У суді почали заслуховувати потерпілого у справі щодо Коломойського

Шевченківський районний суд Києва продовжує розгляд по суті справи, у якій бізнесмена Ігоря Коломойського обвинувачують у підбурюванні до вчинення замовного вбивства адвоката Сергія Карпенка.

23 червня під час судового засідання сторони розпочали заслуховування показань потерпілого. У своєму виступі адвокат розповів, як познайомився з Коломойським, заявив про погрози з його боку та з боку його партнера Михайла Кіпермана, а також згадав про побиття партнерів.

Наступне засідання, на якому суд і далі заслуховуватиме показання потерпілого, має відбутися у липні.

За версією слідства, причиною замаху стала відмова адвоката внести зміни до документів про збори акціонерів запорізького комбінату «Дніпроспецсталь» в інтересах Коломойського.

У серпні 2003 року в Феодосії на Карпенка напали четверо невідомих. Його жорстоко побили, завдали ударів металевим прутом по голові, а також численних ножових поранень у груди, живіт і спину. Адвокат вижив.

Карпенко подав цивільний позов про відшкодування моральної шкоди йому та родині на суму 4 млрд 400 млн гривень. Коломойський вини не визнає.

У Криму вночі уразили 38 військових об’єктів

Уночі Сили безпілотних систем ЗСУ завдали ударів по 38 військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму. Про це повідомив Роберт «Мадяр» Бровді.

За його словами, під ураження потрапили радіолокаційні станції, об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема Таврійська ТЕС, підстанції в Сімферополі та Севастополі, нафтобаза в Джанкої, газові компресорні станції, а також низка інших військових об’єктів.

Також повідомляється про ураження засобів ППО.

Сергій Челован відсудив понад 435 тисяч гривень компенсації за незаконне переслідування у двох гучних справах

Канівський міськрайонний суд Черкаської області частково задовольнив два позови про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства і прокуратури. Суд постановив сумарно стягнути з Держави Україна 435,3 тис. грн на користь 39-річного уродженця Чернігівщини Сергія Челована. Відповідні рішення 6 березня та 12 червня 2026 року ухвалили судді Григорій Сивухін та Лариса Колісник, повідомляє Detective-Info.

Ідеться про наслідки двох невдалих спроб правоохоронців притягнути Челована до кримінальної відповідальності. Згодом він звернувся по грошову компенсацію за переслідування з боку держави.

Перша компенсація, яку за рішенням апеляційної інстанції визначили на рівні 221 тис. грн, стосується подій восьмирічної давнини. Йдеться про так звані «вінницькі гастролі», коли на початку 2018 року до Вінниці на запрошення місцевого кримінальника прибули троє мешканців Києва. За версією слідства, метою поїздки було вимагання 50 тис. дол. у директора ТОВ «Техноекспорт» Віктора Малиновського за ч.4 ст.189 КК України.

Приїхавши на Вінниччину, вони оселилися в готелі «Вагнес», а ввечері 26 січня 2018 року разом із місцевим «куратором» вирушили до ЖК «Пироговський», неподалік від якого був гараж потерпілого. Коли Малиновський прибув на місце, на нього напали троє чоловіків. Вони бризнули йому в обличчя газом, збили з ніг і почали бити руками та ногами.

Після побиття нападники почали відходити, але почули образи на свою адресу від потерпілого. Це розлютило одного з них — Станіслава Чуба, який на той момент був напідпитку. Він дістав ніж і пістолет та пішов до Малиновського. Між чоловіками почалася бійка, під час якої бізнесмен зміг відібрати зброю у Чуба і зробити три постріли.

Усі кулі влучили в Чуба, і він загинув біля входу в гараж. Після цього інші нападники кинулися мститися: повалили Малиновського, забрали в нього пістолет і приставили до голови, кілька разів натиснувши на спусковий гачок. Бізнесмена врятувало лише те, що в пістолеті вже не залишилося патронів.

За версією слідства, організатором вимагання та нападу на вінницького бізнесмена був місцевий кримінальний елемент Роман Гурський. Його затримали по гарячих слідах, а навесні 2024 року вироком суду йому призначили 12 років позбавлення волі.

Як раніше повідомляло Detective-Info, вже перебуваючи в колонії, Гурський прийняв «замовлення» на вчинення іншого зухвалого злочину, жертвою якого мав стати співробітник поліції Київщини.

