Російський суд заочно засудив Ігоря Коломойського, який нині перебуває в українському СІЗО, до 12 років позбавлення волі.
Російська влада стверджує, що український бізнесмен причетний до розкрадання нафти та нафтопродуктів у «Татнефті» на 10 млрд рублів. Цю справу відкрили у 2021 році. Вона стосується багаторічного конфлікту між «Татнефтью» та структурами Коломойського за контроль над Кременчуцьким НПЗ.
Під час слухань у справі Епштейна в Конгресі Білл Гейтс оприлюднив нові подробиці своїх стосунків із росіянкою в період шлюбу з Меліндою.
Засновник Microsoft заявив, що мав стосунки з Каримою Нігматуліною — донькою наукового керівника Інституту океанології ім. Ширшова РАН, академіка Роберта Нігматуліна. Він відомий різкою критикою економічної політики російської влади.
Сім’я Нігматуліних тривалий час жила у США. Карима здобувала освіту в Прінстоні та Массачусетському технологічному інституті, а також має американське громадянство.
Її знайомство з Біллом Гейтсом відбулося під час роботи в компанії TerraPower. Там вона була залучена до проєкту математичного моделювання поширення небезпечних захворювань, який він фінансував і курирував.
Окрім цього, Карима Нігматуліна працювала в Лос-Аламоській національній лабораторії — центрі ядерних досліджень.
В окупованому Криму фіксують масовий виїзд росіян. Перед Кримським мостом утворився затор, у якому стоять 1500 автомобілів.
За даними джерел, рух мостом регулярно призупиняють через ракетну небезпеку, роботу ППО та атаки українських морських дронів. Додатково ситуацію ускладнюють жорсткі правила огляду автомобілів.
Окрім цього, російські перевізники скасовують потяги з РФ до Криму. Із 8 липня на півострів курсуватимуть лише сім потягів, і тільки до Керчі та у зворотному напрямку.
Також у Криму на невизначений термін зупинили продаж бензину на заправках.
Комісія Національного банку України визнала генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського професійно непридатним. Як пояснили в НБУ, рішення ухвалили після аналізу його фахових знань, здатності ефективно керувати компанією, а також з урахуванням фінансових і управлінських проблем поштового оператора.
Про це повідомляється в роз’ясненні регулятора. У Нацбанку підкреслили, що це рішення не пов’язане з банківською ліцензією, оскільки «Укрпошта» взагалі не подавала відповідних документів. Йдеться про створення «Укрпошта Банку».
У НБУ нагадали, що провадження щодо Смілянського розпочали ще 2025 року. Там зазначили, що оцінка відповідності керівників є звичайною частиною наглядової практики. Її мета полягає в тому, щоб з’ясувати, чи має керівник достатні знання законодавства і чи здатен ефективно управляти компанією за наявності порушень.
Рішення про невідповідність Ігоря Смілянського вимогам професійної придатності одностайно ухвалили два колегіальні органи НБУ — Кваліфікаційна комісія та Комітет з питань нагляду й регулювання діяльності банків.
У Нацбанку також спростували заяви Смілянського про те, що вимога щодо його усунення нібито пов’язана із запуском «Укрпошта Банку». Регулятор наголосив, що від поштового оператора не надходив пакет документів для отримання банківської ліцензії.
«Укрпошта» не подавала документи на розгляд регулятора для отримання банківської ліцензії. Саме в таких документах заявник має підтвердити достатність фінансового стану, стратегічне бачення та відповідність іншим вимогам, тобто довести на практиці те, про що заявляється публічно», — наголосили в Нацбанку.
Водночас НБУ підтвердив, що отримав від пошти, як і від інших учасників ринку, пропозицію щодо створення нового гравця — банку фінансової інклюзії.
Серед причин рішення щодо Смілянського в Нацбанку назвали системні порушення в діяльності АТ «Укрпошта», які фіксували протягом 2023–2026 років.
Також у НБУ вказали на невідповідність вимогам професійної придатності. За оцінкою регулятора, Ігор Смілянський не продемонстрував належного знання законодавства та здатності виконувати управлінські функції в умовах виявлених порушень.
