Казахстан офіційно заявив про зупинення відвантаження своєї нафти з порту Новоросійськ після атак на судна. Також країна повідомила про скорочення обсягів видобутку.
Російська сторона поклала відповідальність за ці удари на Україну. У Києві ці заяви коментувати не стали.
Сьогодні поблизу берегів Новоросійська дрон атакував судно під турецьким прапором.
Морський експорт російської нафти за тиждень до 21 червня зріс до 4,11 млн барелів на добу. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на розрахунки, зроблені на основі відстеження руху танкерів. Це найвищий показник з початку року.
Середньодобовий обсяг за чотири тижні до цієї дати становив 3,89 млн барелів, а з початку року — 3,52 млн барелів. Цей рівень перевищує середньорічні значення кожного року, починаючи з лютого 2022-го.
Частково зростання пояснюється ударами України по російських НПЗ. Нафту, яку не встигають переробити після атак на московський завод і тюменський НПЗ, відправляють на експорт у сирому вигляді.
Додатковий тиск на російських постачальників чинить Іран. Після тимчасової угоди між Вашингтоном і Тегераном Ормузька протока фактично відкрита, морська блокада знята, а Мінфін США до 21 серпня дозволив продажі іранської нафти на час переговорів. Деякі іранські сорти замінюють російську Urals, а попит на них в Індії зростає. Водночас американська пільга, яка спрощувала індійським компаніям закупівлі російської нафти, завершилася 17 червня і поки не була продовжена.
Це вже впливає на ціни. Із початку червня світові котирування нафти знизилися приблизно на 16 %, а основні російські експортні сорти — на 20 %. За даними Argus Media, за чотири тижні до 21 червня Urals у Балтійському морі подешевшала на $8,1 — до $69,98 за барель, Urals у Чорному морі — на $7,9, до $69,37, ESPO на Тихому океані — на $7,4, до $79,87. Ціна для індійських покупців з урахуванням доставляння знижується вже дев’ятий тиждень поспіль — на $8,8, до $90,36 за барель.
Нагадаємо, у бюджеті РФ закладена середньорічна ціна нафти на рівні 59 доларів за барель.
Росія має намір збільшити експорт нафти у зв’язку зі зменшенням впливу атак дронів ЗСУ. Як повідомляє Bloomberg, країна відновила навантаження Urals у ключових західних портах — Приморську, Усть-Лузі та Новороссийську — після перерв, викликаних атаками українських дронів. Поставки за чотиритижневий період до 19 квітня знизилися до 3,11 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з серпня, проте за минулий тиждень вони зросли до 3,53 млн барелів. Зі зменшенням наслідків атак, середні обсяги поставок, як очікується, зростуть. Збільшення експорту відбувається на фоні дефіциту альтернативних поставок через фактичну блокаду Ормузької протоки, яка триває більше місяця. Доходи Москви від нафти значно зросли на тлі підвищення цін на нафту на світовому ринку через конфлікт на Близькому Сході. Додатковий імпульс надала адміністрація президента США Дональда Трампа, яка продовжила дозвіл на закупівлі російської нафти, завантаженої до 17 квітня. НПЗ Індії швидко переробили затримані в морі вантажі, зменшивши плавучі запаси приблизно на 40 млн барелів з максимуму в 140 млн у середині січня.
Морський експорт нафти з Росії знизився до найнижчого рівня за два роки через атаки на портову інфраструктуру. Обсяги експорту російської нафти впали до рекордно низьких показників у зв’язку з наслідками ударів по портам. Як повідомляє росСМІ, посилаючись на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ), аналітики прогнозують, що при збереженні поточних тенденцій місячні показники можуть знизитися до рівнів, які не спостерігалися з 2023 року. Згідно з даними ЦЦІ, з 6 по 12 квітня морський експорт зменшився на 16,1% і досяг приблизно 291 тисячі тонн. Це зниження триває вже другий тиждень поспіль через пошкодження інфраструктури внаслідок дронових атак на порти Усть-Луга, Приморськ і Туапсе наприкінці березня — початку квітня, що призвело до пожеж та пошкоджень паливних резервуарів. Найбільше скорочення спостерігалося в Новоросійську, де обсяги відвантаження впали більш ніж на 70%. Порти Приморськ і Усть-Луга на Балтиці офіційно підтримували обсяги, але раніше повідомлялося про тимчасову призупинку операцій та різке зниження кількості відправок танкерів.
У разі невдачі переговорів, Трамп має на увазі морську блокаду як свій козир проти Ірану. Президент США поділився статтею, що містить цю думку, у своїй соціальній мережі. У публікації видання JustTheNews розглядається можливість морської блокади Ірану. Зазначається, що США могли б перекрити морський експорт іранської нафти, щоб посилити тиск на Тегеран без прямого військового конфлікту. Цей крок сприймається як альтернатива масштабній військовій операції та спосіб зменшити ключові доходи країни. Автори статті розглядають кілька варіантів дій. Один з них — часткова блокада з оглядом і арештом танкерів, зокрема в Ормузькій протоці, під виглядом перевірки дотримання санкцій. Інший сценарій передбачає тиск на логістичні маршрути: відмову в страхуванні, технічному обслуговуванні та доступі до портів для суден, що перевозять іранську нафту. Також пропонується створення коаліції з союзниками для спільного патрулювання та контролю трафіку, що зменшить політичні ризики для США. Проте варто зазначити, що Іран вже обходить обмеження за допомогою «тіньового флоту», перевалки нафти в морі та зміни прапорів, тому блокада зможе лише частково зменшити експорт. Цей сценарій також несе ризики підвищення цін на енергоносії у світі, загострення конфлікту та не обіцяє швидкого результату. Варто додати, що з початку війни США не лише не запроваджували морську блокаду Ірану, але й скасували санкції на його нафту, щоб стримати зростання цін на пальне на глобальному ринку.