Щодо запрошених Гурським «столичних виконавців» нападу на Віктора Маліновського в січні 2018 року, слідство вважало ними загиблого Станіслава Чуба, згодом затриманого Тараса Журавля та Сергія Челована, який утік і кілька років перебував у розшуку.

Спочатку уродженцю Чернігівщини інкримінували замах на вбивство вінницького комерсанта. Однак після затримання восени 2022 року обвинувачення перекваліфікували лише на вимагання за ч.4 ст.189 КК України. Суди першої та апеляційної інстанцій виправдали Челована і за цим епізодом.

Із матеріалів справи випливає, що у справі про події у Вінниці Сергій Анатолійович вийшов на свободу 27 грудня 2023 року. На той момент уже майже рік було закрито друге гучне провадження, у межах якого його також активно розробляли. Підставою стало не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України.

Ідеться про події шестирічної давнини. Після обіду 22 липня 2020 року в Бориспільському районі Київської області розстріляли 44-річного віцепрезидента боксерського клубу «Козак» Ігоря Плекана, який за життя мав у певних колах репутацію кримінального авторитета на прізвисько «Пуля».

Від початку офіційне слідство пов’язувало з цим злочином Челована. Згідно з первинними показами вдови «Пулі», між її чоловіком і Челованом «був конфлікт з приводу грошових зобов’язань». Інший свідок також вказував на тривалі розбіжності та глибоку ворожнечу між Плеканом і Сергієм Анатолійовичем.

Підозру у вчиненні цього злочину уродженцю Чернігівщини заочно оголосили ще восени 2020 року, коли він перебував у розшуку. Однак після його затримання восени 2022 року справу про вбивство «Пулі» щодо Сергія Челована закрили. За моральну шкоду, завдану діями правоохоронців Київщини в цьому провадженні, суд присудив йому 214,2 тис. грн компенсації.

Харківська служба зайнятості під прицілом: мільйони на фіктивних послугах

У Харкові, за даними «Викривача», під носом у Юлії Жовтяк «освоїли» 3 млн грн державних коштів. Медіа звернули увагу на деталі, що стосуються посадовців Харківського обласного центру зайнятості.

Поки країна рахує кожну гривню на оборону, окремі чиновники, схоже, сприймали бюджет як власний гаманець. Питання виникають не лише до виконавців схем, а й до керівництва всієї системи на чолі з Юлією Жовтяк. Якщо підлеглі роками провертали такі оборудки, це може свідчити або про повну втрату контролю над структурою, або про професійну непридатність керівництва.

Перший епізод стосується понад 2,1 млн грн, витрачених на підготовку водіїв категорії «С» через автошколу, яка фактично не мала необхідної бази для навчання. За даними слідства, заступниця директора центру Ольга Петренко погодила оплату 57 договорів, а бюджетні кошти пішли повз державний інтерес.

Другий епізод — це понад 1 млн грн компенсацій за нібито створені робочі місця для людей з інвалідністю. На папері були закупівлі обладнання та облаштовані робочі місця, а насправді — чергова діра в бюджеті.

Слідство називає серед фігурантів Ольгу Петренко, Інну Прохоренко, колишнього директора центру Олександра Котукова та Віктора Квашина. За версією правоохоронців, саме ця компанія забезпечувала безперебійну роботу схеми.

Окремо привертає увагу те, що Олександр Котуков після цих історій спокійно продовжив кар’єру та очолює Харківський центр професійно-технічної освіти служби зайнятості.

Юлія Жовтяк очолює Державну службу зайнятості. Саме за її каденції медіа регулярно повідомляють про скандальні закупівлі, сумнівні тендери та дивні витрати коштів. Саме за її керівництва в регіонах один за одним спливають факти зловживань.

Складається враження, що система служби зайнятості перетворилася на територію безконтрольності, де окремі посадовці настільки впевнені у власній безкарності, що навіть не приховують апетитів до бюджетних коштів. Якщо керівник не бачить того, що відбувається під носом у його підлеглих, виникає закономірне питання: чи здатний він взагалі керувати структурою такого масштабу?

Український паливний ринок вистояв після знищення понад 150 АЗС

За словами колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, за останні два місяці російські війська знищили в Україні понад 150 автозаправних станцій.

Також майже щотижня під ударами опиняються нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури.

Водночас, на відміну від Росії, де після українських ударів фіксуються перебої з пальним, в Україні дефіциту немає. Пивоварський пояснює це диверсифікованим ринком. Однак така ситуація все одно впливає на вартість пального, і ціни зростають.

