На Теремках опрацьовують інший маршрут тепломережі, щоб зберегти дерева

У Києві на Теремках мешканці та міська влада дійшли згоди опрацювати альтернативний маршрут резервної тепломережі, аби уникнути вирубки дерев.

Упродовж двох тижнів інженер від громади разом із проєктантами мають з’ясувати, чи можна прокласти мережу іншим шляхом.

Водночас міська влада поки не підтверджує, що такий варіант є технічно здійсненним. Попередній проєкт залишається чинним.

Мешканці не заперечують проти будівництва тепломережі, однак виступають проти її прокладання через зелену зону. Крім того, вони вимагають надати документи, які обґрунтовують вибір маршруту та необхідність вирубки дерев.

Кремль готується до тривалої війни та великого поповнення армії

Після виборів Росія може розпочати масштабне поповнення армії, а в Кремлі, за наявною оцінкою, розглядають продовження війни щонайменше до 2028 року. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

За його словами, попри застереження економічного блоку, вище військово-політичне керівництво Росії разом із наближеними олігархами налаштовані на затяжне протистояння.

Коваленко зазначив, що озвучені очільником Кремля плани передбачають призов до лав окупаційної армії декількох сотень тисяч осіб уже цього року. Такі самі обсяги мобілізації заплановані й на наступний рік. На його думку, це прямо свідчить про наміри Москви не припиняти збройну агресію.

Керівник ЦПД також наголосив, що політичне поле в Росії повністю зачищене під мілітаристський курс. Усі партії, які беруть участь у виборчому процесі, відкрито підтримують продовження війни. Водночас партію “Яблоко”, яка була єдиною політичною силою з антивоєнними гаслами, офіційно усунули від участі у виборах.

Водночас у російських владних кабінетах є певні розбіжності щодо доцільності таких рішень. Зокрема, економісти, які мають безпосередній доступ до президента Росії, категорично виступають проти вилучення працездатних чоловіків із реального сектору економіки та посилання їх на фронт.

У Лондоні водій Bentley на польських номерах образив волонтерів під час збору коштів для ЗСУ

У столиці Великої Британії стався прикрий інцидент за участю водія елітного автомобіля та активістів, які проводили вуличний збір фінансової допомоги для Збройних сил України.

Як повідомляють очевидці події та зазначається в публікаціях у соціальних мережах, водій Bentley з польською реєстрацією зупинився біля українців, які стояли на вулиці з прапорами та скриньками для пожертв. Очевидці зафіксували на відео, як чоловік відкрив вікно та почав ображати присутніх, емоційно вигукнувши: «Ви — бандеровці та націоналісти».

Після цього водій одразу залишив місце події. Українські волонтери не піддалися на провокацію та продовжили збирати кошти для потреб українських військовослужбовців. Відео конфлікту швидко поширилося мережею та викликало бурхливу реакцію користувачів.

Удар чотирма КАБами по Сумах: загинув чоловік, пошкоджено понад 20 будинків

Російські війська завдали удару по Сумах чотирма керованими авіабомбами. Унаслідок атаки загинув чоловік, а також пошкоджено понад 20 приватних житлових будинків і об’єкти цивільної інфраструктури.

Про це йдеться в публікації в.о. міського голови Сум Артема Кобзаря у мережі Telegram.

Удари були зафіксовані в Зарічному та Ковпаківському районах міста. За попередніми даними, біля одного з місць влучення перебував чоловік, який загинув.

Окрім цього, пошкоджень зазнали понад 20 приватних житлових будинків та об’єкти цивільної інфраструктури.

Слідство виявило нові докази у справі атаки на Ан-124 “Руслан” у Лейпцигу

Неподалік від місця атаки на український Ан-124 “Руслан” в аеропорту Лейпциг/Галле слідчі виявили підозрілу антену, а також кілька слідів ДНК. Про це повідомляє Tagesschau.

На дереві правоохоронці знайшли невелику антену, яка може мати важливе значення для розслідування. Слідчі припускають, що її могли встановити злочинці.

За оцінкою експертів, антена могла підсилювати сигнал для наведення безпілотника, начиненого вибухівкою, до аеропорту.

Додаткові зачіпки щодо причетних органи безпеки сподіваються отримати зі слідів ДНК, виявлених на банці, наповненій вибухівкою. Інші підозрілі сліди ДНК різної якості знайшли як на самому дроні, так і поблизу місця злочину.

Також є так званий збіг слідів, який може бути пов’язаний з іншою справою, де було знайдено таку саму ДНК. Ще один слід, імовірно, веде до Литви.

За даними джерел, близьких до розслідування, дрон був спеціально розробленою моделлю з додатковим акумулятором для подовженого часу польоту, пише Tagesschau.

Федеральне управління кримінальної поліції припускає, що дроном керували через мобільну мережу, можливо, з великої відстані. Теоретично технічне обладнання дозволяло б керувати літальним апаратом з будь-якої точки світу.

Тому виявлення антени на дереві поблизу аеропорту може свідчити про те, що злочинці прагнули забезпечити найсильніший і найбезперешкодніший сигнал керування для дрона, пише видання.

Як зазначає видання, є справа, яка разюче нагадує атаку на український літак у Лейпцигу.

