Місячні архіви: Червень 2026

Сибіга заявив про зростання ксенофобії щодо українців у Польщі

Оприлюднено автором

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловився щодо погіршення ставлення до українців у Польщі. Він пояснив, як змінюються настрої серед поляків і що на це впливає. Про це міністр сказав в ефірі телемарафону «Єдині новини».

За словами Сибіги, ставлення до українців у Польщі помітно погіршується. Він зазначив, що як міністр отримує численні повідомлення з різних регіонів Польщі про напади на українців, їх приниження та булінг дітей у школах.

Міністр повідомив, що ці випадки обговорювалися через польські дипломатичні канали, оскільки подібні прояви ксенофобії важко знайти в інших країнах. Також він наголосив, що неприязнь до українців у Польщі й далі посилюється.

Сибіга підкреслив, що ксенофобія щодо українців наростає і вже становить загрозу для їхнього життя. Саме тому, за його словами, дуже важливо відкласти емоції в сторону.

Він також заявив, що Україна і Польща мають позитивний попередній досвід, однак для подолання ненависті потрібна воля з обох боків. Україна, за словами міністра, готова до чесного та рівноправного діалогу.

Крім того, посадовець додав, що роль України через повномасштабну війну зараз зростає, подобається це комусь чи ні. Він підкреслив, що Україна тепер не має нікому нічого доводити.

«Тому працюймо. Ми цінуємо всю допомогу, яка була надана. Ми цінуємо той трек, який ми маємо з нашими польськими друзями. Я впевнений, що ми знайдемо ці точки взаємного дотику», — завершив Сибіга.

Іран пов’язав подальші переговори зі США з припиненням вогню в Лівані

Оприлюднено автором

Іран і надалі вимагає припинення вогню в Лівані як ключову умову для просування за іншими пунктами мирних домовленостей зі США.

Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран не збирається переходити до наступного етапу переговорів із Вашингтоном, поки в Лівані не буде досягнуто перемир’я. Цю заяву він зробив напередодні зустрічі сторін у Швейцарії.

За словами Багаї, зустріч у Швейцарії присвячена контролю за виконанням Меморандуму про взаєморозуміння щодо припинення війни від 18 червня 2026 року. Він наголосив, що без реалізації його положень, передусім статті 1, яка передбачає припинення бойових дій на всіх фронтах, включаючи Ліван, перейти до переговорів про остаточну угоду неможливо.

Тим часом у Швейцарії вже стартувала зустріч віце-президента США Джей Ді Венса з пакистанською делегацією, яку очолює прем’єр-міністр Шехбаз Шаріф.

Водночас Венс не відповів прямо на запитання журналіста про те, чи має він послання для прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу щодо припинення військових дій у Лівані, на чому наполягає Тегеран.

У Криму просять жителів тимчасово зменшити споживання електроенергії через аварію

Оприлюднено автором

Влада окупованого Криму закликала жителів тимчасово скоротити споживання електроенергії на період ліквідації аварії в енергосистемі півострова. Зокрема, людям рекомендують вимкнути кондиціонери та зайві електроприлади.

Раніше повідомлялося, що через пошкодження в електричних мережах відбулося часткове відключення споживачів Північно-західного, Центрального та Південнобережного енергорайонів. Наразі тривають аварійно-відновлювальні роботи.

Також через аварію на електромережах без електрики залишилася більшість помпових станцій, у зв’язку з чим подачу води тимчасово призупинено. Фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи.

У Львові водія мікроавтобуса оштрафували за спробу ввезти 100 кг сиру через «зелений коридор»

Оприлюднено автором

09 червня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі Руслана Пигитяка, якого звинуватили у порушенні митних правил. Чоловік намагався ввезти в Україну 100 кілограмів твердого сиру, обравши смугу спрощеного контролю.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 461/3865/26.

Інцидент стався у пункті пропуску «Шегині-Медика». Руслан Пигитяк їхав в Україну на мікроавтобусі «RENAULT TRAFIC» через «зелений коридор». Під час огляду транспортного засобу митники виявили прихований вантаж: 100 упаковок сиру «SWIATOWID» Gouda по 1 кг кожна.

Відповідно до законодавства, ввезення таких товарів для власного споживання обмежене: не більше 2 кг або одна упаковка на особу. У разі перевищення цих норм товари підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню.

Під час судового засідання Руслан Пигитяк повністю визнав свою провину та розкаявся. Суд також врахував, що раніше його не притягували до адміністративної відповідальності, тому застосував принцип пропорційності.

Ілон Маск виступив проти участі уряду США в капіталі ШІ-компаній

Оприлюднено автором

Ілон Маск розкритикував ідею входження уряду США до складу співвласників найбільших технологічних компаній, що займаються розробкою штучного інтелекту. На його думку, значно ефективнішим рішенням була б пряма фінансова підтримка громадян.

Мільярдер вважає, що швидкий розвиток штучного інтелекту та роботизації може спричинити такий надлишок товарів і послуг, що для економіки США більшою загрозою стане не інфляція, а падіння цін. У такому разі, на його переконання, державі доведеться протидіяти дефляції через прямі виплати населенню.

«Краще просто надсилати гроші людям безпосередньо з казни. Поки зростання цін на товари та послуги перевищує збільшення грошової маси, що станеться у випадку зі штучним інтелектом і роботами, інфляції не буде. По суті, я прогнозую, що ми відчайдушно боротимемося з дефляцією!» — написав бізнесмен у своїй соцмережі X.

Так Маск відреагував на недавню заяву віцепрезидента Джей Ді Венса про те, що Білий дім серйозно розглядає можливість входження держави в капітал провідних ШІ-розробників країни. За його словами, американському лідеру Дональду Трампу «подобається ця ідея як свого роду суверенний фонд добробуту, де США отримують частку в цих ШІ-компаніях».

Польський регулятор відреагував на суперечливі заяви в ефірі TVP Info

Оприлюднено автором

Національна рада з питань радіомовлення і телебачення Польщі звернулася до керівництва TVP після випуску програми «Kłamstwo nie przejdzie», який показали 12 червня на TVP Info.

Підставою для звернення стали висловлювання історика Казімєжа Вуйціцького. Під час дискусії він заявив: «AK — це УПА», а також сказав, що поляки «також набивали на вила, саме на Волині».

У KRRiT підкреслили, що питання історичної пам’яті вимагають особливої відповідальності. Регулятор окремо зауважив, що ведучий не відреагував на ці суперечливі слова, а опонент історика не мав достатньо часу, щоб відповісти.

Обговорення в студії було присвячене польсько-українським відносинам після рішення Володимира Зеленського надати одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА».

Суверенітет і незалежність для більшості українців важливіші за добробут — результати опитування КМІС

Оприлюднено автором

За результатами нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 59% українців ставлять суверенітет і незалежність країни вище за добробут населення. Протилежної позиції дотримуються 29% опитаних. Якщо порівнювати добробут із територіальною цілісністю, то 48% респондентів обрали саме територіальну цілісність, тоді як 40% віддали перевагу добробуту.

Дослідження відбувалося на тлі суспільних дискусій щодо можливих територіальних поступок з боку України заради припинення війни. Раніше LIGA.net писала, чому листопад почали називати “новим дедлайном” завершення російської війни проти України, наскільки реалістичним є такий термін і які сценарії розвитку подій вважаються найімовірнішими.

Для 21% опитаних добробут населення є важливішим одночасно і за територіальну цілісність, і за суверенітет. Водночас 39% респондентів вважають більш важливими і територіальну цілісність, і суверенітет держави.

Відповіді також дещо відрізняються залежно від регіону. Із Заходу на Схід частка тих, хто надає перевагу територіальній цілісності, знижується з 54% до 38%, а суверенітету та незалежності — з 64% до 53%. Водночас у всіх регіонах кількість тих, для кого суверенітет та незалежність важливіші за добробут населення, є більшою.

Помітні відмінності є і за віком. Серед молодших респондентів територіальна цілісність поступається добробуту: 62% опитаних віком 18–29 років обрали саме добробут. За територіальну цілісність висловилися 32% респондентів.

Серед українськомовних громадян 65% вважають важливішими суверенітет і незалежність, серед двомовних — 57%. Натомість серед російськомовних такої думки дотримуються 41%, тоді як 48% тих, хто спілкується російською, віддають перевагу добробуту.

Подібні запитання КМІС уже ставив респондентам у жовтні 2020 року та в грудні 2023-го. У 2020 році 52% опитаних називали важливішими незалежність і цілісність кордонів України, ніж добробут населення. Водночас 33% вважали пріоритетним саме добробут.

У 2023 році ці показники майже не змінилися: 53% обрали незалежність і цілісність кордонів, а 34% — добробут населення.

У 2026 році КМІС вирішив поділити запитання на дві частини, щоб окремо порівняти ставлення українців до добробуту та територіальної цілісності, а також до добробуту й суверенітету та незалежності. Соціологи пояснили це тим, що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України.

Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, не слід заспокоювати себе тим, що для більшості українців суверенітет і незалежність важливіші за добробут, оскільки 29% усе ж вважають добробут пріоритетнішим.

“Особливо турбує поширеність таких поглядів серед більш молодих українців. Ми бачимо зв’язок таких поглядів із завершенням війни на будь-яких умовах. Тому просування такого наративу – про більшу важливість добробуту і доцільність поступок суверенітетом – містить серйозні ризики і загрози для безпеки України”, – зазначив Грушецький.

Опитування проводилося з 7 травня по 3 червня з власної ініціативи КМІС. Телефоном опитали 1000 українців віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях.

Формально похибка не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, і 1,8% — для показників, близьких до 5%. Водночас в умовах війни додається певне відхилення.

Російські сили накопичили близько 11 тисяч військових у районі Костянтинівки — Дружківки

Оприлюднено автором

Росія зосередила приблизно 11 тисяч військових у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та не припиняє спроб просунутися на цій ділянці. Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За оцінкою аналітиків, російські війська нещодавно мали незначне просування в районі Слов’янська. Геолокаційні кадри від 17 червня зафіксували, як українські військові завдали удару по двох російських транспортних засобах на трасі Сіверськ — Лиман.

Це сталося під час спільного мотомеханізованого наступу окупантів 16 червня. Один із російських «військкорів» заявив, що війська РФ просунулися на південь від Лимана. Водночас інше джерело, пов’язане із Західним угрупованням військ Росії, повідомило про контратаку українських сил поблизу Дробишева, що на північ від Лимана.

В ISW також зазначають, що Міноборони РФ і надалі поширює неправдиві заяви про нібито досягнення на Слов’янському напрямку. Раніше російське відомство щодня публікувало подібні зведення щодо Костянтинівки. Для «підтвердження» цих тверджень окупанти використовують відео з поля бою, згенеровані штучним інтелектом.

У тактичному районі Костянтинівка — Дружківка тривають спроби інфільтрації. Під час однієї з них загарбники встановили прапори в центральній частині Костянтинівки. Речник однієї з українських бригад 17 червня повідомив, що росіяни стягують сили поблизу міста для наступу численними малими штурмовими групами.

Командир 19-го армійського корпусу 18 червня уточнив: «Російські групи, які складаються навіть з одного військовослужбовця, проникли в різні райони Костянтинівки», — сказав командир, додавши, що окупанти не контролюють жодної частини міста і намагаються обійти його з флангів.

Офіцер 19-го армійського корпусу 17 червня повідомив, що безпосередньо в Костянтинівці перебуває приблизно 123–125 російських військових. Основні атаки ведуться із західного, східного та північно-східного напрямків. За його словами, більшість російських сил досі залишається на підступах до міста, де українські військові завдають їм втрат під час висування.

Загальна чисельність угруповання в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка, разом із передовими та тиловими підрозділами, оцінюється приблизно у 11 тисяч військових.

На фронті зафіксовано 65 атак: найнапруженіша ситуація на Гуляйпільському та Покровському напрямках

Оприлюднено автором

Станом на 16:00 19.06.2026 Генштаб ЗСУ повідомив про оперативну ситуацію щодо російського вторгнення. Від початку доби агресор здійснив 65 атак, одночасно посиливши штурмові дії на кількох напрямках і продовжуючи обстріли прикордонних районів.

На Сумщині під ударами опинилися райони населених пунктів Рижівка, Рогізне, Уланове, Бунячине, Волфине, Сопич, Павлівка, Кореньок, Потапівка, Будки. У Чернігівській області обстрілів зазнали Кам’янська Слобода та Грем’яч. Крім того, авіаударів на Сумщині зазнали Білопілля, Лужки та Кореньок.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках противник завдав двох авіаударів, застосувавши п’ять КАБів, а також провів 28 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ. Один із цих обстрілів був здійснений із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався поліпшити своє положення в районах Приліпки, Ізбицького та Стариці.

На Куп’янському напрямку штурмових дій з боку ворога не зафіксовано.

На Лиманському напрямку противник п’ять разів атакував у бік Борової та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку окупанти також п’ять разів намагалися поліпшити своє становище, просуваючись у бік Закітного, Рай-Олександрівки та Калеників.

У районі Часового Яру ворог атакував на Краматорському напрямку.

