Сутички в Тирані через забудову узбережжя: поліція застосувала водомети і сльозогінний газ

У столиці Албанії поліція, за її словами, “була вимушена” застосувати водомети та сльозогінний газ проти групи протестувальників, які вийшли в Тирані на черговий мітинг проти проєктів розвитку прибережних зон країни. Йдеться про проєкт зятя американського президента Трампа Джареда Кушнера, який передбачає розбудову низки готелів на узбережжі.

Про плани зятя Трампа влада Албанії попередила ще місяць тому. Відтоді в Тирані доволі регулярно спалахують мітинги протесту. Хоча учасників цих акцій зазвичай небагато, представники влади воліють пересуватися під поліцейською охороною. Останній такий мітинг був придушений доволі жорстко.

Звичайна демонстрація переросла в насильство після того, як невеликий натовп біля будівлі парламенту почав кидати яйця в автомобілі, якими поліція доставляла законодавців та міністрів на пленарне засідання уряду.

Гнів протестувальників був спрямований передусім проти правлячої Соціалістичної партії прем’єр-міністра країни Еді Рами, а також проти самого прем’єра. Водночас це не антиурядовий протест, організований опозицією, адже опозиційних законодавців також звинуватили у поганій роботі та у відсутності спроб перешкодити такій діяльності уряду.

У четвер, 2 липня, протестувальники намагалися прорвати кордон безпеки біля входів до парламенту та закидали яйцями машини з урядовцями і законодавцями. Саме це, за офіційною версією, “спонукало правоохоронців втрутитися”.

Поліція офіційно повідомила про затримання 23 осіб. Також, за її даними, 15 офіцерів нібито отримали поранення внаслідок “ударів камінням та іншими предметами”.

Протести почалися ще місяць тому, а на початку червня спалахнули з новою силою після початку підготовчих робіт для будівництва курорту в “екологічно чутливому” албанському прибережному районі. Територія, обрана зятем Трампа для забудови, перебувала під охороною держави.

За місяць перші мітинги проти будівництва вздовж узбережжя та змін правил щодо охоронних територій переросли у протести проти корупції в уряді Рами.

Сам Рама, який минулого року розпочав безпрецедентний для цієї країни четвертий поспіль термін на посаді глави уряду, називає проєкти Кушнера “стимулом для інвестицій та туризму”. Прем’єр також відкрито заявляв, що “немає жодних шансів” зупинити ці проєкти.

Політична напруженість в Албанії загострилася ще з грудня минулого року, коли спецпідрозділ албанської прокуратури висунув звинувачення заступниці Рами Белінді Баллуку у нібито втручанні в державні тендери на великі інфраструктурні проєкти та наданні переваги певним компаніям.

Зеленський сподівається на приїзд Віткоффа і Кушнера до України та нову зустріч із Трампом

Президент України Володимир Зеленський заявив, що візит американського перемовника Стіва Віткоффа та зятя президента США Джареда Кушнера до України все ще може відбутися. За його словами, він і надалі сподівається на цей приїзд, попри складнощі в мирних переговорах за посередництва США.

Про це Зеленський говорив під час спілкування зі ЗМІ у четвер, 2 липня, коли відвідував одну зі зруйнованих унаслідок російського обстрілу локацій у Києві. Як передає The Guardian, Київ і Вашингтон продовжують підтримувати контакт.

Зеленський повідомив, що представники Сполучених Штатів виходили на зв’язок з Україною протягом останніх двох днів — 1 та 2 липня. Зокрема, переговори провели секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умеров і Кушнер, зять Дональда Трампа.

Глава держави також зазначив, що очікує на приїзд американських чиновників, навіть попри глухий кут у мирних переговорах.

Крім того, лідери України та Америки знову можуть побачитися особисто. Зеленський сподівається зустрітися з Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі, Туреччина, вже наступного тижня.

