Нічні удари по Дніпропетровщині: обстріляно п’ять районів, є поранені

Минулої ночі російські війська понад двадцять разів атакували п’ять районів Дніпропетровської області, застосовуючи дрони-камікадзе та артилерію. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

На Нікопольщині під ударами опинилися Нікополь, Червоногригорівська, Мозолевська, Марганецька, Покровська та Мирівська громади. Внаслідок обстрілів пошкоджено сільгосппідприємства, автозаправні станції та цивільні автівки.

Загалом постраждали четверо людей. 42-річного чоловіка госпіталізували з травмами середньої тяжкості. Ще 51-річного чоловіка та жінок 40 і 52 років лікують амбулаторно.

У Павлограді спалахнула пожежа, а також зазнали суттєвих пошкоджень об’єкти транспортної інфраструктури.

У П’ятихатській громаді Кам’янського району та Апостолівській громаді Криворізького району загорілися пшеничні поля.

Також під удар потрапила Петропавлівська громада Синельниківського району.

FT: для Кремля ризики ескалації високі, а гібридна війна виглядає найреалістичнішим сценарієм

Попри очікування Заходу щодо посилення тиску на Кремль, реальні можливості Росії для широкомасштабної ескалації війни проти України залишаються доволі обмеженими. Водночас західні партнери готуються до різних сценаріїв розвитку подій у найближчі місяці.

Про це пише оглядач Гідеон Рахман у статті для Financial Times.

Автор зазначає, що зростання точності українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі та паливна криза в РФ посилили відчуття того, що перебіг війни змінюється. Водночас серед західних стратегів існують дві головні оцінки ситуації: частина з них очікує небезпечної ескалації з боку Кремля, інші ж вважають, що ресурси Росії для цього істотно обмежені.

FT пише, що аналітики розглядають чотири основні варіанти дій Росії. Зокрема, Москва може збільшити кількість військ на фронті, однак західні чиновники оцінюють її втрати приблизно у 35 тисяч убитих і поранених щомісяця, а це перевищує темпи поповнення особового складу. На думку експертів, загальна мобілізація може спричинити негативну реакцію всередині РФ.

У матеріалі також наголошується, що ядерні погрози Кремля вже не мають колишнього ефекту. Хоча Москва неодноразово заявляла про можливість застосування тактичної ядерної зброї, тепер такі сигнали сприймаються менш серйозно. Західні посадовці вважають, що Сі Цзіньпін дав зрозуміти Москві: використання ядерної зброї є неприйнятним. До того ж сам Кремль усвідомлює ризик прямої відповіді Заходу.

На думку автора, прямий напад Росії на країни НАТО залишається малоймовірним, оскільки несе для Кремля надто високі ризики. Натомість значно реалістичнішим сценарієм виглядає посилення гібридної війни — диверсій, кібератак та інших операцій проти західної інфраструктури.

Водночас FT зазначає, що навіть такий варіант пов’язаний із суттєвими ризиками для самої Росії, адже західні держави також мають можливості для відповіді.

Підсумовуючи, автор вказує, що всі можливі сценарії ескалації мають серйозні недоліки для Кремля. Попри це, ознак готовності російського керівництва відмовитися від своїх максималістських цілей наразі немає, тому Україна та її союзники готуються до складного літа.

Доходи та заощадження родини мера Вишневого: що вказано в декларації

У декларації голови Вишневого Іллі Дікова зазначено, що його дружина отримує багатомільйонні доходи від продажу квітів, рослин, насіння, добрив, домашніх тварин і кормів для них. Йдеться про місто на Київщині, яке частково постраждало від ворожого ракетного удару.

Минулого року підприємницька діяльність дружини мера принесла їй понад 6,5 млн гривень. Сам Ілля Діков за цей самий період заробив на посаді майже мільйон гривень. Окрім цього, торік він успадкував дев’ять земельних ділянок і продав автомобіль.

Після початку повномасштабної війни в родині з’явився ще один автомобіль — VOLKSWAGEN PASSAT. Його власницею є дружина мера, а Діков має право користуватися ним за її згодою.

Також у декларації вказано заощадження родини. Дружина мера зберігає готівкою понад 10 млн гривень. На її банківських рахунках розміщено понад 56 тис. польських злотих та 135 тис. євро, при цьому майже всі ці кошти знаходяться в польських банках. Сам Діков має 250 тис. гривень готівкою, а також 7 тис. доларів і 7 тис. євро на рахунках в українських банках.

