Словенія може суттєво змінити свою зовнішню політику, включаючи можливість виходу з НАТО. У парламенті країни обговорюється ідея винесення цього питання на референдум. Крім того, існує ймовірність зближення з Росією. Про це повідомив новий спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович, згідно з інформацією The Slovenia Times. Вибори до Національних зборів Словенії відбулися наприкінці березня, і менш ніж через місяць після них новий спікер зробив ряд резонансних заяв. Зокрема, він анонсував свій візит до Москви найближчим часом та проведення загальнонаціонального референдуму щодо виходу Словенії з НАТО. “Я прагну будувати мости й налагоджувати тісну співпрацю з усіма країнами, незалежно від розподілу між Заходом і Сходом. У цьому контексті я планую незабаром відвідати Москву”, – зазначив Стеванович в інтерв’ю “Радіо Словенія”. За два дні до цього в ефірі того ж ЗМІ лідер антисистемної партії “Правда” заперечив наявність проросійських поглядів, підкреслюючи, що його партія є прословенською і наполягатиме на референдумі про вихід з НАТО. “Ми будемо категорично проти втручання в іноземні військові чи дипломатичні конфлікти, оскільки Словенія від цього нічого не виграє. Я мушу підкреслити, що ми пообіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО, і ми його проведемо”, – додав Стеванович. Щодо Європейського Союзу, спікер парламенту визнав, що народ навряд чи проголосує за вихід з цього союзу. Водночас, за його словами, рішення про майбутнє Словенії повинні ухвалювати в Любляні, а не в Брюсселі. “Ми вважаємо, що Словенія повинна вести незалежну, суверенну політику. Ми маємо співпрацювати з усіма країнами світу, зокрема з великими державами, але ця співпраця не повинна означати підпорядкування. Добрі відносини з усіма, але на користь Словенії”, – наголосив він. The Slovenia Times нагадує, що 44-річний спікер парламенту Словенії є другою особою в державі і раніше служив у поліції. Потім Стеванович перейшов у політику, здобувши популярність, зокрема, під час пандемії COVID-19, коли очолив антивакцинаторський рух у Словенії. Призначення Стевановича підтримали його колеги з Сербії та Росії. Спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін висловив готовність до “конструктивного діалогу”. “Депутати Державної Думи готові до конструктивного діалогу зі своїми колегами з Національних зборів на засадах рівності та взаємної поваги до національних інтересів”, – цитує Володіна Telegram-повідомлення на сайті Думи від 13 квітня. Натомість екс-президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, перепостивши репортаж про можливий вихід Словенії з НАТО після обрання нового спікера, порівняв його з екс-прем’єром Угорщини Віктором Орбаном, який нещодавно програв вибори у своїй країні. “Позбавляєшся одного корисного ідіота, а з’являється інший”, – лаконічно зауважив політик.
Архіви позначок: НАТО
Переговори про створення нового військового альянсу в Європі
Європа та Канада ведуть переговори щодо формування нового військового альянсу, відомого як «Європейське НАТО», на фоні загроз президента США Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Трамп неодноразово критикував Альянс, стверджуючи: «НАТО не стояло поруч із нами і не стоятиме в майбутньому!».
У цьому контексті видання зазначає, що європейські країни прагнуть зміцнити свій вплив на командних і контрольних постах у НАТО, доповнюючи американські військові ресурси власними силами. Наразі структура НАТО значною мірою залежить від лідерства США на всіх рівнях — від логістики та розвідки до верховного військового командування альянсу.
Німеччина вже висловила підтримку цій ініціативі, хоча раніше відкидала французькі пропозиції щодо більшої самостійності Європи в оборонних питаннях. Зміна позиції Берліна відкрила шлях до консенсусу серед інших держав, включаючи Велику Британію, Францію, Польщу, скандинавські країни та Канаду. Тепер ці країни розглядають цей варіант як «коаліцію волонтерів» у складі НАТО.
Ці плани не передбачають конкуренції з існуючим альянсом: європейці прагнуть зберегти стримування Росії та ядерний потенціал, навіть у разі виведення американських військ з Європи або відмови Вашингтона від допомоги, як це погрожував Трамп. Генсек НАТО Рютте нещодавно заявив, що альянс стане «більш євроцентричним». Президент Фінляндії Олександр Стубб, один із ключових розробників планів, зазначив: «Перерозподіл навантаження від США до Європи йде своїм ходом і продовжиться… як елемент стратегії оборони та національної безпеки самих США. Головне — усвідомити цей процес і проводити його організовано, під суворим контролем, а не допустити раптовий вихід США».
Перешкоди на шляху України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 квітня під час дискусії в Інституті Фонду Рональда Рейгана у США зазначив, які країни наразі протидіють вступу України до НАТО. Він вказав, що основними перешкодами є Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. У своєму виступі Рютте підкреслив, що на саміті НАТО у Вашингтоні 2024 року, присвяченому 75-річчю альянсу, було підтверджено незворотний шлях України до НАТО. Проте він визнав, що запрошення України до організації залишається відкритим через відсутність одностайності серед усіх членів. Рютте зазначив: «На саміті НАТО у Вашингтоні (2024 року), коли альянс відзначав 75-річчя, було погоджено, що Україна має незворотний шлях до НАТО. Але кілька країн стримують цей процес – серед них Німеччина, Словаччина, Угорщина і Сполучені Штати. Тому я не думаю, що це питання зараз на столі», – відповів він на запитання екс-посолки України в США Оксани Маркарової. Рютте також звернув увагу на обговорення ідеї гарантій безпеки для України, зазначивши, що це необхідно, аби уникнути нового нападу з боку Росії після можливого тривалого перемир’я. Голова НАТО підкреслив, що рішення про вступ України малоймовірне в найближчому майбутньому, поки не буде досягнуто політичної згоди всіх партнерів.
Невдала зустріч Рютте: як закрита бесіда з Трампом стала причиною геополітичних проблем для союзників
Під час напруженої закритої зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, Трамп жорстко розкритикував союзників Альянсу, звинувативши їх у відмові підтримати конфлікт з Іраном, як повідомляє POLITICO. “Все пройшло не дуже добре… це була просто образа”, — зазначив один з європейських чиновників, додавши, що Трамп “ймовірно, погрожував вжити будь-яких заходів”.
Стан інтеграції України в НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що питання вступу України до Альянсу наразі не є пріоритетним. “На саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю організації, лідери підтвердили незворотність процесу інтеграції України в НАТО. Проте, на практиці, декілька країн, зокрема Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, наразі перешкоджають цьому процесу. У зв’язку з цим я не вважаю, що питання вступу активно обговорюється і є в пріоритеті. Я не впевнений, що ми зможемо вирішити питання членства в НАТО найближчим часом. Не думаю, що це станеться, принаймні з політичної точки зору. Тож, вважаю, що на цьому поки що все. Це об’єктивна оцінка ситуації”, — зазначив Рютте.
Пропозиції Столтенберга: Військові переговори з Росією
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорював з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим можливість створення “буферної зони” між Росією і НАТО за кілька місяців до початку повномасштабної агресії РФ проти України. У цю “буферну зону” могли увійти країни Балтії, оскільки йшлося про обговорення відведення військ альянсу на “кордони 1997 року”, про які говорила Москва. Західний оборонний блок розглядав такі потенційні переговори як “розумну золоту середину”, що фактично означало ігнорування найбільш вразливих членів альянсу щодо загрози з боку РФ. Столтенберг у своїй книзі “Під моїм наглядом: лідерство в НАТО під час війни” зазначив про готовність обговорювати з РФ відведення військ союзників зі східної Європи. Цю інформацію переповів головред The Baltic Sentinel Міліс Ойдсалу, який раніше обіймав посаду заступника міністра оборони Естонії. Ойдсалу пише, що в мемуарах Столтенберг згадав про особисту зустріч з Лавровим восени 2021 року. Ексгенсек НАТО зізнається, що, незважаючи на спротив Польщі та країн Балтії, він пропонував Москві обговорити на засіданні Ради НАТО-Росія вимогу Кремля щодо створення буферної зони в прикордонних районах оборонного блоку та виведення союзних військ на їхні позиції до 1997 року. Ойдсалу припускає, що готовність Столтенберга у 2021 році запропонувати Лаврову обговорення виведення сил НАТО зі східних регіонів могла бути пов’язана з тим, що Сполучені Штати незабаром після цього оголосили про свою готовність також обговорити питання розміщення військ. Цей початковий крок, можливо, був узгоджений між генеральним секретарем та американцями. Це був незручний епізод для країн Балтії. Ойдсалу також зазначив, що Норвегія, рідна для Столтенберга, на той момент ще не вступила до НАТО, тому їй не загрожувала доля “буферної зони”. Він поставив риторичне запитання: чи висував би тодішній генсек альянсу такі пропозиції, якби вони ставили під загрозу його батьківщину? Короткі розмови з естонськими дипломатами підтверджують, що Столтенберг дійсно намагався порушити це питання за спинами країн на східних кордонах НАТО. У січні було скликано Раду НАТО-Росія в надії зрозуміти конструктивні наміри Росії, але росіяни заявили, що їхня пропозиція — це не меню, з якого можна вибрати, а пропозиція “або бери, або ні”. Ойдсалу підкреслив, що підхід Столтенберга був руйнівним для довіри всередині альянсу, оскільки йшлося про готовність керівництва НАТО нормалізувати небезпечну систему, що викликала занепокоєння у Східної Європи, лише для підтримки відкритих каналів з Росією. Він також додав, що під приводом “зміцнення довіри” генсек НАТО розглядав можливість повернення ситуації до 1997 року, що не є зменшенням ризиків, а їх перерозподілом без жодного мандату на це. Ойдсалу резюмує, що для східного флангу НАТО “розумна золота середина” може означати ігнорування інтересів нових членів альянсу. Столтенберг трактує діалог як ціннісно-нейтральну процедуру, але насправді все залежить від того, що нормалізується завдяки цьому діалогу. Для малих держав діалог ніколи не є абстрактною чеснотою, адже в певних ситуаціях ціною діалогу може бути зниження безпеки.
