Апеляційний Суд Розв’язав Спір щодо Класифікації Ароматизаторів “Лев-Україна”

[Текст статті, переписаний згідно з інструкціями]
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, що завершує тривалу суперечку між ТОВ «КОМПАНІЯ «ЛЕВ-УКРАЇНА» та Тернопільською митницею. Основною проблемою стало визначення класифікації ввезених харчових ароматизаторів за системою УКТ ЗЕД.

Суть конфлікту полягала в тому, що компанія імпортувала партію ароматизаторів, включаючи «Банановий лід», «Чорниця гранат» та «Кола», і задекларувала їх як харчову сировину з кодом 3302. Тернопільська митниця під час огляду вважала, що ці речовини є готовою рідиною для електронних сигарет і перекласифікувала товар у товарну позицію 2404.

Компанія «Лев-Україна» запевняла, що ввезені речовини є лише концентратами для харчової промисловості та не містять нікотину чи інших заборонених речовин. На підтвердження цього була представлена експертна оцінка Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби. Компанія аргументувала, що наявність пропіленгліколю чи гліцерину в складі ароматизаторів не робить їх автоматично «рідиною для вейпів», оскільки ці компоненти є стандартними інгредієнтами харчових продуктів.

Рішення суду. Суд апеляційної інстанції підтримав позицію «Лев-України». Колегія суддів постановила, що рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару було незаконним. Це рішення підкреслює важливість доведення фактичного складу товару під час митного оформлення. Митниця не має права класифікувати товари на основі припущень щодо «можливого використання», якщо фактичні характеристики товару відповідають іншому коду УКТ ЗЕД.

Вилучено 1,7 кг PVP на кордоні з Румунією

На пунктовому переході «Порубне – Сірет» було виявлено майже 1,7 кг психотропної речовини PVP, яка намагалася бути ввезеною під виглядом автохімії. Заборонені речовини були приховані у пляшках з-під технічних рідин та інструментах у вантажівці міжнародного перевізника. Експертиза підтвердила наявність PVP. Водія затримано, суд обрав тримання під вартою без застави.

В Україні виявили цінну колекцію старовинних монет у пункті пропуску «Смільниця»

У пункті пропуску «Смільниця» прикордонники спільно з представниками митниці виявили колекцію монет, які можуть мати культурну та історичну цінність. Під час огляду легкового автомобіля марки Рено, за кермом якого перебував 62-річний громадянин Португалії, було виявлено 13 монет, датованих 1909-1959 роками. Чоловік подорожував з України до Німеччини. За фактом виявлення працівники митниці склали протокол про порушення митних правил.

Невизначеності щодо імпорту індійського тютюну ТОВ “Люкс-Трейд Комерц”

І знову звертаються представники митниці стосовно діяльності компанії – імпортера тютюну для кальянів – ТОВ «ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ». Справа в тому, що ця фірма продовжує щомісячний імпорт з Болгарії індійського тютюну в обсязі близько 22 тонн (приблизно дві фури, і це багато). Але імпортують і імпортують. У чому питання та що так непокоїть митницю? А питання в тому, що всім цікаво, що з цим тютюном відбувається далі. Чи роблять з нього сигарети та чи купують під нього акцизні марки.

Суд відмовив Аксту у стягненні 7,6 мільйона доларів з Ваганяна

Контрабандист Олександр Акст, що перебуває під санкціями, не зможе отримати 7,64 млн доларів від бізнесмена Сергія Ваганяна. Полтавський апеляційний суд відхилив апеляцію представників Акста, підтвердивши відмову у заміні стягувача у виконавчих провадженнях на цю суму. Справа стосується виконавчих проваджень № 78941930 та № 78941995, відкритих на підставі рішення Октябрського районного суду Полтави. Спочатку стягувачем був Андрій Гринько. У вересні 2025 року він уклав договір відступлення права вимоги з Олександром Акстом з Німеччини. За умовами договору, Акст мав сплатити 7,64 млн доларів і отримати право вимагати ці кошти від Ваганяна. Проте, 24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд Полтави відмовив у заміні стягувача. Адвокат Ігор Новіков, який представляв Акста, подав апеляцію, стверджуючи, що заміна стягувача ґрунтується на договорі відступлення та мировій угоді, затвердженій Деснянським районним судом Києва. Полтавський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, зазначивши, що на момент укладення договору Акст вже перебував під санкціями, які забороняють користуватися активами. Суд вказав, що договір відступлення є оплатним, але доказів реального перерахування грошей не надано. Суд визнав, що правочин суперечить публічному порядку і не може бути підставою для заміни стягувача. Апеляційний суд також відхилив клопотання про новий експертний висновок, оскільки він не відповідає вимогам законодавства. Постанова суду набрала законної сили і може бути оскаржена у Верховному Суді.