Денис Лукашов після перемоги над Грузією розповів про пошкоджений будинок у Києві та емоції після матчу

Капітан збірної України Денис Лукашов прокоментував перемогу над Грузією у завершальному матчі першого раунду кваліфікації ЧС-2027. У напруженому поєдинку він трьома влучними штрафними на фініші поставив крапку в протистоянні — 95:76. Водночас баскетболіст зізнався, що залишився незадоволений власною грою.

Наприкінці зустрічі Лукашов отримав болючий удар від суперника, після чого емоційно відреагував і висловив претензії. За це він також отримав технічний фол. Після матчу гравець розповів, що в ніч на понеділок під час ворожої атаки РФ був пошкоджений його будинок у Києві, і це теж позначилося на його стані.

За словами Лукашова, матчі проти Грузії завжди проходять у важкій боротьбі, адже всі команди виходять на майданчик заради перемоги, тим більше з огляду на те, що всі результати враховуються у наступному раунді. Він зазначив, що суперник після поразки у першій грі прагнув реваншу, тим паче, що до складу грузинської команди приїхали видатні гравці.

Водночас капітан збірної України заявив, що очікував такого характеру гри, але, на його думку, вона виявилася надто брудною, а суддям було важко її контролювати.

Говорячи про епізод наприкінці зустрічі, Лукашов не став вдаватися в подробиці, але наголосив, що вчинок суперника був дуже брудним. Він також зазначив, що не розуміє, навіщо це було робити саме тоді, коли результат матчу вже був вирішений і Україна перемогла.

Баскетболіст визнав, що після гри в нього залишився неприємний осад. За його словами, справа не лише в епізоді наприкінці, а й у великій кількості емоцій з боку тренерського штабу збірної Грузії. Лукашов додав, що йому було трохи соромно, що це сталося саме з ним, хоча він нічого для цього не зробив.

Окремо він підкреслив, що і сама гра давалася йому непросто, оскільки він не відчував упевненості. Однією з причин він назвав ворожий обстріл у Києва тієї ночі, внаслідок якого його будинок був трохи пошкоджений. При цьому Лукашов підтвердив, що всі живі та здорові, але будинок зазнав пошкоджень.

Коментуючи свою реакцію на події на майданчику, гравець визнав, що пішов відповідати, і це було неправильно, оскільки призвело до технічного фолу. Він підкреслив, що в таких ситуаціях потрібно стримуватися. Лукашов також зауважив, що це вже був третій подібний епізод за участю суперника, і як найдосвідченішому гравцю збірної йому слід показувати приклад поведінки на майданчику.

Вже 5 липня збірна України зіграє на виїзді проти Данії. Лукашов назвав майбутнього суперника молодою командою і наголосив, що українці налаштовуються на серйозний бій, адже всі перемоги будуть враховуватися у наступному раунді. За його словами, тренер після перемоги над Грузією вже акцентував, що команді не можна розслаблятися: потрібно залишатися сфокусованими, показати свою гру і подбати про налаштованість, щоб ніхто не отримав травму. Лукашов підсумував, що ця перемога для України потрібна так само, як і перемога над грузинами.

Україна та Німеччина обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку

Україна та Німеччина в межах спільної робочої групи обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон. Про це в інтерв’ю повідомив посол України Олексій Макеєв.

За його словами, координація повернення українців має дві складові. Перша — це Unity Hub, тобто робота держави з українською громадою для роз’яснення наявних можливостей. Друга — визначення того, яким чином можна сприяти поверненню спільно з німецькою стороною. Саме для цього між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, в межах якої відбувається обмін інформацією.

Макеєв зазначив, що для України важливо розуміти структуру української громади в Німеччині. За його словами, сьогодні близько 1 мільйона 300 тисяч українців перебувають у Німеччині. Він також підкреслив, що суттєво зростає частка тих, хто вже працює, не лише отримує допомогу, а й сплачує соціальні внески. Хоча ці показники ще не такі, як у Польщі, велика частина українців уже інтегрувалася.

Водночас посол наголосив, що Київ і Берлін зацікавлені у збереженні зв’язку цих людей з Україною. За його словами, це відповідає інтересам обох сторін, адже на фахово підготовлених українців можна буде розраховувати під час відбудови України.

