Місячні архіви: Червень 2026

Олександр Чайка з Ірпеня загинув на фронті після тривалого статусу безвісти зниклого

Оприлюднено автором

Під час виконання бойового завдання на фронті загинув військовий з Ірпеня Київської області Олександр Чайка. Про це у своєму Telegram-каналі повідомила в.о. Ірпінського міського голови Анжела Макеєва.

У повідомленні зазначається, що громада знову отримала трагічну звістку — загинув Герой Олександр Чайка.

Олександр народився 23 вересня 1988 року у Вінниці. У 2010 році він переїхав до Ірпеня заради коханої людини, тут створив сім’ю. Працював водієм і водночас навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, де здобував вищу освіту. У 2013 році він уперше став батьком, а у 2020 році — вдруге.

У 2023 році Олександр вступив до лав Збройних Сил України. Після базової загальновійськової підготовки продовжив навчання у Львові, де здобув офіцерське звання молодшого лейтенанта.

Восени 2023 року він розпочав службу у складі 31 окремої механізованої бригади та мав позивний “Бентежний”. За сумлінне виконання бойових завдань військового нагородили відзнакою командира. 22 червня 2024 року, виконуючи бойове завдання, Олександр потрапив під мінометний та стрілецький обстріли, дістав тяжкі поранення і відтоді вважався безвісти зниклим.

Як повідомила Макеєва, 1 липня 2025 року в межах репатріації в Україну повернули тіла 79 полеглих українських Захисників. Серед них було й тіло Олександра, однак його рідні ще не знали про це. Далі на сім’ю чекали місяці виснажливого очікування. 12 червня 2026 року ДНК-експертиза остаточно підтвердила особу загиблого. Олександр повернувся додому на щиті.

У Героя залишилися дружина, двоє дітей, батьки та бабуся. Для рідних, друзів і побратимів він назавжди залишиться відповідальним, сміливим і людяним чоловіком, якого поважали за чесність, доброту та відданість своїй справі.

Технологічна перевага України поставила Кремль у глухий кут

Оприлюднено автором

Густі хмари диму над Москвою після недавнього удару українських безпілотників по найбільшому НПЗ російської столиці стали показовим свідченням того, як технологічний розвиток Києва відтіснив сили Москви на другий план.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль робив ставку на чисельну перевагу, масовану артилерію та удари по українських містах. Проте широка роботизація та поява в України дієвих дронів середньої дальності істотно змінили перебіг війни, фактично нівелювавши головну перевагу Москви. Про це йдеться в аналітичній статті Financial Times.

Поки російський диктатор Володимир Путін переконує внутрішню аудиторію у наявності переваги, обстановка на фронті свідчить про застій російської військової машини. За даними фінської моніторингової організації Black Bird Group, з лютого по травень російські війська змогли захопити лише 164 кв. км території, тоді як за той самий період минулого року цей показник становив 1151 кв. км.

Війна дронів також завдала серйозного удару по людському ресурсу Кремля. Уже майже пів року Росія втрачає більше солдатів, ніж може мобілізувати. Як зазначає експерт Яніс Клюге, у першому кварталі 2026 року на службу було прийнято понад 70 тис. осіб, що помітно менше, ніж торік, коли цей показник становив 89 тис. осіб.

Українські удари середньої дальності суттєво порушили ворожу логістику. Сотні безпілотників б’ють по сухопутному коридору до Криму, через що російські підрозділи змушені тижнями чекати на паливо та боєприпаси. Якщо раніше постачання йшло рівними трасами, то тепер його здійснюють невеликими вантажівками важкопрохідними сільськими дорогами.

На цьому тлі спроби Росії відповісти виглядають слабкими. Елітний підрозділ безпілотників РФ “Рубікон” не зміг ані масштабувати свої системи, ані забезпечити зв’язок. Джерела наголошують, що вести цю війну старими методами “порохової імперії” — артилерією та масовим м’ясом — уже неможливо.

Оборонний сектор РФ уперся у власну технологічну межу. Через рекордно низький рівень безробіття підприємства не спроможні залучити інженерів для розробки сучасних БПЛА. Західні розвідслужби зазначають, що військова промисловість РФ досягла плато. Без великих інвестицій, на які знадобляться роки, збільшити темпи не вдасться.

Сам ватажок Кремля перебуває в інформаційній ізоляції, яку для нього створили генерали. Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповідає диктатору про ситуацію до двох разів на день, уміло маніпулюючи фактами. У результаті Путін щиро переконаний, що перемога — це лише “питання часу”.

