Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, наразі є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема проваджень №62023000000000876 від 12 жовтня 2023 року та №62025140120001054 від 2 вересня 2025 року. Основна мета цих справ полягає у з’ясуванні походження активів, які не відповідають його офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського було вилучено мобільний телефон, проте його захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство згодом зосередилося на майнових аспектах. У фокусі розслідування опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 та Nissan. За інформацією джерел, восени ці автомобілі вже підлягали перевірці під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Проте доходи батька, згідно з документами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові запитання у слідства. Аналогічна ситуація спостерігається і з будинком — його походження також не підтверджується офіційними доходами. Захист Драпинського спирається на розбіжності між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається побудувати свою аргументацію. Також висувається версія, що фінансування могло надходити через родину, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремою загрозою для Драпинського є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист зосереджений на тому, щоб уникнути переходу справи в цю площину. У цій ситуації також присутній особистий аспект: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Загалом, ситуація виглядає так: активи є, але зрозумілого та підтвердженого джерела фінансування для їх придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються невирішеними, справа не просувається вперед, а застрягає в колі.
Місячні архіви: Березень 2026
Конфлікт між ТЦК та цивільними в Одесі: стрілянина та небезпечні маневри
В Одесі стався новий гострий конфлікт між працівниками ТЦК та цивільними особами, який супроводжувався стрільбою та агресивними маневрами на дорозі. На опублікованих відео видно, як під час сутички лунає постріл, що викликало паніку серед присутніх. Також водій мікроавтобуса, що належить ТЦК, під час руху на великій швидкості протаранив сміттєвий бак, ледь не зачепивши людей.
Зменшення терміну ув’язнення для ексдиректора аеропорту «Бориспіль»
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зменшила термін ув’язнення колишньому керівнику аеропорту «Бориспіль» та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) Євгенію Дихне, а також його спільниці. Вирок Дихне зменшено з 5 років ув’язнення до 4 років, а його спільниці, Олесі Левочко, з 4 років до 3. Крім того, з обох осіб стягнуть близько 1,3 мільйона гривень, тоді як у первісному вироку сума становила близько 11 мільйонів гривень на користь Фонду державного майна. Ухвала суду набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців. Слідство встановило, що в період з 2014 по 2019 роки службовці аеропорту «Бориспіль» порушили порядок передачі державного майна в оренду. Вони передавали приміщення підприємцям на основі укладених договорів попередньої оренди, хоча це майно належало Мінінфраструктури України, і передавати його в оренду міг лише Фонд держмайна через відповідну конкурсну процедуру. Слідство також зазначило, що приміщення передавали за заниженою вартістю, що призвело до збитків у понад 15,7 мільйона гривень. У березні 2023 року Дихне було визнано винним у зловживанні владою або службовим становищем і отримав 5 років в’язниці, а його спільниця, колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту, отримала 4 роки ув’язнення. Адвокат Дихне з юридичної компанії «Міллер» повідомив, що подаватимуть апеляцію на рішення суду, оскільки в цій справі, на їхню думку, корупції немає. Сторона захисту стверджує, що Дихне підписував договори, поки Фонд держмайна проводив конкурси, які тривали близько двох років, і що аналогічні договори підписували всі директори «Борисполя» з 2011 року.
Капітальний ремонт тунелю на Оболонсько-Теремківській лінії метро Києва
КП «Київський метрополітен» отримало позитивний висновок експертів щодо проекту капітального ремонту перегінного тунелю на Оболонсько-Теремківській лінії. Інформацію про це оприлюднила пресслужба КМДА. Згідно з повідомленням, підприємство отримало схвальний звіт державної експертизи, що стосується робочого проекту капітального ремонту тунелю колії № 1 між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайна». У КП «Київський метрополітен» підкреслюють, що ділянка перебуває під постійним контролем фахівців. Всі необхідні регламентні роботи з обслуговування та утримання тунелю вже проводяться. Як зазначили у відомстві, ремонт є необхідним через технічний стан споруди, яка була зведена у 1978–1980 роках в складних гідрогеологічних умовах. За результатами обстеження фахівці виявили потребу у проведенні капітальних робіт. Проект передбачає укріплення ґрунтів, ремонт конструкцій тунелю та впровадження сучасних систем моніторингу. Частину робіт планується виконати з поверхні, що вимагатиме розроблення котловану та перенесення інженерних мереж. Наразі розглядаються два варіанти реалізації: без змін у русі поїздів або з тимчасовим коригуванням графіку, зокрема в нічний час і на вихідні дні. Загальна вартість робіт оцінюється в 1,84 млрд гривень. В даний час триває підготовка документації для оголошення тендеру.
