Коротке повідомлення в Telegram, в якому 19-річна студентка медуніверситету Наталія планувала прогулянку на автовокзалі, стало початком однієї з найжахливіших трагедій у Запоріжжі. Через кілька годин після її повідомлення російська ракета влучила в житловий будинок на Соборному, 44, забравши життя п’яти людей. Наталія не була професійною шпигункою — вона просто намагалася допомогти своїй родині. Її кураторкою стала власна хрещена, бізнесвумен із окупованої Кам’янки-Дніпровської Тетяна Рюбен, яка обміняла життя запоріжців на успіх свого бізнесу в окупації. Слідство виявило цинічне листування, яке містило прохання знищити будівлю СБУ «акуратно і красиво» та звіти про кількість військових після обстрілів. Поки Наталія, відома в справі як «ОСОБА_9», звикає до 15-річного терміну у в’язниці, її хрещена продовжує піаритися в ролі окупаційної «депутатки», фотографуючись біля новорічних ялинок. Це історія, яку розповіло видання ЗЦР, про те, як довіра може стати інструментом терору, а «родинні прохання» — актами державної зради.

Історія починається не в Запоріжжі, а в маленькому містечку Кам’янка-Дніпровська, що неподалік від Енергодару, яке нині тимчасово окуповане. Центром подій стало провінційне кафе «Роксолана», яким володіла Тетяна Рюбен. Ця жінка, яка до війни була звичайною підприємницею, мала стабільний бізнес, включаючи продуктовий магазин «Фіалка». Під час окупації Тетяна не лише зберегла свій бізнес, а й розширила його, відкривши новий продуктовий магазин у захопленому супермаркеті «АТБ» та організувавши колон підприємців у Крим під прикриттям російських військових.

Місцеві жителі стверджують, що бізнес Рюбен під час окупації приносить їй ще більше прибутку, ніж до війни. Однак її діяльність не обмежується лише бізнесом. Рюбен вирішує допомагати російським військовим в обстрілах Запоріжжя, використовуючи свою похресницю, 19-річну студентку Наталію, яка до війни працювала в її кафе. Між ними існували довірливі, майже родинні стосунки, які, на жаль, закінчаться 15 роками за ґратами для дівчини та загибеллю людей у Запоріжжі.

У вересні 2023 року Наталія отримує перші завдання від своєї хрещеної через Telegram. Вона фотографує адміністративну будівлю СБУ та прилеглу територію. Зйомка відбувається вдень, і Наталія навіть не усвідомлює, що саме знімає. Далі матеріали передаються через посередницю — Рюбен, а від неї — до російських військових. Так почалася історія дівчини-навідниці, яка, як стверджувала на суді, просто допомагала хрещеній без злих намірів і безкоштовно.

Згодом завдання ускладнюються: Наталія отримує вказівки на систематичний моніторинг. Слідство виявило шість епізодів, включаючи зйомку будівлі СБУ, блокпостів та моніторинг промзони. Їй надсилають координати для перевірки активності біля об’єктів, що, за підозрами окупантів, виробляють безпілотники.

У жовтні з’являється нова ціль — територіальний центр комплектування (ТЦК). Наталія фотографує будівлю, описує кількість людей та їхню поведінку. Вона пересилає відео через Telegram, надаючи деталі, які можуть бути важливими для військових. Це вже відвертий збір розвідувальної інформації.

17 жовтня 2023 року дівчина отримує нове завдання: зранку бути на проспекті Соборному і просто спостерігати. Їй навіть надсилають координати, які використовуються для наведення зброї. Вночі, 18 жовтня, російські війська завдають ракетного удару по Запоріжжю, в результаті якого загинуло п’ятеро людей.

Після обстрілу Наталія отримує нове завдання — оцінити наслідки: що пошкоджено, де перекрито дороги, скільки військових і поліції на місці. Вона надсилає звіти, на що отримує від хрещеної повідомлення про оплату за результати її опису.

У листопаді Наталії наказують пройтися вздовж траси, зупинитися в конкретних точках і просто спостерігати. Вона повідомляє, що бачить велику кількість військових і техніки. Ще один напрямок — перевірка промислових об’єктів та складських приміщень після обстрілів. Наталія фіксує території на фото і відео, намагаючись отримати інформацію про влучання.

Студентку затримали на початку 2024 року. У суді вона визнала провину, хоча запевняла, що знімала об’єкти безкоштовно. Вирок — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду. Вона вже майже два роки за гратами. Місяць тому подала апеляцію, але суд залишив вирок у силі. А її хрещена Тетяна Рюбен продовжує жити на тимчасово окупованій території, вести бізнес і навіть піаритися як депутат. Здається, Рюбен зовсім не переймається долею власної похресниці, яку сама ж «завербувала» і фактично зламала їй життя.