Архіви позначок: НАТО

Зеленські прибули до Анкари для участі в саміті НАТО

Оприлюднено автором

У вівторок, 7 липня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Анкари, де візьмуть участь у саміті НАТО.

Програму першого дня, 7 липня, мають відкрити заходи Форуму оборонної промисловості НАТО. Із ключовою промовою там виступить генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Після цього очікується коротка спільна заява Рютте та Зеленського.

На другу половину дня заплановані офіційний прийом і вечеря для глав держав і урядів та їхніх подружжів. Одночасно мають відбутися засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ, а також зустріч міністрів оборони країн Альянсу з представниками Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії та Австралії.

Головне засідання Північноатлантичної ради за участю глав держав і урядів призначене на середу, 8 липня, о 11:45. Також повідомлявсь, що о 15:00 Марк Рютте проведе пресконференцію, де підсумує результати саміту.

Саміт НАТО в Анкарі: Європа прагне уникнути суперечок із Трампом

Оприлюднено автором

Дональд Трамп вирушає на саміт НАТО в Анкарі в роздратованому стані, через що європейські лідери побоюються можливих конфліктів з американським президентом. Саме позиція Трампа, за даними CNN із посиланням на джерела, стала причиною того, що Зеленського не допустять до основних засідань.

Як повідомляє телеканал, Трамп погодився приїхати лише після попередження з боку офісу президента Туреччини, що відмова від участі буде сприйнята як прояв неповаги особисто до Ердогана. Інакше американський лідер цього року не планував відвідувати саміт.

Європейські політики сподіваються провести зустріч без серйозних зіткнень. Вони мають намір ухвалити нові оборонні зобов’язання, щоб «заспокоїти Трампа». Водночас у приватних розмовах визнають, що не впевнені в успішному завершенні саміту з огляду на постійну критику з боку американського президента, зокрема через недостатню підтримку у протистоянні з Іраном.

Під час саміту також планують обговорити ситуацію в Ормузькій протоці. Однак у Вашингтоні сумніваються, що європейські країни мають достатні військові можливості, аби зробити помітний внесок у будь-які спільні дії.

Ще однією гострою темою залишається Гренландія. Трамп не відмовився від ідеї її приєднання. «На даний момент єдине рішення, яке ми бачимо для врегулювання цієї ситуації, — придбання Гренландії Соединеними Штатами, але ми продовжимо розглядати й інші варіанти», — заявив високопоставлений представник американської адміністрації.

Європа також очікує чіткіших роз’яснень щодо виведення американських військ, яке останніми місяцями відбувається швидше, ніж очікувалося. На думку європейських чиновників, це «може підбадьорити Росію».

Зеленського запросили лише на вечерю лідерів, але в робочих засіданнях він участі не братиме. Як зазначається, це є сигналом, що надії Києва на вступ до Альянсу залишаються нереалізованими.

Водночас видання пише, що Трамп «вражений здатністю Зеленського продовжувати опір значно сильнішому противнику».

Україна готує нові «дронові угоди» з країнами НАТО

Оприлюднено автором

Україна має намір до кінця року укласти оборонні домовленості щонайменше із сімома країнами НАТО. Йдеться про так звані drone deal. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заступника секретаря РНБО Давида Алояна.

Як зазначив Алоян, подібні угоди вже підписано з шістьма країнами. Серед них — Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Азербайджан, а також країни НАТО Латвія і Литва.

За його словами, Україна здатна пропонувати партнерам не лише окремі дрони, а й знання про те, як вибудувати повноцінну систему. Йдеться про радари, сенсори, наземні станції, дрони-перехоплювачі та інші компоненти, необхідні для протидії ударним дронам типу «шахедів».

«Ініціатива називається drone deal, але насправді вона охоплює значно більше, ніж просто дрони. Ще важливішими є досвід і знання, доступ до всіх компонентів, які формують систему тут, в Україні», — сказав він.

