Архіви позначок: Коррупция

У Києві викрили схему з фіктивною «третьою дитиною» для ухилення від мобілізації

Оприлюднено автором

У Києві правоохоронці викрили нову схему ухилення від мобілізації. Чоловікам пропонували за гроші внести до державних реєстрів дані про неіснуючу третю дитину, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон. Водночас, як раніше наголошували в Нацполіції, умовний вирок за ухилення від служби не звільняє від подальшої мобілізації.

За даними слідства, схему організував 47-річний киянин, який називав себе адвокатом, хоча не мав відповідного свідоцтва. Йому вже повідомили про підозру. За процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва чоловіку оголосили підозру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного через державний кордон. Цю інформацію підтвердила Київська міська прокуратура.

Схема була орієнтована на чоловіків, які вже мають двох дітей і хочуть виїхати за кордон. За 8 700 доларів США підозрюваний обіцяв додати до баз даних Мін’юсту, а також до застосунків «Дія» та «Резерв+» відомості про третю дитину, якої насправді не існує.

Слідство встановило, що матір’ю такої фіктивної дитини могла бути як дружина «клієнта», так і будь-яка інша жінка. Наразі з’ясовується, яким способом підозрюваний технічно змінював дані в реєстрах і хто міг йому допомагати. Організатору інкримінують ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Також правоохоронці встановлюють можливих спільників і людей, які вже встигли скористатися цією послугою.

Згідно із законом, відстрочку від мобілізації можуть отримати чоловіки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Саме на цій нормі й будувалася схема: у разі внесення неправдивих відомостей до реєстрів «клієнт» формально мав би підстави для відстрочки та виїзду. Розрахунок був на автоматичну перевірку інформації в «Дії» та «Резерв+», а також на наявні прогалини в системі.

СБУ та Національна поліція регулярно викривають нові механізми ухилення від мобілізації. Найчастіше організатори пропонують підроблені документи або незаконний виїзд через «зеленку» за суми від кількох до десятків тисяч доларів. Особливістю київської схеми стало те, що зловмисник намагався маніпулювати саме цифровими державними базами даних, а не паперовими документами.

Серед фігурантів подібних справ є військові, які самовільно залишили частини, ув’язнені, мешканці прикордонних областей, а також лікарі й псевдоадвокати. Київський підозрюваний належить саме до останньої категорії, адже позиціонував себе як фахівця з правових питань без жодних законних підстав. За такі дії передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Поставки «Дніпровагонмашу» до НЛМК тривали з 2014 року до лютого 2022-го

Оприлюднено автором

Завод «Дніпровагонмаш», який належить раднику керівника Офісу президента Сергію Тігіпку, після початку російської агресії постачав вагони російському металургійному гіганту. Йдеться про період від 2014 року до середини лютого 2022-го. Як зазначено в розслідуванні агенції «Слідство.Інфо», цей комбінат забезпечував сталлю виробників озброєння та підприємства, пов’язані з розробкою російських ядерних ракет.

Журналісти з’ясували, що «Дніпровагонмаш» відправляв вагони «Новолипецькому металургійному комбінату» (НЛМК), власником якого є російський бізнесмен Владімір Лісін.

За даними розслідування, у 2014 році українське підприємство поставило російському комбінату 30 залізничних вагонів. У 2020-му завод передав рами та візки для використання виключно на території НЛМК. У 2021 році комбінат отримав 28 вагонів для перевезення окатишів — напівфабрикатів для виробництва сталі та чавуну. На початку 2022 року «Дніпровагонмаш» відправив НЛМК ще 16 вагонів для залишків металу після виробництва. Останні поставки виїхали з України 15 лютого, а до Росії прибули 24 та 28 лютого 2022-го.

Раніше «Схеми» повідомляли, що з 2014-го НЛМК активно постачав сталь підприємствам російського військово-промислового комплексу. Серед них — НВО «Електромашина», яке виготовляє бойовий модуль «Охотнік», а також «Марійський машинобудівний завод», де розробляють зенітні ракетні системи. Крім того, НЛМК продавав сталь двом російським держпідприємствам, що займаються виробництвом ядерної зброї: «Виробничому об’єднанню “Сєвєр”» і Російському федеральному ядерному центру.

