Дронові удари по Харківщині: вісім цивільних зазнали поранень

Протягом минулої доби, а також уночі та вранці 1 липня російські окупаційні війська завдали серії ударів безпілотниками по населених пунктах Харківської області. Унаслідок цих атак поранення та травми різного ступеня важкості дістали 8 мирних мешканців.

Про це повідомила Харківська обласна прокуратура. Правоохоронці задокументували наслідки чергових воєнних злочинів РФ проти цивільного населення.

Найбільше від ударів БпЛА постраждав Богодухівський район, де ворог цілеспрямовано атакував житлові будинки.

У Богодухові орієнтовно о 3:20 ранку ворожий безпілотник влучив у приватний сектор. Унаслідок вибуху було пошкоджено житловий будинок, а поранення дістала 57-річна жінка.

У селі Цапівка близько 5:30 ранку ще один російський дрон атакував приватне подвір’я. Через цей обстріл постраждали 2 жінки.

Серія атак безпілотниками почалася ще вдень 30 червня і тривала до пізнього вечора.

У селищі Максимівка близько 23:45 російський дрон типу «Молнія» атакував вантажний автомобіль. Унаслідок вибуху травми дістали 3 чоловіків.

У селі Вільшани вдень 30 червня загарбники вдарили БпЛА по території автозаправної станції. Після атаки по медичну допомогу звернулися 2 працівників АЗС.

На місцях влучань працювали екстрені служби та прокурори. За фактами порушення законів та звичаїв війни розпочато відповідні досудові розслідування.

Банкова розглядає вибори восени, але участь Залужного ускладнює сценарій — ЗМІ

Валерій Залужний повідомив Володимиру Зеленському про намір брати участь у президентських виборах, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела.

За інформацією видання, посла у Великій Британії викликали до Києва після відставки Стармера, хоча зробити це планували в будь-якому разі, щоб обговорити можливість проведення виборів. Під час зустрічі Зеленський намагався переконати Залужного відмовитися від участі у виборчих перегонах.

Як зазначається в матеріалі, Зеленський наголосив, що ситуація на фронті в останні дні покращується, а суспільство зберігає єдність, тому з’явилося вікно можливостей для виборів. Водночас, за його словами, ключове завдання полягає в тому, щоб не допустити нового розколу в країні, а отже — уникнути ризиків протистояння між ним і Залужним.

Президент прямо запитав Залужного, чи братиме він участь у виборах, якщо їх проведуть восени. Генерал відповів ствердно, після чого розмова тривала ще деякий час.

За даними джерел, Зеленський не пропонував Залужному жодної посади, хоча був готовий призначити його прем’єр-міністром. У підсумку сторони потиснули один одному руки та завершили зустріч.

У Києві Залужний також провів зустрічі з Умєровим і Арахамією. Вони наводили схожі аргументи: ризик розколу суспільства, небезпека надто жорсткої кампанії та загрози для держави. Проте позиція Залужного не змінилася.

У статті зазначається, що після цього навіть у найдосвідченіших переговорників з Банкової закінчилися аргументи. На прощання вони все ж попросили Залужного: «Брате, подумай ще раз».

Як пише видання, після цієї зустрічі стало зрозуміло, що спроба Банкової організувати вибори восени зіткнулася із серйозною перешкодою.

У Криму дрони вдарили по підстанції, що живить російські військові об’єкти

У ніч проти 1 липня дрони атакували електропідстанцію 330/110 кВ «Західно-Кримська» на тимчасово окупованій території Криму. Про це повідомляє Telegram-канал «Кримський вітер».

За інформацією джерела, удар припав на підстанцію, розташовану неподалік села Кар’єрне Сакського району. Супутникові знімки зафіксували пожежу на відкритому розподільчому пристрої 110 кВ. Мешканці також повідомляли про вибухи поблизу об’єкта близько першої години ночі.

Як зазначає Telegram-канал, підстанція «Західно-Кримська» є важливою ланкою енергосистеми окупованого півострова. Вона забезпечує електропостачання центральної та західної частин Криму, де зосереджено чимало російських військових об’єктів.