Два роки тому мережа завербованих так званих “одноразових агентів”, що діяла у Литві, Польщі та Німеччині, відправляла вибухові пристрої, частину з них — авіаперевезеннями. За даними слідства, цю мережу могла контролювати російська військова розвідка ГРУ. Посилки спалахнули в аеропорту Лейпцига, Бірмінгемі та Варшаві.

Наразі в Польщі та Литві кілька осіб перебувають під судом за серію нападів.

Також відомо, що молодий українець, завербований для нападів, очевидно, також подорожував до ФРН. Там він міг збирати предмети для російської спецслужби, які, ймовірно, були використані для вибуху безпілотника. Серед них — деталі дронів, спеціальні кріплення та бляшанки.

Польща та країни Балтії зміцнюють захист критичної інфраструктури через ризик можливих диверсій

Європа готується до можливих російських диверсій. Польща та країни Балтії посилюють безпеку навколо дамб, електростанцій і газової інфраструктури після попереджень союзних розвідок про можливі дії Росії.

За інформацією Reuters, серед імовірних сценаріїв розглядають інсценовану атаку з використанням дронів українського виробництва. Така провокація може статися в самій Росії або на території Польщі чи країн Балтії.

Польська Orlen уже вивчає альтернативні маршрути імпорту газу на випадок проблем із традиційними шляхами. Крім того, у липні Польща посилила захист лінії електропередачі з Україною.

Головне занепокоєння пов’язане не лише з фізичними пошкодженнями, а й із можливим політичним хаосом і напруженням усередині НАТО. Водночас йдеться саме про можливий сценарій, а не про підтверджену підготовку неминучої атаки. За словами європейського чиновника, вона може статися «сьогодні, а може не відбутися ніколи».

Українські далекобійні удари по цілях у Росії стають інтенсивнішими

За даними AP, через російську ППО прориваються лише 5–9 % українських ракет і дронів.

Аналітики оцінюють, що в липні Україна здійснила втричі більше далекобійних ударів, ніж у січні. Головними цілями таких атак залишаються нафтова інфраструктура, оборонні підприємства, засоби ППО та радари.

Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг зазначив, що російську протиповітряну оборону долають лише 5–9 % запущених українських ракет. Через таку низьку прохідність для прориву оборони необхідно застосовувати велику кількість дронів.

Водночас, попри це, інтенсивність ударів і далі зростає.

Туреччина виступила з ініціативою щодо двох безпечних морських коридорів у Чорному морі

Туреччина заявила про готовність запропонувати створення у Чорному морі двох безпечних морських коридорів для суден, які прямують до портів України та Росії. Про це пише турецьке видання Yeni Şafak.

Як зазначає газета, у разі запуску таких маршрутів обидві сторони конфлікту могли б взяти на себе зобов’язання не завдавати по них ударів. Водночас в Анкарі цю публікацію наразі не коментували.

Справу про «бек-офіс» Укрзалізниці передали до суду

НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця». Про це повідомило НАБУ.

У телеграм-каналі у вівторок бюро зазначило, що колишнього радника Офісу президента України, який також був першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, підприємця, а також ще двох осіб викрили на заволодінні коштами УЗ під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

За даними НАБУ, справа охоплює три епізоди. Перший стосується закупівлі кабелів. У 2021-2022 рр. нардеп та підприємець за сприяння посадовців «Укрзалізниці» організували схему закупівель кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. За допомогою так званого «бек-офісу» УЗ підконтрольні їм компанії перемагали у тендерах і постачали товар за завищеними цінами. У результаті УЗ зазнала понад 140 млн грн збитків.

Другий епізод стосується закупівлі трансформаторів. У 2022 році учасники «бек-офісу» забезпечили закупівлю силових трансформаторів для УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі. Конкурентів із вигіднішими пропозиціями усували від закупівель. Протягом 2022-2024 рр. ця оборудка завдала товариству майже 100 млн грн збитків.

Третій епізод, за інформацією Бюро, пов’язаний із легалізацією коштів. Упродовж 2021-2023 рр. організатори «бек-офісу» УЗ відмивали кошти, отримані від корупційних схем. Зокрема, вони легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Згідно з повідомленням, ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості — пентхаусу, квартир, будинків і комерційної нерухомості, яку оформив на підконтрольних осіб.

Як повідомлялося, у березні 2025 року САП завершила розслідування трьох епізодів корупції в «Укрзалізниці», в яких, зокрема, фігурують колишній радник ОП, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило на чинний народний депутат Віктор Бондар.

У жовтні 2025 року САП повідомила, що протягом року на рахунки УЗ та в державний бюджет від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи в компанії.

Лібералізація валютного ринку: як зміни вплинуть на гривню та інфляцію

Послаблення валютних обмежень для населення, які нещодавно запровадив Нацбанк, формують додатковий девальваційний тиск на гривню. Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За його даними, у базовому сценарії оцінки Нацбанку такі: додатковий попит сягатиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви становитиме $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсуватиме цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи очікується на рівні близько 1,5–3,5% упродовж 3–6 місяців; додатковий вплив на інфляцію оцінюється приблизно у 0,2–0,5 в. п.

Водночас Данилишин зазначає, що існує і зворотний бік: можливе зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. За його словами, для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, але не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ покриватиме значну частину нового попиту за рахунок резервів, тому гривня може бути дещо слабшою, ніж без лібералізації. Водночас причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає.