Сергій Гончаров, раніше судимий уродженець Шостки Сумської області, планував здійснити терористичний акт у Києві за завданням кримінального авторитета. Згідно з матеріалами судового реєстру, в середині грудня 2025 року правоохоронці отримали інформацію про підозрілу особу, яка зберігає зброю та вибухівку в Печерському районі столиці і готується до вчинення терористичного акту. В процесі перевірки цієї інформації, правоохоронці вийшли на Гончарова, який проводив зустрічі з двома знайомими в Києві та нібито запропонував їм вчинити злочин. 15 грудня 2025 року під час обшуку автомобіля марки “Lexus”, яким користувався Гончаров, була вилучена граната РГД-5. Незважаючи на його заперечення, що він не вчиняв злочину, а лише “знайшов згорток і передав його правоохоронним органам”, Гончарову було оголошено підозру в незаконному обігу боєприпасів. 17 грудня його помістили під варту з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242,2 тис. грн. Після арешту Гончарова на деякий час обмежили в контактах із зовнішнім світом у стінах столичного ІТТ Нацполіції. Адвокат підозрюваного стверджував, що Гончаров утримувався без засобів гігієни та змінної білизни, що могло бути формою катування. Проте вже 9 січня 2026 року, після внесення застави, Гончаров вийшов на волю. На момент підготовки цієї публікації не було відомостей про висунення офіційних претензій щодо його участі в підготовці терористичного акту. Судові матеріали також містять інформацію про його кримінальну діяльність, зокрема вирок 2009 року за вбивство, крадіжку та незаконний обіг зброї, за який він отримав 15 років позбавлення волі. Гончаров відбував покарання в Ладижинській виправній колонії №39, де на грудень 2020 року його досьє налічувало 61 стягнення. За регулярні порушення режиму він шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2021 року йому було оголошено підозру в організації наркозбуту в колонії та поширенні злочинного впливу. Судові слухання щодо його справи тривають.
Архіви позначок: Уголовное дело
Скандал з елітними квартирами в Києві: розслідування ДБР
Державне бюро розслідувань 13 квітня оголосило про завершення розслідування щодо організованої групи, очолюваної адвокатом, яка намагалася заволодіти елітними квартирами в Києві. Про це повідомляє “Судовий репортер”. У ДБР опублікували архівне фото своїх співробітників поруч із фігурантом справи. Денис Федоркін, про якого йдеться, виїхав за кордон у липні 2022 року і з того часу не повертався, наразі він офіційно оголошений у розшук. У січні 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області позбавила його права займатися адвокатською діяльністю. За версією слідства, Федоркін познайомився з подружжям програмістів не пізніше 2018 року через спільних знайомих. Дізнавшись, що вони мають дві квартири в престижних районах Києва, він уклав з ними договори про надання правової допомоги, отримавши копії паспортів та документів про право власності. Федоркін, нібито, скористався цими документами та підробив довіреності від імені потерпілих, уповноваживши пенсіонера Сергія Пшеничного бути їхнім представником. Нотаріус, не знаючи про злочинний план, посвідчила довіреність. У 2021 році Пшеничний на підставі довіреностей вніс обидві квартири до статутного капіталу ТОВ «Печерська-Плаза», директором якого був Володимир Плотніков, нібито син водія Федоркіна. Вартість внеску була суттєво знижена — до 2 мільйонів гривень, тоді як реальна вартість квартир становила 25 мільйонів. Це надало Плотнікову 80% статутного капіталу та фактично право розпоряджатися майном. Право власності на квартири було повністю переоформлено на «Печерська-Плаза». Паралельно подружжя програмістів отримало виклик до слідчого Святошинського управління поліції для допиту в кримінальному провадженні. Анастасія Т. стверджувала, що шахраї заволоділи її 20 мільйонами гривень під виглядом позики. Програмісти все ще вважали Федоркіна своїм адвокатом і звернулися до нього за допомогою. Він нібито запевняв їх у своїх можливостях вирішити будь-які питання, посилаючись на зв’язки в правоохоронних органах. Під час затримання у Федоркіна вилучили мобільний телефон, на якому знайшли докази його причетності до підготовки заяви Анастасії Т. У месенджері Signal третя особа надіслала Федоркіну копії паспорта та ідентифікаційного номера цієї жінки. Також у телефоні Федоркіна виявили листування, в якому він пропонував комусь повідомити, що “Богдан А., генеральний прокурор Венедіктова І. та міністр юстиції — його друзі”. У жовтні 2021 року Федоркін озвучив клієнтам умови вирішення проблем — передачу йому однієї квартири, двох паркінгів та 70 тисяч доларів США. Якщо вони хотіли зберегти це майно, то мали заплатити 600 тисяч доларів. Пізніше адвокат згодився на 400 тисяч, які довірив отримати посереднику. 