«Коли хтось каже: «Нафта подешевшала, чому не падають ціни на АЗС?», варто пам’ятати просту річ: заправки купують бензин, дизель і газ, а не нафту. Ціни на нафтопродукти живуть своїм власним життям. Вони залежать від балансу попиту і пропозиції у світі, завантаженості НПЗ, логістики, запасів, сезонних факторів і воєнних ризиків. Крім того, Україна купує пальне за валюту (яка дорожчає — Ред.)», — пише Пивоварський.

Український ринок уже почав підготовку до складної зими. Для цього формуються запаси, бронюються логістичні потужності та укладаються контракти.

Статки Віталія Куліша під час війни: мільйонні заощадження та авто для сина

Начальник Миколаївського обласного ТЦК та СП Віталій Куліш, у підрозділі якого виявили факти побиття та незаконного утримання мобілізованих, за час війни суттєво примножив свої статки. Якщо до повномасштабного вторгнення він мав близько 350 тис. гривень заощаджень, то за минулий рік задекларував уже понад 1,5 млн гривень накопичень. Усі ці кошти — лише готівкою.

Крім того, протягом останніх кількох років війни начальник ТЦК придбав мотоцикл HONDA та отримав право користування автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, який належить іншій особі. Його син-студент також зробив покупку — VOLKSWAGEN PASSAT (2017) менш ніж за 3 тис. доларів.

Минулого року начальник скандального ТЦК отримав 670 тис. гривень зарплати. Водночас його дружина не надала йому дані про розмір своєї зарплати для внесення до декларації. Так само син начальника не повідомив батькові суму стипендії, яку він отримав торік в Одеському університеті.

ВАКС затвердив угоду з Ігорем Королем у справі про 400 тисяч доларів, виведених з АРМА

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з Ігорем Королем, на чиї рахунки у грудні 2020 року АРМА перерахувало майже 400 тисяч доларів США. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 червня.

Йдеться про 400 тисяч доларів, арештовані у справі кримінального авторитета Андрія Недзельського як так званий «общак» — злодійський фонд взаємодопомоги. Слідство вважає, що заволодіння цими коштами, які перебували в управлінні АРМА, організували двоє адвокатів. До реалізації схеми, за версією слідства, вони залучили т.в.о. голови АРМА, його заступника, начальника Управління менеджменту активів, а також інших осіб, частина з яких досі не встановлена.

За матеріалами справи, переказ був здійснений на підставі підробленої ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва про скасування арешту. У ній стверджувалося, нібито справжнім власником коштів є громадянин Король. Як зазначає обвинувачення, посадовці знали, що документ є підробленим, однак усе одно взяли участь у схемі.

Після надходження грошей Король передав іншій особі повний доступ до своїх рахунків і частину суми зняв готівкою. Із цих коштів 20 тисяч доларів було сплачено ТОВ «Алєксана» за юридичні послуги, ще 30 тисяч доларів — ТОВ «Юридична компанія Еліт-Юст», а решту переказали на інші рахунки. Надалі, за версією слідства, фігуранти використали ці гроші на власний розсуд.

Один зі співучасників-адвокатів, за даними обвинувачення, поетапно легалізував частину незаконно отриманих коштів, купивши автомобіль для колишньої дружини. Король погодився спочатку оформити цю автівку на себе, чим, за версією слідства, посприяв легалізації 2,5 млн грн.

Ігор Король уклав із прокурором угоду про визнання винуватості у пособництві заволодінню чужим майном та сприянні легалізації злочинних коштів за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 і ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України. Згідно з умовами угоди, його звільнили від відшкодування завданих збитків. Суд взяв до уваги його роль у злочинах, співпрацю зі слідством і викриття інших учасників.

Частина вироку, що стосується умов угоди, у реєстрі судових рішень не оприлюднена. Відомо, що Король зобов’язався свідчити проти посадовців АРМА, адвокатів та інших осіб, причетних до справи.

Покарання пом’якшили з урахуванням того, що з 26 лютого 2022 року обвинувачений служить у Збройних силах України та має статус учасника бойових дій. Суд призначив йому 7 років позбавлення волі, однак звільнив від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

У справі про розтрату 400 тисяч доларів посадовцями АРМА потерпілим визнали Сергія Кісільова — брата народного депутата Ігоря Кісільова. Саме Сергій Кісільов офіційно орендував сейф, який поліція обшукала у справі Недзельського. Власником цих коштів називав себе бізнесмен Денис Парубець, який заявляв, що передав гроші Кісільову під розписку для спільного проєкту. Адвокат Парубця оскаржував арешт, наполягаючи, що ці кошти не належать Недзельському.

