Справу щодо можливого хабаря Петеру Сійярто передали поліції Будапешта

Колишньому міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, соратнику Орбана, у справі про можливе отримання хабаря може загрожувати до 3 років позбавлення волі. Про це повідомляє Index.

Як стало відомо, справу щодо ймовірного прийняття хабаря колишнім очільником МЗС Угорщини Сійярто, якою спочатку займалася прокуратура, передали до головного управління поліції Будапешта, оскільки це більше належить до сфери його відповідальності.

У прокуратурі після отримання заяви про ймовірне скоєння злочину ексміністром зазначили, що наведена заявником інформація “може вказувати на злочин отримання хабаря”. Оскільки ексміністр більше не є депутатом і не має імунітету, у разі розвитку справи та доведення його провини йому може загрожувати до 3 років позбавлення волі, пише видання.

Зарплати правління ПриватБанку за липень

Голова правління “ПриватБанку” у липні отримав 4,459 млн гривень заробітної плати. Про це йдеться в матеріалах банку. Також йому нарахували 653 тис. гривень у негрошовій формі.

Заступники голови правління отримали зарплати у таких розмірах: 1,223 млн гривень, 1,531 млн гривень, 1,609 млн гривень та 1,833 млн гривень.

Членам правління нарахували зарплати у розмірах 1,819 млн гривень, 2,939 млн гривень, 1,457 млн гривень та 1,675 млн гривень.

До складу правління “ПриватБанку” входять 9 осіб. Головою є Мікаель Бьоркнерт, заступниками — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, членами правління — Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв та Антон Разумний.

Підозри колишнім керівникам Мукачівського районного ТЦК у справі про незаконне зняття з обліку

Колишнім керівникам Мукачівського районного ТЦК та СП повідомили про підозру у справі щодо ймовірного незаконного зняття військовозобов’язаних із військового обліку.

Про це повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола.

За його інформацією, підозри оголосили колишньому начальнику Мукачівського РТЦК та СП Євгену Пільгую та його колишньому заступнику Ігорю Годзинцю.

За версією слідства, вони отримували по 20 тисяч доларів США за незаконне списання військовозобов’язаних із військового обліку. Як стверджується, ця схема могла охоплювати близько 1000 осіб.

На Сумщині викрили двох керівників податкової у справі про вимагання хабаря

У Сумській області правоохоронці затримали двох керівників податкової служби, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від підприємця. Про це повідомляють правоохоронні органи.

За версією слідства, під час податкової перевірки посадовці повідомили підприємцю про нібито загрозу штрафу в 2,5 мільйона гривень. Водночас вони запропонували зменшити його до 70 тисяч гривень в обмін на хабар у 80 тисяч гривень.

Передачу грошей правоохоронці задокументували у два етапи. Після отримання другої частини неправомірної вигоди — 50 тисяч гривень — обох фігурантів затримали.

Як через наближених логістів освоювали кошти на військово-медичних об’єктах

До відстороненого начальника Медичних сил ЗСУ генерала Анатолія Казмірчука з’являється дедалі більше запитань щодо масштабної корупції під час будівництва військово-медичних об’єктів по всій країні. За наведеними даними, схеми реалізовувалися через керівників із логістики, яких Казмірчук особисто призначав на ключові посади. Саме ці посадовці забезпечували ухвалення потрібних рішень і проходження підрядів. Серед таких об’єктів фігурують госпіталі та центри крові, де згадуються генерал і наближене до нього оточення.

Завершено розслідування щодо колишнього прокурора у справі про вимагання 80 тисяч доларів США

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі колишнього прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, якого підозрюють у вимаганні 80 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Про це повідомили в НАБУ.

За версією слідства, із січня по квітень 2026 року підозрюваний, обіймаючи посаду прокурора, неодноразово вимагав від адвоката хабар. У відповідь він обіцяв вчинити або не вчинити процесуальні дії на користь підзахисної адвоката — нотаріуса, яка фігурувала у справі про реєстрацію права власності на земельні ділянки на підставі нібито підроблених документів.

Слідство вважає, що прокурор обіцяв повідомити жінці про підозру за менш тяжкою статтею, не брати до уваги всі епізоди ймовірної протиправної діяльності та укласти угоду про визнання винуватості з мінімальним покаранням.

