Архіви позначок: НАТО

Програма саміту НАТО 7-8 липня: участь Зеленського у головних подіях

Оприлюднено автором

НАТО опублікувало програму саміту, що відбудеться 7-8 липня. Президент України Володимир Зеленський проведе зустріч із генсеком Марком Рютте та долучиться до основних заходів.

За оприлюдненим розкладом, саміт НАТО стартує о 10 ранку за місцевим часом із Форуму оборонної промисловості. У межах цієї конференції зберуться високопосадовці Альянсу, країн-членів і партнерів, а також лідери промисловості та спільноти, відповідальні за просування промисловості та інновацій. Учасники обговорять найактуальніші питання. Також очікується оголошення низки угод у сфері оборонної співпраці.

О 14:00 за Анкарою запланована коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте та президента України Володимира Зеленського, який очолює українську делегацію на саміті.

Увечері має відбутися світський прийом і вечеря для глав держав та урядів разом із їхніми подружжями. У цьому заході також братиме участь Зеленський.

Крім того, о 19:45 за місцевим часом розпочнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Воно також проходитиме у форматі вечері.

Після цього заплановано засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу разом із країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.

Вранці 8 липня відбудуться офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, яких зустрічатимуть генсек НАТО та президент Туреччини.

О 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після його завершення, о 15.00, Рютте на пресконференції оголосить результати та підсумки саміту.

Сікорський звернувся до Путіна через можливі провокації проти НАТО

Оприлюднено автором

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на тлі повідомлень про ймовірні провокації Росії проти НАТО зробив різку заяву на адресу Путіна: «Ми знаємо, що ти плануєш — не роби цього».

Ця заява пролунала під час обговорення інформації про можливі російські провокації, спрямовані проти Польщі та країн НАТО.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зі свого боку зазначив, що найближчі місяці можуть стати «критичними», передусім для країн Балтії. Він закликав не нехтувати загрозами, водночас зберігаючи спокій і готовність.

У польській владі також наголошують, що постійно отримують сигнали від союзників і уважно стежать за ситуацією у сфері безпеки.

Італія домагається змін у заяві саміту НАТО щодо України

Оприлюднено автором

Італія наполягає на зміні формулювань у підсумковій заяві саміту НАТО щодо України, через що союзники поки не можуть погодити остаточний текст документа. Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією видання, країни НАТО наразі не дійшли спільної позиції щодо заяви, яку планують ухвалити на саміті в Анкарі наступного тижня.

Як стверджують джерела Bloomberg, Італія прагне пом’якшити формулювання, пов’язані з військовою допомогою Києву до кінця 2027 року. У Римі вважають, що жорстко визначені часові межі можуть ускладнити можливість більш раннього дипломатичного врегулювання конфлікту.

Очікується, що в проєкті заяви закріплять зобов’язання надати Україні €70 млрд у 2026–2027 роках.

Італія виступає за вилучення будь-якої згадки про 2027 рік. У Римі пояснюють таку позицію активізацією дипломатичних контактів із Москвою та вважають, що подібне формулювання суперечить можливості мирних переговорів.

Водночас джерела, близькі до італійського уряду, зазначають, що Рим навряд чи блокуватиме загальний консенсус, оскільки підтримка України в Італії «не ставиться під сумнів».

У матеріалі також зазначено, що визначення конкретних обсягів допомоги стане головною відмінністю від торішньої декларації, у якій фінансова підтримка України взагалі не була прописана.

Крім цього, у підсумковому документі планують наголосити на важливості свободи судноплавства в Ормузькій протоці та недопущення появи в Ірану ядерної зброї. Росію, за даними Bloomberg, у заяві назвуть довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.

Київ домагається визнання України як донора безпеки в системі НАТО

Оприлюднено автором

Київ наполягає на офіційному закріпленні нового статусу України в системі євроатлантичної безпеки. Це рішення, за позицією української сторони, має стати одним із ключових політичних підсумків майбутньої зустрічі лідерів Альянсу.