Повідомляється, що цей енергооб’єкт уже зазнавав удару 22 червня.

Крім того, 30 червня стало відомо про пожежу на тяговій підстанції залізничної станції Поштова в Бахчисарайському районі тимчасово окупованого Криму.

Удар керованими авіабомбами по Запоріжжю: поранена жінка

Вранці 1 липня російські війська завдали удару по Запоріжжю керованими авіабомбами. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.

За його словами, внаслідок російської атаки поранення дістала жінка. Медики надають їй допомогу.

Перед ударом у Запорізькій області оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування керованих авіабомб.

Інформація про наслідки атаки уточнюється.

Трамп відклав рішення про масштабні дії проти Ірану та дав шанс дипломатії

Президент США Дональд Трамп розглядав можливість повернення до повномасштабних бойових дій проти Ірану, однак на цей момент вирішив не відмовлятися від дипломатичного шляху. Про це пише The Wall Street Journal.

Як зазначають джерела, в останні дні Трамп провів кілька консультацій із міністром оборони Пітом Гегсетом і головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном. Під час цих обговорень ішлося про те, чи мають США зупинити переговори та знову перейти до масштабних ударів по Ірану.

Остаточного рішення ухвалено не було. Водночас Трамп сказав помічникам, що новий раунд інтенсивних атак може зірвати дипломатичний процес і знизити шанси Вашингтона остаточно ліквідувати іранську ядерну програму.

Крім того, президент дав зрозуміти, що не заперечує проти продовження переговорів з Іраном довше за встановлений дедлайн 18 серпня, аби сторони мали більше часу для досягнення домовленостей.

Разом із тим Трамп наголосив, що його влаштовує завдавати точкових ударів по Ірану щоразу, коли Тегеран порушує «меморандум про взаєморозуміння», який і спричинив останні бойові дії.

Представник Білого дому також заявив, що Трамп завжди віддає перевагу дипломатії, тому іранській стороні варто укласти вигідну для себе угоду зі США.

Мережа «Аптека 9-1-1» на Харківщині опинилася в центрі критики через якість ліків і відсутність контролю

Харківська мережа аптек 9-1-1 наражає покупців на ризик через продаж фальсифікованих ліків. Для більшості українців аптека залишається установою, якій довіряють автоматично, однак ситуація з роботою мережі «Аптека 9-1-1» на Харківщині підриває цю довіру. Йдеться не лише про діяльність самого бізнесу, а й про якість державного нагляду.

Родина Данієлянів контролює 1858 аптек по всій країні. У Харківській області працює 373 заклади — від Харкова до Балаклії, Берестина, Чугуєва, Мерефи, Барвінкового, Південного, Пісочина, Покотилівки, Нової Водолаги, Савинців, Сахновщини, Шевченкового та багатьох інших населених пунктів. У частині громад це єдина аптека, тому будь-які порушення безпосередньо впливають на доступ людей до якісних ліків.

Покупці часто не знають, що в обігу перебували препарати з іноземним маркуванням, яке не дає змоги перевірити їхнє походження та якість. Також фіксуються порушення температурного режиму зберігання, наявність прострочених і заборонених до продажу ліків, а також відсутність чіткого розділення медикаментів і товарів іншої групи. Це стосується не лише бізнес-процесів, а й безпосередньо здоров’я пацієнтів.

Усередині аптек виявлено й інші недоліки: незадовільний санітарний стан приміщень, порушення правил прибирання та дезінфекції, використання непридатних площ, а також допуск до роботи персоналу без належної кваліфікації. Водночас Держпраці не реагує на порушення трудових прав, оскільки працівники побоюються скаржитися через тиск з боку власників.

Для зручнішого управління мережею Данієляни створили близько сотні однотипних компаній, зареєстрованих за однією адресою в Харкові. Керівником кількох із них призначено Олену Казеку, яка одночасно координує роботу аптек у регіоні та, за вказівкою власників, допускає порушення законодавства, наражаючи клієнтів на небезпеку.