У разі відмови, як стверджує слідство, він погрожував оголосити підозру за 15 епізодами кримінальних правопорушень і додатковою статтею. За даними слідства, це могло призвести до реального позбавлення волі та заборони займатися нотаріальною діяльністю.

Спершу розмір неправомірної вигоди становив 50 тисяч доларів США, але згодом, за інформацією правоохоронців, вимоги зросли до 80 тисяч доларів. Як зазначає слідство, передавати кошти планували частинами через заздалегідь визначений пункт обміну валют.

Декларація Миколи Старушка за 2025 рік: нова нерухомість без вказаної вартості та авто за 120 тисяч гривень

Виконувач обов’язків керівника територіального сервісного центру МВС у Полтавській області Микола Старушко відобразив у декларації за 2025 рік житловий будинок, гараж, кілька земельних ділянок і автомобіль. Частина цього майна внесена до документа без зазначення вартості.

Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, Микола Старушко працює адміністратором ТСЦ №5346 у селі Бутенки. Декларацію за 2025 рік він подав 21 березня 2026 року. У документі також зазначені його дружина Лілія Старушко та син Марк.

Основним місцем проживання сім’ї вказано будинок у Кобеляках площею 54,7 квадратного метра. Цю нерухомість посадовець придбав у 2011 році за 55 443 гривні.

Окремо в декларації зазначено, що 5 серпня 2024 року Старушко набув у власність ще один житловий будинок площею 82,6 квадратного метра, гараж площею 28,4 квадратного метра, а також три земельні ділянки площею 526, 47 і 1000 квадратних метрів. Вартість цих об’єктів у декларації не вказана.

Серед транспортних засобів Микола Старушко задекларував Volkswagen Golf 2002 року випуску, який був придбаний у листопаді 2025 року за 120 тисяч гривень. Його дружина володіє Peugeot 207 2009 року, мотоциклом Yamaha YBR 125, мопедом Suzuki Lets II, мотоциклом «Дніпро» МТ-11 та бортовим причепом.

За 2025 рік посадовець отримав 457 тисяч гривень заробітної плати в регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС і 29 тисяч гривень пенсії. Також він задекларував виплати за програмами зимової підтримки та національного кешбеку. Грошові активи, корпоративні права і фінансові зобов’язання в декларації відсутні.

Як зазначають розслідувачі, увагу НАЗК може привернути одночасне набуття будинку, гаража та трьох земельних ділянок без відображення їх вартості в декларації. Крім того, автори матеріалу вважають, що перевірки може потребувати відповідність задекларованої вартості автомобілів Volkswagen Golf і Peugeot 207 ринковим цінам на момент їх придбання.

Як Вадим Альперін нібито отримав контроль над держпакетом заводу «Оріон»

У 2024 році Вадим Альперін, попри санкції РНБО, позбавлення громадянства України та кримінальні провадження, нібито отримав контроль над 50% державного пакета акцій ПАТ МВО «Оріон». Розслідувачі стверджують, що головна цінність цього підприємства полягає у земельних ділянках та нерухомості в Одесі, які після приватизації перейшли під контроль нового власника.

За даними авторів розслідування, переможцем приватизаційного аукціону стало ТОВ «Мейсшип Каррі» зі статутним капіталом 450 тисяч гривень. Саме ця компанія придбала державний пакет акцій за понад 120 мільйонів гривень, хоча стартова ціна становила 4,38 мільйона гривень. Під час торгів вартість зросла майже у 27 разів.

Як зазначається у матеріалі, за шість секунд до завершення прийому заявок до аукціону приєдналися ще три компанії. Дві з них подали пропозиції лише на 1 та 2 гривні менше, ніж переможець. У результаті ТОВ «Мейсшип Каррі» отримало у власність 50% статутного капіталу ПАТ МВО «Оріон».

У розслідуванні також ідеться, що ще у 2022 році провести приватизацію намагалося ТОВ «Курортний». За твердженням авторів, бенефіціаркою цієї компанії є Євгенія Іованова, яка перебуває у родинних зв’язках з Альперіним. Після перемоги компанія відмовилася підписувати договір купівлі-продажу, а пізніше на підприємстві було змінено керівництво.

Окрему увагу розслідувачі приділяють діяльності низки тютюнових підприємств. За їхніми даними, ці структури були залучені до незаконного виробництва сигарет із використанням підроблених акцизних марок, приховування справжніх обсягів виробництва та ухилення від сплати акцизного податку.

Автори повідомляють, що під час обшуків правоохоронці вилучили понад 1,2 мільйона пачок сигарет із підробленими акцизними марками. Також, за їхньою інформацією, несплачений акциз лише одним із підприємств перевищив 42 мільйони гривень. Подальші перевірки, як стверджується, встановили збитки державі на понад 127 мільйонів гривень.

Крім цього, у матеріалі описано схему із заниженням митної вартості товарів під час імпорту. Розслідувачі зазначають, що через внесення недостовірних даних до митних декларацій державний бюджет у 2016–2017 роках недоотримав понад 77,7 мільйона гривень.

Також автори повідомляють про подання трьох заяв про вчинення кримінальних правопорушень і п’яти скарг. За їхніми матеріалами відкрито кілька кримінальних проваджень, зокрема Офісом генерального прокурора, Київською міською прокуратурою, Бюро економічної безпеки та поліцією Одеської області.

Попри все це, як стверджують розслідувачі, Альперін і далі контролює державні активи та продовжує діяльність, пов’язану з тютюновими й митними схемами.

Сергія Журавльова звільнили з посади в БЕБ Волині після обов’язкової атестації

Сергій Журавльов, який обіймав посаду заступника керівника Бюро економічної безпеки на Волині, не пройшов обов’язкову атестацію в межах перезавантаження відомства. Після цього його звільнили з посади.

Про це повідомила команда розслідувачів Bihus.Info.

У матеріалі йдеться, що раніше журналісти виявили у родини посадовця мільйонні активи, які з’явилися після його працевлаштування на державну службу. Зокрема, батько придбав дорогі автомобілі та нерухомість, якими користувався сам чиновник, сестра оформила на себе офісні приміщення, а доходи дружини зросли у сім разів.

Сам Журавльов пояснював ці активи «інвестиціями» батька, хоча той не мав достатніх офіційних доходів. Згодом також з’ясувалося, що він отримав паспорт РФ і мешкає на окупованій території.

На тлі цього скандалу після виходу сюжету також звільнилася очільниця волинського БЕБ Лариса Ревіна.

Схема розкрадань у парках Києва: що встановило слідство щодо «Київзеленбуду» та підрядів часів Бахмата

Столична поліція викрила чергову корупційну схему в КО «Київзеленбуд», пов’язану з розкраданням бюджетних коштів під час капітальних ремонтів парків. За даними слідства, ці проєкти реалізовувалися за часів керівництва колишнього гендиректора Юрія Бахмата. Про це повідомляє «КиївВлада».

Відповідні обставини досліджує Головне управління Нацполіції Києва в межах кримінального провадження №12025100000001461, відкритого 19 листопада 2025 року. Фігурантам попередньо інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

За версією слідства, посадовці «Київзеленбуду» могли привласнювати бюджетні кошти під час капітальних ремонтів парків і скверів. Правоохоронці вважають, що в документах були завищені обсяги виконаних робіт і послуг, а також вартість будівельних матеріалів та обладнання.

У центрі уваги слідства — чотири договори підряду, укладені між КО «Київзеленбуд» і ТОВ «Регіон 11» у вересні-грудні 2024 року. Йдеться про капремонт благоустрою парку «Радунка» вартістю 9,4 млн гривень, комплекс протизсувних заходів у східній частині парку «Нивки» за 3,9 млн, капремонт парку відпочинку «Юність» у Солом`янському районі за 5,8 млн, а також реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» в тому ж районі за 13,7 млн.