Окремо регулятор звернув увагу на збитковість бізнесу. Основна діяльність компанії, як зазначає НБУ, не є фінансово стійкою: у 2025 році операційний збиток перевищив 400 млн грн, а перший квартал 2026 року знову завершився зі збитками. У Нацбанку додали, що тимчасове покращення балансу сталося не завдяки розвитку бізнесу, а через продаж активів.
Ще однією проблемою НБУ назвав корпоративне управління. За оцінкою регулятора, «Укрпошта» залишається єдиним державним оператором критичної інфраструктури, де досі немає діючої наглядової ради.
У Запорізькій області контррозвідка Служби безпеки України викрила і затримала громадянина РФ, який передавав координати українських військових об’єктів. Він проводив спостереження на прифронтових територіях на відстані до 20 км від лінії бойового зіткнення. Затримання відбулося під час чергового виходу для збору відомостей біля одного з об’єктів оборони. Про це Служба безпеки України повідомила в Telegram-каналі.
За даними СБУ, росіянин проживав у прифронтовому населеному пункті Запорізької області. У поле зору ворожих спецслужб він потрапив через активні проросійські публікації в інтернеті, після чого його залучили до прихованого збору інформації про розміщення українських сил.
Чоловік систематично обстежував території поблизу фронту та фіксував місця дислокації артилерійських підрозділів Збройних Сил України, які стримують штурмові дії противника на Запорізькому напрямку. Окремо він мав встановлювати позиції протиповітряної оборони, що захищає обласний центр.
Під час спецоперації співробітники контррозвідки задокументували його розвідувальну діяльність і затримали безпосередньо в момент чергової дорозвідки. У його помешканні вилучили засоби зв’язку, які він використовував для комунікації з представником російських спецслужб.
Наразі затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 114-2 КК України. Він перебуває під вартою. Максимальне покарання за цією статтею передбачає до 12 років позбавлення волі.
У середу, 24 червня, у Варшаві рятувальники дістали з Вісли тіло невідомої людини. Правоохоронці перевіряють, чи може загиблий бути українським підлітком, який зник 21 червня під час купання.
Тіло знайшли на правому березі річки поблизу одного з мостів. Про це повідомили медіаресурси Wawa Hot News 24 та tvp.info.
24 червня з Вісли у столиці Польщі підняли тіло потопельника. Особу загиблого поліція поки не розкриває. Водночас уже кілька днів тривають пошуки 15-річного українця, який у неділю, 21 червня, пішов купатися разом із друзями та не повернувся на берег.
У повідомленні зазначено, що рятувальники зосередили роботу на відрізку Вісли між Гданським мостом і мостом Грот-Ровецький.
Поліція встановлює, чи належить знайдене тіло зниклому підлітку.
За попередньою інформацією, на березі були троє людей. У воду зайшли двоє, і один із них — 15-річний хлопець — зміг самостійно вибратися на берег, тоді як другий зник під водою.
Щойно надійшло повідомлення про зникнення, на місце направили численні рятувальні служби. У пошуковій операції беруть участь пожежники, водолази, поліція річкового патруля та рятувальники.
Для координації дій залучили гелікоптер авіаційної рятувальної служби, який обстежував акваторію з повітря.
Пошукові роботи продовжуються у посиленому режимі з використанням спеціального обладнання. Усі обставини події з’ясовує поліція.
Усі троє учасників події — громадяни України.
Колишній заступник генерального прокурора України та експрокурор Одеської області Давід Сакварелідзе знову привернув увагу тих, хто стежить за люксовими брендами. За спостереженням блогерки Harley Quinn, цього разу політик був у окулярах Chrome Hearts Bubba-A Gold, вартість яких становить 76 484 грн.
І раніше Сакварелідзе вже опинявся в центрі уваги через елементи дорогого гардероба. Зокрема, до цього обговорювали його куртку з хутряним коміром преміального бренду, а тепер до цього переліку додався й аксесуар, ціна якого співмірна з непоганою вживаною автівкою.
Судячи з усього, навіть після завершення кар’єри в прокуратурі Сакварелідзе не відмовився від прихильності до статусних речей.
У бою проти російської окупаційної армії загинув військовий зі Львівщини Богдан Ковальчук. Його життя обірвалося 16 червня 2026 року. Останній бій захисник прийняв поблизу населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Про це повідомили у «Львівобленерго».
