Розвідки попереджають про можливі гібридні провокації Росії на східному фланзі НАТО

Російська Федерація нібито опрацьовує сценарій провокації на східному фланзі НАТО — у Польщі або в державах Балтії. Йдеться не про пряму атаку, а радше про гібридну операцію.

Про таку загрозу заявили розвідки двох країн. Як пише The Guardian, у такий спосіб Москва може спробувати перевірити єдність західного військового альянсу.

22 червня латвійська розвідка повідомила: “Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії чи Польщі”.

Минулого тижня подібне попередження пролунало і від високопоставленого політичного джерела з іншої держави НАТО. За словами співрозмовника, “ми отримуємо розвідувальні дані” про те, що кремлівський диктатор Володимир Путін “планує щось проти країн Балтії”.

Імовірно, російський ватажок може спробувати перевірити готовність США підтримати найменших членів Північноатлантичного альянсу — Естонію, Латвію чи Литву. Це пов’язують із відчайдушною спробою впливу на тлі дедалі більшого тиску на агресора через кампанію України з далекобійних ударів по РФ.

У розвідувальному відомстві Латвії зазначили, що росіяни не відкриватимуть другий фронт, однак розглядають “гібридні атаки, ракети, безпілотники чи інші дії, спрямовані на надсилання сигналу: припиніть підтримувати Україну, або у вас будуть власні проблеми”.

Експерт із питань Росії з аналітичного центру Chatham House Кір Джайлз вважає, що на кроки Кремля впливає перебіг російсько-української війни. “Москва шукатиме способи порушити поточну тенденцію шляхом горизонтальної ескалації (поширення конфлікту на інші країни. – Ред.) або вжиття заходів в іншому місці. Нам не слід очікувати, що Росія пасивно програє”, – сказав Джайлз.

Неназване західне військове джерело також висловило побоювання, що Москва може завдати удару, якщо Путін вирішить, що на нього чинять тиск, а війна переміститься на горизонти Москви та Санкт-Петербурга. “Я не можу брехати, це період небезпеки”, – сказав співрозмовник.

НАТО розширить оборонну співпрацю та продемонструє перевагу у виробництві зброї, — Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу мають намір суттєво посилити оборонно-промислову співпрацю, а Росія повинна усвідомити, що блок значно сильніший за її армію. Про це він сказав під час виступу у Вашингтоні, трансляцію якого було оприлюднено.

За словами Рютте, в Туреччині працюють близько 3000 компаній оборонно-промислового комплексу, які залучені до проєктів по всій території НАТО.

Розповідаючи про плани та цілі зустрічі союзників 5–7 липня, генсек повідомив про підготовку нових контрактів і домовленостей.

«На саміті ми проведемо масштабний день оборонної промисловості. Ви побачите велику кількість нових контрактів, листів про наміри, а також підписання великих угод», — сказав Рютте.

Він наголосив, що такі кроки мають стати демонстрацією рішучості Альянсу як для власних громадян, так і для Росії.

«Це буде чіткий сигнал нашому мільярду громадян на території НАТО: ми справді робимо те, що необхідно», — зазначив він.

Окремо Рютте звернувся до Росії, підкресливши перевагу НАТО в оборонному виробництві.

«Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — додав генсек Альянсу.

Саміт НАТО в Анкарі: питання підтримки України можуть стати головною темою суперечок

У НАТО вважають, що саме Україна стане головним джерелом розбіжностей на саміті в Анкарі, пише Politico. На липневому саміті НАТО 2026 року в Анкарі, за прогнозами, основні суперечки точитимуться навколо військової підтримки України. При цьому країни Європи мають намір узяти на себе зобов’язання щодо фінансування в розмірі 70 млрд євро без участі США.

Внутрішні розбіжності також пов’язані зі справедливим розподілом фінансового навантаження, вимогами Дональда Трампа до Європи та відмінностями в підходах до виробництва далекобійного озброєння.

Візит Рютте до Вашингтона: як генсек НАТО намагався пом’якшити невдоволення Трампа союзниками

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув до Вашингтона, щоб послабити гнів президента США Дональда Трампа щодо європейських союзників, які відмовилися допомогти в кампанії проти Ірану. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті Рютте зробив ставку на любов президента США до похвали та яскравих візуальних образів. Під час візиту до Вашингтона він продемонстрував плакати із золотими літерами та яскраво-червоними діаграмами з написами “Трильйон Трампа” та “Ефект Трампа 47”. Вони мали показати, наскільки більше коштів країни НАТО почали витрачати на оборону з моменту вступу Трампа на посаду у 2017 році.

“Хочу показати вам, чого здатний досягти цей президент”, — сказав Рютте, вказуючи на інфографіку на плакатах.

За його словами, європейські країни не виходили на рівень США у витратах на оборону з часів адміністрації Дуайта Ейзенхауера в 1950-х роках.

Під час цього візиту генсек Альянсу активно демонстрував своє ставлення до Трампа, навіть попри те, що американський лідер відкрито критикував НАТО. Водночас Bloomberg зазначає, що не всі союзники у Європі схвально оцінили таку поведінку Рютте та заяви, які пролунали на адресу президента США.

“Рютте, який колись називав Трампа “татусем” НАТО, зіткнувся з негативною реакцією в Європі за те, що деякі союзники вважають надмірно шанобливим підхід до президента”, — йдеться в матеріалі.

Втім, як пише видання, Трамп залишився “майже незворушним” до похвали Рютте. Хоча президент США позитивно відгукнувся про самого генсека, він знову розкритикував європейських союзників, які відмовили йому в кампанії проти Ірану.

Трамп також перелічив європейських союзників, у яких розчарувався після відмови допомогти, зокрема в Ормузькій протоці.

“Ми були розчаровані Великою Британією, ми були розчаровані Німеччиною та Францією”, — сказав Трамп, висловивши при цьому “велику повагу” до Рютте.

Макрон назвав пріоритети саміту НАТО в Анкарі щодо України та санкцій проти РФ

На найближчому саміті НАТО в Анкарі союзники планують зафіксувати спільний підхід щодо України, який сформувався після останніх самітів G7 та Європейської ради. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон за підсумками зустрічі у форматі НАТО E5 у Берліні.

Макрон наголосив, що зараз триває нове зближення між європейцями та американцями. За його словами, послідовність, яка почалася на G7 в Евіані, продовжилася на Європейській раді минулого тижня і має бути продовжена на саміті НАТО в Анкарі, а згодом — у межах Коаліції охочих на підтримку України та гарантій безпеки, яку зберуть 13 липня.

Президент Франції вважає, що головним підсумком останніх днів стало уточнення спільної позиції партнерів щодо України. Він зазначив, що вперше за 18 місяців усі члени G7 підписали один і той самий текст, а американці разом із європейськими партнерами підтвердили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, військову й енергетичну допомогу, а також санкції проти Росії. На його думку, це є дуже важливим досягненням.

Окремо союзники мають закріпити рішення щодо російської нафти й газу та зберегти санкційний тиск на РФ. Макрон сказав, що посилення санкцій рухається саме в цьому напрямі, це було зафіксовано останніми днями, і саме це обговорюватимуть в Анкарі.

Також, за словами президента Франції, саміт в Анкарі має ще раз підтвердити важливість європейської опори НАТО.

Путін заявив про невдоволення заявами Заходу щодо можливої війни з Росією

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що йому «не подобається» те, що західні країни відкрито говорять про підготовку до можливої війни з Росією. Для обґрунтування своєї позиції він знову звернувся до згадки про Йосипа Сталіна.

Таку заяву він зробив під час виступу перед випускниками вищих військових навчальних закладів РФ.

За словами Путіна, на Заході вже прямо заявляють про готовність воювати з Росією та збільшують військові бюджети. Він також поскаржився, що лідери НАТО та ЄС, за його словами, продовжують поширювати брехню про «російську загрозу», щоб виправдати ці витрати і мілітаризацію.

Путін стверджує, що Захід спершу сам створює загрози для Росії, «змушує» її реагувати, а згодом «обвинувачує у всіх смертних гріхах».

Окремо він заявив, що навіть після віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року Захід нібито намагався перекласти відповідальність за агресію на СРСР і Сталіна.

Водночас диктатор запевнив, що Росія нібито виступає за «рівну й неподільну безпеку для всіх», але готова «швидко й жорстко відповісти на будь-які загрози».

Варто нагадати, що Друга світова війна почалася саме з агресії нацистської Німеччини та Радянського Союзу, які спільно поділили Польщу.

Трамп знову розкритикував НАТО через відмову підтримати США в Ормузькій протоці

Американський лідер Дональд Трамп знову виступив із критикою НАТО через відсутність допомоги в Ормузькій протоці. Він назвав Німеччину та Італію «дуже поганими» союзниками. Про це повідомляє Breaking News.

Як відомо, низка країн НАТО відмовила Вашингтону в наданні доступу до військових баз на їхніх територіях у Європі для військових маневрів США щодо Ірану. Також союзники Трампа не підтримали дії, пов’язані з Ормузькою протокою.

«Вони не були із нами. Я кажу: якщо ми захищаємо їх від Росії, ми витрачаємо всі ці гроші, ми хочемо, можливо, допомоги по дрібницях… Вони кажуть: ні. Нерозумно говорити таке», — сказав президент США.

Він також уточнив, кого саме з союзників по військовому блоку вважає «дуже поганими».

«Знаєте що? Італія була дуже поганою. Німеччина була дуже поганою, та інші країни», — підкреслив Трамп.

Окрім цього, глава Білого дому розкритикував главу уряду Британії Кіра Стармера, який оголосив про відставку.

Що з’ясували в MIT про ракету «Буревісник» і її радіоактивну небезпеку

Гучні заяви Володимира Путіна про «вирішальні випробування» міжконтинентальної ядерної ракети «Буревісник» виявилися не проривом, а дорогою містифікацією, що несе загрозу передусім самим росіянам. Фізики Массачусетського технологічного інституту (MIT) проаналізували тривимірну модель цього «аналоговнєту» і дійшли невтішних для Кремля висновків. Про це пише “Україна кримінальна”.

Ракета, яку подають як зброю «необмеженої дальності», летить зі швидкістю пасажирського Airbus і є вразливою для сучасних систем ППО. Її головна особливість полягає у використанні ядерного двигуна прямого циклу. Така схема передбачає проходження атмосферного повітря просто через активну зону, через що під час багатогодинного польоту в атмосферу потрапляють радіоактивні ізотопи аргону та криптону. У результаті випробування й обслуговування цієї системи становлять серйозну небезпеку для персоналу та мешканців прилеглих полігонів.

Останніми роками Російська Федерація дедалі більше робить ставку на незвичні системи доставки стратегічної ядерної зброї. Одне з центральних місць у цьому переліку займає крилата ракета «Буревісник» (9M730 за класифікацією НАТО). Російська пропаганда стверджує, що вона здатна майже необмежено перебувати в повітрі завдяки унікальній ядерній силовій установці.

Водночас технічні характеристики цієї ракети тривалий час залишалися невідомими, а сама ідея повітряно-реактивного ядерного двигуна була малознайомою і для аерокосмічної спільноти, і для фахівців із ядерної безпеки.

Двоє провідних учених Массачусетського технологічного інституту (MIT) — Джейк Хекла та Скотт Кемп — здійснили фундаментальне моделювання з використанням відкритого інструментарію OpenMC. Їхнє дослідження вперше докладно описало розміри, потужність, внутрішню будову реактора ракети, а також її небезпечний радіоактивний слід.

Серія ілюстрацій показує, як для створення точної за розмірами 3D-моделі «Буревісника» використовували орієнтирні об’єкти, перспективні сітки та програмне забезпечення для моделювання. Зліва вгорі наведені предмети, помічені у відео із «заводу»: робочий стіл MEB-MET VS-3-21, ручний гідравлічний візок шириною 1220 мм, подібний до Blue Giant FPT-55, а також багатоцільовий вогнегасник OU-5. Зліва внизу перспективну сітку з цими орієнтирами розширили, щоб включити опорні конструкції ракети. Праворуч вгорі наведені витягнуті геометричні виміри з похибками, визначеними на основі розподілу, зафіксованого під час багаторазового вимірювання вибраного об’єкта в різних кадрах відео та з різними перспективними сітками. Праворуч внизу CAD-модель, створену на основі заводських вимірювань, накладено на кадри польоту для перевірки узгодженості.

Ідея використання ядерної енергії в авіаційних двигунах виникла ще в середині 1940-х років завдяки Енріко Фермі. У період Холодної війни і США, і СРСР активно експериментували, намагаючись створити бомбардувальники необмеженої дальності, зокрема радянський літаючий лабораторний комплекс Ту-95 ЛАЛ.

Найближчим американським історичним аналогом «Буревісника» був «Проєкт Плутон» (1961 рік). У його межах розробляли надзвукову крилату ракету з ядерним прямоточним двигуном, здатну летіти на наднизьких висотах зі швидкістю 3,5 Маха. Інший американський проєкт передбачав інтеграцію ядерного двигуна в дозвукову ракету Snark. Обидві програми згорнули у 1970-х роках не через технічні помилки, а через відсутність чіткої військової доцільності для Конгресу США.

Період забуття аерокосмічних реакторів завершився у 2018 році, коли Росія оголосила про розробку «Буревісника». Російські медіа стверджують, що програма таємно велася в Сарові ще з 2001 року із використанням конструкторської спадщини КБ Люльки.

Щоб встановити розміри ракети в умовах повної секретності, вчені MIT застосували фотограмметрію до офіційних відео Міністерства оборони РФ і супутникових знімків. Для вимірювань вони використали реальні предмети, помітні в кадрах «екскурсії фабрикою»: стандартні верстаки, вогнегасники та ручний гідравлічний візок.

За отриманою з відеоматеріалів моделлю загальна довжина «Буревісника» становить приблизно 9,5 м, а розмах крил — приблизно 5,6 м. Для наочності на схемі показані бічні ракетні двигуни (SRB), але в наведених нижче розрахунках опору їх не враховували. Дослідники повністю відкидають твердження про «надзвукову» швидкість ракети. Її форма — тупий квадратний фюзеляж, крила з високим подовженням і помірною стріловидністю — прямо вказує на дозвуковий характер системи. Аналіз завихрень вихлопу стартових прискорювачів на відео дав оцінку реальної швидкості польоту на рівні близько 0,79 Маха.

У MIT також виконали термогідравлічне моделювання ракети. Головний висновок полягає в тому, що вона майже на 100% не є ядерним прямоточним двигуном.

За допомогою OpenMC дослідники змоделювали реактор «Буревісника» як систему прямого циклу з лінійним розташуванням. Прямоточні ядерні двигуни ефективні лише на високих надзвукових швидкостях. Щоб утримувати в повітрі важкий дозвуковий «Буревісник» на швидкості 0,79 Маха, такий двигун потребував би реактора потужністю понад 50 МВт. У межах обмеженого простору фюзеляжу це означало б щільність тепла, що перевищує межі будь-якого відомого повітряно-охолоджуваного реактора у 3–5 разів.

Найімовірнішою схемою вчені вважають прямоточний ядерний турбореактивний двигун (direct ext{-}cycle nuclear turbojet). У такій системі атмосферне повітря стискається компресором, далі безпосередньо проходить через активну зону компактного реактора діаметром близько 50 см, нагрівається під час контакту з паливними елементами і викидається через сопло, створюючи тягу.

Найнебезпечніша риса «Буревісника» — його радіоактивний слід. Оскільки ракета використовує прямий цикл охолодження, атмосферне повітря безпосередньо контактує з розпеченою активною зоною.

Моделювання показало, що потоки частинок, які виходять із реактора, опромінюють навколишнє повітря. Через нестачу місця для повноцінного важкого захисту всередині малого фюзеляжу ракета під час польоту утворює велику кількість радіоактивних газів — понад 5 терабеккерелів за кожну годину роботи двигуна.