За інформацією слідства, на виконання цих договорів «Київзеленбуд» перерахував ТОВ «Регіон 11» 41,2 млн гривень, хоча загальна вартість договорів становить 32,8 млн. Як встановили правоохоронці, компанія залучила до виконання робіт п’ятьох суб’єктів господарювання: ТОВ «Бевентус» (нова назва — «Тедірокс»), ТОВ «Будівельна компанія Тесла», ТОВ «Смартінбуд», ТОВ «Тіоней» і ТОВ «Атлетех». Слідство вважає, що вони вносили недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт, зокрема щодо обсягів робіт, вартості матеріалів та обладнання.

За результатами судових експертиз у цій справі правоохоронці встановили, що вартість робіт за цими договорами була завищена на 2,9 млн гривень. Зокрема, під час робіт у парку «Нивки», за даними слідства, були завищені ціни на плити з гранітного каменю 400х400 мм товщиною 30 мм і плити з гранітного каменю 400х120 мм товщиною 30 мм.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період 2024-2025 ТОВ «Регіон 11» перераховувало отримані від КО «Київзеленбуд» кошти на рахунки афілійованих компаній з метою безпідставного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податку на прибуток, а також подальшого обготівковування і розподілу бюджетних коштів між учасниками цієї ймовірної протиправної діяльності. Серед таких компаній Нацполіція називає ТОВ «Бевентус», яке отримало 22,2 млн гривень, ТОВ «Будівельна компанія Тесла» — 4,7 млн, ТОВ «Смартінбуд» — 4,4 млн, ТОВ «Тіоней» — 2 млн, ТОВ «Атлетех» — 1,1 млн, а також ТОВ «БК «Нова-Граніт» — 1,4 млн.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри низці осіб, які можуть бути причетними до цих ймовірних злочинів. Їм офіційно інкримінували ч.5 ст. 191 КК України. Наразі відомо, що підозри отримали заступник директора КО «Київзеленбуд» з питань капітальних вкладень, провідна фахівчиня відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень цього комунального об’єднання, директор ТОВ «Регіон 11», головний інженер цієї компанії, засновник та директор ТОВ «Бевентус», а також громадянин, якого правоохоронці називають фактичним власником ТОВ «Атлетех», ТОВ «Бевентус» і ТОВ «Тіоней». Крім того, підозру вручили особі, яку правоохоронці вважають організатором цієї схеми. Йдеться про громадянина, який, за версією слідства, запропонував заступнику директора «Київзеленбуду» привласнювати бюджетні кошти під час виконання цих робіт і під контролем якого, ймовірно, перебуває ТОВ «Регіон 11».

На початкових етапах слідства у 2025 році правоохоронці також розслідували можливі розтрати і привласнення коштів під час капітального ремонту скверу навпроти будинку 5 на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі, яким на замовлення «Київзеленбуду» також займалося ТОВ «Регіон 11». Однак надалі в судових ухвалах у цьому провадженні більше не з’являлося даних про те, що слідчі встановили якісь порушення при реалізації цієї угоди.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Регіон 11» зареєстрували у лютому 2020 року. Від моменту заснування директором, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Сергій Прокоф’єв, який має «прописку» в окупованому Луганську. Вочевидь, саме він отримав підозру від правоохоронців. Компанія активно бере участь у тендерах, які проводять державні та комунальні структури України. Загалом вона має 22 договори на суму 129,6 млн гривень, з яких 10 угод на 93,7 млн укладено з КО «Київзеленбуд».

Правоохоронці щороку відкривають чимало кримінальних проваджень за фактами корупційних правопорушень з боку керівництва «Київзеленбуду» та його підрядників. Точної статистики щодо таких справ немає, однак можна припустити, що за їхньою кількістю це комунальне об’єднання входить до першої п’ятірки столичних структур, підпорядкованих Київраді та КМДА, які фігурують у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас головною проблемою залишається те, що більшість таких справ не доходить навіть до повідомлень про підозру, а якщо підозри і вручають, то до обвинувальних вироків судів доходить небагато.

