Верховний Суд призначив новий розгляд у справі військовополоненого через недопустимість інтерв’ю Золкіна як доказу

Верховний Суд призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції у справі військовополоненого, якого обміняли до Російської Федерації. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 2 липня.

За матеріалами справи, громадянин України та уродженець Сумської області, перебуваючи у місті Бєлгород, РФ, 23 вересня 2022 року за власною ініціативою прибув до військкомату та мобілізувався до збройних сил РФ. Через п’ять днів він уже був у Луганській області, а ще через місяць у складі підрозділу з 12 осіб потрапив у полон Збройних сил України.

31 грудня 2022 року чоловіка обміняли до Росії як військовополоненого, щоб звільнити українських захисників. У вересні 2023 року за фактом держзради зареєстрували кримінальне провадження. У травні 2025 року Зарічний районний суд міста Суми заочно засудив обвинуваченого до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Захисник оскаржив вирок, зазначивши, що відеозапис інтерв’ю військовополоненого на ютуб-каналі блогера Володимира Золкіна є недопустимим доказом. У липні 2025 року Верховний Суд погодився з цими доводами.

Як встановив суд, відеоінтерв’ю було єдиним доказом фактичних обставин події злочину, зокрема дати візиту до Бєлгородського військкомату та переміщення до Луганської області. Саме з цього інтерв’ю стало відомо, що військовополонений повідомив про добровільну участь у складі збройних сил РФ. Інших доказів приєднання обвинуваченого до ЗС РФ, зокрема військових документів, або його затримання на полі бою прокурор не надав.

Документи міграційної та прикордонної служби лише підтверджували правовий статус обвинуваченого як громадянина України, але самі собою не доводили вчинення будь-якого злочину. Листи УСБУ та Координаційного штабу підтверджували факт виїзду засудженого до Російської Федерації та його перебування в полоні на час обміну, однак не містили відомостей про те, за яких обставин, коли і з якими мотивами він опинився у складі збройних формувань ворога.

Суди нижчих інстанцій приймали це інтерв’ю як доказ, оскільки на відео зафіксована згода військовополоненого на розмову із Золкіним. Водночас Верховний Суд наголосив, що на момент запису інтерв’ю засуджений перебував під повним і виключним контролем органів влади України у статусі військовополоненого. Будь-який доступ сторонніх осіб із технічними засобами відеофіксації до режимного об’єкта з високим ступенем ізоляції неможливий без прямого дозволу та активного сприяння адміністрації місця утримання.

У постанові суду зазначено, що блогер, який отримав дозвіл на інтерв’ю із засудженим, систематично створює контент за участю військовополонених і опублікував десятки подібних інтерв’ю. Через це манера та фокус таких розмов були заздалегідь відомі органам влади. Регулярний допуск цієї особи до полонених, як вказав суд, свідчить про системну інтеграцію його діяльності з системою функціонування місць утримання військовополонених.

Також Верховний Суд звернув увагу, що ще до початку запису інтерв’юер уже знав окрему інформацію про засудженого, зокрема те, що він служив у зоні АТО у складі українських сил, і впевнено повідомив про це під час розмови. Оскільки саме перебування у полоні не могло свідчити про цей факт біографії, це, на думку суду, дає підстави вважати, що блогер отримав цю інформацію від представників державних органів України ще до початку інтерв’ю, що свідчить про інформаційне сприяння з їхнього боку.

Суд підкреслив, що особа, яка перебуває в ізоляції в руках супротивника, підпорядкована суворому примусовому режиму установи. За відсутності захисника будь-яке розпитування, організоване за сприяння адміністрації, військовополонений обґрунтовано сприймає як примусовий захід або елемент процедури, від якого він не може вільно відмовитися. Тому записана на камеру «добровільна згода» на інтерв’ю не усуває примусового характеру самої ситуації.

Окремо Верховний Суд послався на статтю 13 Третьої Женевської конвенції, яка прямо забороняє піддавати військовополонених, зокрема, «цікавості публіки». У постанові зазначено, що в сучасних конфліктах ця заборона поширюється і на публікацію фото- та відеоматеріалів, записів допитів або приватних розмов, особистого листування чи будь-яких інших приватних даних, незалежно від каналу зв’язку, включаючи Інтернет. Дозвіл держави на створення та публікацію такого інтерв’ю суд назвав грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

З огляду на це суд наголосив, що держава не може забезпечити право на справедливий суд і посилатися на законність збирання доказів, якщо первісне отримання інформації відбулося внаслідок прямого та грубого порушення нею ж зобов’язань за МГП. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що відеозапис інтерв’ю із засудженим, отриманий за системного сприяння та інформаційного підживлення з боку органів державної влади в обхід конституційних гарантій, є недопустимим доказом.

Сторона захисту також наголошувала, що під час інтерв’ю засуджений неодноразово заявляв, що діяв унаслідок примусу та залякування з боку представників РФ. Однак апеляційний суд на ці доводи не відповів і залишив поза увагою інформацію про ймовірний примус під час мобілізації обвинуваченого.

Атака дронів на Нікополь: четверо поранених

Вдень 12 липня 2026 року війська РФ атакували Нікополь Дніпропетровської області безпілотниками. Унаслідок ворожої атаки постраждали чотири людини.

Про це в телеграм-каналі повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

За даними ОВА, поранення дістали троє чоловіків і жінка. Чоловіків віком 44 і 56 років госпіталізували. За оцінкою медиків, їхній стан середньої тяжкості.

Також понівечені магазин і будівля, що не використовується.

Більше інформації про наслідки ворожої атаки на цю мить немає.

Зеленський обговорив із Федоровим ППО, мобілізацію та зміни в оборонній сфері

У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра оборони Михайла Федорова. Про це глава держави повідомив у телеграм.

За словами президента, під час розмови обговорили, що вже реалізовано у сфері оборони серед визначених завдань, а також які додаткові організаційні зміни, рішення та домовленості з партнерами можуть додати Україні міцності.

Зеленський наголосив, що ключовим викликом в обороні залишається посилення ППО. Особливо, за його словами, це стосується захисту українських міст і сіл від російського терору дронами різних типів.

Окремо президент підкреслив, що має тривати трансформація всіх процесів у Силах оборони України, які можуть підтримати мотивацію воїнів, а також забезпечення бойових бригад особовим складом.

“Усі ми розуміємо виклики. Важливо, щоб необхідне лідерство у сфері оборони спрацювало. Вдячний за технологічну роботу і відповідні інновації, які вже були реалізовані”, – додав глава держави.

Зеленський високо оцінив роботу міської влади Харкова під час зустрічі з Ігорем Тереховим

У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський зустрівся з мером Харкова Ігорем Тереховим. Про це глава держави повідомив у соцмережах.

Президент підкреслив, що Харків стикається з надзвичайно серйозними викликами, адже місто щодня зазнає російських терористичних ударів.

Водночас, за словами Зеленського, у Харкові забезпечено необхідну допомогу людям, а міські служби працюють справді оперативно. Під час зустрічі сторони обговорили, як вибудувана взаємодія між центральною, обласними та місцевими владами, ключові потреби громад, а також перспективи виконання рішень, які нині готуються.

Окремо президент наголосив, що плани стійкості потрібно втілювати якнайшвидше.

Підсумовуючи зустріч, глава держави зазначив, що досвід Харкова у підтримці людей варто поширити й на інші міста та громади України.

Костенко: перші ракети Patriot за контрактом із Німеччиною Україна може отримати не раніше 2028 року

Україна зможе отримати перші ракети-перехоплювачі для ЗРК Patriot за контрактом із Німеччиною не раніше 2028 року. Таку оцінку озвучив народний депутат Роман Костенко.

Він згадав недавнє повідомлення Міноборони України про укладення договору з ФРН на постачання 600 ракет для комплексів Patriot.

Як зазначив Костенко, «заяви заявами, а реальність зовсім інша». За його словами, якщо оцінювати ситуацію реалістично, у Німеччині це виробництво лише зараз запускається, тому перші поставки відбудуться не раніше 2028 року.

Сікорський оцінив ризик провокацій з боку Росії проти Польщі

Росія наразі не має ресурсів для нападу на Польщу. Водночас, з огляду на те, що російський диктатор Володимир Путін уже ухвалював рішення на основі хибних оцінок, не можна повністю відкидати ймовірність нового подібного кроку. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

За його словами, у Польщі немає паніки через Росію, однак до її погроз там ставляться серйозно.

Сікорський зазначив, що занепокоєння існує, оскільки Путін напав на Україну, спираючись на оптимістичні й абсолютно хибні оцінки. За словами міністра, це божевільне й злочинне рішення про вторгнення в Україну спричинило величезні людські страждання та серйозні економічні збитки по всій Європі. Саме тому, наголосив він, не можна виключати, що навіть без здатності перемогти Путін може знову ухвалити схоже рішення.

Також глава польського МЗС відреагував на публікацію британської газети The Telegraph про те, що США нібито попередили Варшаву про можливу збройну провокацію Росії проти Польщі з метою “випробувати рішучість НАТО”.

Сікорський заявив, що не може ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію. Водночас він зауважив, що ця новина з’явилася в авторитетному виданні, тому, ймовірно, є правдивою.

Крім цього, міністр висловив сподівання, що оприлюднення намірів Росії може змусити її відмовитися від таких планів.

Він пояснив, що саме тому росіянам надсилають сигнал: у Польщі знають, що вони щось готують, так само як це було перед вторгненням в Україну. За його словами, завчасне викриття цих намірів може допомогти переконати Росію відмовитися від своєї агресивної позиції.

Водночас Сікорський підкреслив, що Москва не має достатньо ресурсу для нападу на Польщу.

Як зазначив міністр, у Польщі серйозно сприймають російські погрози. Однак сьогодні, за його словами, Путін не має засобів, щоб напасти на Польщу, і максимум, на що він здатен, — це спроба якоїсь провокації. Сікорський також наголосив, що росіянам досі не вдалося завоювати Донбас після майже тринадцяти років спроб.

Нічні обстріли Харкова спричинили перебої з електропостачанням

Унаслідок чергових нічних обстрілів Харкова зафіксовано влучання в об’єкти інфраструктури. Це призвело до серйозних проблем з електропостачанням, і після нічних прильотів місто частково залишилося без світла.

Наразі масштаби руйнувань і пошкоджень мереж уточнюються. На місцях ударів працюють профільні служби та енергетики, які ліквідовують наслідки атаки та намагаються якнайшвидше повернути світло в оселі харків’ян.

Суд зобов’язав забудовника ЖК «Авеню 42» повернути Києву понад 28 мільйонів гривень

Господарський суд міста Києва зобов’язав приватну компанію сплатити значну суму за ухилення від фінансування міської інфраструктури під час будівництва великого об’єкта нерухомості. Йдеться про офіційне рішення Господарського суду міста Києва.

Історія забудови почалася у 2010 році, коли столична влада передала Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України у постійне користування земельні ділянки. Територія площею 10,05 гектара розташована у Голосіївському районі на проспекті Академіка Глушкова, 42. Землю надали державній установі для експлуатації та обслуговування наявних там приміщень і споруд.

Через шість років керівництво інституту уклало договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвест», передавши ці ділянки під майбутню забудову. Відповідно до угоди, компанія зобов’язалася своєчасно сплатити пайовий внесок у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Києва у зв’язку з проведенням робіт.

У 2020 році Державна архітектурно-будівельна інспекція погодила дозвільну документацію для початку робіт. Проєкт передбачав будівництво житлово-офісного комплексу «Авеню 42» із торговельними майданчиками, об’єктами соціально-побутового та громадського призначення, а також великим надземним паркінгом. У 2024 році першу чергу цього житлового кварталу офіційно ввели в експлуатацію.

За даними правоохоронних органів, загальна площа зведеного об’єкта нерухомості перевищує 250 тисяч квадратних метрів. Водночас компанія-замовник не звернулася до Департаменту економіки та інвестицій КМДА для офіційного визначення розміру інфраструктурного внеску. У результаті забудовник ухилився від виконання своїх зобов’язань і залишив у своєму розпорядженні кошти, які належать територіальній громаді міста.

У прокуратурі наголосили, що пайова участь у розбудові міської інфраструктури залишається обов’язковою для тих замовників, чиї зобов’язання виникли до офіційного скасування цього платежу 1 січня 2021 року. Оскільки компанія порушила ці вимоги, суд повністю задовольнив позовні вимоги територіальної громади.

Згідно з ухвалою суду, з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест» стягнуть 28 мільйонів 410 тисяч гривень пайової участі. Із цієї суми 25 мільйонів 310 тисяч гривень становить безпосередній внесок, 2 мільйони 340 тисяч гривень — інфляційні втрати, ще 763 тисячі гривень — три відсотки річних.

Реалізацією будівельного проєкту «Авеню 42» займалася компанія KSM-Group. За офіційними даними, засновником підприємства-замовника «Укрінвест» є Микола Копистира, а керівником компанії — Ольга Черненко.

У Німеччині хочуть запровадити покарання за публічне заперечення права Ізраїлю на існування

У Німеччині розглядають запровадження кримінальної відповідальності за публічне заперечення права Ізраїлю на існування. Відповідну законодавчу ініціативу вже підтримала Федеральна рада, а остаточне рішення має ухвалити Бундестаг. Про це повідомляє видання Spiegel.

Законопроєкт, запропонований федеральною землею Гессен, передбачає жорстке покарання для тих, хто закликає до ліквідації Ізраїлю або заперечує його державність. За такі дії може загрожувати грошовий штраф або ув’язнення терміном до п’яти років, якщо висловлювання здатні спровокувати антисемітське насильство чи інші злочини ненависті.

Міністр юстиції землі Гессен Крістіан Гайнц наголосив, що нововведення не перешкоджатимуть свободі слова і не обмежуватимуть можливість критикувати дії чи політичний курс ізраїльського керівництва. За його словами, такі кроки є виправданими як у правовому, так і в політичному сенсі, оскільки держава повинна рішуче протидіяти будь-яким проявам нетерпимості.

“Відсьогодні всім євреям у нашій країні надсилається важливий сигнал: ми хочемо і будемо краще захищати єврейське життя в Німеччині”, — заявив Крістіан Гайнц.

Наразі в німецькому законодавстві немає норми, яка б передбачала покарання за невизнання існування будь-якої країни світу. Ініціатори змін вважають, що наявних інструментів, зокрема покарання за розпалювання ворожнечі, схвалення злочинів чи демонстрацію терористичної символіки, вже недостатньо для ефективної протидії проблемі.

Водночас Дослідницька служба Бундестагу висловила сумніви щодо відповідності проєкту Основному закону. Юристи припускають, що ініціатива може порушувати конституційні гарантії свободи слова, адже фактично вводить вибіркову заборону на оприлюднення конкретних поглядів.

Поштовхом до перегляду правил стало різке зростання кількості правопорушень антисемітського характеру в країні. Минулого року правоохоронці зафіксували зростання таких злочинів на 5 відсотків — до 6548 випадків. Майже половина інцидентів сталася на тлі чергового загострення ситуації на Близькому Сході.

Безпілотники Азову знищили паливний логістичний хаб окупантів у Новоамвросіївці

Українські захисники завдали потужного удару по логістичному хабу російських загарбників у тимчасово окупованій Новоамвросіївці, що суттєво послабило забезпечення окупаційних сил пальним. Про це повідомила пресслужба першого корпусу Національної гвардії Азов.

Оператори безпілотних систем провели ретельну повітряну розвідку, щоб виявити замаскований об’єкт противника. Після збору необхідної інформації українські воїни застосували серію ударних дронів Hornet, які точно вразили визначені цілі.

Російські війська тривалий час використовували цю локацію як ключовий центр накопичення паливно-мастильних матеріалів. Саме звідси регулярно постачали ресурси для забезпечення ворожих підрозділів на фронті.

Унаслідок атаки серйозних пошкоджень зазнали резервуари з нафтопродуктами та інша інфраструктура бази. Крім того, безпілотники вивели з ладу залізничне полотно, яким окупанти активно користувалися для матеріально-технічного забезпечення.

Ураження цього об’єкта відчутно ускладнює подальшу логістику армії противника. Українські військові прогнозують, що тепер російське командування буде змушене повністю відмовитися від експлуатації цієї бази та перенести частину системи забезпечення на територію Росії.