Коментуючи повернення чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили Україну, дипломат підтвердив, що відповідні механізми вже опрацьовуються. Водночас деталей він не розкрив, зазначивши, що вони саме обговорюються в межах роботи цієї робочої групи.

У Москві взяли під варту колишнього очільника Росавіації Олександра Нерадька

3 липня Хорошевський районний суд Москви заарештував колишнього керівника Росавіації Олександра Нерадька. Як випливає з матеріалів суду, йому закидають шахрайство, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.

Російські правоохоронні органи офіційно не уточнювали, у чому саме полягають висунуті Нерадьку обвинувачення.

За два дні до цього, за даними російських Telegram-каналів, затримали колишнього заступника Нерадька Костянтина Махова. Після звільнення з Росавіації він керував компаніями, пов’язаними з російським олігархом Аркадієм Ротенбергом.

За інформацією профільного Telegram-каналу «Авіаторщина», кримінальні справи Нерадька та Махова можуть бути пов’язані з імовірним розкраданням близько 800 млн рублів під час будівництва нової злітно-посадкової смуги в аеропорту Домодєдово, яке почалося у 2014 році. У той час Махов відповідав за розвиток аеродромної інфраструктури.

Олександр Нерадько очолював Росавіацію з 2009 по 2023 рік. Протягом цього періоду російська Генпрокуратура та Міністерство транспорту неодноразово ставили питання про його відповідність займаній посаді. Після звільнення він обійняв посаду радника генерального директора Державної транспортної лізингової компанії.

Останніми роками в Росії також затримували кількох колишніх високопосадовців Росавіації, яких підозрювали у хабарництві, зловживанні службовим становищем та інших корупційних злочинах.

Туск закликав Київ до взаємності у відносинах із Польщею

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава припинить демонструвати доброзичливість, якщо Україна не відповідатиме тим самим.

За його словами, українські політики усвідомили, що загострення відносин між Польщею та Україною шкодить обом сторонам. Він наголосив, що хороші зв’язки між країнами вигідні всім, однак потребують доброї волі з боку Києва. Туск підкреслив, що більше не буде ситуації, коли лише Варшава проявляє доброзичливість.

Відповідальність за загострення відносин Туск поклав на Володимира Зеленського після того, як той присвоїв бригаді ЗСУ ім’я «героїв УПА».

Також Туск заявив, що сказав Зеленському про його відповідальність за пошук шляхів зниження напруженості. За його словами, зараз Польща чекає кроків з боку України. Він додав, що Європейського Союзу не може бути без примирення, а примирення неможливе без історичної правди, і Україна повинна це зрозуміти.

Трамп купував акції техкомпаній перед призупиненням мит

Дональд Трамп 8 квітня 2025 року активно купував акції Apple, Nvidia та інших технологічних компаній — безпосередньо перед тим, як зупинити дію імпортних мит щодо низки країн. Про це повідомляє CNBC.

Саме рішення президента США спричинили різке падіння американського ринку після оголошення ним «Дня визволення», а згодом — стрімке відновлення після пом’якшення риторики.

Як пише CNBC з посиланням на фінансову декларацію Трампа за 2025 рік, 8 квітня 2025 року президент США здійснив 327 покупок акцій найбільших технологічних компаній. Це сталося в момент, коли фондовий ринок падав через запроваджені ним імпортні мита проти більшості країн світу, і за день до того, як він скасував ці тарифи.

Того дня Трамп придбав акції Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft та Nvidia на суму від $100 001 до $250 000 у кожному випадку. За даними CNBC, саме ці компанії особливо сильно постраждали після того, як 2 квітня минулого року Трамп оголосив про «День визволення» та запровадив мита на імпорт товарів у США з більшості країн світу від 10%. Після заяви про пом’якшення тарифної політики їхні акції різко зросли.