Наразі постачання українських дронів не входить до цих домовленостей. Українська оборонна промисловість зосереджена на потребах Сил оборони, тому на першому етапі йдеться насамперед про експертизу, оцінку потреб партнерів і допомогу у створенні системи.

Алоян також заявив, що інтерес до таких угод уже виявили кілька країн НАТО. Частину домовленостей можуть підписати цього тижня під час саміту НАТО в Анкарі.

Країни НАТО стикаються з труднощами у збільшенні оборонних витрат до 5% ВВП

Оприлюднено автором

Багато країн НАТО досі не можуть знайти кошти, щоб підвищити оборонні витрати до 5% ВВП, як було вирішено на саміті Альянсу минулого року. Про це повідомляє Reuters.

Найбільші труднощі мають Франція, Велика Британія та Італія, тоді як Іспанія принципово відмовляється виконувати нові вимоги.

Німеччина готова збільшувати військові витрати, але робить це шляхом зростання державного боргу. Згідно з проєктом бюджету, Берлін планує скористатися новим правилом, яке виводить оборонні витрати з-під жорстких обмежень на запозичення, і довести їх більш ніж до 200 млрд євро (228,38 млрд доларів) до 2030 року.

Велика Британія оголосила про намір додати на оборону 15 млрд фунтів стерлінгів, однак третина цієї суми досі не має фінансування. Крім того, в документах не зазначені терміни досягнення рівня в 3% ВВП — наразі витрати залишаються нижчими за цю позначку.

В Італії плани зі збільшення оборонного бюджету є непопулярними серед виборців напередодні парламентських виборів. Тому значну частину додаткового фінансування планують забезпечити за рахунок статей на внутрішню безпеку, зокрема поліцію.

Французькі плани, оприлюднені в квітні, передбачають зростання військових витрат до 2,5% ВВП до кінця десятиліття, тоді як зараз цей показник становить близько 2%. Це відбувається попри необхідність скорочувати загальний дефіцит бюджету відповідно до правил єврозони, а також на тлі наближення президентських виборів.

Соціалістичний уряд Іспанії, схоже, не збирається відмовлятися від позиції, за якою витрати на оборону не повинні перевищувати 2,1% ВВП. Додаткові кошти переважно планують спрямувати на технології подвійного призначення.

Польща, Литва та Естонія вже рухаються до нових цільових показників. Минулого року Варшава спрямувала на оборону 4,3% ВВП.

Трамп оприлюднив саркастичний допис про Мелоні перед самітом НАТО

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп напередодні саміту НАТО в Анкарі висміяв прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні у соцмережі Truth Social.

Він поширив фото із саміту “Групи семи”, що відбувся минулого місяця у Франції. На знімку італійська прем’єрка дивиться на Трампа. На світлині також був напис “Restraining order needed”, що в перекладі означає “потрібен обмежувальний припис”.

Обмежувальний припис — це запобіжний захід, який застосовується проти переслідувачів. Згідно з ним, судовий наказ зобов’язує порушника триматися на відстані від особи, яка зазнає його невиправданої уваги.

Саркастичний натяк Трампа на образ Мелоні на фотографії є очевидним, зважаючи на його попередні висловлювання про посадовицю.

Як пише газета Corriere della Sera, італійський уряд цього разу не має наміру реагувати “на цю провокацію”. За даними джерел, упродовж ночі прем’єр-міністерка та міністр закордонних справ Антоніо Таяні розмовляли, щоб узгодити стратегію, засновану на ігноруванні того, що вважається особистим невиправданим нападом з боку американського президента.

“Трамп – мерзенний хуліган. Повна солідарність з прем’єр-міністром”, – написав лідер партії Azione Карло Календа на підтримку Мелоні.

