Сили оборони України уразили нафтовий термінал «Санкт-Петербург» і пункт базування «Кронштадт»

У ніч проти 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали удару по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург» у Ленінградській області РФ, щоб послабити воєнно-економічний потенціал російського агресора. Про це повідомив пресцентр Генштабу.

За даними повідомлення, по об’єкту зафіксовано пряме влучання, після якого на території термінала спалахнула пожежа. Якими є масштаби пошкоджень, наразі уточнюють.

Нафтовий термінал «Санкт-Петербург» є одним із найбільших об’єктів перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні. Його проєктна потужність становить 12,5 млн тонн нафтопродуктів на рік, а загальний об’єм резервуарного парку сягає близько 441 тис. м³. Термінал використовують для забезпечення потреб окупаційної армії Російської Федерації.

Окрім цього, удару завдали по пункту базування «Кронштадт» у Ленінградській області РФ. По об’єкту також зафіксовано влучання, після чого на території порту виникла пожежа. Ступінь завданих збитків ще уточнюється.

«Кронштадт» є одним із головних пунктів базування Балтійського флоту РФ.

У Польщі обмежили безкоштовне проживання для українців у центрах розміщення

Із 1 липня в Польщі почали діяти нові обмеження для українців, які перебувають у центрах колективного розміщення. Це стало черговим кроком у поступовому згортанні допомоги громадянам України, які виїхали через війну. Про це повідомляє Tvn24.pl.

Польська влада припиняє фінансування проживання для більшості українців у таких центрах. Безкоштовне житло втрачають, зокрема, представники так званої “чутливої групи”.

У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі пояснили це тим, що “більшість громадян України працюють, тому термін дії цієї спеціальної допомоги вже закінчився”.

Раніше таку допомогу отримували майже 11 тисяч осіб, і половина з них — діти. Керівники центрів оцінюють, що нововведення вплинуть приблизно на 40% нинішніх мешканців. Переважно йдеться про матерів-одиначок, яким доведеться переїхати.

Надалі безкоштовно проживати в цих центрах зможуть лише ті, хто збереже таке право. У міністерстві також заявили, що складні випадки розглядатимуть окремо.

Олександр Петриков із фонду “Український дім” зазначає, що для багатьох біженців додаткові витрати можуть виявитися непосильними, через що вони ризикують залишитися без житла.

Уповноважений з прав людини у Польщі Марцін Вьончек, зі свого боку, застеріг, що звуження доступу до житла підвищує ризик безпритульності серед людей, які перебувають під тимчасовим захистом.

Тим часом на сайті “Дія Демократії” триває збір підписів під петицією із закликом до польської влади переглянути політику щодо біженців і підтримати тих, хто опинився під загрозою.

Програма саміту НАТО 7-8 липня: участь Зеленського у головних подіях

НАТО опублікувало програму саміту, що відбудеться 7-8 липня. Президент України Володимир Зеленський проведе зустріч із генсеком Марком Рютте та долучиться до основних заходів.

За оприлюдненим розкладом, саміт НАТО стартує о 10 ранку за місцевим часом із Форуму оборонної промисловості. У межах цієї конференції зберуться високопосадовці Альянсу, країн-членів і партнерів, а також лідери промисловості та спільноти, відповідальні за просування промисловості та інновацій. Учасники обговорять найактуальніші питання. Також очікується оголошення низки угод у сфері оборонної співпраці.

О 14:00 за Анкарою запланована коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте та президента України Володимира Зеленського, який очолює українську делегацію на саміті.

Увечері має відбутися світський прийом і вечеря для глав держав та урядів разом із їхніми подружжями. У цьому заході також братиме участь Зеленський.

Крім того, о 19:45 за місцевим часом розпочнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Воно також проходитиме у форматі вечері.

Після цього заплановано засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу разом із країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.

Вранці 8 липня відбудуться офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, яких зустрічатимуть генсек НАТО та президент Туреччини.

О 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після його завершення, о 15.00, Рютте на пресконференції оголосить результати та підсумки саміту.

Сікорський звернувся до Путіна через можливі провокації проти НАТО

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на тлі повідомлень про ймовірні провокації Росії проти НАТО зробив різку заяву на адресу Путіна: «Ми знаємо, що ти плануєш — не роби цього».

Ця заява пролунала під час обговорення інформації про можливі російські провокації, спрямовані проти Польщі та країн НАТО.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зі свого боку зазначив, що найближчі місяці можуть стати «критичними», передусім для країн Балтії. Він закликав не нехтувати загрозами, водночас зберігаючи спокій і готовність.