На Костянтинівському напрямку загарбники провели 12 атак у напрямку Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Русиного Яру, Вільного та Кучерового Яру. Три боєзіткнення на цій ділянці ще тривають.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти 16 разів намагалися витіснити українських воїнів із займаних позицій у бік Іванівки, Нового Донбасу, Родинського, Новоолександрівки, Білицького, Новогришиного, Сергіївки, Котлиного, Удачного та Новопавлівки. Одна атака досі триває.

На Олександрівському напрямку ворог тричі намагався просунутися в районах Калинівського, Вербового та Олександрограда. Одне боєзіткнення ще не завершилося.

Найбільшу активність противник проявив на Гуляйпільському напрямку, де здійснив 19 атак у районах Рибного, Нового Запоріжжя, Добропілля, Гіркого, Воздвижівки, Староукраїнки, Оленокостянтинівки, Верхньої Терси, Гуляйпільського та Чарівного. Одна атака там триває.

На Оріхівському напрямку ворог провів штурмову дію в бік Степногірська.

На Придніпровському напрямку атакувальних дій противник не проводив.

На інших напрямках істотних змін в обстановці наразі немає, а спроби просування ворога не фіксуються.

Українські війська продовжують виснажувати противника по всій лінії бойового зіткнення та в тилу.

Навроцький пояснив позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла через прославлення УПА

Оприлюднено автором

Польський президент виступив із заявою, в якій пояснив причини позбавлення Володимира Зеленського найвищого польського ордена. За його словами, рішення української влади прославляти УПА є для Польщі незрозумілим і неприйнятним.

Він наголосив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається головною винуватицею жорстоких злочинів проти польських громадян під час Другої світової війни. Позиція Польщі з цього питання, за його словами, давно відома. У 2016 році Сейм Республіки Польща визнав злочини ОУН та УПА геноцидом, а 11 липня було оголошено Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами. У 2025 році це було підтверджено окремим законом.

Навроцький заявив, що ці факти не підлягають обговоренню і не залежать від політичної кон’юнктури. Він підкреслив, що щонайменше 100 тисяч польських громадян були вбиті УПА на Волині, у Східній Галичині, Люблінщині та Підкарпатті лише за те, що були поляками, євреями чи представниками інших меншин. Серед жертв, за його словами, були жителі сіл і міст, цілі родини, жінки, діти та літні люди. Він також зазначив, що йшлося не про солдатів на полі бою, а про беззахисних мирних жителів, яких звірячо вбивали, і додав, що багато жертв досі не отримали гідного поховання.

Окремо польський президент згадав про присвоєння одному з українських військових підрозділів назви, що відсилає до злочинців з УПА. На його думку, це виходить далеко за межі внутрішніх справ України. Він зазначив, що Польща неодноразово доводила до української сторони особливу важливість цього питання і очікувала перегляду наслідків такого рішення для двосторонніх відносин, однак позиція української сторони не змінилася.

За словами Навроцького, рішення української влади прославляти УПА є не лише обурливим, а й непостижним. Він назвав це глибоким розчаруванням і ударом не тільки по історичній пам’яті, а й по довірі, яку будували роками, особливо останніми місяцями. Також він заявив, що це удар по основах примирення і по вірі в те, що правда може стати спільною мовою двох народів.

Він додав, що як головнокомандувач Збройними силами мусить нагадати: польська армія навчила тисячі українських солдатів. Саме тому, за його словами, неможливо ігнорувати факт, що деякі з них тепер служитимуть під прапором УПА. «Для нас це неприйнятно», — підкреслив він.

Навроцький також заявив, що Польща послідовно оберігатиме пам’ять своїх громадян і гідність державних символів, а також захищатиме національні інтереси та цінності. Він запевнив, що Польща не допустить прославлення тих, хто вбивав беззахисних польських мирних жителів.

Крім того, президент Польщі наголосив, що шлях України до європейських структур вимагає готовності чесно подивитися на складні сторінки власної історії. Він зазначив, що єдина Європа будувалася на відмові від тоталітаризму і культу насильства, і ці принципи мають поширюватися на всіх. За його словами, тим, хто цього не розуміє, немає місця в Європейському союзі, і Польща цього не допустить.

Наприкінці він заявив, що червоно-чорним прапорам Бандери не місце в польському громадському просторі і що це давно слід закріпити законодавчо. Також він наголосив, що не можна допускати прирівнювання УПА до Армії Крайової чи «Непокорених солдатів». На відміну від УПА, за його словами, командування Армії Крайової застерігало від сліпої помсти і забороняло вбивства жінок і дітей. Тих, хто поширює подібну брехню, він закликав виключити з публічного дискурсу, заявивши, що вони завдають шкоди Польщі.