячих” спецдозволів на стратегічні корисні копалини та нафтогазоносні надра. Свириденко наголосила, що уряд вже очікує на перші результати. “Якщо родовище до початку повномасштабного вторгнення простоювало – ліцензії будуть анульовані. Активи не повинні простоювати, а мають працювати на економіку. Доручила прискорити аудит ліцензій і вийти на системні рішення у сфері надрокористування у березні”, – додала прем’єрка. Уряд у п’ятницю, 23 січня, спростив порядок продажу санкційних активів громадян Росії. Йдеться про ті, що були стягнуті у державну власність на відкритих аукціонах. Кошти будуть спрямовані на відбудову України.
Економічний тиск на РФ: Обговорено 20-й пакет санкцій
Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із делегацією сенаторів США на Мюнхенській безпековій конференції. Обговорювалися санкції проти Росії. “Зараз саме час підвищити ціну війни для Росії як ніколи раніше. Щоб привести Путіна за стіл переговорів зі справжніми намірами”, – йдеться в її повідомленні в соцмережі Х. Фон дер Ляєн підкреслила, що санкції проти Росії працюють, і найкраще вони працюють, коли скоординовані. 20-й пакет європейських санкцій посилить тиск за рахунок заходів в енергетиці, фінансових послугах та торгівлі, а також шляхом припинення обходу санкцій. Пропонується повна заборона морських послуг, що може ізолювати Росію та скоротити її доходи від викопного палива за умови тісної координації з партнерами G7 та Сполученими Штатами.
Україна запроваджує санкції проти російського “тіньового флоту”
Президент України Володимир Зеленський підписав указ РНБО про санкції проти 91 судна, які використовує Росія для нелегального експорту нафти. Ці танкери працюють під прапорами 20 країн, намагаючись обійти світові енергетичні обмеження.
РНБО запровадила рішення щодо застосування санкцій проти цих морських суден, які входять до складу “тіньового флоту” Росії.
Кораблі РФ задіювалися для перевезення нафти та нафтопродуктів із російських портів, зокрема з Новоросійська, Усть-Луги та Приморська, до третіх країн. Постачання здійснювалося в обхід санкцій Євросоюзу, G7 та інших держав. Дані моніторингу свідчать про це в Чорному, Червоному й Балтійському морях.
Підсанкційні судна ходили під прапорами майже 20 країн. Серед них лише одне — під російським стягом, інші ж були зареєстровані під прапорами Панами, Ліберії, Камеруну, Барбадосу, Маршаллових Островів, Гонконгу, Сьєрра-Леоне, Тонги, Палау, Гвінеї, Коморських Островів, Багамських Островів, Індонезії, Малаві, Гвінеї-Бісау, Джибуті, Гаяни та Есватіні.
Україна передасть зібрану інформацію відповідним державам і продовжить співпрацю з партнерами для подальшої синхронізації санкцій у їхніх юрисдикціях. Із переліку 27 суден вже перебувають під обмеженнями з боку США, Великої Британії, Швейцарії та Євросоюзу. Щодо решти 64 триває робота із запровадження санкцій.
Обмеження проти “тіньового флоту” є одним із ключових напрямів, адже дозволяє посилити тиск на тих, хто транспортує російську нафту й таким чином сприяє наповненню бюджету РФ для фінансування війни проти України. “Танкери “тіньового флоту” є ключовим інструментом обходу нафтових санкцій, тому їхня ідентифікація та запровадження санкцій проти них мають відбуватися швидко й без винятків. Кожне таке судно повинне розглядатися як елемент фінансування російської воєнної машини”, — зазначив радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Apple впроваджує обмеження для російських користувачів
Apple масово блокує облікові записи росіян, чиї імена збігаються з іменами осіб, які перебувають під санкціями, вимагаючи підтвердження особи через паспорт. Обмежено покупки в App Store, підписки (Apple Music, iCloud+), платежі. Також обмежено доступ до Game Center, iCloud.
Нові санкції США проти Росії: Що відомо?
США підготували нову хвилю санкцій щодо Росії. Однак, наразі не очікується негайного їх впровадження. Про це повідомили джерела в європейських урядах, цитуючи інтерв’ю Bloomberg. Європейський Союз також готує свій пакет санкцій, що приурочений до четвертої річниці початку російської агресії. Водночас, європейські офіційні особи наголошують на тому, що дії проти російського «тіньового флоту» мають більш поступовий характер, ніж рішуча відповідь.