CNBC нагадує, що за 2–8 квітня 2025 року S&P 500, ключовий індекс фондового ринку США, втратив більш ніж 12%. 8 квітня він опустився нижче 5000 пунктів і опинився за крок до переходу у фазу ведмежого ринку, тобто втратив приблизно 20% відносно недавнього піку. Вранці 9 квітня, за кілька годин до відкриття торгів, Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав: «ВІДМІННИЙ ЧАС ДЛЯ ПОКУПОК!!!» Пізніше того ж дня він оголосив про зупинення дії мит щодо деяких країн. Після цього S&P 500 показав найрізкіше зростання з часів фінансової кризи 2008 року, додавши 9,5%.

Як зазначає CNBC, епізод із купівлею Трампом технологічних акцій під час ринкового падіння, спричиненого запровадженими ним митами, є лише частиною його фінансової декларації на 927 сторінок. На думку видання, це відображає одну з ключових особливостей другого президентського терміну Трампа: попри значний вплив на ринки як глави держави, він також має значну особисту зацікавленість у них і більше особистих інвестицій, ніж будь-хто з його попередників.

Представниця Білого дому Анна Келлі, відповідаючи на запитання про угоди Трампа 8 квітня 2025 року, прокоментувала активи президента загалом і нагадала, що він був «надзвичайно успішним бізнесменом» ще до обрання на посаду. «Усі активи президента перебувають на повністю дискреційних рахунках, якими керують незалежні сторонні фінансові установи. Конфлікту інтересів немає», — заявила Келлі. Сам Трамп у розмові з журналістами сказав, що не займається інвестиціями особисто, а його грошима керують фонди.

За оцінкою CNBC, за минулий рік Трамп отримав дохід у $2,24 млрд. Зокрема, на криптовалюті та мемкоїнах він заробив щонайменше $1,4 млрд, писав Bloomberg. Серед інших джерел доходу — великі гольф-клуби та курорти, з яких він виручив понад $290 млн. Ще понад $86 млн Трамп отримав за судовими угодами.

Порятунок у Венесуелі: з-під завалів дев’ятиповерхівки дістали охоронця після восьми днів

У Венесуелі рятувальники провели унікальну міжнародну операцію, у результаті якої вдалося визволити 44-річного охоронця. Чоловік понад тиждень залишався під уламками будівлі після потужного підземного поштовху. Про це повідомляє Reuters.

Постраждалим був Ернан Альберто Гіль, який працював охоронцем у великому торговому комплексі Галеріас Плайя Гранде. Після руйнівного землетрусу, що сколихнув країну 24 червня, він опинився під завалами. Пошуково-рятувальна операція проходила в складних умовах через серйозні пошкодження споруди та високий ризик повторного обвалення конструкцій.

Операція з визволення чоловіка стартувала в понеділок. До неї долучилися фахівці з Венесуели, Чилі, США, Португалії, Мексики та Коста-Рики. Через критичну нестабільність зруйнованої дев’ятиповерхової будівлі інженери вирішили прокласти два паралельні підземні тунелі. Поки тривали роботи, рятувальники змогли провести до потерпілого спеціальні тонкі трубки, через які безперервно подавали йому питну воду.

Вранці 3 липня рятувальна місія завершилася успішно. Ернана Альберто Гіля обережно підняли на поверхню на спеціальних ношах і відразу передали медикам швидкої допомоги під вітальні вигуки міжнародної команди та представників преси.

Київ домагається визнання України як донора безпеки в системі НАТО

Київ наполягає на офіційному закріпленні нового статусу України в системі євроатлантичної безпеки. Це рішення, за позицією української сторони, має стати одним із ключових політичних підсумків майбутньої зустрічі лідерів Альянсу.

Про це повідомила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук. Напередодні чергового саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі Україна очікує документального визнання з боку країн-союзниць її оновленої ролі в архітектурі безпеки Європи та Атлантики.

Київ закликає партнерів включити до підсумкової декларації формулювання, яке чітко визначатиме Україну як державу, що не лише отримує підтримку блоку, а й сама є потужним донором безпеки.