У Черкасах винесли вирок у справі про незаконний вивіз соняшникової олії до Болгарії

Соснівський районний суд міста Черкаси притягнув до відповідальності керівницю компанії, яка організувала незаконний експорт понад 124 тонн олії до Болгарії. У схемі використовували підроблені документи про походження продукції та фіктивний ланцюг постачання. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу №712/2180/25.

За матеріалами справи, у червні 2024 року ТОВ «ФГ ЛЮКС АГРОТЕХ», директором якого є Штефан Олена Сергіївна, подало до Черкаської митниці декларації на експорт сирої соняшникової олії. Загальна вага вантажу становила 124 440 кг, а його вартість — понад 2,46 мільйона гривень (60,9 тис. доларів США). Вантаж був призначений для болгарської компанії «ASTRA BIOPLANT EOOD».

Підставою для отримання дозволу на експорт стала ліцензія Мінекономіки. Її видали на основі відомостей про те, що виробником олії є ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», яке нібито здійснювало переробку сировини для посередників.

Під час перевірки митники звернулися безпосередньо до «Ніжинського жиркомбінату». На підприємстві офіційно повідомили, що упродовж 2023–2024 років не укладали жодних договорів на переробку сировини з компаніями-посередниками, вказаними у документах експортера.

Слідство дійшло висновку, що документи про господарські відносини між виробником і ланцюгом постачальників були сфальсифіковані. Саме це дало змогу ТОВ «ФГ ЛЮКС АГРОТЕХ» незаконно одержати експортну ліцензію та преференційні сертифікати «EUR.1» для безмитної торгівлі з ЄС.

Олена Штефан на судове засідання не з’явилася. Її захисник наполягав, що директорка нібито не підписувала документи, подані до митниці. Втім суддя відхилив ці аргументи, оскільки сторона захисту не надала жодних доказів звернення до поліції через підробку підписів або проведення незалежної почеркознавчої експертизи.

Крім цього, податкова служба повідомила, що підприємство Штефан не має трудових ресурсів, земельних ділянок чи основних засобів для ведення діяльності такого масштабу.

20 квітня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Гоменюк О.Ю. після розгляду матеріалів справи визнала Штефан Олену Сергіївну винною у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд постановив накласти на Штефан О.С. адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 234 420,54 грн, що становить 50% вартості товару. Конфіскацію товару не призначили, оскільки олія вже була вивезена за межі України та спожита.

На пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» у жінки виявили 100 000 доларів США

На українсько-словацькому кордоні службовий пес митниці виявив у речах пішохідки валюту на майже 4 млн грн.

До протиправних дій вдалася 46-річна жителька Закарпаття. Вона скористалася пішохідним переходом у пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» та прямувала до Чехії, де проживає останні 8 років.

Під час проходження митного контролю жінка запевняла, що не має речей чи валютних цінностей, які підлягають обов’язковому декларуванню. Однак службовий пес Балу обнюхав її багаж і дав спрацювання. Після цього жінка занервувала та зізналася, що переміщує 100 000 доларів США.

Готівку виявили у наплічнику серед особистих речей громадянки. Необхідних підтверджуючих документів для законного переміщення валютних цінностей через кордон вона не надала.

За цим фактом складено протокол за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України. Еквівалент 10 тис. євро — 11700 доларів їй повернули, а решту незадекларованої валюти, що за курсом НБУ становить майже 4 млн грн, вилучили до винесення рішення. Санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволені 10 000 євро.

Матеріали щодо контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» передають до НАБУ

Нове керівництво Держмитслужби в особі Ореста Мандзія оперативно перевірило факти промислової контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» і передає до НАБУ матеріали щодо дев’ятьох митників-виконавців. Є сподівання, що це стане лише початком розплутування цього клубка, який виведе і на реальних організаторів промислової контрабанди на мільйони доларів.