У польській владі також наголошують, що постійно отримують сигнали від союзників і уважно стежать за ситуацією у сфері безпеки.

Спека у США зірвала частину святкових подій до Дня незалежності

Екстремальна хвиля спеки, яка охопила центральні та східні регіони Сполучених Штатів, змусила владу скасувати або перенести десятки масових заходів до Дня Незалежності. За даними Reuters, під попередженнями про небезпечні погодні умови нині перебувають понад 185 мільйонів американців, а це більше як половина населення країни.

Причиною аномально високих температур став “тепловий купол” — система високого тиску, що заблокувала над країною масу гарячого повітря. В окремих містах стовпчики термометрів піднімаються до 38-39°C, а з урахуванням вологості тепловий індекс здатен сягати 46°C.

Серед заходів, яких торкнулися обмеження, — події у Вашингтоні, Філадельфії, Бостоні та інших містах. У столиці скасували щорічний парад до Дня Незалежності, а “Великий американський державний ярмарок” на Національній алеї тимчасово закрили. У Філадельфії через рекордну спеку, яка повторила показники 1901 року, не відбувся головний парад “Салют Незалежності”. У Бостоні та низці інших міст час феєрверків і концертів перенесли на пізніші, менш спекотні години.

Аномальна температура також створює критичне навантаження на електромережі, оскільки люди масово користуються кондиціонерами. Оператор PJM, який обслуговує понад 67 мільйонів людей, звернувся до споживачів із закликом до екстреної економії електроенергії, щоб не допустити виходу з ладу генераторів та ліній електропередач.

У Нью-Йорку компанія Con Edison повідомила про знеструмлення близько 17 000 клієнтів. Також мешканців міста та округу Вестчестер закликали обмежити споживання енергії.

Синоптики та урядовці попереджають, що така спека є смертельно небезпечною. Громадянам радять не перебувати довго під прямим сонцем, пити багато води та уважно стежити за самопочуттям, особливо під час публічних зібрань.

Попри це, інтерес до масових заходів залишається значним. У Нью-Йорку, де через спеку почав плавитися асфальт, люди й далі збираються у публічних місцях, сподіваючись побачити зіркових гостей, ігноруючи попередження про небезпеку.

Чорноморський флот РФ встановлює захисні клітки на підводні човни класу KILO

Російський Чорноморський флот почав обладнувати свої підводні човни захисними клітками, які мають убезпечити їх від безпілотників. Про це повідомляє Міноборони Британії.

Як зазначається, аналіз комерційних супутникових знімків за період між 6 та 9 червня показав, що на підводних човнах класу KILO встановлювали захисні клітки над бойовими рубками. У такий спосіб російська сторона намагається протидіяти дронам.

Станом на 9 червня такими конструкціями вже були обладнані три з чотирьох підводних човнів. У Міноборони Британії припускають, що четвертий човен, який залишився, також найближчим часом отримає так званий “мангал”.

“Майже напевно ця діяльність здійснюється як превентивний захід у відповідь на дедалі більшу здатність України завдавати ударів по цілях, розташованих далі від лінії фронту, за допомогою безпілотних систем”, – йдеться у заяві британського відомства.

Після удару дронів Кстовський НПЗ «Лукойла» зупинив переробку нафти

Кстовський НПЗ «Лукойла» припинив переробку нафти після удару дронів, який стався 2 липня. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на галузеві джерела.

За інформацією агентства, на підприємстві «Нижегороднефтеоргсинтез» зазнала пошкоджень установка первинної переробки потужністю 25,7 тис. тонн на добу. Це становить близько 53 % загальної потужності заводу.

Із четверга підприємство також зупинило оптові продажі бензину та дизельного палива.

Європа готується до можливих зборів за прохід танкерів через Ормузьку протоку

Європейські країни змирилися з тим, що прохід танкерів через Ормузьку протоку, ймовірно, вже не буде безплатним. Як повідомляє Bloomberg, тепер головне питання полягає у вартості такого проходження.

За даними джерел видання, низка провідних європейських держав погоджується з тим, що судна в Ормузькій протоці сплачуватимуть збори Ірану та Оману. Двоє анонімних учасників дискусії підтримують перспективу запровадження будь-якої плати за послуги в Ормузі. Вони також зазначили, що деякі представники арабських країн Перської затоки поділяють таку думку, хоча це не є офіційною позицією їхніх урядів.

Водночас наразі незрозуміло, які саме види зборів та в яких розмірах будь-яка країна була б готова сплачувати.

