Густі хмари диму над Москвою після недавнього удару українських безпілотників по найбільшому НПЗ російської столиці стали показовим свідченням того, як технологічний розвиток Києва відтіснив сили Москви на другий план.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль робив ставку на чисельну перевагу, масовану артилерію та удари по українських містах. Проте широка роботизація та поява в України дієвих дронів середньої дальності істотно змінили перебіг війни, фактично нівелювавши головну перевагу Москви. Про це йдеться в аналітичній статті Financial Times.
Поки російський диктатор Володимир Путін переконує внутрішню аудиторію у наявності переваги, обстановка на фронті свідчить про застій російської військової машини. За даними фінської моніторингової організації Black Bird Group, з лютого по травень російські війська змогли захопити лише 164 кв. км території, тоді як за той самий період минулого року цей показник становив 1151 кв. км.
Війна дронів також завдала серйозного удару по людському ресурсу Кремля. Уже майже пів року Росія втрачає більше солдатів, ніж може мобілізувати. Як зазначає експерт Яніс Клюге, у першому кварталі 2026 року на службу було прийнято понад 70 тис. осіб, що помітно менше, ніж торік, коли цей показник становив 89 тис. осіб.
Українські удари середньої дальності суттєво порушили ворожу логістику. Сотні безпілотників б’ють по сухопутному коридору до Криму, через що російські підрозділи змушені тижнями чекати на паливо та боєприпаси. Якщо раніше постачання йшло рівними трасами, то тепер його здійснюють невеликими вантажівками важкопрохідними сільськими дорогами.
На цьому тлі спроби Росії відповісти виглядають слабкими. Елітний підрозділ безпілотників РФ “Рубікон” не зміг ані масштабувати свої системи, ані забезпечити зв’язок. Джерела наголошують, що вести цю війну старими методами “порохової імперії” — артилерією та масовим м’ясом — уже неможливо.
Оборонний сектор РФ уперся у власну технологічну межу. Через рекордно низький рівень безробіття підприємства не спроможні залучити інженерів для розробки сучасних БПЛА. Західні розвідслужби зазначають, що військова промисловість РФ досягла плато. Без великих інвестицій, на які знадобляться роки, збільшити темпи не вдасться.
Сам ватажок Кремля перебуває в інформаційній ізоляції, яку для нього створили генерали. Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповідає диктатору про ситуацію до двох разів на день, уміло маніпулюючи фактами. У результаті Путін щиро переконаний, що перемога — це лише “питання часу”.
Втім, реальність доходить навіть до Кремля. Під час нещодавньої зустрічі військові прямо запитали Путіна, коли у РФ з’явиться аналог супутникової мережі Starlink, яку Україна застосовує для наведення дронів. У відповідь Путін розгублено сказав, що аналог уже створено і він працює. Однак присутній міністр оборони Андрій Бєлоусов одразу виправив диктатора, визнавши, що запущено лише 16 установок, що Путін назвав “абсолютно недостатнім”.
Коли питання про технологічне відставання пролунали знову, диктатор, як і раніше, перейшов до історичних екскурсів про Наполеона та Гітлера. Водночас Путін продовжує медитативно повторювати тези про “успіхи та просування” російської армії на фронті.