31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.
Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.
За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.
Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.
Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.
Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.
15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.
Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.
Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.
Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.
За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.
Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.
27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.
У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.
Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.
Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.
Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.
16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.
18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.
Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.
Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.
Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.
30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.