Тим часом США, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн продовжують наполягати, що будь-які збори за користування цим водним шляхом є неприйнятними. Вони побоюються створення прецеденту, за якого інші країни також почнуть брати плату за водні шляхи. Натомість Оман попереджає союзників, що судна в Ормузькій протоці можуть бути зобов’язані платити.

Як повідомляють джерела, країни Європи прийняли думку про додаткові витрати, але закликали іранських та оманських чиновників не дискримінувати судна за ознакою громадянства.

Зокрема Велика Британія і Франція наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги у розмінуванні Ормузької протоки. Однак її розгортання залежатиме від успіху мирних переговорів між США та Іраном.

Іран і ключове західне військово-морське угруповання вже запропонували по одному коридору для транзиту через Ормузьку протоку. Водночас уряд Бахрейну заявив, що навіть не натякав на схвалення зборів або мит із суден, які прямують через протоку.

За словами одного з джерел, Оман вивчає Малакську протоку в Азії як потенційну модель, яка могла б задовольнити Іран та решту світу. Однак подібне рішення мають ухвалити всі держави Перської затоки. Також невідомо, чи погодиться на це Іран.

Варто зазначити, що Індонезія, Малайзія та Сінгапур стягують плату із суден за будь-які необхідні навігаційні та охоронні послуги у цій протоці.

Нагадаємо, Ісламська Республіка фактично перекрила цей водний шлях наприкінці лютого на початку бомбардувань США та Ізраїлю. Пізніше Вашингтон заблокував судна, які не допускали їх до іранських портів.

Це спровокувало різке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів. З початку війни Іран вимагав певного контролю за рухом судів через протоку.

Посланці Трампа не планують візити до Києва та Москви без нових тем для переговорів

Посланці Трампа Стивен Уіткофф і Кушнер не збираються їхати до Києва чи Москви лише «задля фотосесії». Про це пише The New York Times.

Видання зазначає, що в четвер Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News висловив невдоволення діями Уіткоффа і Кушнера. Також він сказав, що досі чекає на їхній візит в Україну.

У Москві, своєю чергою, теж очікують продовження контактів із посланцями Трампа.

Як повідомило NYT анонімне джерело, представники Трампа щодня контактують з українськими та російськими чиновниками і проводять із ними закриті зустрічі.

Водночас, за словами цього джерела, Кушнер і Віткофф готові поїхати до Росії та України лише тоді, коли з’являться нові теми для переговорів. Поїздку лише заради фотографії вони не розглядають.

«Такий процес потребує серйозних дипломатичних зусиль», — заявив Томас Грем, колишній американський дипломат часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого.

«Лише США здатні очолити цей процес, якщо виявлять до нього інтерес», — додав він.

У листопаді минулого року Трамп запропонував мирний план, який передбачав виведення українських військ з Донбасу. Київ за підтримки європейських країн відкинув цю пропозицію, тоді як Москва й надалі наполягає на цій умові. Саме через ці розбіжності тристоронні переговори України, США та Росії, що тривали взимку, зайшли в глухий кут і в лютому були призупинені.

Італія домагається змін у заяві саміту НАТО щодо України

Італія наполягає на зміні формулювань у підсумковій заяві саміту НАТО щодо України, через що союзники поки не можуть погодити остаточний текст документа. Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією видання, країни НАТО наразі не дійшли спільної позиції щодо заяви, яку планують ухвалити на саміті в Анкарі наступного тижня.

Як стверджують джерела Bloomberg, Італія прагне пом’якшити формулювання, пов’язані з військовою допомогою Києву до кінця 2027 року. У Римі вважають, що жорстко визначені часові межі можуть ускладнити можливість більш раннього дипломатичного врегулювання конфлікту.

Очікується, що в проєкті заяви закріплять зобов’язання надати Україні €70 млрд у 2026–2027 роках.

Італія виступає за вилучення будь-якої згадки про 2027 рік. У Римі пояснюють таку позицію активізацією дипломатичних контактів із Москвою та вважають, що подібне формулювання суперечить можливості мирних переговорів.

Водночас джерела, близькі до італійського уряду, зазначають, що Рим навряд чи блокуватиме загальний консенсус, оскільки підтримка України в Італії «не ставиться під сумнів».

У матеріалі також зазначено, що визначення конкретних обсягів допомоги стане головною відмінністю від торішньої декларації, у якій фінансова підтримка України взагалі не була прописана.

Крім цього, у підсумковому документі планують наголосити на важливості свободи судноплавства в Ормузькій протоці та недопущення появи в Ірану ядерної зброї. Росію, за даними Bloomberg, у заяві назвуть довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.