У відповіді на запит журналістів пресслужба групи «ТАС», до складу якої входить «Дніпровагонмаш», заявила, що постачання продукції до НЛМК відбувалися «з дотриманням усіх вимог та обмежень українського законодавства, чинних на момент встановлення та виконання відповідних договірних зобов’язань».

В Офісі президента у відповідь на запитання, чи було відомо про співпрацю підприємства Сергія Тігіпка з НЛМК до того, як бізнесмену запропонували стати радником, повідомили лише, що «призначення Сергія Тігіпка позаштатним радником керівника Офісу президента відбулося з дотриманням чинних процедур та вимог законодавства».

«Новолипецький металургійний комбінат» перебуває під санкціями Ради нацбезпеки й оборони України з 2025 року.

На Тернопільщині виявили схему заниження митної вартості тракторів із Китаю

Оприлюднено автором

Тернопільська митниця виявила масштабні махінації з митною вартістю під час ввезення тракторів із Китаю на суму понад 143 мільйони гривень. У червні за фактами подання фальсифікованих документів оформили 12 протоколів про порушення митних правил. Про це повідомила митна служба України.

Дії порушників кваліфікували за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщення товарів через митний кордон із приховуванням від митного контролю шляхом подання недостовірних даних для визначення їхньої вартості. Загальна вартість сільськогосподарської техніки, що стала предметом цих махінацій, становить 143,2 млн грн.

Під час слідчих дій з’ясували, що упродовж 2024–2025 років українське підприємство імпортувало трактори з Китайської Народної Республіки. Щоб перевірити законність і прозорість цих зовнішньоекономічних операцій, Тернопільська митниця направила офіційний запит колегам із КНР.

Документи, отримані від китайської сторони, зокрема експортні декларації та супровідні матеріали, показали істотні розбіжності. Вартість, зазначена в інвойсах, які імпортер подавав українським митникам, виявилася значно нижчою за реальні дані країни відправлення. Загальна різниця в митній вартості техніки перевищила 941 тисячу доларів США.

Наразі триває розгляд справ про порушення митних правил. Крім адміністративної відповідальності, фігурантам може загрожувати і кримінальне покарання: митники вже скерували відповідне повідомлення до правоохоронних органів про виявлення ознак злочину, передбаченого статтею 201-3 Кримінального кодексу України.

Протести в Тирані не вщухають: 35-та ніч акцій через курортний проєкт у природоохоронній зоні

Оприлюднено автором

У Тирані вже 35-ту ніч поспіль тривають масштабні антиурядові виступи. Учасники протестів вимагають відставки прем’єр-міністра Еді Рами, тимчасової заміни уряду, змін до Конституції та припинення корупції.

Про розвиток подій повідомляє агентство Associated Press. За його даними, десятки тисяч людей пройшли головним бульваром албанської столиці до площі Скандербега.

Поштовхом до початку демонстрацій став проєкт будівництва розкішного курортного комплексу в природоохоронній зоні. Цей проєкт пов’язують із Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Згодом ці акції переросли в антиурядові та антикорупційні протести.

Під час ходи демонстранти вигукували “Нова Албанія” та “Еді Рама, у відставку!”.

Одним із головних символів протесту став великий бюст прем’єр-міністра, який учасники повалили за допомогою мотузки. Цей епізод відсилав до повалення пам’ятника багаторічному комуністичному лідеру Енверу Ходжі у 1991 році.

Оскільки акція пройшла у день 62-річчя Еді Рами, деякі протестувальники принесли символічні “торти” з цементу як натяк на будівельні проєкти. Крім того, учасники іронічно заспівали для глави уряду пісню “З днем народження”.

Ще одним помітним символом стали рожеві повітряні кульки у формі фламінго. Як пояснювали протестувальники, саме цим птахам може загрожувати зведення курортного комплексу. Через це демонстрації отримали назву “революція рожевих фламінго”.