Згідно з оцінками Reuters, у квітні доходи Росії від основного податку на нафту можуть подвоїтися, досягнувши 9 мільярдів доларів. Це зростання пов’язане з нафтогазовою кризою, викликаною атаками США та Ізраїлю на Іран. Очікується, що у квітні податок на видобуток корисних копалин у Росії зросте приблизно до 700 мільярдів рублів (9 мільярдів доларів), порівняно з 327 мільярдами рублів у березні. У той же час, минулого року в квітні цей показник був на 10% нижчим. У бюджеті на 2026 рік Росія планує отримати 7,9 трлн рублів доходів від податку на видобуток корисних копалин. Середня ціна російської нафти Urals, яка використовується для розрахунку податків, у березні зросла до 77 доларів за барель, що є найвищим показником з жовтня 2023 року. Ця ціна на 73% перевищує рівень лютого, який становив 44,59 долара за барель, і перевищує заплановані 59 доларів, закладені в бюджеті РФ на поточний рік. Саме ціна нафти за березень буде використана для нарахування податків у квітні, що сприятиме їх зростанню.
Атаки України на російську морську інфраструктуру експорту нафти стали найсильнішим ударом по російській нафтовій галузі з початку повномасштабної війни. Ця нова хвиля атак зосереджена на вразливостях російської інфраструктури, що відповідає за експорт нафти та нафтопродуктів. Близько половини російського нафтового експорту та 60% експорту нафтопродуктів все ще проходять через балтійські порти, які колись були призначені для постачання до Європи, за даними аналітичного порталу Re: Russia. Обсяги, що постачаються на ці ринки, не можуть бути перенаправлені до Тихого океану, звідки здійснюється постачання нафти для азійських ринків. Це призводить до того, що близько 2,5 мільйона барелів нафти на день можуть залишитися в Росії, що змусить нафтові компанії скорочувати видобуток, що є стратегічною метою Києва. Дані показують, що незважаючи на зростання російських доходів на третій тиждень війни в Ірані, на четвертому тижні, коли українські дрони атакували порти, доходи впали на $1 млрд, що нівелювало виграш попереднього тижня. Ефективність українських атак викликала питання про можливість Росії протистояти цим ударам. Вразливість Росії, ймовірно, пов’язана з її нездатністю систем ППО протистояти масованим дроновим атакам. Ідея атакувати російський нафтовий сектор виникла в Києві ще в кінці 2024 року, а перша хвиля атак відбулася на початку 2025 року. Габріель Коллінз з Інституту Бейкера називає цю стратегію «кінетичними санкціями», на противагу традиційним «паперовим санкціям». Друга хвиля атак, що відбулася в серпні–грудні 2025 року, була більш масштабною і призвела до обмеженої паливної кризи в Росії. Уряд Росії розробив план стабілізації галузі, і до кінця року вдалося впоратися з проблемами завдяки наявності надлишкових потужностей. ЗСУ почали атакувати об’єкти транспортування нафти, завдаючи ударів по морським терміналам та танкерам. У грудні 2025 року Україна атакувала російську нафтову інфраструктуру 18 разів. У березні 2026 року ЗСУ завдали 10 ударів по балтійських портах, що призвело до часткового або повного припинення їх роботи. Експерти оцінюють, що російський експорт нафти скоротився на 2 млн барелів на добу, або на 40%. Втрати від атак поки що важко підрахувати, але відомо, що морський експорт російської нафти зріс на 20% після послаблення санкцій. Однак в останній тиждень березня він впав до 2,3 млн барелів на день. Балтійські порти, які забезпечують половину російського експортного морського постачання, стали своєрідною «Ормузькою протокою Путіна». Якщо українські сили зможуть цілеспрямовано атакувати чорноморські термінали, це може паралізувати нафтовий експорт Росії. Створення такого інфраструктурного колапсу є давньою метою України.
За даними Bloomberg, доходи Ірану від продажу нафти суттєво зросли, оскільки країна залишилася єдиним експортером через Ормузьку протоку.У березні експорт Ірану, за оцінками, зберігся на рівні, близькому до довоєнного — приблизно 1,6 мільйона барелів на добу. Танкери з іранською нафтою продовжують завантажуватися на терміналі Харг і покидати Перську затоку через Ормузьку протоку.Світові ціни на нафту при цьому зросли, а знижка іранської нафти до еталона Brent знизилася до $2,10 за барель — це мінімум майже за рік.
Європа може знову розглянути можливість використання російських енергоносіїв у разі загострення ситуації між США та Іраном — повідомляє WSJ. Деякі танкери, що перевозять скраплений газ, вже змінили свій маршрут з Європи до Азії. У країнах ЄС висловлюють стурбованість щодо потенційних перебоїв у постачаннях через Перську затоку та необхідності перегляду позиції щодо російського газу та нафти.
Експорт російської нафти продовжує зростання четвертий тиждень поспіль, повідомляє Bloomberg. За даними видання, збільшення обсягів постачань разом зі зростанням середніх цін призвело до того, що надходження до військового фонду Кремля досягли найвищого рівня за останні майже два місяці. За оцінками аналітиків, у першій половині лютого середній обсяг експорту сирої російської нафти склав 3,39 млн барелів на добу. Збільшення постачань переважно зумовлене зростанням продажів до Китаю. Лише за перші два тижні лютого експорт російської нафти до Китаю зріс до 2 млн барелів на добу. При цьому дедалі більше нафти марки Urals перенаправляється від нещодавніх покупців в Індії, яка зменшує обсяги закупівель російських енергоносіїв. Крім того, практично вся нафта, що відправляється з портів Тихого океану та Арктики, також спрямовується до Китаю.