Саме Юшко, діючи за вказівкою, уникає будь-якого втручання в роботу мережі 9-1-1 і офіційно підтверджує відсутність перевірок. Така бездіяльність пояснюється тим, що Юшко та голова Держлікслужби Короленко перебувають у змові з родиною Данієлянів і отримують винагороду за ігнорування порушень.

Власники фармацевтичної мережі намагаються перешкодити розголосу інформації про методи ведення бізнесу та вже запустили низку судових позовів. Від травня триває хвиля однотипних позовів щодо захисту ділової репутації. Водночас складно говорити про репутацію, коли мережа щодня порушує ліцензійні вимоги та наражає покупців на ризик без жодної відповідальності.

У Дніпропетровській області взяли під варту Рафіка Рафаеляна у справі про пограбування аграріїв

Самарський міськрайонний суд Дніпропетровської області обрав запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою для уродженця Атишського району, громадянина Республіки Вірменія Рафіка Рафаеляна. Йому інкримінують грабіж за ч.5 ст.186 КК України.

Відповідне рішення 22 червня 2026 року ухвалила суддя Ганна Майна, повідомляє Dетектив-Info. Наразі це рішення оскаржується в апеляційній інстанції.

Із тексту ухвали випливає, що Рафаеляна, якого раніше неодноразово судили, силовики затримали 20 червня на столичній Оболоні. Йому закидають причетність до зухвалого пограбування представників агрокомпанії “КГ Агро”, яке сталося надвечір 27 травня 2026 року.

За версією слідства, в районі селища Миролюбівка група зловмисників наздогнала автомобіль, у якому аграрії везли майже 3,7 млн грн готівкою для подальших розрахунків із контрагентом. Автівка нападників влаштувала ДТП, після чого з неї вийшли троє молодиків у спортивних костюмах і балаклавах. Один із нападників вдарив у обличчя представника “КГ Агро”, а коли той упав у кювет, разом зі спільниками викрав із заднього сидіння автомобіля фермерів три поліетиленові пакети з грошима.

Затримати нападників за гарячими слідами правоохоронцям не вдалося. У ніч на 28 травня 2026 року силовики знайшли спалену автівку грабіжників, а також обгорілі рештки мобільного телефону, який, імовірно, використовували зловмисники.

Рафаелян, щодо якого на розгляді перебувають три обвинувальні акти, зокрема і за нормами “антизлодійського” законодавства, вийшов на свободу на початку лютого 2025 року. За версією слідства, під час перебування під вартою в ДУ “Маневицька виправна колонія №42” Рафік Даніелович мав статус так званого “смотрящего” з боку криміналітету. Слідство стверджує, що восени 2022 року він організував на території установи так звану “сходку”, до якої в онлайн-режимі долучився 55-річний уродженець Грузії Давид Ебралідзе, відомий як так званий “злодій в законі” на прізвисько “Дато Ланчухтський”. Як вважається, на цьому зібранні обговорювали, чи має право один із засуджених, який раніше проходив службу в армії, залишатися у статусі “бродяги” та брати участь у “справах”.

Саміт НАТО-2027 в Албанії опинився під питанням через позицію Трампа щодо оборонних витрат

Під час підготовки лідерів НАТО до зустрічі в Туреччині 7–8 липня 2026 року виникла невизначеність щодо проведення саміту 2027 року в Албанії. Причиною називають невдоволення президента США Дональда Трампа.

Як повідомляє Reuters, американського лідера не влаштовує низький рівень оборонних витрат Тирани. Це підтвердили кілька джерел, зокрема дипломат альянсу, європейський чиновник і троє людей, обізнаних із ситуацією.

Албанія раніше планувала приймати саміт НАТО. У попередні роки підсумкові заяви альянсу зазвичай прямо вказували місце наступної зустрічі. Так, на саміті в Гаазі (Нідерланди) 24–25 червня 2025 року лідери заявили: “Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім — в Албанії”.

Однак у проєкті підсумкової заяви до дводенного саміту в Туреччині, який стартує 7 липня, принаймні станом на кінець червня, згадки про проведення наступного саміту в Албанії немає. Про це на умовах анонімності розповіли співрозмовники журналістам.