28 жовтня 2021 року, після передачі “кур’єру” 400 тисяч доларів, Федоркіна затримали, але він швидко вийшов із СІЗО під заставу в 8 мільйонів гривень. У листопаді 2021 року Господарський суд Києва визнав недійсними довіреності та інші документи, витребувавши квартири на користь законних власників. Справу закривали двічі. 26 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення РФ, прокурор закрив кримінальну справу стосовно Федоркіна, посилаючись на неможливість продовження розслідування в умовах війни. Через пів року Федоркін виїхав в Іспанію. У травні 2023 року за скаргою потерпілої прокурорське рішення про закриття справи скасували. Замкерівник Київської міської прокуратури визнав, що слідство було неповним. Через два тижні після поновлення слідства підозри в співучасті отримали старший слідчий Святошинського управління поліції та ще один адвокат, які, за версією слідства, були пособниками Федоркіна. Слідчий поліції нібито підробив протокол допиту дівчини, а спільник-адвокат підготував судовий позов від імені псевдопотерпілої. Досудове розслідування стосовно Федоркіна було зупинено через його розшук. Проте в грудні 2023 року суддя Печерського суду скасував постанову про зупинення слідства, не знайшовши доказів, що підозрюваний дійсно переховується. У квітні 2024 року прокуророві довелося закрити кримінальне провадження через закінчення строку досудового розслідування. Федоркін спробував оскаржити рішення про позбавлення права займатися адвокатською діяльністю, але Київський окружний адмінсуд вирішив, що закриття кримінального провадження не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку. У листопаді 2025 року Федоркіну вдруге повідомили підозру в кримінальному провадженні за тими ж обставинами. Суд арештував його нерухоме майно та корпоративні права. Пшеничному, на якого оформлені довіреності, також було повідомлено про підозру. Третім підозрюваним стала адвокатка, яка подавала підроблені документи для реєстрації права власності на квартири. Їй застосували нічний домашній арешт. Розслідування завершили в лютому 2026 року, але захисники Федоркіна не відвідали ДБР для ознайомлення з матеріалами справи. 20 березня суд вирішив, що після 30 березня захисники вважатимуться такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. На сайті Печерського районного суду зареєстрували справу за обвинуваченням Федоркіна та Пшеничного. ДБР повідомило, що йдеться про шахрайство, підроблення документів, легалізацію майна та створення фіктивних підприємств, що загрожує до 12 років позбавлення волі. У Печерському суді перебувають матеріали за обвинуваченням чоловіка та жінки, які видавали себе за потерпілих, а також слідчого поліції, який вважається спільником Федоркіна. Федоркін у своїх коментарях стверджує, що є жертвою замовного переслідування, пов’язаного з його професійною діяльністю. Він також заявляє, що подав заяву до іспанських правоохоронців про погрози та вимагання, пов’язані з його справою.
Ліквідація мережі U420: обшуки в шести областях України
В Україні розкрито та ліквідовано мережу, що займалася розповсюдженням небезпечних речовин, замаскованих під сувеніри, відому як U420. Офіс Генпрокурора повідомляє про проведення понад 200 обшуків. Продукція, що реалізовувалася, була прихована у вигляді сувенірних сигарет і напоїв. Продаж здійснювався в Києві, а також у Київській, Одеській, Львівській, Харківській і Дніпропетровській областях. Щоб прикрити свою діяльність і легалізувати доходи, організатори залучали понад 56 «дропів», які фактично не займалися реальним бізнесом.
Шахрайство на мобілізації: жінка з Коломийщини втратила 450 тисяч гривень
Жителька Коломийського району, син якої мобілізований до Збройних Сил, стала жертвою шахрая, який представився юристом і пообіцяв вирішити її проблему за 9 000 євро. Вона погодилася на угоду, але після переказу коштів фальшивий юрист зник. За інформацією обласної поліції, 54-річна жінка зі Снятинської громади 10 квітня подала відповідну заяву до поліції. Поліцейські з’ясували, що її син проходить військову службу. У соціальних мережах жінка натрапила на оголошення незнайомця, який представився юристом і запевнив, що допоможе з вирішенням питання. Під час телефонної розмови зловмисник завоював довіру потерпілої, обіцяючи послуги за 9 тисяч євро. Не перевіривши дані та повіривши незнайомцю, жінка здійснила кілька переказів на вказані рахунки — загалом понад 450 тисяч гривень. Після отримання грошей псевдоюрист обірвав зв’язок і більше не відповідав. Слідчі порушили кримінальне провадження за статтею 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Поліція вживає всіх заходів для встановлення особи шахрая та притягнення його до відповідальності.
