Екологічна загроза у Фінській затоці: проблеми з танкерами «тіньового флоту»

У Балтійському морі виникає нова небезпечна ситуація: Фінська затока стала місцем скупчення кількох десятків суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». Ці танкери застрягли після атак на ключові нафтові порти Росії, зокрема Усть-Лугу та Приморськ, які забезпечують значну частину російського нафтового експорту. Після цих атак їхня діяльність суттєво обмежена: вхід суден практично зупинився, а графік прийому став хаотичним. В результаті у водах затоки утворилася черга — за різними даними, близько 40 суден знаходяться в економічній зоні Естонії, а інші — біля фінського узбережжя.

Ця ситуація викликає серйозну стурбованість у країнах Балтії. Багато з цих суден є старими танкерами, які підпадають під санкції та мають сумнівний технічний стан. Естонська влада попереджає про можливу екологічну катастрофу: витоки нафти чи аварії можуть завдати шкоди всьому узбережжю Балтійського моря.

Аналітики зазначають, що це є наслідком нової стратегії України, яка полягає в ударах по експортній нафтовій інфраструктурі Росії. Зменшення постачання нафти розглядається як спосіб підірвати бюджет Москви, але це призвело до нестабільності в акваторії та накопичення суден, які фактично «заморожені». Поки російські порти не відновлять свою нормальну роботу, ситуація у Фінській затоці залишатиметься напруженою. Естонія та Фінляндія посилюють спостереження, але утримуються від прямого втручання, щоб уникнути загострення. Основна загроза полягає не лише в політичному контексті, а й в екологічному: один інцидент може призвести до масштабної катастрофи для всього регіону.

Суперечка щодо Ормузької протоки: Іран вимагає контроль

Переговори між США та Іраном зазнали невдачі через конфлікт навколо Ормузької протоки, повідомляє Financial Times з посиланням на джерела. Тегеран вимагає повного контролю над протокою та права стягувати збори з суден, що проходять. Іран відкидає ідею спільного управління протокою. Співрозмовники FT зазначають, що саме цей аспект залишається головною перешкодою для просування переговорів.

Вплив зростання цін на бензин на політичну ситуацію в США

У Сполучених Штатах зафіксовано найвищий рівень інфляції за останні два роки, що стало наслідком підвищення цін на бензин. Як повідомляє Politico, це зростання може суттєво ускладнити ситуацію для республіканців на майбутніх проміжних виборах до Конгресу. “У березні інфляція зросла на 3,3% в річному вимірі, при цьому ціни на бензин підвищилися на 21,2%”, — зазначає Міністерство праці США. Зростання цін на енергоносії становило майже три чверті загального місячного зростання індексу споживчих цін, за інформацією Politico. Інфляція продовжувала зростати протягом всього президентства Джо Байдена, що стало основою для передвиборчої кампанії Трампа, який обіцяв зменшити її. Наразі представники Білого дому стверджують, що це явище є тимчасовим, але воно триватиме, поки залишаються закритими Ормузькі протоки. Демократи вже активно використовують цю тему в своїй політичній риториці. “Голова Національного комітету Демократичної партії Кен Мартін зазначив, що “божевільна” торговельна політика Трампа та “непопулярна війна з Іраном” призвели до того, що американці отримали “лише ще вищі ціни”. Сенатор Елізабет Воррен (демократ від Массачусетсу) додала, що “кожна родина, яка намагається заправити свій автомобіль або купити продукти, точно знає, хто в цьому винен”, — цитує Politico.

Економічні наслідки санкцій для Росії: прогнози Зеленського

Росія може опинитися на межі банкрутства, якщо жорсткі санкції проти російської нафти будуть введені в повному обсязі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час розмови з журналістами, аналізуючи ситуацію на світовому енергетичному ринку на фоні деескалації на Близькому Сході. Він підкреслив, що доходи від енергоресурсів залишаються основним джерелом фінансування російської військової машини. За оцінками української сторони, російська економіка виявляється вкрай вразливою до реальних обмежень. “Наша оцінка була така: якщо повні санкції діятимуть ще пів року, максимум рік — вони банкрути”, — зазначив Володимир Зеленський. Президент також висловив припущення, що Росія могла б використати геополітичну нестабільність у світі як привід для виведення своїх активів з-під удару. Зокрема, йдеться про можливість продажу активів компанії «Лукойл» у Європі. Наразі близько 20 об’єктів, зокрема нафтопереробні заводи в Румунії та Болгарії, або не працюють, або заблоковані, що унеможливлює прибуток для РФ. “Вони (об’єкти нафтової промисловості) не працюють або працюють так, що «рускім» гроші не передають. Тому я вважаю, що санкції послаблювались, щоб Росія мала можливість продати ці об’єкти. Якщо цей аналіз помилковий, то ми знову побачимо сильні санкції проти енергоресурсів Росії, адже саме енергоресурсами вони фінансують свою війну, яку всі мають допомагати завершити”, — підсумував Зеленський.

Відновлення діалогу з Іраном: заклик до стриманості

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив занепокоєння щодо ізраїльських атак на Ліван, підкресливши, що надмірна жорстокість може загрожувати мирному процесу на Близькому Сході. Він повідомив, що Берлін звернувся до ізраїльської влади з вимогою зупинити удари по об’єктах «Хезболла» на території Лівану. У контексті оголошеного двотижневого перемир’я Німеччина планує відновити переговори з Іраном. Мерц зазначив, що ці переговори відбуватимуться в тісній координації зі США та європейськими партнерами. Він охарактеризував цей момент як «вікно можливостей» для вирішення конфлікту, але попередив про велику крихкість ситуації. Також канцлер повідомив, що інформував Дональда Трампа про готовність Німеччини забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці після можливого укладення мирного договору. Це передбачає місію за міжнародним мандатом, яка вимагатиме затвердження Бундестагу.

Сила в єдності: Володимир Зеленський на Закарпатті

Президент України Володимир Зеленський 9 квітня відвідав Закарпаття з робочим візитом, де взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад. За підсумками конгресу, Україна розпочала підготовку до нового опалювального сезону. У своєму традиційному зверненні він зазначив: “Реально це наш спільний державний успіх, що плани Росії на зиму були зірвані. Зараз ми вже почали готуватися на наступну зиму. Треба не втрачати час”. Президент підкреслив, що це сталося незважаючи на труднощі, пов’язані з блокуванням європейських коштів на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури та інших необхідних енергетичних можливостей. Він зазначив, що через війну відбувається перерозподіл економічної активності в країні, і західні регіони України демонструють економічне зростання. “Це не тільки про підприємства, а й про громади, соціальний простір у громадах та відносини між людьми. Важливо, щоб усюди в Україні була підтримка – від людей для людей”, – наголосив Зеленський. Окремо він відзначив ситуацію на Далекому Сході, зазначивши, що вже підготовлено нові чернетки безпекових угод. “Це має значення для всіх у світі – через дестабілізацію ринків. Тепер нафтові ціни зменшуються, і важливо не зламати це. Світ хоче стабільності, і народи хочуть безпеки”, – підкреслив український президент.

Зростання доходів Росії від нафтового податку у квітні

Згідно з оцінками Reuters, у квітні доходи Росії від основного податку на нафту можуть подвоїтися, досягнувши 9 мільярдів доларів. Це зростання пов’язане з нафтогазовою кризою, викликаною атаками США та Ізраїлю на Іран. Очікується, що у квітні податок на видобуток корисних копалин у Росії зросте приблизно до 700 мільярдів рублів (9 мільярдів доларів), порівняно з 327 мільярдами рублів у березні. У той же час, минулого року в квітні цей показник був на 10% нижчим. У бюджеті на 2026 рік Росія планує отримати 7,9 трлн рублів доходів від податку на видобуток корисних копалин. Середня ціна російської нафти Urals, яка використовується для розрахунку податків, у березні зросла до 77 доларів за барель, що є найвищим показником з жовтня 2023 року. Ця ціна на 73% перевищує рівень лютого, який становив 44,59 долара за барель, і перевищує заплановані 59 доларів, закладені в бюджеті РФ на поточний рік. Саме ціна нафти за березень буде використана для нарахування податків у квітні, що сприятиме їх зростанню.

Трамп закликає світ контролювати Ормузьку протоку

У своєму недавньому зверненні до нації Трамп заявив, що війна в Ірані завершиться “дуже швидко”, хоча Ормузька протока може залишитися заблокованою. На початку промови він попередив, що США завдадуть Ірану “винятково потужний удар” протягом найближчих двох-трьох тижнів, повернувши країну “в кам’яний вік”. Трамп зазначив, що ключові стратегічні завдання вже “майже досягнуті”, а операцію завершать “дуже швидко”. За його словами, за 32 дні війни Іран “вже знищений”: у нього “залишилося дуже мало ракет”, флот “розгромлений”, а авіація “лежить в руїнах”. Він також повідомив, що “більшість лідерів Ірану мертві” і в країні з’явилося “нове, менш радикальне керівництво”, що свідчить про зміну режиму. Трамп підкреслив, що США навмисно не атакували нафтову інфраструктуру Ірану, хоча це “найлегша ціль”. Він попередив, що якщо не буде угоди, Вашингтон завдасть “дуже потужного” удару “по кожній їхній електростанції”, можливо, одночасно. Обговорюючи Ормузьку протоку, Трамп заявив, що вона не потрібна США, а країни, які залежать від цього шляху, повинні самостійно забезпечити її безпеку. “Ідіть до протоки, візьміть її під контроль. Захистіть її”, — звернувся він до європейських країн. Трамп закликав країни, які отримують нафту через Ормузьку протоку, подбати про цей прохід, підкреслюючи, що вони можуть легко це зробити. Він також запропонував країнам, які не можуть отримати пальне, купувати нафту у США, зазначивши, що у них її багато. Трамп закликав до сміливості, стверджуючи, що це потрібно було зробити раніше. Він запевнив, що, коли конфлікт закінчиться, протока відкриється природним чином. Також він запропонував альтернативу: “Купуйте нафту у Сполучених Штатів Америки — у нас її в надлишку”. Трамп пояснив зростання цін на пальне в США діями Ірану, але підкреслив, що американська економіка “в хорошому стані” і витримає такі коливання. Він висловив подяку союзникам на Близькому Сході, запевнивши, що США “не дозволять їм постраждати чи потерпіти невдачу”.

Економічні вигоди Росії від конфлікту в Ірані

Згідно з інформацією Bloomberg, Росія має можливість отримати додаткові 40 мільярдів доларів до кінця року, якщо ціни на нафту залишаться на високому рівні. Проте вигоди Москви від війни в Ірані не обмежуються лише нафтовими доходами. Росія вже отримує мільярди доларів завдяки зростанню продажів газу, зерна, алюмінію та добрив, ціни на які значно зросли після початку конфлікту. Через скорочення постачань ціни на ці товари підскочили: алюміній зріс на 12%, а карбамід — майже на 75%. Додатковий прибуток Росія може отримати завдяки посиленню конкуренції між азійськими та європейськими покупцями скрапленого природного газу (СПГ). Російська алюмінієва компанія United Co. Rusal International PJSC, яка займає понад 5% світового виробництва алюмінію, отримує запити з США та Європи щодо наявності вільних потужностей, згідно з джерелами, знайомими з ситуацією.

Єврокомісія реагує на зростання цін на нафту

У зв’язку зі зростанням цін на нафту Єврокомісія планує вжити надзвичайних заходів, подібних до тих, що були реалізовані після початку повномасштабної війни в Україні. Про це повідомив єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен. Серед можливих заходів розглядається обмеження платежів за використання мереж і податків на електроенергію. Такі ж дії були вжиті в 2022 році після вторгнення Росії в Україну. Йоргенсен також закликав зменшити швидкість на автомагістралях, заохочувати використання громадського транспорту та каршерінгу. Він підкреслив, що витрати Європейського Союзу на імпорт пального вже зросли на 14 мільярдів євро.