Чому занепадає «містечко мільйонерів» на Оболонській набережній

Елітний котеджний комплекс біля «Оболонських Липок», де свого часу був прописаний Віктор Янукович, поступово занепадає. Місцеві жителі, які мешкають поруч і регулярно бігають уздовж цих будинків, кажуть, що нині заселений лише один котедж, тоді як до решти час від часу приїжджають лише техпрацівники. Водночас 10–15 будівель стоять порожніми: на парканах з’явилося павутиння, дерева й кущі розрослися та втратили доглянутий вигляд, а в окремих будинках уже почала кришитися цегла. Про це пише Інформатор.

Як повідомляє кореспондент, «містечко мільйонерів» на Оболонській набережній дедалі більше втрачає свій колишній вигляд. Із тридцяти будинків, зведених тут у середині 2000-х, приблизно десяток ще підтримують у належному стані технічні працівники: сюди навідуються садівники та прибиральники. На території інших помітні ознаки запустіння — паркани вкриті павутинням, а ялинки та кущі, які раніше ретельно підстригали, розрослися й втратили форму.

Пані Ірина, яка живе в сусідній багатоповерхівці, розповіла, що часто бігає тут вранці й добре бачить, де справді є життя. За її словами, останнім часом вона помічала людей лише в одному котеджі за скляним парканом на набережній. Туди, як їй здалося, заходили люди з вулиці. Решта будинків, за її спостереженнями, порожні, якщо не рахувати рідкісних візитів садівника.

Журналісти також зафіксували візуальні ознаки занепаду: на фотографіях видно павутиння та вищерблену цеглу на стінах. Це виглядає доволі моторошно, особливо з огляду на те, що більшість цих особняків і досі оцінюють у мільйони доларів, а їхні власники, ймовірно, перебувають за кордоном. На частині будівель залишилася торішня рослинність, а подекуди цегла вже почала обсипатися.

Серед власників таких маєтків згадується колишній «тричі генеральний» прокурор Святослав Піскун, який живе у Франції. Раніше йому належав будинок на Оболонській набережній, 29. Землю під будівництво та обслуговування цієї ділянки Київрада виділила ще 2010 року, хоча сам будинок на той момент уже існував. Неподалік, як писали розслідувачі ще 16 років тому, розташовувалася й садиба тодішнього голови ЦВК Сергія Ківалова, багаторічного президента Одеської юридичної академії.

Час від часу окремі об’єкти з цього кварталу з’являються в оголошеннях про продаж нерухомості. Так, 1 липня 2026 року на продаж виставили садибу на Оболонській набережній, 63. За неї просять 2,3 млн доларів. Йдеться про великий цегляний особняк площею 518 м², розташований на чотирьох сотках землі.

У рекламі цього об’єкта рієлтор зазначає, що з території будинку відкриваються краєвиди на Дніпро та набережну. Також серед переваг називають ексклюзивні дизайнерські рішення, дорогі меблі та елементи декору, камін, басейн і сауну, більярдну, спортзал, гардеробні, кабінет і пральню.

Ще один будинок на «першій лінії» від Дніпра журналісти знайшли серед оголошень про оренду елітної нерухомості. За будинок площею 360 м² просять 5 тис. доларів на місяць. Рієлтори акцентують на приватності, панорамних краєвидах і охороні по всьому «містечку мільйонерів». Окремо вони стверджують, що в цьому будинку нещодавно зробили «космічний ремонт».

Насправді більшість будинків у «містечку мільйонерів» купували не для постійного проживання, а як інвестицію. Певний час їхня вартість справді зростала, однак після 2014 року продавати такі об’єкти стало невигідно. До деяких із них, зокрема до маєтку Ківалова, заходили майданівці. Після початку повномасштабного вторгнення ці будинки остаточно втратили вартість і перетворилися на «валізу без ручки».

У Києві викрили схему з фіктивною «третьою дитиною» для ухилення від мобілізації

У Києві правоохоронці викрили нову схему ухилення від мобілізації. Чоловікам пропонували за гроші внести до державних реєстрів дані про неіснуючу третю дитину, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон. Водночас, як раніше наголошували в Нацполіції, умовний вирок за ухилення від служби не звільняє від подальшої мобілізації.

За даними слідства, схему організував 47-річний киянин, який називав себе адвокатом, хоча не мав відповідного свідоцтва. Йому вже повідомили про підозру. За процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва чоловіку оголосили підозру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного через державний кордон. Цю інформацію підтвердила Київська міська прокуратура.

Схема була орієнтована на чоловіків, які вже мають двох дітей і хочуть виїхати за кордон. За 8 700 доларів США підозрюваний обіцяв додати до баз даних Мін’юсту, а також до застосунків «Дія» та «Резерв+» відомості про третю дитину, якої насправді не існує.

Слідство встановило, що матір’ю такої фіктивної дитини могла бути як дружина «клієнта», так і будь-яка інша жінка. Наразі з’ясовується, яким способом підозрюваний технічно змінював дані в реєстрах і хто міг йому допомагати. Організатору інкримінують ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Також правоохоронці встановлюють можливих спільників і людей, які вже встигли скористатися цією послугою.

Згідно із законом, відстрочку від мобілізації можуть отримати чоловіки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Саме на цій нормі й будувалася схема: у разі внесення неправдивих відомостей до реєстрів «клієнт» формально мав би підстави для відстрочки та виїзду. Розрахунок був на автоматичну перевірку інформації в «Дії» та «Резерв+», а також на наявні прогалини в системі.

СБУ та Національна поліція регулярно викривають нові механізми ухилення від мобілізації. Найчастіше організатори пропонують підроблені документи або незаконний виїзд через «зеленку» за суми від кількох до десятків тисяч доларів. Особливістю київської схеми стало те, що зловмисник намагався маніпулювати саме цифровими державними базами даних, а не паперовими документами.

Серед фігурантів подібних справ є військові, які самовільно залишили частини, ув’язнені, мешканці прикордонних областей, а також лікарі й псевдоадвокати. Київський підозрюваний належить саме до останньої категорії, адже позиціонував себе як фахівця з правових питань без жодних законних підстав. За такі дії передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Подвійна втрата родини: у Києві під час атаки РФ загинула мати полеглого захисника

Унаслідок масованої ракетної атаки РФ на Київ 2 липня загинула Євдокія Войтовська — мати полеглого українського воїна Ігоря Бродського. На той момент вона працювала у столиці й померла просто на робочому місці.

Про загибель повідомила Ольгопільська територіальна громада на своїй Facebook-сторінці. Там також зазначили, що 5 липня в Ольгополі на Вінниччині Євдокію Войтовську провели в останню путь.

Євдокія Войтовська народилася 13 лютого 1966 року в селі Любомирка. Жила, навчалася та виросла вона в Ольгополі на Вінниччині. У жінки було четверо дітей: син Ігор і доньки Юлія, Анна та Лілія.

Її син, Ігор Бродський, який служив солдатом спецпідрозділу «KRAKEN», загинув 24 березня 2023 року поблизу села Озарянівка на Донеччині.

Після смерті сина Євдокія поїхала працювати до Києва. Під час чергової масованої ракетної атаки РФ на столицю 2 липня 2026 року її життя обірвалося на робочому місці.

«Війна, яка вже забрала її сина-захисника, забрала й матір. Це непоправна втрата для родини, близьких та всієї громади», — йдеться в дописі Ольгопільської територіальної громади.

Ігор Бродський народився 25 квітня 1992 року в Ольгополі. До повномасштабного вторгнення він працював на будівництвах у Києві. 2 грудня 2022 року його мобілізували до ЗСУ. Службу він проходив як стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення та мав позивний «Тигр».

Після загибелі Ігоря Бродського посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня. Цю державну нагороду президент України вручив матері захисника.

Швейцарія здолала Колумбію по пенальті та пробилася до чвертьфіналу ЧС-2026

Збірна Швейцарії перемогла Колумбію в матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу-2026 та вийшла до чвертьфіналу.

Основний і додатковий час зустрічі на стадіоні «BC Place» у Ванкувері (Канада) завершився без забитих м’ячів — 0:0. Жодна з команд не змогла відзначитися в основний час, тож гра перейшла в овертайм.

У додатковий час боротьба залишалася напруженою. На 99-й хвилині Колумбія мала шанс відкрити рахунок, але Джон Лукумі після подачі кутового від Луїса Діаса головою влучив у перекладину.

Переможця не вдалося визначити і в екстратаймах, тому долю матчу вирішила серія післяматчевих пенальті. Точнішими в ній виявилися швейцарці — 4:3.