Основним ізотопом забруднення є радіоактивний Аргон-41. Уже через годину після прольоту ракети він формує 95% усього радіоактивного фону і ще довго залишається небезпечним. Крім нього, у шлейфі присутні інші радіоактивні гази — ізотопи Криптону та Вуглецю. Якщо ж керамічне паливо в реакторі отримає навіть мікротріщини, у повітря у великих обсягах почнуть виходити прямі продукти ядерного поділу.

Ці розрахунки, як зазначається, повністю підтверджують реальність катастрофи 2019 року на військовому полігоні Ньонокса під Сєвєродвінськом. Тоді під час спроби підняти з води ракету, що впала після невдалого пуску, стався вибух і радіоактивна аварія, яка призвела до миттєвої загибелі вчених-ядерників. Російський Росгідромет тоді офіційно зафіксував викид радіоактивних елементів, зокрема Цезію-137, хоча станції моніторингу вздовж траєкторії руху хмари російська влада поспіхом відключила.

Підсумок учених MIT такий: з військової точки зору «Буревісник» не є системою, здатною радикально змінити правила гри. РФ і без того має великий класичний арсенал балістичних ракет і підводних човнів, що вже забезпечує їй ядерний потенціал.

На думку дослідників, логіка створення «Буревісника» є насамперед психологічною. Це «престижна зброя», подібна до глибоководного апарата «Посейдон» чи блоку «Авангард», покликана залякувати. Її задум полягає в обході систем протиракетної оборони завдяки нелінійним і заплутаним маршрутам, які для звичайних ракет були б надто марнотратними з погляду палива.

Однак ракета не має технологій “стелс” для захисту від радарів, її запуск через роботу великих стартових прискорювачів одразу фіксується супутниками, а дозвукова швидкість робить її вразливою для звичайних систем ППО у разі виявлення.

Крім того, тривалість польоту жорстко обмежується часом. Радіаційне опромінення швидко руйнує внутрішню структуру металів: утворюються мікропорожнечі, конструкції стають крихкими, виходить з ладу електроніка керування, руйнуються мастильні матеріали. Тому ракета здатна летіти щонайбільше десятки чи сотні годин — матеріали двигуна та корпусу деградують значно раніше, ніж у реакторі вичерпається ядерне паливо.

Справжня небезпека «Буревісника», за цими висновками, полягає в тому, що Росія поводиться як абсолютно безвідповідальний міжнародний актор. Під час випробувань вона запускає над населеними регіонами відкритий, брудний літаючий реактор без жодного захисного контуру.

Фінляндія відновила можливість розміщення ядерної зброї

Фінляндія скасувала заборону на розміщення ядерних видів озброєння на своїй території, що зміцнює національну обороноздатність у рамках стратегії НАТО. Відповідне рішення було прийнято парламентом Фінляндії 17 червня, повідомляє Bloomberg. За скасування заборони проголосувало 125 фінських депутатів, проти висловився 61 парламентарій. Прийнятий документ розширює можливості ввезення, транспортування, постачання та зберігання ядерних видів озброєння на території Фінляндії у випадках, необхідних для захисту національних інтересів. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен підкреслив, що це рішення є важливим кроком у контексті підвищеної загрози безпеці в Європі та дозволяє повністю реалізувати потенціал ядерного стримування НАТО.

Посилення оборони: Британія та Польща об’єднуються у стратегічному партнерстві

Велика Британія та Польща готуються підписати новий двосторонній договір, що охоплює сфери оборони та безпеки. Інформація про це була опублікована британським урядом.

Угода спрямована на зміцнення співпраці між країнами в галузі протиповітряної та протиракетної оборони, а також на спільну розробку озброєння. Планується створення ракети середньої дальності, що є частиною розширеного військового партнерства.

Крім цього, Лондон та Варшава мають намір інтенсифікувати спільні програми з використання безпілотників, що сприятиме зміцненню східного флангу НАТО. У планах передбачені регулярні навчання, спрямовані на відпрацювання боротьби з дронами та розвиток систем радіоелектронної боротьби.

Британська сторона вважає, що угода підвищить оперативну сумісність збройних сил двох країн та покращить рівень готовності до можливих загроз у регіоні.