Атака дронів у Одесі: наслідки для журналісток
У ніч на 28 березня Росія здійснила напад на Одесу, використовуючи безпілотники. Один з дронів приземлився в Приморському районі, внаслідок чого був пошкоджений багатоквартирний будинок, де проживають випускова редакторка «Української служби інформації» Тетяна Горбонос та журналістка Юлія Сенкевич. Про це повідомили самі медійниці в інтерв’ю «Детектору медіа». Тетяна розповіла, що в ту ніч вона була у батьків разом зі своєю 10-річною донькою, а її двоюрідна сестра Юлія залишилася вдома і під час обстрілу опинилася в коридорі. Вікна в їхньому помешканні були відчинені та підперті великим вазоном, який вибухова хвиля знесла разом із підвіконням. “Вікна в нас не пошкоджені, але зараз не відкриваються. Балконні двері вибило, а двері металевої шафи вигнуло. Обшивка балкона також постраждала. Вхідні двері не зачиняються — потрібно ремонтувати замок. Парадні двері теж не закриваються нормально. Вікна просто немає: десь з рамами повилітали, десь побилося скло. Така ж ситуація у сусідніх будинках. Пошкоджень дуже багато. Ми на диво вціліли. Я не знаю, хто нас там зверху береже, але у нас не такі значні пошкодження, як у сусідів”, — зазначила Тетяна Горбонос. Юлія Сенкевич у коментарі «ДМ» розповіла, що прокинулася о пів на другу ночі від звуку дронів. За її словами, один з дронів вдарився в дерево у дворі, і багато будинків залишилися без вікон через вибухову хвилю. Вона сама не отримала травм. “До мене звернулася сусідка — бабуся з квартири поруч. Вона живе одна і має проблеми зі спиною, тому я пішла прибрати уламки скла. У неї вилетіли всі вікна. Я прибирала близько години, винесла п’ять-шість відер скла. Сусіди також прибирали всю ніч. У суботу до нас приходив ЖЕК — роздавали плівку. А вчора був оперативний штаб, який також роздавав плівку та збирав документи на компенсацію пошкоджень”, — повідомила журналістка. Тетяна Горбонос розповіла, що на початку повномасштабної війни вона з донькою виїжджала за кордон. Спочатку вони жили в Молдові, потім у Румунії, але через брак коштів змушені були повернутися додому. “На жаль, у мене не було стільки грошей, щоб залишатися там. Треба було винаймати квартиру на рік вперед, підписувати договір і так далі. І ще потрібно було мати щось, щоб поїсти. Такі кошти я тоді не заробляла. Я працювала на нашому сайті, волонтерила, але не могла забезпечити собі життя в іншій країні. Ось ми й повернулися додому”, — поділилася Горбонос. Згодом вона знову виїжджала до Румунії, де їй запропонували роботу, але Тетяна вирішила повернутися додому, щоб донька могла спілкуватися зі своїми друзями. “І ось ми тут під обстрілами. Чесно кажучи, я дуже злякалася. Ми не були вдома, але тепер розумію, що це може повторитися в будь-який момент… Це було страшно. Усюди скло, всі прибирають, але наслідки ми будемо ще довго долати”, — зазначила випускова редакторка «УСІ». Тетяна також додала, що під час чергового обстрілу вона з донькою спала в коридорі: “Через те, що вікна відсутні, вхідні двері не зачиняються нормально, в одній кімнаті дірка під підвіконням із виходом на вулицю — дме так, що дитина застудила спину”. Юлія Сенкевич також повідомила, що у їхній квартирі наразі немає газу та електрики.
Російські дрони та їх нові тактики: аналіз загроз
Армія РФ почала встановлювати макети ракет Р-60 на дронах «Шахед». Цю інформацію озвучив радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. Він зазначив, що російські війська намагаються залякати українську авіацію та відвернути увагу сил протиповітряної оборони. «Армійська авіація здатна реагувати на такі трюки. У нас є багато підрозділів ППО в різних родах військ і структурах, і всі вони, звісно, кинуться збивати таку «цінну» ціль, не шкодуючи сил. Саме на це й сподівається противник. Варто подумати, за якими ознаками відрізнити «шахед» із фальшивими ракетами», – додав «Флеш».