Про це повідомила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук. Напередодні чергового саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі Україна очікує документального визнання з боку країн-союзниць її оновленої ролі в архітектурі безпеки Європи та Атлантики.

Київ закликає партнерів включити до підсумкової декларації формулювання, яке чітко визначатиме Україну як державу, що не лише отримує підтримку блоку, а й сама є потужним донором безпеки.

Альона Гетьманчук наголосила, що для України принципово важливо політично закріпити статус контрибутора безпеки, а не залишатися лише стороною, яка приймає допомогу. За її словами, саміт у Туреччині стане першим майданчиком, де українська делегація працюватиме з новим позиціонуванням, тому фіксація цього статусу в офіційних документах є критично необхідною.

Вона також зазначила, що за минулі роки взаємодія між Києвом та організацією глибоко трансформувалася і вийшла на якісно новий рівень. Основними причинами цих змін стали активна інтеграція України у внутрішні оборонні структури Альянсу, а також її реальний практичний внесок у захист системи колективної безпеки.

США відкладають рішення щодо скорочення військ у Європі

Оприлюднено автором

Адміністрація Дональда Трампа поки не ухвалила остаточного рішення про темпи та масштаби скорочення американської військової присутності в Європі, пише The Wall Street Journal.

За інформацією джерел WSJ, минулого місяця Гегсет збирався поїхати до Брюсселя, щоб на зустрічі з вищим командуванням НАТО оголосити про додаткове зменшення американських сил у Європі. Йшлося про кроки, які мали перевищити скасоване перекидання бронетанкової бригади до Польщі та виведення піхотної бригади з Румунії.

Однак цю пропозицію відхилили після ознайомлення радника президента Трампа з національної безпеки Марко Рубіо та інших високопосадовців. Після цього глава Пентагону на зустрічі міністрів оборони НАТО заявив, що США проведуть перегляд своєї військової присутності в Європі, і він може тривати до шести місяців.

Як зазначає видання, ця ситуація свідчить про те, що в адміністрації досі не визначилися з можливими темпами та обсягами зменшення чисельності американських військ у Європі.

Ініціативи та різкі заяви Гегсета викликали занепокоєння серед союзників і законодавців, зокрема частини впливових республіканців. Вони побоюються тривалої шкоди для НАТО та того, що це може заохотити Росію.

“Міністр Гегсет переконався, що його заява відповідає цілям і порядку денному президента Трампа. Він не хотів обмежувати свободу прийняття рішень для президента”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

Очікується, що чисельність американських військ і оборонні витрати союзників стануть головними темами під час зустрічі Трампа з лідерами НАТО в Анкарі наступного тижня.

У НАТО розраховують, що саміт в Анкарі стане демонстрацією єдності зі США та підтримки України. Водночас в Альянсі побоюються, що напружені відносини з Трампом можуть негативно вплинути на зустріч лідерів. ЗМІ також повідомляли, що в НАТО розглядають можливість скасування планів провести саміт наступного року в Албанії.

Тема подальшого скорочення американської військової присутності в Європі залишається на порядку денному. Гегсет і його головний помічник з питань політики Елбрідж Колбі наполегливо просувають зменшення чисельності американських військ у Європі. Упродовж років роботи в оборонному відомстві та поза ним Колбі вважався прихильником обмеження зобов’язань США поза Азією, щоб вивільнити ресурси для протистояння Пекіну.

Війна з Іраном дала Гегсету та Колбі новий аргумент для перегляду питання розміщення військ. Після критики стратегії адміністрації Трампа щодо Ірану з боку канцлера Німеччини президент США знову виступив із критикою Європи та пригрозив вивести війська з Німеччини.

Останні спроби Пентагону скоротити чисельність американських військ у Європі викликали занепокоєння і в республіканських, і в демократичних законодавців. Вони включили до законопроєкту про військові видатки норму, яка забороняє Міністерству оборони зменшувати чисельність військ нижче 76 тисяч без оцінки ризиків з боку командувача Європейського командування Збройних сил США та Об’єднаного комітету начальників штабів.