Приблизно через дві години після початку протесту частина демонстрантів попрямувала до поліцейського відділку. Там вони вимагали звільнити затриманих під час акції біля парламенту, що відбулася у четвер. Тоді протестувальники розбили вікна будівлі поліції, а правоохоронці для розгону натовпу застосували водомет.

Побори з фур і маршруток у Дніпропетровській Укртрансбезпеці

Оприлюднено автором

Начальник відділу Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Дмитро Дяденчук, за наведеними даними, примушує підлеглих збирати данину з кожної фури та маршрутки в регіоні. Йдеться про 100 доларів або 2000 гривень на день з кожного такого транспортного засобу.

У матеріалі зазначається, що щодня Дніпропетровщиною курсують сотні фур і маршруток, що й формує масштаб цих поборів.

Також стверджується, що Дяденчук змушує підлеглих наздоганяти автомобілі та навмисно влаштовувати ДТП на службовому транспорті, аби після цього ставити «лохів» на «касу».

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Оприлюднено автором

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

Підозра у розтраті 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею на Вінниччині

Оприлюднено автором

У Вінницькій області начальницю відділу освіти однієї із сільських рад підозрюють у розтраті майже 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею.

Як повідомили в БЕБ, у 2023–2024 роках посадовиця затверджувала кошториси, у яких ціни на будівельні матеріали були завищені. Через це громада зазнала збитків в особливо великих розмірах.

Жінці оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів. Відповідальність за це передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Суд на Закарпатті оштрафував жінку за спробу ввезти через «зелений коридор» сотні кілограмів мюслі та пива

Оприлюднено автором

Ужгородський міськрайонний суд притягнув до адміністративної відповідальності громадянку, яка намагалася ввезти з-за кордону велику партію продовольчих товарів без обов’язкового митного декларування та сплати відповідних зборів. Про це повідомляє телеграм-канал Судом по схемах із посиланням на офіційні матеріали судової справи № 308/7107/26.

Інцидент, за матеріалами розслідування, стався 16 квітня 2026 року. Ольга Карбованець поверталася в Україну після приватної поїздки до Словаччини. Для перетину кордону в пункті пропуску «Ужгород-автомобільний» вона обрала смугу спрощеного митного контролю — «зелений коридор», чим підтвердила відсутність речей, які підлягають обов’язковому декларуванню або мають обмеження на ввезення.

Під час перевірки автомобіля Volkswagen Passat за допомогою спеціальних скануючих систем митники виявили підозрілі об’єкти в багажному відділенні. Замість особистих речей інспектори знайшли значні обсяги продуктів харчування. У машині було 252 банки пива Smadny Mnich загальним об’ємом понад 138 літрів, 30 кілограмів борошна макри Vitaflora, а також понад 209 кілограмів мюслі бренду Emco різних найменувань.

У суді представники митної служби зазначили, що перевезення таких обсягів продукції через спрощений коридор є грубим порушенням закону. Оскільки жінка перебувала за межами України менше ніж 24 години, її право на пільгове ввезення майна було суттєво обмежене. Крім того, обсяги виявленого вантажу, за їхніми словами, чітко вказували на його комерційне призначення.

Сама правопорушниця на судове засідання не з’явилася. Під час затримання на кордоні вона відмовилася коментувати ситуацію, скориставшись своїм конституційним правом не свідчити проти себе.

Після розгляду доказів суд визнав Ольгу Карбованець винною у порушенні митних правил за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за недекларування обмежених до ввезення товарів. Суд наклав на жінку штраф у розмірі 5 100 гривень. Також увесь виявлений продовольчий вантаж, за винятком дозволеної законодавством норми пива об’ємом 4,4 літра, конфіскували на користь держави.

В Одесі колишнього прокурора Калініна заочно засудили до 8 років ув’язнення

Оприлюднено автором

Київський районний суд Одеси визнав колишнього прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 винним у шахрайстві, зловживанні впливом і підбурюванні до надання неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 червня.

Після завершення у 2007 році Одеської національної юридичної академії обвинувачений працював в органах прокуратури до березня 2016 року, коли звільнився за власним бажанням. За даними справи, незадовго до цього він почав під різними приводами брати у людей великі суми грошей.