Європа прискорено розширює оборонну промисловість через війну РФ проти України

Оприлюднено автором

Європейська оборонна промисловість переживає стрімке зростання, адже країни регіону намагаються виконати укладену рік тому угоду НАТО про підвищення витрат на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року. Члени Альянсу в Європі прагнуть відновити свої збройні сили, щоб бути готовими до потенційного нападу з боку Росії.

Як зазначає The Economist, Європа готується до протистояння з РФ без підтримки США. Поштовхом до цього стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У виданні навели приклад заводу Hagglunds у Швеції, що належить оборонній компанії BAE Systems. Якщо ще 10 років тому підприємство скорочувало витрати заради виживання, то тепер британська компанія нарощує виробничі потужності у п’ять-шість разів, щоб відповідати різкому зростанню попиту.

За словами генерального директора компанії Томмі Густафссона-Раска, виторг BAE Systems піднявся з 211 млн доларів у 2018 році до 1,1 млрд доларів у 2025 році й наближається до рівня понад 2 млрд доларів на рік.

BAE Systems, нагадали журналісти, випускає бойові машини піхоти CV90, які використовують, зокрема, українські війська. На знак вдячності за підтримку 21-а окрема механізована бригада навіть передала компанії український прапор із написом “Дякуємо, завжди”.

Водночас переозброєння Європи має і зворотний бік. На нещодавній демонстрації в Брюсселі тисячі людей вийшли на вулиці з гаслом “Добробут, а не війна”. Минулого року в Італії профспілки також організували протест, вивівши близько 500 000 осіб проти збільшення витрат на оборону.

The Economist підкреслює, що Європі в будь-якому разі доведеться шукати компроміс, якщо вона хоче отримати більш боєздатні збройні сили. Для цього потрібні або більші державні запозичення, або підвищення податків, або скорочення соціальних витрат, або поєднання всіх трьох варіантів.

Журналісти зазначають, що далеко не всі європейські члени НАТО зможуть вийти на рівень 3,5% ВВП, якщо й надалі збільшуватимуть оборонні витрати нинішніми темпами. Це стосується навіть Великої Британії та Франції.

У виданні вважають, що ця тема може спричинити жорсткі суперечки на саміті НАТО 7–8 липня в Анкарі. Раніше президент США Дональд Трамп і американський міністр оборони Піт Хегсет уже критикували європейських членів Альянсу, заявляючи, що ті користуються гарантіями безпеки США, одночасно забезпечуючи своїм громадянам щедрі пільги та тривалі відпустки.

Найближче до бажаного показника 3,5% ВВП перебувають передусім країни, які найбільше відчувають загрозу з боку Росії, зокрема країни Балтії та Польща. Литва для цього запровадила новий податок — “внесок на забезпечення безпеки”, а Фінляндія суттєво скоротила видатки на охорону здоров’я та соціальні послуги.

За оцінками рейтингового агентства Fitch, загалом 11 європейських країн покривають щонайменше половину зростання оборонних витрат за рахунок підвищення податків або скорочення інших видатків. Опитування аналітичного центру “Європейська рада з міжнародних відносин” свідчать, що це зазвичай легше зробити в державах, розташованих ближче до лінії фронту, де більшість населення підтримує урізання соціальних витрат заради фінансування оборони.

Окремо у виданні згадали країни, які мають значні можливості для запозичень, — Данію, Швецію та Німеччину. Вони планують довести оборонні витрати до 3,7 % від ВВП до 2030 року.

Водночас є держави, які прагнуть досягти мети, але мають обмежені можливості для запозичень і слабку підтримку підвищення податків або скорочення соціальних виплат. Серед них — Велика Британія та Франція.

Як зазначає видання, становище Великої Британії настільки складне, що минулого місяця міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне заплановане збільшення бюджету. Після подальших суперечок було погоджено лише невелике підвищення на 0,1% ВВП до 2030 року, що загалом дасть 2,7%. Аналітики сумніваються, що країна зможе вийти на 3,5% до 2035 року.