У чвертьфіналі Швейцарія зустрінеться з Аргентиною, яка в 1/8 фіналу здійснила яскравий камбек проти Єгипту (3:2).

Нічний удар по НПЗ у Саратові та Нижньокамську: на підприємствах спалахнули пожежі

У ніч на 8 липня в Росії почали повідомляти про атаку дронів на нафтопереробні об’єкти. У Саратові, за словами місцевих жителів, лунали “оглушливі вибухи”, після чого на місцевому НПЗ виникла пожежа. У цей самий час у регіоні оголосили “безпілотну небезпеку”. Про атаку повідомив Telegram-канал Exilenova+. Також стало відомо про пожежу ще на одному НПЗ — у Нижньокамську в Татарстані.

Повідомлення про вибухи в Саратові з’явилися ще серед ночі. О 02:39 в Exilenova+ писали, що росіяни скаржаться на атаку та “оглушливі вибухи”. Інформацію про удар і загоряння на Саратовському НПЗ також підтвердив OSINT-аналітик незалежного російського видання ASTRA.

У повідомленні зазначалося, що українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Саратові, а пожежу видно на кадрах очевидців. Там само йшлося, що OSINT-аналітик ASTRA підтвердив ураження промислового об’єкта.

Станом на 05:30 ранку місцева влада не коментувала ані прильоти, ані пожежу. Єдине повідомлення в Telegram-каналі губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна стосувалося “інформації про загрозу з боку БПЛА” та “локальної роботи системи оповіщення”.

Тим часом жителі продовжували писати про “чорний дим, що здіймається стовпом”, а також про те, що у Саратові “блимає світло”.

Саратовський НПЗ, який належить російській компанії “Роснефть”, є одним із найстаріших нафтопереробних заводів у РФ. У 2023 році підприємство переробило 4,8 млн тонн нафти на рік, а в 2020 році цей показник становив 7 млн тонн.

Завод виробляє понад 20 видів продукції, серед яких неетильовані бензини, дизельне пальне, мазут усіх основних марок, бітуми, вакуумний газойль і технічна сірка. Раніше цей об’єкт вже неодноразово привертав увагу Сил оборони України.

Про вибухи в Татарстані стало відомо близько 6-ї ранку. У Exilenova+ повідомляли: “Нижньокамськ, Татарстан. Було здійснено атаку на “Нижнекамскнефтехим”.

У Telegram-каналі також зазначили, що в районі прильотів помітно кілька осередків загоряння. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко писав про можливе ураження НПЗ. У Нижньокамську їх два.

Один із них — Нижньокамський НПЗ (TANECO, “Татнефть”), який вважається одним із найбільших і найсучасніших НПЗ у Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві якісного пального, зокрема бензину та дизелю.

Ще один завод — “ТАІФ-НК”. Це промисловий комплекс із проєктною потужністю переробки нафти 7,3 млн тонн на рік та газового конденсату 1 млн тонн на рік. Він відзначається надзвичайно високим ступенем переробки та виробляє прямогонне пальне і різні нафтохімічні компоненти.

За попередніми даними, цієї ночі було вражено завод TANECO.

Трамп заявив, що не хоче отримувати кадри бойових дій в Україні

Президент США Трамп заявив, що не бажає бачити кадри бойових дій в Україні. За його словами, він уже спостерігав за полями битв і постійно отримує фотографії. Він зазначив, що йому хочеться сказати, аби ці знімки більше не надсилали. Трамп додав, що ці кадри йому надсилає Піт Геґсет, і він говорить йому: «Піт, знаєш що? Від цього вид не стає кращим».

Україна і США ведуть переговори про ліцензію на виробництво ракет для Patriot

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна та США нині обговорюють надання Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot. Він наголосив, що для України вкрай важливо отримати підтримку партнерів по НАТО в цьому питанні, оскільки Європі також необхідно створити надійний захист від російської балістики.

“Це серйозний виклик, адже йдеться про останню значну перевагу Росії”, — заявив президент. Він також додав, що проблема має глобальний характер, про що, зокрема, свідчить війна на Близькому Сході.

За словами Зеленського, Європа гостро потребує власних можливостей. “Ми всі високо цінуємо систему Patriot. Це відмінна система. Є й інші, — зазначив він. — Але сьогоднішні конфлікти показали, що нинішніх обсягів виробництва Patriot недостатньо для задоволення зростаючого попиту на захист від балістичних ракет”.