Вшанування пам’яті Тетяни Косян: Бородянська громада прощатиметься з героїнею
Бойова медикиня Тетяна Косян повертається додому «на щиті». Вона стала на захист України у 2025 році і до останнього залишалася вірною своїй присязі, рятуючи життя побратимів та виконуючи свій обов’язок з гідністю. 23 березня 2026 року Тетяна загинула під час виконання бойового завдання. Завтра, 30 березня, громада влаштує зустріч для Захисниці у вигляді «живого коридору». Формування коридору розпочнеться о 11:30 від району «Круг» до вул. Центральна, 237, а о 12:00 відбудеться відспівування вдома.
Конфлікт в Одесі: Оновлені дані поліції щодо інциденту з воєнкомами
Поліція представила свою версію подій, що відбулися між представниками ТЦК та громадянами в Одесі. За офіційними даними, чоловік, якого воєнкоми били ногами, наніс рану одному з них ножем. Під час конфлікту інші громадяни заблокували виїзд з території. Співробітник ТЦК застосував травматичну зброю, в результаті чого чоловік отримав поранення.
Обидва постраждалих зараз перебувають у лікарні, як повідомили представники поліції.
Трагедія довіри: як родинні зв’язки призвели до ракетного удару по Запоріжжю
Коротке повідомлення в Telegram, в якому 19-річна студентка медуніверситету Наталія планувала прогулянку на автовокзалі, стало початком однієї з найжахливіших трагедій у Запоріжжі. Через кілька годин після її повідомлення російська ракета влучила в житловий будинок на Соборному, 44, забравши життя п’яти людей. Наталія не була професійною шпигункою — вона просто намагалася допомогти своїй родині. Її кураторкою стала власна хрещена, бізнесвумен із окупованої Кам’янки-Дніпровської Тетяна Рюбен, яка обміняла життя запоріжців на успіх свого бізнесу в окупації. Слідство виявило цинічне листування, яке містило прохання знищити будівлю СБУ «акуратно і красиво» та звіти про кількість військових після обстрілів. Поки Наталія, відома в справі як «ОСОБА_9», звикає до 15-річного терміну у в’язниці, її хрещена продовжує піаритися в ролі окупаційної «депутатки», фотографуючись біля новорічних ялинок. Це історія, яку розповіло видання ЗЦР, про те, як довіра може стати інструментом терору, а «родинні прохання» — актами державної зради.
Історія починається не в Запоріжжі, а в маленькому містечку Кам’янка-Дніпровська, що неподалік від Енергодару, яке нині тимчасово окуповане. Центром подій стало провінційне кафе «Роксолана», яким володіла Тетяна Рюбен. Ця жінка, яка до війни була звичайною підприємницею, мала стабільний бізнес, включаючи продуктовий магазин «Фіалка». Під час окупації Тетяна не лише зберегла свій бізнес, а й розширила його, відкривши новий продуктовий магазин у захопленому супермаркеті «АТБ» та організувавши колон підприємців у Крим під прикриттям російських військових.
Місцеві жителі стверджують, що бізнес Рюбен під час окупації приносить їй ще більше прибутку, ніж до війни. Однак її діяльність не обмежується лише бізнесом. Рюбен вирішує допомагати російським військовим в обстрілах Запоріжжя, використовуючи свою похресницю, 19-річну студентку Наталію, яка до війни працювала в її кафе. Між ними існували довірливі, майже родинні стосунки, які, на жаль, закінчаться 15 роками за ґратами для дівчини та загибеллю людей у Запоріжжі.
У вересні 2023 року Наталія отримує перші завдання від своєї хрещеної через Telegram. Вона фотографує адміністративну будівлю СБУ та прилеглу територію. Зйомка відбувається вдень, і Наталія навіть не усвідомлює, що саме знімає. Далі матеріали передаються через посередницю — Рюбен, а від неї — до російських військових. Так почалася історія дівчини-навідниці, яка, як стверджувала на суді, просто допомагала хрещеній без злих намірів і безкоштовно.