Ці побоювання посилилися минулого місяця, коли офіс Гегсета організував телефонну розмову із законодавцями напередодні червневої зустрічі міністрів оборони НАТО. Під час цієї розмови глава Пентагону лише повідомив, що має намір провести оцінку американської військової присутності в Європі. А вже на самій зустрічі міністрів оборони, оголошуючи про свої плани, Гегсет знову розкритикував Європу.

Литва готує додаткові заходи через ризик провокацій з боку Росії

Оприлюднено автором

Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони Литви Робертас Каунас заявив, що через можливі провокації з боку Росії в країні не лише вже посилили охорону критично важливих об’єктів, а й заздалегідь готують додаткові плани та заходи реагування. Про це повідомляє Delfi.

Як пояснив Каунас, на тлі війни в Україні, яка поширилася й на територію Росії, куди долітають українські безпілотники, у Кремлі помітний відчай. За його словами, саме тому в превентивному порядку в Литві вже зміцнили захист критичної інфраструктури та паралельно опрацьовують додаткові сценарії реагування на можливі провокації. Він уточнив, що йдеться про гібридні загрози, зокрема появу “зелених чоловічків”, вторгнення безпілотників і різні диверсії. Каунас наголосив, що все це чітко оцінюється, відстежується, контролюється та попереджається.

Також він повідомив, що під час останньої зустрічі міністрів оборони країн НАТО Литва висловила занепокоєння через імовірність подібної провокації в Балтійському регіоні та Польщі. За його словами, сторони діляться розвідувальною інформацією та обмінюються даними. Крім того, це питання планують обговорювати і на саміті в Анкарі, який відбудеться наступного тижня.

Каунас звернув увагу й на зміну російської риторики. За його словами, Росія звинувачує Литву та інші країни Балтії в тому, що вони нібито дозволяють українським безпілотникам пролітати через їхній повітряний простір, однак це, як він підкреслив, абсолютно не відповідає дійсності.

Окремо він наголосив, що “Росія явно не виграє війну в Україні”, адже дедалі більше українських безпілотників долітають аж до самої Москви. Каунас зазначив, що в Росії бракує звичайного бензину та палива на заправних станціях, а Володимиру Путіну вже важко пояснити, чому війна прийшла на територію Росії. На його думку, через це руйнуються міфи про здатність Росії перемогти в Україні, а в Кремлі, ймовірно, виникає момент відчаю, який зараз і спостерігається.

Саміт НАТО-2027 в Албанії опинився під питанням через позицію Трампа щодо оборонних витрат

Оприлюднено автором

Під час підготовки лідерів НАТО до зустрічі в Туреччині 7–8 липня 2026 року виникла невизначеність щодо проведення саміту 2027 року в Албанії. Причиною називають невдоволення президента США Дональда Трампа.

Як повідомляє Reuters, американського лідера не влаштовує низький рівень оборонних витрат Тирани. Це підтвердили кілька джерел, зокрема дипломат альянсу, європейський чиновник і троє людей, обізнаних із ситуацією.

Албанія раніше планувала приймати саміт НАТО. У попередні роки підсумкові заяви альянсу зазвичай прямо вказували місце наступної зустрічі. Так, на саміті в Гаазі (Нідерланди) 24–25 червня 2025 року лідери заявили: “Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім — в Албанії”.

Однак у проєкті підсумкової заяви до дводенного саміту в Туреччині, який стартує 7 липня, принаймні станом на кінець червня, згадки про проведення наступного саміту в Албанії немає. Про це на умовах анонімності розповіли співрозмовники журналістам.

Така ситуація склалася на тлі зусиль європейських союзників показати адміністрації Трампа прогрес у виконанні оборонних зобов’язань. Водночас партнери намагаються не допустити відкритих суперечок із президентом США.

Ще у квітні джерела Reuters повідомляли, що в НАТО також розглядають варіант відмови від щорічного проведення самітів.