Один із епізодів стосується грудня 2015 року. Тоді він переконав свого знайомого вкласти 12 тисяч доларів США у виробничий цех у Миколаєві, який займався виготовленням і продажем меблів. Потерпілому обіцяли щомісячні дивіденди, однак жодних виплат він не отримав. Згодом працівник прокуратури почав уникати зустрічей, а телефоном вигадував виправдання.

В іншій ситуації до прокурора Калініна звернулися по допомогу зі скасуванням арешту товару, який в аеропорту вилучила Служба безпеки України. Уже після звільнення з прокуратури він, як встановлено, вводив співрозмовника в оману. Зокрема, запевняв, що товаришує з першим заступником прокурора Одеської області ще з часів навчання у виші, і той нібито може посприяти у знятті арешту з вантажу. За це, за його словами, для зампрокурора області та працівників Генеральної прокуратури України потрібно було передати 20 тис. доларів США неправомірної вигоди, половину з яких — авансом.

Після отримання коштів обвинувачений нібито розповідав вигадані історії про спілкування з посадовцем прокуратури та пояснював, що має поїхати до Києва для розмови.

Третій епізод був пов’язаний із працевлаштуванням. Раніше обвинувачений нібито допоміг хлопцю, який проходив практику в прокуратурі, влаштуватися архіваріусом до Київського районного суду Одеси. Пізніше, коли молодий чоловік знову шукав роботу, Калінін нібито пообіцяв його дідові, що за 2 тис. доларів онука візьмуть у прокуратуру. Згодом він повідомив, що нібито вже працює в НАБУ, і заявив, що може посприяти працевлаштуванню онука до Одеського територіального управління НАБУ. Експрокурору нібито передали 2 тис. доларів, але роботи в НАБУ хлопець так і не отримав.

Повідомлення про підозру колишньому прокуророві склали ще в липні 2016 року. Однак через те, що Калінін переховувався, вручити його особисто не змогли, а самого фігуранта оголосили в розшук.

У ході оперативно-розшукових заходів точне місце перебування підозрюваного Калініна встановити не вдалося. Водночас зібрані відомості свідчать, що у 2016 році він невстановленим шляхом виїхав на тимчасово окуповану територію Донецької області.

Через розшук підозрюваного ОСОБА_6 досудове розслідування неодноразово зупиняли. У 2023 році червоне сповіщення про розшук з’явилося в базі Інтерполу. У 2024 році суд дозволив спеціальне досудове розслідування, після чого відбувся заочний судовий процес.

За сукупністю злочинів Калініна засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Справу Костянтина Кулика передали до суду через незаконне списання податків на понад 641 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Колишній заступник начальника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик постане перед судом. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачують його у пособництві у зловживанні службовим становищем одному з керівників Державної фіскальної служби, що призвело до багатомільйонних збитків державі.

Про це повідомляє НАБУ.

За даними правоохоронців, Кулик сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, через що держава зазнала збитків на суму понад 641 млн гривень. Перший заступник голови ДФС, до повноважень якого входило підписання рішень за результатами розгляду скарг, в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва підозрюваного не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений строк.

Унаслідок реалізації цієї схеми приватне підприємство уникнуло сплати значних коштів до державного бюджету. Наразі розслідування завершено, а матеріали скеровано до суду.

За версією слідства, схема діяла через маніпуляції з процедурою розгляду скарг у податковій сфері. Суб’єкт господарювання звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, який безпосередньо відповідав за ухвалення рішень за результатами розгляду таких скарг, вирішив посприяти бізнесу та умисно не підписав відповідний проєкт рішення у чітко визначений законодавством строк.

Слідство вважає, що реалізації цього плану посприяв Костянтин Кулик. В останній день процесуального строку розгляду скарги він офіційно витребував у фіскалів усі матеріали перевірки компанії-скаржника.

Це дало можливість керівнику Державної фіскальної служби послатися на фізичну відсутність документів як на офіційну причину неможливості своєчасно ухвалити рішення. Через штучне затягування часу скаргу підприємства автоматично задовольнили за принципом мовчазної згоди, а державний бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на загальну суму понад 641 млн гривень.