Альона Гетьманчук наголосила, що для України принципово важливо політично закріпити статус контрибутора безпеки, а не залишатися лише стороною, яка приймає допомогу. За її словами, саміт у Туреччині стане першим майданчиком, де українська делегація працюватиме з новим позиціонуванням, тому фіксація цього статусу в офіційних документах є критично необхідною.

Вона також зазначила, що за минулі роки взаємодія між Києвом та організацією глибоко трансформувалася і вийшла на якісно новий рівень. Основними причинами цих змін стали активна інтеграція України у внутрішні оборонні структури Альянсу, а також її реальний практичний внесок у захист системи колективної безпеки.

США відкладають рішення щодо скорочення військ у Європі

Адміністрація Дональда Трампа поки не ухвалила остаточного рішення про темпи та масштаби скорочення американської військової присутності в Європі, пише The Wall Street Journal.

За інформацією джерел WSJ, минулого місяця Гегсет збирався поїхати до Брюсселя, щоб на зустрічі з вищим командуванням НАТО оголосити про додаткове зменшення американських сил у Європі. Йшлося про кроки, які мали перевищити скасоване перекидання бронетанкової бригади до Польщі та виведення піхотної бригади з Румунії.

Однак цю пропозицію відхилили після ознайомлення радника президента Трампа з національної безпеки Марко Рубіо та інших високопосадовців. Після цього глава Пентагону на зустрічі міністрів оборони НАТО заявив, що США проведуть перегляд своєї військової присутності в Європі, і він може тривати до шести місяців.

Як зазначає видання, ця ситуація свідчить про те, що в адміністрації досі не визначилися з можливими темпами та обсягами зменшення чисельності американських військ у Європі.

Ініціативи та різкі заяви Гегсета викликали занепокоєння серед союзників і законодавців, зокрема частини впливових республіканців. Вони побоюються тривалої шкоди для НАТО та того, що це може заохотити Росію.

“Міністр Гегсет переконався, що його заява відповідає цілям і порядку денному президента Трампа. Він не хотів обмежувати свободу прийняття рішень для президента”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

Очікується, що чисельність американських військ і оборонні витрати союзників стануть головними темами під час зустрічі Трампа з лідерами НАТО в Анкарі наступного тижня.

У НАТО розраховують, що саміт в Анкарі стане демонстрацією єдності зі США та підтримки України. Водночас в Альянсі побоюються, що напружені відносини з Трампом можуть негативно вплинути на зустріч лідерів. ЗМІ також повідомляли, що в НАТО розглядають можливість скасування планів провести саміт наступного року в Албанії.

Тема подальшого скорочення американської військової присутності в Європі залишається на порядку денному. Гегсет і його головний помічник з питань політики Елбрідж Колбі наполегливо просувають зменшення чисельності американських військ у Європі. Упродовж років роботи в оборонному відомстві та поза ним Колбі вважався прихильником обмеження зобов’язань США поза Азією, щоб вивільнити ресурси для протистояння Пекіну.

Війна з Іраном дала Гегсету та Колбі новий аргумент для перегляду питання розміщення військ. Після критики стратегії адміністрації Трампа щодо Ірану з боку канцлера Німеччини президент США знову виступив із критикою Європи та пригрозив вивести війська з Німеччини.

Останні спроби Пентагону скоротити чисельність американських військ у Європі викликали занепокоєння і в республіканських, і в демократичних законодавців. Вони включили до законопроєкту про військові видатки норму, яка забороняє Міністерству оборони зменшувати чисельність військ нижче 76 тисяч без оцінки ризиків з боку командувача Європейського командування Збройних сил США та Об’єднаного комітету начальників штабів.

Ці побоювання посилилися минулого місяця, коли офіс Гегсета організував телефонну розмову із законодавцями напередодні червневої зустрічі міністрів оборони НАТО. Під час цієї розмови глава Пентагону лише повідомив, що має намір провести оцінку американської військової присутності в Європі. А вже на самій зустрічі міністрів оборони, оголошуючи про свої плани, Гегсет знову розкритикував Європу.