Наприклад, у березні 2025 року правоохоронці повідомили про підозри керівникам чотирьох компаній, які співпрацювали з «Київзеленбудом», а також ексначальнику відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень КО. Це відбулося в межах справи щодо ймовірної розтрати і привласнення близько 5,3 млн гривень під час проведення низки капітальних ремонтів столичних зелених та «відпочинкових» зон, на які загалом витратили 31,2 млн гривень. Зокрема, правоохоронців зацікавила реалізація 5 угод, укладених із ТОВ «ДСЗ». За версією слідства, схема діяла за звичною для столиці «традицією»: кілька осіб домовилися заробляти шляхом завищення вартості матеріалів, неповного виконання договорів та обготівковування коштів через підконтрольних суб’єктів господарювання. Наразі цю справу вже передали до суду для розгляду по суті.

Також на початку минулого року Державне бюро розслідувань розпочало слідство за фактами ймовірного отримання «відкатів» керівництвом КО «Київзеленбуд». Наразі правоохоронці попередньо встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а всього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Ці кошти підрядники сплачували за підписання актів виконаних робіт — 15% від суми договору — та за можливість подальшої співпраці з «Київзеленбудом». Щонайменше трьом уже колишнім посадовцям КО вручено підозри, зокрема колишньому гендиректору Юрію Бахмату та його першому заступнику Олексію Лукашу. Після цього їх відправили до СІЗО з можливістю внесення застави по 51,4 млн гривень за кожного. Підозри також отримали двоє бізнесменів, які співпрацювали з «Київзеленбудом». Схоже, правоохоронцям вдалося розкрити цю схему завдяки підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.

Справа щодо цих експосадовців також уже перебуває на розгляді суду. Водночас 5 лютого 2026 року суд змінив їм запобіжний захід: звільнив з-під варти та відправив під цілодобовий домашній арешт.

Крім того, Нацполіція наразі розслідує чотири відносно «свіжі» кримінальні справи щодо ймовірних масових порушень законодавства з боку посадовців «Київзеленбуду», у межах яких уже вручено 6 підозр. Серед фігурантів — той самий екскерівник цього комунального об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом із двома спільниками причетний до завдання збитків бюджету на 4,9 млн гривень під час робіт із «боротьби з амброзією»: попередньо підрядник обробив меншу площу території, ніж було потрібно. Також правоохоронці викрили низку фігурантів, причетних до втрати столичним бюджетом майже 1,5 млн гривень під час капремонтів парку «Позняки» та парку в районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до актів виконаних робіт були включені «зайві» витрати.

Порушення в роботі «Київзеленбуду» фіксують і аудитори столичної мерії. Наприклад, у жовтні 2025 року вони відзвітували про перевірку за 2022-2024 роки, під час якої встановили порушення та недоліки на загальну суму 984,7 млн гривень. Серед причин — дискримінаційні та непрозорі вимоги в тендерах на закупівлю товарів і послуг за відсутності вимог до якості, нестягнення штрафних санкцій з підрядників і постачальників за неналежне виконання умов угод, використання дорожчих «закуплених» саджанців замість вирощеного комунальним об’єднанням посадкового матеріалу, часте невикористання закупленої спецтехніки, ризик втрати землі розсадника «Київзеленбуду» в передмісті через «нереєстрацію» права постійного користування, а також самовільне зведення офісної будівлі на одній із ділянок цього КО.

Обов’язки генерального директора КО «Київзеленбуд» наразі виконує Ольга Манько, яка у 2015-2020 роках очолювала підпорядковане цьому комунальному об’єднанню КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. На цю посаду вона вступила у березні 2025 року, одразу після затримання ексгендиректора Юрія Бахмата у вищезгаданій справі від ДБР. Він очолював КО з 19 жовтня 2023 року і саме за його керівництва «Київзеленбуд» співпрацював із ТОВ «Регіон 11». До нього, з 1 серпня 2023 року, обов’язки керівника цього комунального об’єднання виконувала Вікторія Середіна — тодішня перша заступниця гендиректора.

У своїй діяльності КО «Київзеленбуд» підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який до червня 2023 року мав назву Управління екології та природних ресурсів. Із грудня 2025 року обов’язки директора цього департаменту виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких самих правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на посаді Олександра Возного. Останній обіймав цей пост із січня 2021 року та був звільнений на тлі, зокрема, вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи. Зокрема, йшлося про отримання ним підозри у справі щодо можливого отримання чиновниками вищезгаданого департаменту хабарів за видачу дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря. Станом на сьогодні діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка.