10 вересня колишньому начальнику Ужгородського РТЦК та СП, полковнику Богдану Морозу, було повідомлено про підозру. Про це інформує журналіст Глагола. Згідно з інформацією від джерел у правоохоронних органах, він спільно з іншими особами міг штучно завищувати показники виконання мобілізаційних планів. Як зазначають джерела у правоохоронних органах, для реалізації цієї схеми до системи «Оберіг» могли вносити дані про нібито призов громадян, які на той момент уже перебували на військовій службі у військових частинах на Закарпатті. Богдану Морозу інкримінують службове підроблення та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. Окрім цього, за інформацією джерел, у рамках цього кримінального провадження здійснюється перевірка на предмет можливого незаконного збагачення військовослужбовців Ужгородського ТЦК та встановлюється причетність інших осіб до схеми. Водночас усі зазначені обставини ґрунтуються на даних джерел у правоохоронних органах, тоді як остаточну правову оцінку діям фігурантів повинен надати суд.
Архіви категорії: Кримінал
Сенс Банк опинився в центрі скандалу з гральним бізнесом після кадрових змін: деталі від ТСК
Питання подальшого розвитку Сенс Банку та його керівництва гостро постало одразу після націоналізації фіАТу через внутрішні протиріччя між Наглядовою радою та топменеджментом. Зокрема, розбіжності виникли навколо призначення Олексія Ступака на посаду керівника банку. Про це стало відомо під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, про що поінформував народний обранець Ярослав Железняк.
Після переходу установи у державну власність було створено перший склад Наглядової ради. Згідно з матеріалами ТСК, орган не хотів погоджувати кандидатуру Ступака на пост CEO, адже останнього пов’язують зі справою «Форрест Гамп». Проте пізніше, після звернення Олексія Ступака до Ростислава Шурми та Андрія Єрмака, він усе ж таки зайняв цю посаду.
Коли внутрішнє напруження в Наглядовій раді досягло піку, тодішній очільник цього органу звернувся за допомогою до Національного банку України. Як зазначили учасники засідання комісії, очільник НБУ Андрій Пишний рекомендував залучити фахівця для налагодження зв’язків. За кілька тижнів пану Шевкі в НБУ презентували Василя Веселого, а саме знайомство, за словами виступаючих, організував особисто Пишний.
Поява Веселого, як стверджують члени ТСК, призвела до миттєвого зникнення проблем у фінустанові. Водночас члени Наглядової ради почали піднімати питання стосовно можливого зменшення комісійних зборів за надання послуг операторам грального бізнесу.
Згодом усіх попередніх членів Наглядової ради усунули від участі в конкурсі щодо формування нового складу. У проміжний період, коли орган ще не був сформований остаточно, банк здійснив низку операцій із сектором азартних ігор, які члени ТСК охарактеризували як сумнівні.
Доля генерального прокурора Руслана Кравченка: чому затягується процедура відставки
Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про відставка, проте офіційна процедура його звільнення у Верховній Раді досі не стартувала. Станом на 8 вересня відповідне подання Президента про надання згоди на його звільнення ще не надійшло до парламенту. 8 вересня правоохоронний комітет Верховної Ради планував заслухати Кравченка. Під час засідання збиралися обговорити кадрову політику, організацію роботи прокуратури, внутрішній контроль в Офісі генпрокурора, а також протидію роботі електронно-комунікаційних шахрайських організацій. Проте Кравченко був відсутній на цьому засіданні. Водночас народні депутати так і не дочекалися президентського подання про його звільнення. З огляду на це, члени комітету ухвалили рішення закрити засідання та провести нову зустріч одразу після того, як до Верховної Ради надійде офіційне подання від Президента. Отже, незважаючи на публічну заяву Кравченка про відставку, остаточний вердикт має винести парламент. Перед проведенням голосування Генпрокурор зобов’язаний надати звіт про діяльність Офісу генпрокурора за період свого керівництва. Окрему увагу привертає резонансна справа «Карфаген», у рамках якої Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснили обшуки в Офісі генпрокурора, а також у представників найближчого оточення Кравченка.