Рубіо: США переглянуть роль НАТО після війни в Ірані
Рубіо зазначив: «Слід задати питання: навіщо ми в НАТО?». Державний секретар США в ефірі Fox News повідомив, що після завершення війни в Ірані Вашингтон переосмислить значення НАТО та свої відносини з Альянсом. Він підкреслив, що Сполучені Штати вкрай незадоволені діями європейських союзників. «НАТО полягає в тому, щоб у нас були війська в Європі для її захисту. Але коли ми потребуємо їхньої допомоги, ми не просимо їх здійснити авіаудари; коли нам потрібно, щоб вони надали доступ до своїх військових баз, їхня відповідь — ні. Тож навіщо ми в НАТО? Це питання варто поставити. Нам потрібно буде ще раз розглянути, чи цей альянс, який колись добре служив нашій країні, все ще виконує свою мету, чи став він вулицею з одностороннім рухом, де Америка є єдиним захисником Європи», — підкреслив Рубіо.
Іранська підтримка війни в Україні: Нові перспективи
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив роль Ірану як ключового фактора, що збільшує можливості Росії вести війну проти України, особливо завдяки постачанням дронів. Про це він заявив в інтерв’ю Newsmax.
Рютте зазначив, що поточний тиск з боку США та Ізраїлю на Тегеран може обмежити іранські можливості експортувати «хаос» до Росії, тим самим впливаючи на хід війни.
У інтерв’ю Newsmax Рютте визначив Іран як «одним із ключових факторів» підтримки російської агресії, пов’язаного з постачанням дронів. Reuters також повідомляв про передачу Тегераном Росії тисяч далекобійних дронів Shahed, а їхні конструкції використовувалися і для виробництва безпілотників на російських підприємствах.
Генсек НАТО також відзначив, що досвід України у сфері дронів і протидії їм є корисним для партнерів Альянсу на Близькому Сході. Київ заявляв про готовність ділитися практикою боротьби з іранськими дронами, якщо безпекові умови це дозволять.
Рютте підкреслив важливість підтримки України в Раді
У вівторок, 3 лютого, генеральний секретар НАТО Марк Рютте здійснив візит до Києва. Він виступив із заявами під час урочистого відкриття 15-ї сесії IX скликання Верховної Ради.
Звертаючись до депутатів, Рютте відзначив ситуацію з Путіним та підтримку України. Він визнав, що на початку повномасштабного вторгнення багато хто на Заході недооцінив міць українського спротиву та переоцінив російського диктатора.
“Багато хто вважав, що Путін переможе, але ми помилилися. Україна встояла, і сьогодні ви – у центрі нашого мислення про безпеку”, – заявив Генсек.
Виступ генсека НАТО у Верховній Раді України
Генсек НАТО Марк Рютте планує візит до Києва 3 лютого, а також виступ у Верховній Раді, повідомили депутати.Про це повідомляють нардепи Ярослав Железняк та Олексій ГончаренкоУ вівторок, 3 лютого, відкриється 15-та сесія Верховної Ради. У порядку денному, серед іншого, зазначено виступ генсека НАТО.”Завтра у Верховній Раді України виступатиме генсек НАТО Марк Рютте”, – написав Гончаренко.”Буде відкриття, виступ генсека НАТО, низка процедурних моментів”, – зазначив Железняк.Офіційно про приїзд Рютте до української столиці не повідомляли.