Антикорупційне відомство перевіряє рахунки родини ексчиновника Держрибагентства Альберта Ткачова

Українські банки отримали від антикорупційного відомства запити щодо виявлення рахунків і перевірки фінансових операцій колишнього керівника управління Держрибагентства у Дніпропетровській області Альберта Ткачова, а також його близьких. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на відповідне звернення правоохоронців.

У запитах від банків вимагають надати розгорнуті відомості про наявні рахунки, залишки коштів, здійснені операції, призначення платежів і повні дані контрагентів Альберта Ткачова та членів його родини. Крім того, перевірка охоплює залишки цінних паперів і рух інших активів на ринку капіталу.

У 2025 році Альберт Ткачов обіймав посаду начальника управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області. Відповідно до його декларації за 2025 рік, родина має у власності житловий будинок і земельну ділянку. При цьому за два роки між звітними періодами сім’я придбала автомобіль Toyota 2023 року випуску, а доходи дружини посадовця помітно зросли: якщо три роки тому вона заробляла 650 тисяч гривень на рік, то наразі задекларувала дохід у 4 мільйонів гривень.

Також варто нагадати, що у 2016 році Альберт Ткачов уже опинявся в центрі гучного скандалу через «полювання» рибінспекторів та силовиків, під час якого постраждали люди. Тоді це завершилося звільненням тодішнього керівника обласного управління Олександра Жука, а сам Ткачов залишив посаду за власним бажанням.

Окрім цього, повідомляється, що раніше антикорупціонери вже надсилали аналогічний запит щодо пошуку банківських рахунків і перевірки транзакцій стосовно колишнього голови Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрія Щиголя, який очолював відомство у 2020–2023 роках.

Готівкові заощадження та майно Андрія Тимченка: що вказано у декларації за 2025 рік

Посадовець Андрій Тимченко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій зазначив дохід понад 1,1 мільйона гривень, а також значні заощадження у гривнях та іноземній валюті. Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з документом, заступник голови районної державної адміністрації задекларував готівкові кошти у розмірі 570 тисяч гривень, 145 тисяч доларів США та 85 тисяч євро. У порівнянні з 2024 роком сума накопичень у національній валюті зросла, тоді як обсяги заощаджень в іноземній валюті залишилися без змін.

У власності Тимченка є дві квартири у столиці. Перша квартира площею 104,7 кв.м була придбана у 2012 році за 1,161 мільйона гривень і належить йому особисто. Друга квартира площею 51 кв.м оформлена у 2007 році та перебуває у спільній власності з дружиною Ніною Тимченко, при цьому посадовцю належить 67%.

Також заступник голови РДА володіє земельною ділянкою площею 2429 кв.м у селі Харківці Київської області. Серед транспортних засобів у декларації вказаний автомобіль Toyota Prado 2006 року випуску, який був придбаний за 379,5 тисяч гривень.

Інформація про корпоративні права, цінні папери або об’єкти незавершеного будівництва у звітності відсутня. Наскільки задекларовані активи та накопичення посадовця відповідають його офіційним доходам, має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час відповідної перевірки.

У Туреччині 36 людям виписали ордери на затримання у справі про хабарництво

Генеральна прокуратура Анкари в суботу повідомила, що прокуратура Туреччини видала ордери на затримання 36 осіб. Серед них є мер одного з районів Анкари, яким керує головна опозиційна сила країни, передає Reuters.

Слідство пов’язане з підозрами у хабарництві та маніпуляціях під час проведення державних тендерів.

За інформацією прокуратури, правоохоронці вже затримали 27 підозрюваних, а пошук інших ще триває.

Мер району Чанкая в Анкарі Хюсейн Джан Гюнер, який представляє Республіканську народну партію (CHP), написав у соцмережі X, що повідомив правоохоронні органи про своє місцезнаходження. Також він залишив запасний ключ від свого будинку для слідчих, які проводять обшук, поки він повертається до Анкари.

«Відтоді як ми обійняли посаду, ми керували цією установою якнайкраще й не допустили жодного вчинку, який міг би осоромити тих, хто довірив нам свою підтримку», — заявив Гюнер.

Ця операція стала ще одним епізодом у серії розслідувань щодо муніципалітетів, якими керує Республіканська народна партія (CHP).

Уряд Туреччини наполягає, що судова система діє незалежно. Водночас CHP відкидає звинувачення і стверджує, що ці розслідування мають політичний характер.

Тищенко сплатив заставу у справі про вимагання хабаря

У справі про вимагання хабаря Микола Тищенко вніс за себе заставу в розмірі 10 млн гривень.

За словами адвоката нардепа, за наявною у нього інформацією, заставу вже внесено. Він також зазначив, що, наскільки йому відомо, ці кошти належать як самому пану Миколі, так і третій особі. Хто саме є цією особою, адвокат не повідомив, оскільки не має такої інформації.

У Степовому планують реконструкцію сільського будинку культури за майже 14 мільйонів гривень

Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради оголосив пошук генпідрядника для реконструкції Степівського сільського будинку культури. Оголошення оприлюднили в системі закупівель Prozorro.

Йдеться про об’єкт у селі Степове на вулиці Центральна, 6. Село входить до складу Гречаноподівської громади, розташованої в Криворізькому районі.

Сільський будинок культури — це одноповерхова будівля прямокутної форми, збудована в 1961 році. Нині вона перебуває в незадовільному технічному стані.

Проєкт реконструкції передбачає оновлення покрівлі, утеплення фасаду та опалення, а також заміну вікон і дверей на енергоефективні. До переліку робіт також входить оновлення сцени та глядацької зали: заміна підлоги, встановлення сучасного освітлення і звукового обладнання.

У внутрішніх приміщеннях планують вирівнювання стін, шпаклювання, фарбування та заміну підлогового покриття на керамічну плитку, лінолеум і ламінат. Окремо мають оновити системи опалення, водопостачання та електромережі.

Крім того, будівлю оснастять системами безпеки: пожежною сигналізацією, відеоспостереженням та охоронною сигналізацією. Також її мають зробити доступною для маломобільних груп населення. Для цього передбачено встановлення пандусів і поручнів, облаштування доступного туалету, широких дверних прорізів для безперешкодного пересування осіб на візках, а також безбар’єрного входу в усі основні приміщення.

Проєктом також передбачено благоустрій території: асфальтування прилеглої території, встановлення лавок, освітлення та озеленення.

Завершити роботи потрібно до 27 грудня 2027 року. На реконструкцію готові спрямувати не більше 13.914.411 гривень.

Подати пропозиції на участь у закупівлі можна до 27 липня. Якщо заявки надійдуть від двох і більше учасників, генпідрядника визначать за підсумками аукціону, який проведуть 27 липня.

Проєкт реконструкції будинку культури Виконавчий комітет Гречаноподівської сільської ради замовив ще 18 квітня 2025 року в Гурбанова Руслана Гамід Огли за 480.000 гривень.

ВАКС затвердив угоду з Віктором Яковлюком у справі «Укренерго»

Вищий антикорупційний суд погодив угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим Віктором Яковлюком. Йому визначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно.

Про це повідомила пресслужба ВАКС, не називаючи прізвища фігуранта. Водночас, за даними ЗМІ, йдеться саме про Яковлюка. Раніше його затримали за кордоном, після чого він погодився на спрощену процедуру екстрадиції. Також прокурор САП заявляв про намір укласти з обвинуваченим угоду, у зв’язку з чим матеріали щодо нього виділили в окреме провадження.

Як повідомляє прокуратура, 8 липня 2026 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП і пособником посадовця НЕК «Укренерго», якого викрили на розтраті державних коштів. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі, а також позбавив права обіймати керівні посади в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, зі штрафом. Водночас особу звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши визначені судом обов’язки.

Згідно з умовами угоди, особа має відшкодувати половину завданих збитків у розмірі 5,1 млн грн, а також перерахувати на підтримку ЗСУ 1,3 млн грн.

ВАКС залишив під арештом телефон депутата Полтавської міськради Вадима Ямщикова

Апеляційна палата ВАКС не задовольнила вимогу про повернення телефону депутату Полтавської міськради Вадиму Ямщикову від фракції «Слуга народу» у справі про «десятину» з дорожніх підрядів.

Суд залишив без змін арешт телефону депутата. Водночас сам Ямщиков у цій справі не є підозрюваним і має статус третьої особи.

За даними ЗМІ, слідство вважає телефон ключовим носієм листування, контактів та цифрових доказів. Вадим Ямщиков є чоловіком в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової.

На Сумщині викрили продаж фіктивного статусу «багатодітного батька» для уникнення мобілізації

У Сумській області за 120 тисяч гривень продавали статус «багатодітного батька», щоб допомогти уникнути мобілізації. За даними поліції, чоловік і жінка пропонували військовозобов’язаним оформити фіктивне батьківство над своїми малолітніми дітьми для виїзду за кордон. Обом підозрюваним уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 9 років позбавлення волі.

Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти

31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.

Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.

За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.

Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.

Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.

Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.

15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.

Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.

Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.

Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.

За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.

Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.

27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.

У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.

Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.

Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.

Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.

16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.

18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.

Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.

Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.

Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.

30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.

У Києві викрили схему з фіктивною «третьою дитиною» для ухилення від мобілізації

У Києві правоохоронці викрили нову схему ухилення від мобілізації. Чоловікам пропонували за гроші внести до державних реєстрів дані про неіснуючу третю дитину, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон. Водночас, як раніше наголошували в Нацполіції, умовний вирок за ухилення від служби не звільняє від подальшої мобілізації.

За даними слідства, схему організував 47-річний киянин, який називав себе адвокатом, хоча не мав відповідного свідоцтва. Йому вже повідомили про підозру. За процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва чоловіку оголосили підозру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного через державний кордон. Цю інформацію підтвердила Київська міська прокуратура.

Схема була орієнтована на чоловіків, які вже мають двох дітей і хочуть виїхати за кордон. За 8 700 доларів США підозрюваний обіцяв додати до баз даних Мін’юсту, а також до застосунків «Дія» та «Резерв+» відомості про третю дитину, якої насправді не існує.

Слідство встановило, що матір’ю такої фіктивної дитини могла бути як дружина «клієнта», так і будь-яка інша жінка. Наразі з’ясовується, яким способом підозрюваний технічно змінював дані в реєстрах і хто міг йому допомагати. Організатору інкримінують ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Також правоохоронці встановлюють можливих спільників і людей, які вже встигли скористатися цією послугою.

Згідно із законом, відстрочку від мобілізації можуть отримати чоловіки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Саме на цій нормі й будувалася схема: у разі внесення неправдивих відомостей до реєстрів «клієнт» формально мав би підстави для відстрочки та виїзду. Розрахунок був на автоматичну перевірку інформації в «Дії» та «Резерв+», а також на наявні прогалини в системі.

СБУ та Національна поліція регулярно викривають нові механізми ухилення від мобілізації. Найчастіше організатори пропонують підроблені документи або незаконний виїзд через «зеленку» за суми від кількох до десятків тисяч доларів. Особливістю київської схеми стало те, що зловмисник намагався маніпулювати саме цифровими державними базами даних, а не паперовими документами.

Серед фігурантів подібних справ є військові, які самовільно залишили частини, ув’язнені, мешканці прикордонних областей, а також лікарі й псевдоадвокати. Київський підозрюваний належить саме до останньої категорії, адже позиціонував себе як фахівця з правових питань без жодних законних підстав. За такі дії передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.