Франція, за оцінкою The Economist, відстає ще сильніше. Париж планує довести витрати на оборону лише до 2,5% ВВП до 2030 року, але навіть для цього доведеться йти на компроміси у формі підвищення податків або скорочення бюджету в інших сферах.

Є також країни, які демонструють байдужість до підвищення оборонних витрат. Іспанія, наприклад, домоглася для себе винятку та заявила, що зупиниться на рівні 2,1% ВВП.

Португалія теж залишається серед таких держав: вона витрачає на оборону лише 2% від ВВП. У країні запевняють, що вийдуть на цільовий показник до 2035 року, але, як зауважили журналісти, не докладають для цього жодних зусиль.

Італія раніше звітувала про 39-відсоткове збільшення витрат, щоб минулого року досягти 2% ВВП. Однак, як наголосили у виданні, реальне зростання склало лише 7%, а решта була наслідком бухгалтерських хитрощів.

The Economist наголошує, що проблема полягає не тільки в можливому недосягненні цільових показників, а й у тому, як саме ці кошти витрачаються.

Багато європейських держав, за оцінкою видання, надто багато вкладають у власну промисловість, що веде до фрагментації. У Європі використовують 12 типів танків і виробляють п’ять різних моделей гаубиць, тоді як в Америці існує по одній моделі кожного виду.

Є і приклади відверто неефективних витрат. Минулого місяця Німеччина скасувала програму суднобудування вартістю 10 млрд євро, оскільки вона відставала від графіка, а її вартість зросла до 18 млрд євро. У результаті 2,3 млрд євро було витрачено на фрегати, які військово-морський флот так і не отримає.

Трамп переорієнтовує НАТО на фінансову вигоду та ринок озброєнь

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп, як повідомляє Politico, радикально змінює підхід до Північноатлантичного альянсу. Замість оборонного союзу, що спирається на спільні демократичні цінності, НАТО дедалі більше набуває рис комерційної структури. У центрі трансатлантичного порядку денного тепер опиняються не питання розширення блоку чи посилення східного флангу перед російською загрозою, а обсяги витрат європейських держав на закупівлю американського озброєння.

Саме ця комерціалізація, як очікується, стане головною темою саміту лідерів альянсу, який запланований на 7–8 липня в турецькій Анкарі. Посол США в НАТО Метт Вітакер уже підтвердив економічну спрямованість зустрічі. За його словами, Вашингтон підтримує розширення військового виробництва в самій Європі, однак рішуче виступає проти будь-яких протекціоністських бар’єрів, що заважають американським корпораціям зберігати домінування на європейському ринку озброєнь.

Під тиском Білого дому союзники змушені різко нарощувати оборонні бюджети. Якщо ці фінансові вимоги не виконуватимуться, американський лідер неодноразово погрожував повністю позбавити країни підтримки або навіть вивести США зі складу альянсу. Окрім цього, міністр війни США Піт Геґсет прямо пов’язав темпи постачання американської техніки з готовністю європейських держав платити більше.

Європейські країни змушені пристосовуватися до таких умов і намагаються показати Трампу економічну доцільність існування союзу. Під час візиту до Вашингтона генеральний секретар альянсу Марк Рютте наголосив, що оборонні замовлення Європи на суму $300 млрд створюють понад 110 тисяч робочих місць для громадян США. Перед зустріччю в Анкарі Велика Британія та Німеччина також заявили про намір розгорнути на своїй території ліцензійне виробництво американського озброєння.

Помітна частина європейських вкладень в американський ВПК спрямована на закупівлю техніки для підтримки оборонних можливостей України. Європейські дипломати визнають, що прагнуть перетворити саміт в Анкарі на масштабну бізнес-угоду, аби продемонструвати Трампу позитивний фінансовий результат і зберегти прихильність Вашингтона. Водночас сам Трамп у соціальних мережах знову розкритикував Німеччину та інших партнерів, заявивши, що Сполучені Штати витрачають колосальні гроші на захист Європи, не отримуючи жодної взаємної вигоди.