Одне з джерел, знайомих із перебігом обговорень, вважає, що витрати Албанії на оборону настільки modestні, що проведення саміту 2027 року в цій країні може викликати гнів Трампа.

Торік на саміті в Нідерландах лідери НАТО пообіцяли протягом десяти років спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з нею заходи. Із цього обсягу 3,5% мають іти на основні оборонні потреби, зокрема війська та озброєння, а 1,5% — на ширші заходи, включно з кібербезпекою.

Чимало держав справді наростили оборонні бюджети, але деякі країни досі не вийшли навіть на попередню ціль у 2% ВВП.

На початку червня генсек НАТО Марк Рютте так прокоментував ситуацію: “Майже всі члени Альянсу вже мають 2%. Минулого року Албанія, Чехія та Словенія не входили до цього переліку, але чітко зобов’язалися перевищити цей показник цього року. Водночас ці три країни залишаються доволі невеликими”.

У Тирані заявляють, що “завершують необхідні фіскальні заходи для приведення оборонних і пов’язаних з обороною витрат Албанії на 2026 рік у відповідність до траєкторії, узгодженої союзниками на Гаазькому саміті”.

В уряді країни додали: “Після ухвалення цих заходів найближчими днями витрати Албанії становитимуть 2,6% ВВП. З них 2,2% — основні оборонні витрати, а 0,4% ВВП — інші заходи у сфері оборони та безпеки”.

Один із європейських дипломатів, ім’я якого не називають, підтвердив, що в останній версії заяви лідери альянсу лише висловлять очікування наступної зустрічі без уточнення часу й місця.

У відповідь на зауваження щодо відсутності згадки про Албанію в документі речник албанського уряду заявив: “Проєкти — це лише проєкти, а не остаточні рішення”.

Інший європейський дипломат припустив, що Албанія все ж може прийняти саміт. За його словами: “Вони нарощують темпи, тож подивимося, чим усе завершиться. Я все ще вірю, що наступний саміт відбудеться саме в Албанії”.

НАТО планує збільшити інвестиції у ядерне стримування

Оприлюднено автором

НАТО має намір збільшити фінансування розвитку ядерних сил альянсу. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

За його словами, питання подальшого фінансування та зміцнення ядерного стримування включать до порядку денного липневого саміту НАТО, який відбудеться в Анкарі.

Міністр не розкрив конкретних проєктів, однак зазначив, що посилення ядерного компонента розглядають як важливу частину загальної стратегії безпеки альянсу.

Кір Стармер може претендувати на посаду генсека НАТО після відставки

Оприлюднено автором

Кір Стармер, який подав у відставку з посади прем’єр-міністра Британії, може обійняти посаду генерального секретаря НАТО, повідомляє The Observer.

Як пише видання, за чутками, прем’єр-міністр, який залишає свою посаду, розглядає можливість очолити НАТО. У матеріалі це подається як можливе визнання того, що після Даунінг-стрит життя вже ніколи не буде таким, як раніше.

Байден заявив про безпрецедентну корупцію за Трампа та звинуватив його в підриві НАТО

Оприлюднено автором

Колишній президент США Джо Байден заявив, що країна ще не стикалася з таким рівнем корупції, як за Дональда Трампа. Виступаючи на з’їзді Демократичної партії в Меріленді, він назвав це нахабною та кричущою корупцією і підкреслив, що американська історія не знала таких масштабів за жодної адміністрації. За словами Байдена, після повернення до Білого дому Трамп заробив мільярди доларів. Він додав, що його вражає відсутність у Трампа сорому, назвав це ганьбою для країни та заявив, що заробляння грошей на президентстві було однією з причин, через яку той хотів стати президентом.

Окремо Байден звинуватив Трампа в «руйнуванні НАТО» та заявив, що той «віддає перевагу Путіну перед американськими союзниками».

Також Байден згадав «марнославні проєкти» президента. Серед них він назвав знесення Східного крила Білого дому, створення зали для балів, присвоєння свого імені Центру Кеннеді та зведення арки на свою честь.

«Ух ти, який невдаха», — заявив Байден.