США запровадили санкції проти Алі Ансарі через звинувачення у збагаченні іранської еліти

США ввели санкції проти іранського фінансиста Алі Ансарі, якого звинувачують в управлінні глобальною мережею активів Верховного лідера Моджтаби Хаменеї та інших високопоставлених представників режиму. Про це повідомляє Bloomberg.

Це перші нові санкції щодо Ісламської Республіки після підписання США та Іраном меморандуму про взаєморозуміння. Документ містив положення про припинення бойових дій і запуск 60-денного періоду переговорів. У межах цього пакту США не мали запроваджувати нові санкції під час переговорного періоду.

Дональд Трамп заявив про «завершення» припинення вогню, однак зазначив, що переговори триватимуть на прохання Ірану. Водночас США та Іран покладають одне на одного відповідальність за порушення умов припинення вогню.

У Міністерстві фінансів заявили, що Ансарі, який базується в Дубаї, «фактично інституціоналізував масштабні розкрадання в межах іранського режиму, перенаправляючи державні кошти у великий закордонний портфель нерухомості та комерційних активів для збагачення себе, еліти режиму, включаючи відомих високопосадовців в Офісі Верховного лідера, та Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР)”.

Під санкції також потрапила компанія Smart Global Limited, яку, за даними американської сторони, використовували для зберігання значної частини цих інвестицій.

Окремо пакет санкцій Міністерства фінансів США охопив три іранські біржові компанії та їхніх керівників. Їх звинувачують у сприянні щорічним транзакціям на мільярди доларів для іранських банків, які перебувають під санкціями.

Застава за Миколу Тищенка: хто сплатив кошти і що відомо про платників

П’ять мільйонів гривень застави за народного депутата Миколу Тищенка внесло дніпровське ТОВ «Востоктранслогістика», яке протягом останніх двох років не демонструвало жодного виторгу. Ще 4,35 мільйона гривень сплатив бізнесмен і колишній керівник держпідприємств Костянтин Бурковський. Із решти 650 тисяч гривень Тищенко розрахувався сам. Про це повідомляють ЗМІ.

ТОВ «Востоктранслогістика» було зареєстроване у Дніпрі у 2014 році. Його основний вид діяльності — надання в оренду машин та обладнання. Статутний капітал компанії складає 200 тисяч гривень.

За підсумками 2025 року підприємство задекларувало нульовий виторг і 71,6 тисячі гривень чистого збитку. У 2024 році виторг також дорівнював нулю, а збиток становив 54,9 тисячі гривень. Водночас наприкінці 2025 року на балансі компанії обліковувалися 64,37 мільйона гривень активів і 64,59 мільйона гривень зобов’язань. У штаті був один працівник.

Наразі власником і директором фірми є Дмитро Передерій. Посаду керівника він обійняв у січні 2025 року, а одноосібним засновником став у грудні того ж року.

До 4 грудня 2025 року засновником компанії була кіпрська Ferama Logistic Ltd, а кінцевим бенефіціаром значився Павло Жицький. Він керував підприємством із вересня 2019-го до січня 2025 року.

За даними YouControl, «Востоктранслогістика» пов’язується з групою компаній екснардепа Олександра Онищенка, який перебуває в розшуку НАБУ та перебуває під санкціями США й РНБО.

Сам Онищенко заперечив будь-яку причетність до компанії, заявивши: «Я 10 років не живу в Україні. Це старі компанії, їх забрали ще у 2016 році». На запитання про Тищенка він відповів: «Ні, він рідкісний мудак».

У 2016 році Павла Жицького засудили як учасника «газової справи» Олександра Онищенка. У межах угоди зі слідством він визнав, що керував фірмою, через яку державний газ продавали за заниженими цінами через фіктивні аукціони.

Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з трирічним іспитовим строком, заборонив обіймати керівні посади протягом двох років і оштрафував на 85 тисяч гривень. Вирок набрав законної сили.

Спочатку підприємство мало назву «Газ-Екосистема» та працювало у сфері торгівлі газом. У лютому 2018 року компанія змінила і назву, і вид діяльності.

У реєстрі боржників щодо цього товариства відкриті три виконавчі провадження — 2020, 2022 та 2023 років. В усіх випадках стягувачем виступає податкова служба.

Ще 4,35 мільйона гривень застави за Тищенка сплатив Костянтин Бурковський.

Бурковський є власником трьох компаній: 100% ТОВ «Лампогаз-Україна», 70% ТОВ «Юкрейн-Інвестмент Груп» та 20% ТОВ «Укрпромхімгрупп». Номінальна вартість його часток перевищує 14 мільйонів гривень.

Також він зареєстрований у Києві як ФОП із видом діяльності у сфері права. У реєстрах він досі значиться керівником припиненого Тернопільського обласного об’єднання спиртової промисловості «Тернопільспирт».

У 2015 році Бурковський був серед чотирьох кандидатів на посаду директора «Укрспирту», однак конкурс не завершили через судове оскарження.

У 2020 році він подавав декларацію як кандидат на посаду директора ДП «Енергія природи». У декларації за 2019 рік він не зазначив доходів, але вказав мільйон гривень і 20 тисяч доларів готівкою, частки у трьох компаніях та автомобіль Land Rover 2006 року.

Роком раніше Бурковський задекларував 1,5 мільйона гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Оскільки остання доступна декларація датована 2019 роком, встановити актуальний майновий стан Бурковського та джерело 4,35 мільйона гривень, внесених у 2026-му, неможливо.

У 2019 році Бурковський балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, але мандат не отримав.

Трамп заявив про намір скасувати санкції проти Туреччини

Трамп заявив про плани скасувати санкції проти Туреччини, які він запровадив у 2020 році через купівлю російських систем С-400.

«Ми збираємося скасовувати санкції. Час це зробити… Ми не хочемо санкціонувати друзів. Це дуже просто. Є багато людей, проти яких ми можемо ввести санкції, і нас санкціонують. Ми не хочемо санкціонувати друзів», — сказав Трамп під час зустрічі з Ердоганом в Анкарі.

Санкції РНБО торкнулися Борислава Берези та громадян РФ

Президент Володимир Зеленський запровадив санкції РНБО проти колишнього народного депутата Борислава Берези, якого в матеріалі названо близьким до Порошенка. Він виявився єдиним громадянином України в указі. Решта фігурантів — громадяни РФ, зокрема російські журналісти, політики та юридичні особи, серед яких «Союз письменників Росії».

Згідно з оприлюдненим списком, під санкції потрапив Береза Борислав Юхимович, 13.06.1974 р.н., громадянство України. До нього застосовано жорсткі обмеження, серед яких блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, заборона участі у приватизації та оренді державного майна, заборона на набуття у власність земельних ділянок, заборона укладання договорів та правочинів, а також обмеження доступу до його контенту в соціальних мережах і на YouTube-каналах.

Санкції введено безстроково та на десять років.

У перших версіях указу, які були оприлюднені 2 липня, дані щодо Борислава Берези були відсутні або не акцентувалися. Ця частина з’явилася лише вчора, 6 липня.

Останнім часом Борислав Береза проживає у Відні та активно веде блог і сторінки в соцмережах, де регулярно критикує чинну українську владу. Також він активно веде свій YouTube-канал, де критикує Зеленського та його команду й надає майданчик іншим критикам. Наразі він проживає за кордоном.

Документ продовжує практику застосування санкцій проти осіб, чия діяльність, на думку влади, становить загрозу національній безпеці, інформаційному простору або економічним інтересам України. Повний перелік осіб, щодо яких запроваджено санкції, опубліковано разом з указом.

Банківська система Росії під загрозою через нові санкції ЄС

Кредитні установи Росії несуть основний тягар військової економіки країни-агресорки. На тлі нових санкцій ЄС експерти прогнозують для країни “вибухову” банківську кризу. Про це йдеться у звіті розвідки ЄС, про який пише Reuters.

Двосторінковий документ, підготовлений для інформування європейських чиновників про стан банків Росії, вказує на їхню вразливість до подальших західних обмежень. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році російські банки загалом витримали санкційний тиск. Водночас погіршення якості кредитів і зростання заборгованості домогосподарств формують “вибуховий” ризик.

Міністерство економіки РФ знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту до 0,4% у 2026 році замість раніше очікуваних 1,3%, а на 2027 рік — до 1,4% замість 2,8%. У розвідувальній доповіді зазначається, що банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим категоріям позичальників.

Державні програми кредитування, реструктуризація позик і державна підтримка приховують слабкі місця банківської системи. У звіті сказано: “Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків”.

Зростання кредитування призвело до збільшення обсягу позик, які можуть так і не бути повернені. Згідно зі звітом, 10% корпоративних кредитів є сумнівними. Крім того, у 2025 році понад 500000 росіян оголосили про банкрутство, що майже на третину більше, ніж роком раніше. Державні програми також спонукали понад 13 мільйонів росіян одночасно взяти щонайменше три кредити.

У Росії заперечують критичність ситуації. Заступник голови Центрального банку Росії Філіп Габунія у червні заявив, що “уразливості у фінансовому секторі не є критичними”. За його словами, резерви капіталу банків перебувають на найвищому рівні за три роки, а обсяг проблемних корпоративних кредитів за останні півтора року становить 4%.

Тим часом європейські дипломати обговорюють можливість цілеспрямованого тиску на банки та криптовалютні мережі Росії. Також санкції будуть спрямовані на: Це додасть до санкційного списку десятки фізичних та юридичних осіб, зокрема майже 90 банків. У результаті кількість кредитних установ у чорному списку перевищить 100 — це більше половини всіх банків країни, які мають міжнародні зв’язки.

У ЄС можуть послабити обмеження на в’їзд для російських комбатантів у 21-му пакеті санкцій

Європейський Союз вивчає варіант істотного пом’якшення обмежень щодо комбатантів, які воювали на боці Росії. Замість жорсткої заборони на перетин кордонів Шенгенської зони, яку планували включити до 21-го пакета санкцій, можуть залишити лише звичайні рекомендації для країн-членів стосовно видачі віз.

Про це кореспондентці “Європейської правди” на умовах анонімності розповіли кілька посадовців та дипломатів ЄС у Брюсселі.

За даними співрозмовників, повну заборону на поїздки до ЄС для російських комбатантів у межах 21-го пакета санкцій через тиск Італії та Франції можуть замінити більш нейтральними порадами для держав-членів щодо видачі віз.

“У фінальній редакції 21-го пакета санкцій формулювання щодо заборони на вʼїзд в ЄС російських комбатантів будуть досить послаблені – невідомо, скільки суттєвого в них лишиться”, – повідомив один з європейських посадовців.

Інформований дипломатичний співрозмовник “ЄвроПравди” пояснив, що труднощі навколо заборони на вʼїзд до ЄС для російських комбатантів виникли через позицію окремих держав-членів, які прямо заперечили проти того, щоб питання видачі Шенгенських віз регулювалося в пакеті санкцій.

Як стало відомо “ЄвроПравді”, найактивніше проти цього виступили Франція та Італія. Вони захищають туристичні потоки до своїх держав з Росії, які й без того скоротилися через війну.

Згадка про комбатантів у пакеті залишиться, однак вона матиме більш гнучкий характер і буде оформлена як рекомендації, а не як жорстка норма.

“Думаю, абзац про російських комбатантів залишиться у пакеті санкцій, він не буде вилучений повністю. Але він стане більше символічним, ніж буде створювати механізм прямої дії”, – додав ще один дипломат.

Наразі 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії обговорює Рада ЄС, і він перебуває на етапі підготовки до затвердження.

Наступне обговорення заплановане на середу, 8 липня, під час засідання Комітету постійних представників Coreper.

Ірландське головування хотіло б домогтися ухвалення санкцій у понеділок, 14 липня, на засіданні Ради ЄС у закордонних справах.

21-й пакет санкцій ЄС проти Росії потрібно затвердити до 15 липня через крайній термін оновлення “цінової стелі” на російську нафту.

Постачання зброї Beretta до Росії в обхід санкцій ЄС: що виявило розслідування

Нове розслідування вказує, що італійська збройова група Beretta Holding не зупинила постачання вогнепальної зброї до Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з документами, зброя продовжувала потрапляти до Російської Федерації попри чинні санкції Європейського Союзу, використовуючи мережу партнерів і посередників.

Про це пише розслідувальний вебсайт The Insider. Його журналісти проаналізували митні документи, ділові записи та інші матеріали, що стосуються імпорту європейської зброї до Росії. За наведеними даними, йдеться про масштабні поставки зброї, яка переважно призначалася для російських силових структур і збройних сил.

Як випливає з документів, генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссальї Беретта протягом 2022 року був членом ради директорів російської компанії ТОВ «Русский орел», одного з ключових імпортерів зброї до Росії. У розслідуванні зазначено, що після початку вторгнення ця компанія придбала понад 3900 одиниць вогнепальної зброї європейського виробництва.

За період із березня 2022 року по лютий 2024 року до Росії ввезли щонайменше 15 337 одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40 відсотків цього обсягу, або 6064 одиниці, як стверджується, імпортували компанії, пов’язані з групою Beretta. Серед них названі Benelli Armi, Fabbrica D’Armi Pietro Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako Limited та Stoeger Silah Sanayi.

Окремо в матеріалі йдеться про італійські самозарядні рушниці Benelli, які компанія «Русский орел» ввезла до Росії. За даними розслідування, з 2025 року їх використовують Міністерство оборони Росії та Федеральна служба безпеки (ФСБ).

Також повідомляється, що російські збройні сили та спецслужби застосовують моделі Benelli M2, M3 та M4 переважно для захисту від українських FPV-дронів, а також під час змагань із тактичної стрільби.

Згідно з розслідуванням, імпорт європейської зброї до Росії не припинився навіть у 2026 році, оскільки Beretta Holding зберігала співпрацю з наявними бізнес-партнерами.

Зокрема, компанія «Кольчуга», яка належить бізнес-партнеру холдингу Михайлу Чубутії, мала отримати чергову партію самозарядних карабінів Benelli Argo-E калібрів .308 Winchester та .30-06 Springfield у березні 2026 року.

Сполучені Штати відреагували на ситуацію, включивши «Русский орел» до санкційного списку в червні 2024 року. Крім того, американська влада провела низку операцій проти посередників у Киргизстані та США, які через підставні фірми постачали зброю та боєприпаси до Росії. Водночас Європа, як зазначено в тексті, таких кроків ще не зробила.

США переглянули санкційні списки: з обмежень виключили сімох росіян, два судна і дві турецькі компанії

Міністерство фінансів США оновило санкційні списки, виключивши з них сімох громадян РФ, два судна та дві турецькі компанії, пов’язані з російською логістикою. Про це повідомляється на сайті Мінфіну США.

Зокрема, зі списків громадян особливих категорій та заборонених осіб (SDN) були вилучені семеро громадян РФ.

Також із санкційних списків виключили два судна — “Геннадій Єгоров” і “В’ячеслав Аршинов”. Це багатоцільові суховантажні судна, пов’язані з Державною транспортною лізинговою компанією Росії.

Крім того, зі списку вилучили дві турецькі компанії, зокрема виробника ліфтів IDA Asansor, якого звинувачують в обході санкцій та постачанні вантажів російській оборонній промисловості.

Людмила Очеретна після розлучення з Путіним: що відомо про її життя

Після офіційного розлучення у 2014 році колишня дружина президента РФ Людмила Путіна майже повністю зникла з публічного простору. Відомо, що вона змінила прізвище на Очеретна та має зв’язок із бізнес-структурами в Росії й за кордоном.

Водночас у медіа знову з’являються свідчення колишніх наближених, які стосуються її особистого життя та шлюбу з Путіним. Людмила Шкребнєва (Путіна) народилася у 1958 році в Калінінграді. До одруження у 1983 році з Володимиром Путіним вона працювала стюардесою та викладала німецьку мову. У шлюбі в них народилися дві доньки, а сама Людмила супроводжувала чоловіка під час його роботи в Німеччині та подальшого політичного зростання.

У 2013 році подружжя оголосило про розлучення після 30 років шлюбу. Після цього певний час вона носила дівоче прізвище, а згодом стала Людмилою Очеретною. Її новим чоловіком став керівник Центру розвитку міжособистісних комунікацій Артур Очеретний.

Людмилу Очеретну також пов’язують із бізнесом у сфері нерухомості та управління активами, а її структури декларують значні доходи. У 2022 році Велика Британія запровадила проти неї санкції.

У мережі поширюються суперечливі свідчення колишніх наближених про її шлюб із Путіним. Зокрема, наводять слова про непрості стосунки: “Я за ним ухльостувала три з половиною роки… А він від мене бігав”, а також її оцінку ставлення до чоловіка: “Ну що ж, раніше тільки я знала, що він ідіот…”, – заявила колишня перша леді РФ.

Після розлучення Людмила Очеретна майже не з’являється на публіці, однак час від часу її ім’я згадується в розслідуваннях, що стосуються нерухомості в Європі та фінансових активів її родини.

США посилили санкції проти Ірану: під ударом 35 структур

Сполучені Штати розширили санкції проти Ірану, попередивши китайські нафтопереробні заводи. Виявлено, що китайські НПЗ платять Ірану за прохід через Ормузьку протоку. У зв’язку з цим США ввели обмеження проти 35 осіб та організацій, пов’язаних з тіньовою банківською мережею Ірану. Особливу увагу привернули незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, переважно розташовані в провінції Шаньдун.