Американське оборонне відомство вже перебудувало власну структуру, щоб визначати пріоритети військового експорту. Цього року Пентагон передав два ключові офіси, відповідальні за міжнародні продажі зброї, під контроль департаменту із закупівель та забезпечення, щоб максимально пришвидшити укладання комерційних контрактів.

Такий трансакційний підхід викликає серйозне занепокоєння в європейських столицях, особливо на тлі війни в Україні та регулярних провокацій Росії поблизу східних кордонів НАТО. Напруження посилюють неочікувані рішення Білого дому щодо виведення частини контингенту з Німеччини та скасування запланованих дислокацій у Польщі. Крім того, очікується, що Пентагон відмовиться від планів розміщення в Німеччині американських крилатих ракет Tomahawk. Американські посадовці побоюються, що Москва розцінить це як ескалацію, однак через таке рішення Берлін лишається без ефективної далекобійної зброї для стримування потенційної агресії.

Східний фланг НАТО готується до перших днів можливої війни з Росією без негайної допомоги США

Оприлюднено автором

Країни східного флангу НАТО посилюють оборону, збільшують армії та готуються до того, що перші дні можливої війни з Росією їм доведеться пройти переважно власними силами. Про це пише Politico.

Журналісти Axel Springer Global Reporters Network побували на трьох вразливих ділянках східного кордону Європи: на лісистому кордоні Фінляндії з Росією, на укріпленій лінії Польщі з Калінінградом і Білоруссю, а також на околицях Литви біля Сувалкського коридору. Їхньою метою було з’ясувати, наскільки ці держави готові до можливого нападу Росії на альянс.

Автори дійшли висновку, що Європа поспіхом зміцнює свій східний рубіж на тлі загрози, з якою, як вважають європейці, Вашингтон може більше не впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів усталені гарантії безпеки та прагне скоротити американську військову присутність у Європі.

Politico зазначає, що після переобрання у 2024 році Трамп не раз висловлював сумніви щодо зобов’язань Вашингтона за статтею 5 НАТО, яка передбачає, що напад на одного члена означає напад на всіх. Додаткову невизначеність спричинила війна в Ірані, після якої команда президента США пригрозила переглянути членство Штатів у НАТО через відмову європейських союзників долучитися до конфлікту.

Водночас супутникові знімки свідчать, що Росія посилила військову присутність біля кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, зводячи казарми й розміщуючи техніку. Керівник шведської військової розвідки охарактеризував це як підготовку до можливого протистояння з НАТО.

Фінляндія виходить із того, що перший удар доведеться стримувати самостійно. Її кордон із Росією завдовжки 1343 кілометри є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року.

Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті сказав: “Росія – наддержава, а ми – маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем”.

Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не очікує швидкого застосування статті 5. За його словами, Фінляндія розуміє, що спершу має завдати першого удару самостійно, і лише потім буде активовано статтю 5 НАТО.

Серед головних військових переваг країни автори називають її територію: густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та короткий світловий день узимку. У травні Фінляндія провела навчання “Північна зірка 26” та “Карельський меч 26”, під час яких військові з Франції, Великої Британії та США відпрацьовували дії саме в таких умовах.

Минулого року Гельсінкі разом із Польщею та трьома балтійськими державами вийшло з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Поясненням стало те, що Росія ніколи не приєднувалася до цього договору і вже застосовує таку зброю в Україні.

Польща робить ставку на “Східний щит” і рекордне посилення армії. Ще у листопаді 2024 року прем’єр Польщі Дональд Туск у селі Домбрівка неподалік кордону з Калінінградом представив першу ділянку цих укріплень. Тоді він заявив: “Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно”.

Проєкт включає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар’єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю і Калінінградом. У польському Міноборони оцінюють повну вартість системи приблизно у 10 млрд євро.