Втім, реальність доходить навіть до Кремля. Під час нещодавньої зустрічі військові прямо запитали Путіна, коли у РФ з’явиться аналог супутникової мережі Starlink, яку Україна застосовує для наведення дронів. У відповідь Путін розгублено сказав, що аналог уже створено і він працює. Однак присутній міністр оборони Андрій Бєлоусов одразу виправив диктатора, визнавши, що запущено лише 16 установок, що Путін назвав “абсолютно недостатнім”.

Коли питання про технологічне відставання пролунали знову, диктатор, як і раніше, перейшов до історичних екскурсів про Наполеона та Гітлера. Водночас Путін продовжує медитативно повторювати тези про “успіхи та просування” російської армії на фронті.

Трамп пригрозив Ірану через можливе перекриття Ормузької протоки

Оприлюднено автором

Дональд Трамп заявив, що Іран зіткнеться з жорсткими наслідками, якщо Тегеран знову перекриє Ормузьку протоку. Про це він сказав у розмові з журналістом Fox News Треєм Інгстом.

За словами Трампа, він особисто доніс до іранської влади, що на неї чекає у разі блокування протоки. Як передав Інгст слова президента, попередження було жорстким: «Закриєте протоку — і країни у вас більше не буде. Ви навіть у свою чортівню країну не повернетеся».

Глава Білого дому також заявив, що США можуть взяти Ормузьку протоку під свій контроль. За його словами, якщо це буде потрібно, Вашингтон встановить там контроль, а у разі відмови укладати угоду стягуватиме плату за прохід.

Окрім цього, Трамп назвав США можливим «ангелом-хранителем» протоки і припустив, що Вашингтон міг би отримувати 20 % від нафти, яка проходить через неї. Він також додав: «Якщо треба, ми візьмемо протоку під контроль. І рознесу їх до чорта».

Обстріл Слов’янська з РСЗВ: троє постраждалих

Оприлюднено автором

Сьогодні, 21 червня, близько 10:20, російські війська знову обстріляли Слов’янськ у Донецькій області. Унаслідок атаки є поранені.

Про це повідомив начальник Слов’янської МВА Вадим Лях.

За його словами, росіяни атакували спальний мікрорайон міста з РСЗВ. Пошкоджено багатоповерхові будинки.

Наразі відомо про трьох постраждалих. 89-річну жінку госпіталізували. Ще двом людям надали амбулаторну допомогу.

Німецькі та французькі депутати ініціюють жорсткіші дії проти російського «тіньового флоту»

Оприлюднено автором

Депутати парламентів Німеччини та Франції виступили зі спільною ініціативою, яка передбачає конкретніші кроки проти суден російського «тіньового флоту». Про це повідомляє DW.

Як зазначається, проєкт документа планують ухвалити 22 червня під час засідання Німецько-французької парламентської асамблеї (DFPV).

На думку німецьких і французьких депутатів, необхідно посилити контроль за такими суднами, а у випадках порушення чинного законодавства — затримувати їх. Також у проєкті міститься вимога активізувати дипломатичні зусилля щодо держав, під прапорами яких ходять судна тіньового флоту.

У Німеччині цю вимогу, адресовану урядам, підтримують депутати від блоку Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та Зелених.

«Тіньовий флот становить не лише геополітичний, а й суттєвий ризик для безпеки та екології», — йдеться в документі.

Також наголошується, що багато танкерів є старими, погано обслуговуються та не відповідають міжнародним стандартам. Крім того, окремі судна використовуються для диверсій або шпигунства.

Опитування: понад половина поляків вважають ставлення Зеленського до Польщі негативним

Оприлюднено автором

Більше половини опитаних громадян Польщі вважають, що президент України Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі. Про це свідчать результати опитування United Surveys, про які повідомляє Polsat News.

Учасників опитування запитали, яким, на їхню думку, є нинішнє ставлення українського президента до Польщі. 58,3% респондентів оцінили його як негативне. Водночас 30,1% дотримуються протилежної думки, а 11,6% обрали відповідь «важко сказати».

Серед тих, хто негативно оцінює ставлення Зеленського до Польщі, 33,7% назвали його «скоріше негативним», а 24,6% — «категорично негативним».

Серед респондентів, які вважають ставлення Володимира Зеленського до Польщі теплим, 27,4% оцінили його як «скоріше позитивне», а 2,7% — як «однозначно позитивне».

Опитування United Surveys для Wirtualna Polska проводили 12−14 червня 2026 року, до ухвалення рішення про позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської нагороди — ордена Білого Орла. У дослідженні взяли участь 1000 осіб із різних регіонів Польщі.

Від початку доби РФ 66 разів атакувала позиції Сил оборони, найнапруженіша ситуація — на Покровському та Гуляйпільському напрямках

Оприлюднено автором

Від початку доби російський агресор 66 разів атакував позиції Сил оборони, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. На Сумщині сьогодні постраждали Кореньок, Нескучне, Рижівка, Бунякине, Нововасилівка та Свобода. Авіаударів зазнали райони населених пунктів Лужки та Гірки.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сталося одне боєзіткнення. Також ворог завдав 16 обстрілів по населених пунктах і позиціях українських військ.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники чотири рази намагалися прорвати оборону в напрямку Ізбицького, а також у районах Стариці та Вовчанська. Один бій досі триває.

На Куп’янському напрямку від початку дня противник один раз атакував позиції Сил оборони в напрямку Курилівки.

На Лиманському напрямку українські захисники відбивали десять спроб ворога просунутися в районах Новоселівки, Ямполя, Озерного, а також у бік Ольгівки, Дробишевого й Діброви. Два боєзіткнення ще тривають.

На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили шість спроб противника просунутися поблизу Калеників, Закітного та в бік Рай-Олександрівки і Пискунівки.

На Краматорському напрямку ворог один раз намагався йти вперед поблизу Міньківки.

На Костянтинівському напрямку українські військові відбивали 11 атак поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки та в напрямку Кучерового Яру. Два боєзіткнення досі не завершилися.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти 15 разів намагалися витіснити наших воїнів із займаних позицій у районах Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, а також у бік Нового Донбасу, Білицького та Шевченка. Три атаки тривають.

На Олександрівському напрямку противник один раз намагався просунутися в бік Січневого.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих атак у бік Добропілля, Гуляйпільського, Воздвижівки та Чарівного. Три боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку ворог один раз штурмував позиції українських захисників у районі Степногірська.

На Придніпровському напрямку спроб просування з боку ворога не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбулося. Спроб ворога просуватися також не зафіксовано.

Обшуки в Польщі у представників групи, пов’язаної з Гжегожем Брауном

Оприлюднено автором

У Польщі правоохоронці провели обшуки у лідерів групи Bronimy Polskiej Granicy («Захищаємо польський кордон»), яку пов’язують зі скандальним польським політиком Гжегожем Брауном, відомим своїми проросійськими поглядами.

Минулого тижня учасники групи оприлюднили відео з Центрального вокзалу. На ньому вони зупиняли людей із темним кольором шкіри та, як стверджується, намагалися перевіряти у них документи.

Обшуки пройшли у Варшаві та Підляському воєводстві за рішенням регіональної прокуратури. У членів групи вилучили телефони і комп’ютери, які передадуть на експертизу.

Прокуратура розслідує справу щодо видавання себе за посадових осіб і незаконної перевірки документів. За даними ЗМІ, один з учасників групи публікував в інтернеті проросійські гасла.

Наразі невідомо, чи буде комусь висунуто обвинувачення.

Далекобійні удари дронів посилюють паливну кризу в Росії

Оприлюднено автором

Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах за допомогою дронів великої дальності. На цьому тлі в Росії обмежують продаж пального, стрімко зростають ціни на бензин, а біля заправок утворюються великі черги автомобілів навіть за сотні кілометрів від лінії фронту. Про це пише WSJ.

Лише цього тижня московський нафтопереробний завод, який забезпечує понад третину пального для столиці РФ і сусідніх регіонів, кілька разів зазнав ударів безпілотників. Цей епізод став одним із понад двох десятків ударів по російських НПЗ від березня. Такі атаки дедалі сильніше ускладнюють становище Кремля, який намагається втримати економічну стабільність і не допустити, щоб росіяни гостріше відчули наслідки війни.

Як зазначає видання, після того як Росія припинила відкрито повідомляти обсяги переробки нафти на пальне, точно оцінити наслідки атак стало складно. Також не завжди зрозуміло, коли саме пошкоджені НПЗ відновлюють роботу.

Водночас зовнішні аналітики вважають, що остання хвиля ударів могла вивести з ладу понад 20% російських потужностей із переробки нафти. У звіті, опублікованому в середу, Міжнародне енергетичне агентство наголосило, що такий масштаб перебоїв є безпрецедентним за весь час російсько-української війни.

Найвідчутніше проблеми з пальним позначилися на регіонах поблизу лінії фронту, і особливо це стосується тимчасово окупованого Криму.

За даними WSJ, останніми тижнями українські дрони неодноразово били по бензовозах, які доставляли пальне до Криму через окуповані території України. Після цього на півострові виник дефіцит бензину, а окупаційна влада ввела обмеження на його продаж і запровадила QR-коди, які водії повинні показувати, щоб отримати свою норму пального.

Крім цього, обмеження на купівлю пального вже запроваджені у 53 регіонах Росії та на окупованих територіях України. У багатьох із них водіям не дозволяють купувати більше пального, ніж може вмістити один бак автомобіля.

Російський диктатор Владімір Путін майже не висловлювався про дефіцит пального. Після наради щодо паливного ринку в п’ятницю уряд РФ повідомив, що влада «працює над стабільними постачаннями пального».

«Зараз люди готові платити за бензин будь-яку ціну», — сказав один із водіїв із Криму.

Подібна кампанія ударів по російських НПЗ торік теж призвела до обмежень на продаж пального в частині регіонів РФ. Однак колишній заступник міністра енергетики Росії Владімір Мілов зазначає, що теперішні масовані удари виявилися значно ефективнішими, оскільки Україна зосередилася на найбільших і найсучасніших НПЗ Росії.

За його словами, саме ці підприємства виробляють високооктановий бензин, використовуючи західне обладнання, яке важко швидко замінити.

«Ці 10–15 нафтопереробних заводів — дуже обмежена й вразлива ціль. Якщо сказати простіше, удари по них можуть спричинити кризу», — сказав Мілов.

Видання також звертає увагу, що в останні місяці Україна атакувала дронами російські термінали для експорту нафти. У такий спосіб Київ намагався завадити Москві заробити більше на зростанні цін на нафту після початку війни США з Іраном. Однак результат цих ударів був неоднозначним, оскільки експорт російської сирої нафти залишився стабільним.

Суд на Волині не скасував виконання штрафу 2,1 мільйона гривень за порушення митних правил

Оприлюднено автором

Любомльський районний суд Волинської області розглянув заяву про припинення виконання постанови, якою громадянину призначили багатомільйонний штраф за порушення митних правил. Заявник стверджував, що строки для стягнення коштів уже сплинули.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 163/1668/23.

У вересні 2023 року Любомльський районний суд визнав Павла Володимировича Пухиря винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Суд призначив йому штраф у розмірі 2 163 735 гривень із конфіскацією вилученого товару.

У грудні 2023 року Волинський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Пізніше заявнику надали відстрочку на один місяць для сплати штрафу, однак кошти так і не були сплачені. У березні 2024 року державні виконавці відкрили зведене виконавче провадження для примусового стягнення, і воно триває досі.

Представниця заявника Павла Пухиря — адвокат Круторогова С.І. — подала до суду клопотання про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню.

Захист обґрунтовував свою позицію тим, що через значний розмір штрафу ця справа за критеріями ЄСПЛ прирівнюється до кримінального обвинувачення. Оскільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення є прогалина щодо строків давності виконання таких рішень, адвокат просила застосувати аналогію закону — ст. 80 Кримінального кодексу України. За її аргументами, строк виконання вироку для схожих санкцій становить 2 роки, і на момент звернення він нібито вже минув.

Представниця Волинської митниці Кунєва З.Ю. заперечила проти задоволення заяви. Вона зазначила, що чинне законодавство не передбачає застосування норм Кримінального кодексу до адміністративних стягнень у вигляді штрафу, а також не дає підстав для припинення виконання постанови.

Після вивчення матеріалів справи суддя С.А. Шеремета відмовив у задоволенні клопотання заявника.

Суд зазначив, що постанову про стягнення штрафу своєчасно передали до виконавчої служби — у межах передбаченого законом 3-місячного строку, а примусове виконання рішення триває. Також суд вказав, що стаття 302 КУпАП містить вичерпний перелік підстав для припинення виконання постанови: амністія, скасування відповідного закону або смерть особи. Аргументи захисту про сплив строків за аналогією з КК України до цього переліку не належать.

Окремо суд наголосив, що обов’язковість виконання судових рішень є одним із ключових аспектів верховенства права та правової визначеності.

Відповідно до чинного законодавства, це рішення апеляційному оскарженню не підлягає.