Скандал навколо мережі «Зоолюкс»: звинувачення у недбалості та роботі без ліцензій
Мережу ветеринарних клінік «Зоолюкс» звинувачують у недбалому ставленні до пацієнтів та веденні бізнесу з оборотом у сотні мільйонів гривень без належних ліцензій. Під виглядом цілодобової допомоги, як стверджується, приховується цинічна бізнес-модель. Мережа включає чотири філії: три в Києві (вул. Дмитрівська, пр. Володимира Івасюка, вул. Ревуцького) та одну в Броварах (вул. Металургів), а також приватний навчальний заклад. Юридично діяльність здійснюється через ТОВ «Зоолюкс» (4702527), ПЗФПО «Ветеринарний коледж «Зоолюкс» (44677644) та низку ФОП. Кінцевим бенефіціаром та керівником є Ігор Олександрович Кузьомко. Використання ФОП дозволяє компанії оперувати готівкою та уникати перевірок Держпраці щодо оформлення персоналу. Річний оборот мережі перевищує 400 млн гривень. Один із трагічних випадків стався 10 липня, коли власниця німецької вівчарки Вермонт звернулася до клініки на вул. Дмитрівській через біль у животі та діарею у собаки. Попри прохання власниці лише поставити крапельницю, лікарі Юлія Судьбіна та Микола Огрудков ввели тварині метоклопрамід, мосід та зробили клізму з дуфалаком, ігноруючи хронічне запалення товстої кишки. Це призвело до тяжкої внутрішньої кровотечі. Протягом доби собаці вводили опіоїди та метоклопрамід, не провівши жодного аналізу крові. Наступного дня власниці повідомили про зупинку серця тварини. За словами власниці, персонал імітував реанімаційні заходи вже після смерті собаки, щоб виставити рахунок. Розтин, проведений Ярославом Сердюковим, виявив невідповідності: патологоанатом, який, за даними Держпродспоживслужби, не має ліцензії, вказав, що селезінка собаки «без змін», хоча вона була видалена рік тому. Завідувач відділення Тарас Кондратюк на запитання власниці відповів, що «смерть — це також результат». Наразі відкрито три кримінальні провадження, зокрема за ст. 299 ККУ (жорстоке поводження з тваринами).
Фінансовий злет родини керівника податкового аудиту Києва Юрія Денисенка
Юрій Денисенко, який обіймає посаду керівника управління податкового аудиту фізичних осіб ГУ ДПС у Києві, продемонстрував значне зростання доходів своєї родини за останні два роки. Згідно з декларацією за 2025 рік, заробітна плата Денисенка склала 874 489 гривень. У той же час його дружина задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі 3 940 840 гривень. Родина також зберігає 75 тисяч доларів США готівкою. Увагу привертає автомобіль BMW X3 2022 року випуску, вартість якого становить 893 741 гривню. Хоча Денисенко користується цим транспортним засобом, його власником, згідно з декларацією, є Ігор Олексійович Денисенко. Аналіз динаміки доходів показує стрімке зростання: у 2023 році Юрій Денисенко задекларував 340 870 гривень зарплати та 236 100 гривень доходу від підприємництва, тоді як його дружина отримала 1 164 347 гривень від підприємницької діяльності. Таким чином, за два роки дохід дружини від бізнесу зріс з 1,16 мільйона до майже 3,94 мільйона гривень, що на фоні посади Денисенка в податкових органах викликає особливий інтерес.
Інцидент у Кривому Розі: невідомі в балаклавах зупинили авто з підлітками
У Кривому Розі стався конфлікт за участю чоловіків у балаклавах, які зупинили мікроавтобус із підлітками. Невідомі вимагали пред’явити документи. Під час перевірки жінка, що перебувала в авто, почала чинити опір та вимагати посвідчення у самих чоловіків. У відповідь, за словами жінки, їй пригрозили розбити вікна транспортного засобу. Ситуація переросла у конфлікт між учасниками події.