У грудні 2023 року Печерський районний суд Києва в особі судді Юлії Головко задовольнив позов Парубця та постановив стягнути з державного бюджету 14,4 млн грн і 100 тисяч гривень моральної шкоди. Проте у 2024 році апеляційний суд це рішення скасував, не визнавши доведеним, що вилучені із сейфа гроші належали Парубцю.

DeepState: російські війська залишаються на Кінбурнській косі та продовжують пуски дронів

DeepState, слідом за ВМС, спростовує інформацію про відступ російських військ з Кінбурнської коси та заявляє, що звідти й надалі запускають дрони по Миколаєву та Херсону. Також на косі, як і раніше, перебувають засоби РЕБ.

«Сили оборони намагаються максимально ускладнити ворогу перебування та роботу. Ніякого наступу на Кінбурнській косі немає, а прапор скинули з дрона — це просто приємний факт», — пише DS.

Продюсер Азад Сафаров повідомив про обстріл автомобіля журналістки Sky News біля Добропілля

Український продюсер Азад Сафаров повідомив, що військові з підрозділу «Скала» обстріляли автомобіль британського телеканалу Sky News, у якому перебувала жінка-водій. За його словами, машину врятувало те, що вона була броньованою.

Інцидент стався ще в березні 2025 року, однак Сафаров вирішив розповісти про нього лише зараз — після публікації резонансного розслідування про небойові смерті та побиття бійців.

Подія сталася біля Добропілля. Автомобіль телеканалу залишили на території розташування «Скали». Було домовлено, що водійка пройде в укриття до штабу, однак замість цього її залишили в машині і не покликали.

Як розповів Сафаров, близько 23:30 до жінки-водія підійшов чоловік і впритул розстріляв автомобіль з боку водійських дверей. Водійка не постраждала, оскільки машина іноземців була броньованою. Після стрілянини, за його словами, вибіг інший військовий, почав збирати гільзи і наказав їй «їхати, бо зараз перестріляють решту машин».

Водійка намагалася пояснити, що прес-офіцер наказав їй припаркуватися і залишатися в автомобілі, однак у відповідь їй пригрозили, що якщо вона не поїде, буде гірше. За словами Сафарова, на машині нарахували 12 кульових отворів.

Качиньський хоче відмовитися від ордена Ярослава Мудрого, тоді як Моравецький залишає нагороду

Лідер партії PiS Ярослав Качиньський заявив 25 червня на прес-конференції, що має намір відмовитися від українського ордена Ярослава Мудрого. За його словами, це стане знаком його ставлення не так до українців, як до української еліти, а також актом лояльності президентові Польщі. Він зазначив, що вже має достатньо високий орден Ярослава Мудрого.

Під час прес-конференції Качиньський говорив про нинішні відносини між Польщею та Україною, а також порушив тему повернення нагород українськими політиками. Водночас він підкреслив, що не підтримує загострення конфлікту між двома країнами. За його словами, він публічно виступав проти роздмухування цього конфлікту, однак вважає, що інша сторона навмисно загострює ситуацію.

Також політик сказав, що дедалі більше переконується в тому, що це є вкрай шкідливим і небезпечним кроком, хоча в деталі вдаватися не став.

Окремо Качиньський згадав тему Волинської різанини. Він наголосив, що не можна допустити забуття питання про вкрай жорстокі вбивства, вчинені українцями за планом, на жаль, за участю і звичайних людей. Серед умов він назвав визнання провини, вибачення, поховання всіх жертв і попередню ексгумацію.

На його думку, Польщі слід почати блокувати подальші переговори про вступ України до ЄС. Крім того, він порівняв позицію України з діями Німеччини після Другої світової війни.

Ярослав Качиньський був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня влітку 2022 року. Таку саму нагороду отримав і Матеуш Моравецький, який раніше заявив, що не планує її повертати. Він пояснив, що отримав орден за допомогу Україні на початку війни, тому не збирається від нього відмовлятися.

Орден князя Ярослава Мудрого є високою державною нагородою України. Її вручають громадянам України та іноземцям за визначні заслуги перед українською державою, зокрема за зміцнення її міжнародних позицій.