Богдан Ковальчук народився 1984 року в селі Ямпіль. До останнього він виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та українському народові.
У мирний час він працював в енергетичній галузі Львівщини. 23 січня 2017 року Богдан розпочав роботу у «Львівобленерго» як електромонтер з експлуатації розподільних мереж у РЕМ-4 Львівських міських електричних мереж. Після реорганізації та створення Личаківської дільниці він продовжив працювати електромонтером Львівської бригади повітряних ліній.
Колеги відгукувалися про нього як про висококваліфікованого та сумлінного фахівця, який постійно вдосконалював свої професійні навички. Богдан мав IV групу з електробезпеки, право керувати роботами, а також пройшов курси лісоруба.
Після початку повномасштабного вторгнення Богдан Ковальчук став на захист України у складі Збройних Сил. Він служив старшим матросом і старшим навідником 1-го мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти (в/ч А4935).
Героїчно загинув Богдан Ковальчук 16 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі Новопавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області.
Президент США Дональд Трамп уперше висловився щодо ймовірного призначення колишнього мера Великого Манчестера Енді Бернема на посаду прем’єр-міністра Британії після відставки Кіра Стармера. Про це пише The Guardian.
Під час спільної пресконференції в Овальному кабінеті з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте Трамп охарактеризував Бернема як «надзвичайно ліберального». За його словами, це може означати, що можливий наступник Стармера не відкриватиме Північне море для видобутку нафти. Сам Трамп раніше неодноразово закликав британський уряд піти на такий крок.
«Я чув, що він надзвичайно ліберальний, дуже, а це означає, що він, найімовірніше, не відкриє Північне море», — сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про те, що йому відомо про Бернема, президент США заявив, що чув, ніби той «був, мабуть, мером якогось міста».
Під час цієї ж пресконференції Трамп знову виступив із критикою союзників по НАТО, зокрема Британії, сказавши, що «Британія вмирає».
Очікується, що у наступного британського прем’єра будуть непрості стосунки з американським президентом. Раніше Бернем критикував Трампа, називаючи його політику «поляризованою» та «отруйною» під час передвиборчої кампанії в Мейкерфілді цього місяця.
У Ґданську пройшло четверте засідання Координаційної групи з питань енергетики України G7+, яке також називають «енергетичним Рамштайном».
Як повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, до зустрічі долучилися представники 20 країн, ЄС і шести міжнародних організацій. За час повномасштабного вторгнення ворог завдав понад 6 тисяч ударів по українській енергосистемі.
Україна окреслила пріоритети на 2026–2027 роки. Серед них — одночасне зміцнення стійкості енергосистеми в умовах війни та повна інтеграція до європейського енергетичного простору. Це передбачає захист інфраструктури, відновлення пошкоджених потужностей, розвиток розподіленої генерації, закачування газу в підземні сховища та розбудову міждержавних інтерконекторів.
Упродовж 2026 року партнери спрямували до Фонду підтримки енергетики України понад 317 млн євро. Водночас обсяг незабезпечених потреб уже перевищив 650 млн євро.
Найбільше коштів потрібно на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів — 295 млн євро. Ще близько 192 млн євро необхідно для розвитку розподіленої генерації, а майже 148 млн євро — на формування аварійного резерву та закупівлю критично важливого обладнання.
Окремо Шмигаль наголосив, що для успішного проходження наступної зими необхідно додатково відремонтувати та відновити понад 3 ГВт теплової генерації. Україна розраховує на подальшу підтримку партнерів.
Прем’єр подякував Литві, Німеччині, Латвії, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландам, які вже передають або готові передати обладнання з виведених з експлуатації ТЕС.
Також він висловив вдячність Європейській комісії, державам-членам ЄС і всім партнерам, які долучаються до відновлення української енергетики.
Пізніше Шмигаль повідомив, що за підсумками зустрічі нову допомогу оголосили США (154 млн євро), Швеція (137 млн євро), Норвегія (77 млн євро), Естонія (2,125 млн євро), Ісландія (550 тис. євро) та Литва (4 млн євро). Загальна сума становить 375 млн євро.