Статки родини прокурора Сергія Кропиви: мільйонні активи та бізнес-зв’язки
Аналітики YouControl проаналізували декларації посадовця Офісу Генерального прокурора Сергія Кропиви, відомого у матеріалах НАБУ під псевдонімом «Канцлер», а також дослідили бізнес-активи його родичів та пов’язаних осіб. За даними слідства, Кропиву підозрюють у причетності до легалізації злочинних доходів та «кришуванні» шахрайських кол-центрів.
Згідно з результатами розслідування, протягом 2022–2023 років Сергій Кропива працював як ФОП у ресторанній сфері, задекларувавши 5,17 млн грн доходу. На кінець 2025 року він володів готівкою у розмірі 65,5 тис. USD та 700 тис. грн, а також коштами на рахунках: 336,5 тис. грн, 12,7 тис. USD та 2 679 EUR.
Його дружина, Ірина Кропива, також займається ресторанним бізнесом як ФОП. За 2020–2025 роки вона отримала 28,7 млн грн доходу. Станом на кінець 2025 року її готівкові заощадження становили 83 тис. USD та 2,8 млн грн, а на банківських рахунках було 9 238 грн та 2 EUR. У березні 2026 року вона очолила ТОВ «Пауер Поінт» зі статутним капіталом 6 млн грн.
За останні шість років родичі посадовця, зокрема мати Валентина Кропива, а також тесть Олександр і теща Галина Роговченки, придбали майна на суму понад 1 млн USD. Усі вони є підприємцями та використовують спільний номер телефону в системі YouControl.
Адреса реєстрації ФОПів Роговченків збігається з нерухомістю Людмили Горобець, яка фігурує в деклараціях Кропиви як власниця квартири, де мешкала родина прокурора. З лютого 2026 року Горобець також стала ФОП у ресторанній сфері, а за адресою її квартири зареєстровано ТОВ «Пауер Поінт» Ірини Кропиви.
Виявлено зв’язки з іншими фігурантами справи «Карфаген». Батько прокурора Василь Кропива володіє 70% ТОВ «Ортіго», де його партнером є Олександр Дидич, чиє ім’я збігається з довіреною особою Кропиви у матеріалах справи. Дохід компанії «Ортіго» за перше півріччя 2026 року перевищив 51 млн грн. Олександр Дидич пов’язаний з іншими фірмами, а його дружина Вікторія Дидич є сестрою Сергія Кропиви та працює в Черкаській обласній прокуратурі. Її чоловік за 2022–2025 роки отримав 14,7 млн грн доходу від підприємництва, тоді як раніше основним його джерелом була зарплата в Національному університеті «Одеська юридична академія», де також навчалася та працювала фігурантка справи «Карфаген» Єлизавета Івахненко («Муза»).
Керівника ПП «ЄВРОДАР» оштрафували на 1,5 мільйона гривень за фіктивні сертифікати EUR.1
Любомльський районний суд Волинської області визнав винуватим керівника ПП «ЄВРОДАР» Миколу Свистунова у неправомірному використанні митних пільг під час імпорту транспортних засобів. Йому призначено штраф у розмірі 1 514 357,49 грн. Про це інформує телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на матеріали справи №163/1402/26.
Протягом травня – вересня 2024 року під час митного оформлення транспортних засобів підприємство використовувало преференційний режим для товарів походженням з Європейського Союзу. З цією метою до митниці було надано 18 сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1.
У результаті запиту Державної митної служби компетентні органи Польщі зазначили, що ці документи не підтверджувалися митницею у Кельце і не були зареєстровані в електронній сервісній книзі польської митниці.
Через незаконне застосування тарифних пільг розмір несплачених митних платежів досяг 1 514 357,49 грн.
Суд відкинув припущення про можливу помилку чи недобросовісність іноземного контрагента. У судовому рішенні підкреслено, що підприємство виступало безпосереднім вигодонабувачем від пільг, а його керівник був зобов’язаний перевіряти документацію.
Крім того, суд зазначив, що Свистунов не звертався з претензіями до продавця та ігнорував виклики митниці. Розгляд справи відбувся без його участі, оскільки регулярну неявку розцінили як намагання штучно затягнути процес.
Оцінивши сукупність доказів, суд констатував наявність прямого умислу на незаконне зменшення митних платежів та визнав Свистунова винним у порушенні за статтею 485 Митного кодексу України.
13 серпня 2026 року суддя Любомльського районного суду С. А. Шеремета ухвалив рішення стягнути зі Свистунова штраф у розмірі 100% від суми несплачених митних платежів, що становить 1 514 357,49 грн, а також 665,60 грн судового збору.
На Одещині ліквідували схему нелегального переправлення чоловіків за кордон
На території Одеської області правоохоронці викрили злочинну групу, що організувала канал незаконного виїзду військовозобов’язаних до Молдови. Як повідомляє Національна поліція України, організатор схеми керував процесом з-за кордону, а вартість послуги становила 10 тисяч доларів, які клієнти мали переказувати на криптогаманець. Пошук охочих скористатися схемою відбувався через закритий Telegram-канал, доступ до якого надавався лише після особистого схвалення адміністратором. Після оплати чоловіки прибували до Одеси, де їх зустрічали спільники організатора. Клієнтів тимчасово розміщували в орендованих готелях або квартирах, де вони чекали на подальші вказівки. Для безпечного перевезення до кордону зловмисники використовували систему «розвідки»: попереду основного авто рухалася інша машина, водій якої перевіряв шлях на наявність блокпостів чи прикордонних нарядів. Щоб уникнути викриття, чоловіків перевозили у багажниках або маскували під військовослужбовців, одягаючи у відповідну форму. Після прибуття до прикордонної зони вони отримували інструкції для перетину кордону поза пунктами пропуску. Опинившись на території невизнаного Придністров’я, чоловіки зустрічалися з іншою особою, яка допомагала їм далі. Згодом вони зверталися до місцевих органів влади, сплачували штраф за незаконний перетин і після перевірок потрапляли до Молдови. Загалом правоохоронці задокументували незаконне переправлення щонайменше 11 осіб. У межах розслідування було проведено 12 обшуків, під час яких вилучили 5 автомобілів, 16 мобільних телефонів, тепловізор, гроші та іншу техніку. В одному з авто під час обшуку знайшли чергового «клієнта», якого ховали у багажнику. Чотирьом фігурантам оголошено підозру за ч. 3 ст. 332 КК України. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на загальну суму понад 5,7 млн грн (від 1,3 до майже 1,7 млн грн для кожного).
САП вимагає конфіскації майна ексзаступника начальника Львівського ТЦК на суму понад 7,4 мільйона гривень
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активів колишнього заступника начальника Львівського обласного ТЦК та СП О. Драпінського. Вартість зазначеного майна становить понад 7,4 млн грн. Цю інформацію оприлюднили у ТСК, яка раніше порушувала питання стосовно можливого недостовірного декларування полковника. Зокрема, йдеться про два транспортні засоби — Mercedes-Benz GL 350 CDI та Nissan Juke. Хоча юридично вони оформлені на батька та сестру Драпінського, матеріали справи свідчать, що фактичними користувачами були сам посадовець та його дружина. Окрім цього, прокуратура вимагає конфіскувати житловий будинок і земельну ділянку, які зареєстровані на тещу колишнього службовця. На це майно Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт. У ТСК нагадали, що ще в липні підіймали питання про недостовірне декларування з боку Драпінського. Тоді комісія з’ясувала, що після оголошення підозри від Державного бюро розслідувань він продовжував нести службу в ТЦК. Наразі справа про необґрунтовані активи розглядається у Вищому антикорупційному суді, який і має винести остаточне рішення.