Вандалізм на полях: шкода від мотоциклістів на Волині
На Волині невідомі особи проїхалися мотоциклами по бурякових посівах, завдавши серйозної шкоди. Це сталося прямо на живому полі. Свідки події є, і заява в поліцію буде подана. Вирощування хліба – це нелегка праця, що вимагає щоденних зусиль, фінансових вкладень та душі. Дуже боляче спостерігати, як хтось за лічені хвилини знищує те, що вирощується місяцями.
Справи з «Флотилією Сумуд»: Нетаньягу та 34 ізраїльським чиновникам загрожує довічне ув’язнення в Туреччині
Прокуратура Стамбула вимагає для Беньяміна Нетаньягу та інших ізраїльських посадовців до 4596 років ув’язнення у справі, пов’язаній з нападом на гуманітарну «Флотилію Сумуд» у нейтральних водах. Обвинувальний акт стосовно 35 осіб, серед яких прем’єр-міністр Ізраїлю, був підготовлений прокурорами. Турецька прокуратура вважає, що обвинувачені заслуговують на надзвичайно суворе покарання — до 4596 років тюремного ув’язнення або довічний термін. Їх звинувачують у «геноциді» та «злочинах проти людяності». Документ був переданий до суду в Стамбулі для подальшого розгляду, але дата початку слухань ще не визначена. Ці події стосуються перехоплення гуманітарної «Флотилії Сумуд», яка, за словами організаторів, прямувала до Сектора Гази. Ізраїль раніше пояснював, що дії його військових були спрямовані на підтримку морської блокади та запобігання постачанням, які могли б потрапити до збройних формувань.
Сенсаційні деталі справи інкасаторських авто Ощадбанку в Угорщині
Національна податкова та митна адміністрація Угорщини представила нові докази у справі захоплення інкасаторських автомобілів Ощадбанку. Речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що, згідно з даними слідства, у броньованих автомобілях перевозили нібито щойно надруковані євро та долари, які ніколи не були введені в обіг. Він зазначив, що ці купюри пов’язані з кількома банками, зокрема з українським Ощадбанком, а також з фінансовими установами Польщі та Гібралтару. Серед доказів є відео, на якому нібито зафіксовано колишнього генерал-майора української розвідки, який фальсифікує документи в туалеті автозаправки, в той час як його спільники обговорюють корупційні платежі. Вантаж складав близько 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кг золота, походження та призначення яких залишаються нез’ясованими. Ковач також додав, що Національна податкова та митна адміністрація Угорщини звернулася з проханням про міжнародне співробітництво, відкинула звинувачення в незаконних діях і підкреслила, що всі слідчі дії були задокументовані та проведені відповідно до закону.
Завершення розслідування щодо корупційних дій у Верховній Раді
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівниці однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча ім’я підозрюваної не було розкрито, з матеріалів справи стає зрозуміло, що йдеться про народну депутатку та лідерку фракції «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Згідно з інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупційних дій серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку у голосуваннях. «Мова йшла про стабільний механізм співпраці з виплатами наперед. Народні депутати мали дотримуватися вказівок щодо голосування — «за» чи «проти», утримання або ж неучасті», — зазначається у повідомленні.
Судовий процес над українцями у Празі за викрадення та знущання
У Празі розпочався судовий процес над чотирма громадянами України (21, 21, 24 та 26 років) та 20-річною чешкою, яких звинувачують у викраденні та знущанні з дівчини. Всі вони можуть отримати до 10 років позбавлення волі. За версією слідства, обвинувачені викрали 21-річну дівчину з обмеженою дієздатністю, підозрюючи її у відмиванні 260 тисяч крон через банківський рахунок. Дівчина виконувала роль посередника: спочатку на її рахунок надійшло 100 тисяч крон від шахрая, після чого вона мала передати ще 160 тисяч одному з обвинувачених, залишивши собі 10 тисяч «за послугу». Потерпілу силою посадили в автомобіль, возили містом і вимагали гроші. Під час знущань її били, ображали, розпилили в обличчя перцевий балончик і погрожували зброєю. Її залякували вбивством, зокрема, говорили, що вона може «насолодитися водою та сигаретою перед смертю», якщо не віддасть гроші. Дівчину також змусили через сусідку виманити телефон, щоб використовувати його для відкриття нових банківських рахунків. Коли її привезли додому, щоб вона переодяглася, інша сусідка викликала поліцію. Частина обвинувачених визнала свою провину, проте суд не прийняв ці визнання, оскільки справа розглядається як злочин, скоєний організованою групою, що передбачає суворе покарання.