Така ситуація склалася на тлі зусиль європейських союзників показати адміністрації Трампа прогрес у виконанні оборонних зобов’язань. Водночас партнери намагаються не допустити відкритих суперечок із президентом США.

Ще у квітні джерела Reuters повідомляли, що в НАТО також розглядають варіант відмови від щорічного проведення самітів.

Одне з джерел, знайомих із перебігом обговорень, вважає, що витрати Албанії на оборону настільки modestні, що проведення саміту 2027 року в цій країні може викликати гнів Трампа.

Торік на саміті в Нідерландах лідери НАТО пообіцяли протягом десяти років спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею заходи. Із цього обсягу 3,5% мають іти на основні оборонні потреби, зокрема війська та озброєння, а 1,5% — на ширші заходи, включно з кібербезпекою.

Чимало держав справді наростили оборонні бюджети, але деякі країни досі не вийшли навіть на попередню ціль у 2% ВВП.

На початку червня генсек НАТО Марк Рютте так прокоментував ситуацію: “Майже всі члени Альянсу вже мають 2%. Минулого року Албанія, Чехія та Словенія не входили до цього переліку, але чітко зобов’язалися перевищити цей показник цього року. Водночас ці три країни залишаються доволі невеликими”.

У Тирані заявляють, що “завершують необхідні фіскальні заходи для приведення оборонних і пов’язаних з обороною витрат Албанії на 2026 рік у відповідність до траєкторії, узгодженої союзниками на Гаазькому саміті”.

В уряді країни додали: “Після ухвалення цих заходів найближчими днями витрати Албанії становитимуть 2,6% ВВП. З них 2,2% — основні оборонні витрати, а 0,4% ВВП — інші заходи у сфері оборони та безпеки”.

Один із європейських дипломатів, ім’я якого не називають, підтвердив, що в останній версії заяви лідери альянсу лише висловлять очікування наступної зустрічі без уточнення часу й місця.

У відповідь на зауваження щодо відсутності згадки про Албанію в документі речник албанського уряду заявив: “Проєкти — це лише проєкти, а не остаточні рішення”.

Інший європейський дипломат припустив, що Албанія все ж може прийняти саміт. За його словами: “Вони нарощують темпи, тож подивимося, чим усе завершиться. Я все ще вірю, що наступний саміт відбудеться саме в Албанії”.

Віталій Шабунін прокоментував критику після списання із ЗСУ та купівлі авто

Віталій Шабунін відреагував на критику, що виникла після його списання із ЗСУ за станом здоров’я та купівлі нового авто. Після хвилі обурення з боку частини військових і ветеранів він пояснив, що Tesla придбали для дружини, і наголосив, що не є сліпим.

Водночас Шабунін жорстко відповів на закиди, назвавши своїх опонентів ботами та людьми, які, на його думку, діють в інтересах корупціонерів.

Раніше група ветеранів і військових повідомила, що звернулася до ДБР із проханням перевірити законність його списання зі служби.

Тривога в Підмосков’ї 30 червня: дим у небі, ракетна небезпека та обмеження в аеропортах

Увечері 30 червня в Московській області повідомляли про тривожну ситуацію. Надходила інформація про ракетні удари, в небі бачили дим, а роботу аеропортів тимчасово обмежували.

Про це пишуть телеграм-канал Exilenova+ та російське пропагандистське агентство.

Після 20:40 у мережі почали з’являтися повідомлення про роботу протиповітряної оборони в Московській області. Також поширювали фото, на яких у небі були помітні білі сліди диму.

У регіоні оголошували ракетну небезпеку.

Пізніше з’явилися кадри з «прильотами» в Підмосков’ї. На місці було видно густий чорний дим.

Крім того, у мережі поширювали відео з місця падіння однієї з ракет у Московській області.

Також повідомлялося про атаку на Росію та тимчасово окуповані українські території приблизно 250 безпілотниками.

Росавіація інформувала про тимчасові обмеження на прийом і випуск літаків в аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво. Станом на 21:24 ці обмеження скасували.

Водночас російське міноборони заявляє, що за день засоби ППО нібито збили 121 український БпЛА над регіонами Росії та над акваторією Азовського моря.