Згодом завдання ускладнюються: Наталія отримує вказівки на систематичний моніторинг. Слідство виявило шість епізодів, включаючи зйомку будівлі СБУ, блокпостів та моніторинг промзони. Їй надсилають координати для перевірки активності біля об’єктів, що, за підозрами окупантів, виробляють безпілотники.
У жовтні з’являється нова ціль — територіальний центр комплектування (ТЦК). Наталія фотографує будівлю, описує кількість людей та їхню поведінку. Вона пересилає відео через Telegram, надаючи деталі, які можуть бути важливими для військових. Це вже відвертий збір розвідувальної інформації.
17 жовтня 2023 року дівчина отримує нове завдання: зранку бути на проспекті Соборному і просто спостерігати. Їй навіть надсилають координати, які використовуються для наведення зброї. Вночі, 18 жовтня, російські війська завдають ракетного удару по Запоріжжю, в результаті якого загинуло п’ятеро людей.
Після обстрілу Наталія отримує нове завдання — оцінити наслідки: що пошкоджено, де перекрито дороги, скільки військових і поліції на місці. Вона надсилає звіти, на що отримує від хрещеної повідомлення про оплату за результати її опису.
У листопаді Наталії наказують пройтися вздовж траси, зупинитися в конкретних точках і просто спостерігати. Вона повідомляє, що бачить велику кількість військових і техніки. Ще один напрямок — перевірка промислових об’єктів та складських приміщень після обстрілів. Наталія фіксує території на фото і відео, намагаючись отримати інформацію про влучання.
Студентку затримали на початку 2024 року. У суді вона визнала провину, хоча запевняла, що знімала об’єкти безкоштовно. Вирок — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду. Вона вже майже два роки за гратами. Місяць тому подала апеляцію, але суд залишив вирок у силі. А її хрещена Тетяна Рюбен продовжує жити на тимчасово окупованій території, вести бізнес і навіть піаритися як депутат. Здається, Рюбен зовсім не переймається долею власної похресниці, яку сама ж «завербувала» і фактично зламала їй життя.
Військова служба як нова умова для вступу до університетів у Росії
У Росії запровадили нову ініціативу: військова служба тепер є єдиною умовою для вступу до вищих навчальних закладів. З наступного навчального року кількість бюджетних місць у вишах значно скоротиться, в той час як вартість контрактного навчання досягне рівня цін на нерухомість. Про це повідомляє українська розвідка. Відзначається, що Росія фактично завершила формування системи, за якою доступ до вищої освіти для більшості населення залежатиме від проходження військової служби. Провідні московські університети вже оголосили ціни на бакалаврат: окремі спеціальності коштуватимуть близько 4 мільйонів рублів, що приблизно дорівнює вартості однокімнатної квартири в передмісті столиці. Ця сума є недоступною для більшості російських сімей. Водночас, російські регіони також не відстають. Наприклад, бакалаврат у Новосибірському університеті за популярними напрямами досягає 1 мільйона рублів (приблизно 539 тисяч гривень), а витрати на проживання та проїзд роблять провінційну освіту фінансово обтяжливою. Крім того, підвищено мінімальний поріг балів для вступу у 2026/2027 навчальному році, а з березня цього року фізика стала обов’язковим предметом для більшості інженерних та IT-спеціальностей. За оцінками експертів, термінова підготовка до цього іспиту коштуватиме щонайменше 500 тисяч рублів. Логіка цього нововведення є цинічною: якщо немає грошей на навчання, можна укласти контракт із Міністерством оборони, яке оплатить навчання. Таким чином, контракт стає єдиним способом потрапити до університету. Відмова від Болонської системи закриває останній запасний вихід. Дипломи російських університетів більше не визнаються за кордоном, що позбавляє студентів можливості навчатися за межами країни. Студенти стають прив’язаними до «родіни» і змушені підкорятися внутрішнім правилам. За інформацією відомства, на фоні гострої нестачі кваліфікованого особового складу армія активно рекрутує студентів. Цього року в Росії відбулися численні скандали, пов’язані з примусовим або напівпримусовим залученням молоді до служби. Риторика Міністерства освіти про підвищення якості освіти не відповідає дійсності. Реформи не спрямовані на науку, а перетворюють вступні кампанії на безкоштовну рекрутингову базу для Міністерства оборони.