Проблеми з обліком у військових: штрафи та відповідальність
Статистика Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця вражає: кількість скарг на дії військових зросла у 333 рази в порівнянні з 2022 роком. Головним інструментом для вирішення конфліктів мала стати обов’язкова відеофіксація, але на практиці бодікамери часто “раптово вимикаються” під час силових затримань. Видання «Главком» досліджувало судовий реєстр і склало рейтинг покарань для працівників ТЦК: від стрільців до підполковників. Тепер фрази “забув увімкнути” або “сіла батарея” все рідше переконують Феміду — суди масово накладають штрафи у 17 та навіть 34 тисячі гривень за недбале ставлення до служби. Запобіжником, який мав би зменшити ці конфлікти, стала фото- та відеофіксація процесу пред’явлення та перевірки документів з використанням відповідних технічних засобів. Їх застосування з 17 липня 2024 року передбачив мобілізаційний закон, ухвалений навесні 2024 року, та ряд похідних рішень уряду. Тодішній міністр оборони Рустем Умєров затвердив спеціальну інструкцію для військових ТЦК, яка регламентує фіксацію заходів оповіщення громадян. У серпні 2025 року його наступник, міністр оборони Денис Шмигаль, видав термінове доручення, згідно з яким з 1 вересня 2025 року ТЦК повинні проводити рейди виключно з використанням засобів відеофіксації. Якщо військові, задіяні у мобілізаційних заходах, не дотримуються законодавства, настає адміністративна відповідальність. Журналісти виявили, що в Україні суди часто накладають великі штрафи на співробітників центрів комплектування за недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Далі – «хіт-парад» найпоказовіших судових рішень. Несправні камери? Штраф 17 тис. грн. Торік ЗМІ опублікували матеріал про закупівлю бодікамер територіальними центрами комплектування. Як виявилося, Одеський обласний ТЦК закупив 160 нагрудних відеореєстраторів за 1,11 млн грн. Іронічно, що саме представники ТЦК Одещини найбільше фігурують серед штрафників за недбале ставлення до військової служби. Приморський райсуд Одеси наклав 17 тис. грн штрафу на стрільця першого відділення охорони. Військовослужбовець отримав портативний відеореєстратор у справному стані, але під час заходів оповіщення апарат, за його словами, вийшов з ладу. Суд спростував ці аргументи, зазначивши, що на наступну зміну відеореєстратор був виданий іншому співробітнику, який ним користувався без скарг. Офіцер відділення рекрутингу з Одеси також отримав штраф 17 тис. грн за неповний запис спілкування з військовозобов’язаним. Він заявив, що бодікамера вимкнулася під час перевірки документів. Проте суд виявив порушення у його діях. Штраф 17 тис. грн отримав старший групи оповіщення лейтенант з Одеси, який передав відеореєстратор іншому співробітнику, але той не зміг його включити. Суд зазначив, що обов’язок відеофіксації покладається на уповноважених осіб ТЦК. Хаджибейський райсуд Одеси наклав штраф 17 тис. грн на військовослужбовця, який вийшов у рейд без бодікамери. На дії співробітників ТЦК надійшла скарга від громадянки щодо побиття затриманого, але підтвердити факти не вдалося через службову халатність. Штраф 17 тис. грн отримав і оператор мобілізаційного відділення з Харкова, який вийшов на вулицю без бодікамери. Журналісти з’ясували, що штрафи 17 тис. грн – не межа. Військовослужбовець другого відділу Тульчинського ТЦК отримав 34 тис. грн штрафу за невикористання відеореєстратора під час оповіщення. Апеляційний суд залишив покарання без змін, зазначивши, що ігнорування вимог нормативно-правових актів призводить до відчуття безкарності. Суд вважає, що таке ставлення до виконання законів є неприпустимим. Проте не всіх порушників суди карають однаково. Наприклад, військовослужбовця, який забув увімкнути відеореєстратор, пробачили, як і стрільця-санітара з Миколаївщини, який визнав свою помилку. Хаос з обліком також торкнувся керівників ТЦК. Судді накладають штрафи на керівництво, але часто обмежуються усними зауваженнями. Наприклад, начальник відділу районного ТЦК у званні підполковника отримав усне зауваження, незважаючи на численні порушення. Інший т.в.о. начальника ТЦК також отримав усне зауваження за неналежний контроль. На Буковині підполковник не проконтролював зберігання відеозаписів, але суд також обмежився усним зауваженням.