“Східний щит” є складовою ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягнутися від Фінляндії до Румунії. Водночас Politico пише, що на окремих відтинках кордону цей проєкт поки більше виглядає як перспектива, ніж як завершена реальність. На значних ділянках видимих укріплень немає, а протитанкові “їжаки”, що були складовані поблизу Домбрівки, після візиту Туска так і не встановили на позиціях.

Поштовхом до прискорення розробки польської системи протидії дронам SAN став випадок, коли 19 російських дронів увійшли у польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з винищувачів F-16 та F-35, і таке реагування коштувало мільйони євро, хоча самі дрони коштували лише частку цієї суми. SAN має дати Польщі змогу захищатися від безпілотників без використання винищувачів.

У Литві та інших країнах Балтії готуються до сценарію, за якого підкріплення може не бути до двох тижнів. Командувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас вважає малоймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування масштабного переміщення військ.

Литва стежить за залізничними вузлами та логістичними пунктами й відповідає власними навчаннями на військові маневри Росії та Білорусі. Однак, на відміну від Фінляндії та Польщі, балтійські держави мають значно менше простору для маневру. Литва, Латвія та Естонія надто малі й надто близькі до Росії та Білорусі, щоб, за висловом авторів, “торгувати територією заради часу”. Із рештою НАТО їх з’єднує приблизно 65-кілометровий Сувалкський коридор.

Біля села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: “Не ризикуйте своєю безпекою – не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися”. Сам кордон укріплено колючим дротом і бетонними “зубами дракона”, покликаними зупиняти танки.

Ці споруди входять до Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, який передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес застерігає, що в найгіршому сценарії, якщо НАТО буде заскочено зненацька, а Польща не зможе допомогти балтійським країнам, їм, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.

Німецькі та литовські чиновники, однак, наголошують, що такий розвиток подій не буде несподіваним. На їхню думку, російському нападу передуватимуть помітні військові приготування, що дадуть НАТО можливість перекинути підкріплення ще на ранньому етапі.

Boeing E-3A Sentry НАТО здійснює плановий політ над Чорним морем поблизу Румунії

Оприлюднено автором

Над Чорним морем поблизу румунського узбережжя зафіксували кругові польоти розвідувального літака НАТО.

Йдеться про Boeing E-3A Sentry — літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління, який належить НАТО. Він виконує плановий політ по колу в районі румунської ділянки акваторії Чорного моря.

Про це ЗМІ повідомили з посиланням на джерело в європейських авіадиспетчерських службах.

Boeing E-3A Sentry використовується для повітряної розвідки, виявлення цілей і координації дій авіації. Такі польоти НАТО регулярно проводить поблизу своїх східних кордонів, щоб контролювати обстановку в регіоні.

Туск попередив про ризик російських провокацій на кордонах країн НАТО

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що загроза російської провокації на території країн НАТО, які межують із РФ, є реальною. За його словами, Кремль міг би бути зацікавлений у тому, щоб перевірити готовність Північноатлантичного альянсу захищати держави-члени.

Про це Туск сказав 3 липня під час пресконференції у Варшаві, коментуючи новини про те, що Російська Федерація нібито планує здійснити “обмежену військову провокацію” в Польщі. Його слова наводить TVN24.

Політик зазначив, що раніше вже говорив про реальність такого сценарію. За словами Туска, після цього подібні повідомлення надходили від розвідувальних служб країн ЄС і НАТО в регіоні.

Він також наголосив, що найближчі місяці можуть стати критичними, особливо для країн Балтії, де ці побоювання відчуваються.

Туск запевнив, що Варшава дуже інтенсивно готується до різних сценаріїв. Він закликав не піддаватися страху, але водночас не недооцінювати загрозу, додавши, що Польща усвідомлює ризики, зокрема завдяки інформації від союзників.