Спроба контрабанди археологічних артефактів у Києві: вирок суду

Солом’янський районний суд Києва виніс вирок Олександру Гавришу, уродженцю Черкас, який намагався незаконно переправити до Великої Британії археологічні артефакти, замаскувавши їх під дешеве намисто. За даними телеграм-каналу «Судом по схемах», справа мала номер 760/945/26.

На початку 2025 року Гавриш вирішив заробити на продажу культурних цінностей через Інтернет. Покупцем став мешканець Великої Британії. Щоб обійти митний контроль, Гавриш вмонтував давні артефакти у сучасне намисто, перетворивши їх на «елементи біжутерії».

12 лютого 2025 року він відправив посилку через «Укрпошту» в Черкасах, вказавши в декларації, що це звичайні «прикраси».

Серед предметів, які визнали культурними цінностями, були бронзовий ремінний наконечник доби Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.), дві ремінні пряжки Черняхівської культури (ІІІ-V ст.) та коліщатко з розподільника кінської збруї скіфського часу (VIII-IV ст. до н.е.).

14 лютого столичні митники перехопили посилку на митному посту в Києві. У суді Гавриш визнав провину, пояснивши, що на злочин його штовхнуло бажання заробити. Суд врахував, що він раніше не був судимим, розкаявся та має на утриманні дитину з інвалідністю.

09 квітня 2026 року суд визнав Гавриша винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України (замах на контрабанду), призначивши 3 роки позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 КК України, його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та стягнули понад 10 тисяч гривень за мистецтвознавчу експертизу.

Вилучені артефакти конфісковані в дохід держави, а інші знахідки передали на баланс Київського університету імені Бориса Грінченка для наукових цілей.

Спроба вивезення авіазапчастин до Німеччини завершилася вироком

Яворівський районний суд Львівської області визнав винним Дмитра Гончарова, директора ТОВ «АН Сервіс», у спробі незаконно відправити до Німеччини комплектуючі до військової авіації. Підсанкційні товари військового призначення він намагався передати звичайним рейсовим автобусом. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 944/1460/26.

Слідство встановило, що Дмитро Гончаров, підприємство якого спеціалізується на торгівлі запчастинами до суден та літаків, знав про обов’язковість дозволів від Держекспортконтролю для вивезення такої продукції. Попри це, у лютому 2025 року він вирішив діяти в обхід закону.

Вранці 1 лютого 2025 року Гончаров приїхав до автостанції «Київ» біля залізничного вокзалу. Там він зустрів водіїв рейсового автобуса марки «Vanhool», який курсував за маршрутом «Одеса — Швайнфурт» (Німеччина), і передав їм пакунки. Водіям він сказав, що всередині нібито знаходяться лише «старі трансформатори», які не заборонено перевозити.

Однак того ж дня на митному посту «Краковець» спроба провалилася. Під час перевірки технічного відділення автобуса львівські митники знайшли не трансформатори, а спеціальне обладнання. Серед виявленого були два блоки захисту БЗУ-4А-2С, які встановлюються на ударні військові гелікоптери Мі-24, а також два радіовисотоміри А-037-1Г, що входять до складу обладнання винищувачів МіГ-29 та військово-транспортних гелікоптерів Мі-8МТВ та Мі-171.

Експертиза підтвердила, що ці прилади належать до товарів суто військового призначення, міжнародна передача яких перебуває під жорстким державним контролем. Жодних дозволів на експорт цих виробів Гончаров не мав.

Під час судового засідання Дмитро Гончаров повністю визнав провину та розкаявся. Суд узяв до уваги, що він є пенсіонером, має ІІІ групу інвалідності та раніше не був судимим. Обтяжуючою обставиною визначили те, що злочин було вчинено у змові з іншою особою, яка на момент суду померла.

16 квітня 2026 року суд ухвалив визнати Гончарова Дмитра Миколайовича винним за ч. 1 ст. 333 КК України — порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Йому призначили штраф у розмірі 34 000 гривень. Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію: усі блоки керування гелікоптерами та радіовисотоміри винищувачів передали у власність держави.