Атаки України на російську морську інфраструктуру експорту нафти стали найсильнішим ударом по російській нафтовій галузі з початку повномасштабної війни. Ця нова хвиля атак зосереджена на вразливостях російської інфраструктури, що відповідає за експорт нафти та нафтопродуктів. Близько половини російського нафтового експорту та 60% експорту нафтопродуктів все ще проходять через балтійські порти, які колись були призначені для постачання до Європи, за даними аналітичного порталу Re: Russia. Обсяги, що постачаються на ці ринки, не можуть бути перенаправлені до Тихого океану, звідки здійснюється постачання нафти для азійських ринків. Це призводить до того, що близько 2,5 мільйона барелів нафти на день можуть залишитися в Росії, що змусить нафтові компанії скорочувати видобуток, що є стратегічною метою Києва. Дані показують, що незважаючи на зростання російських доходів на третій тиждень війни в Ірані, на четвертому тижні, коли українські дрони атакували порти, доходи впали на $1 млрд, що нівелювало виграш попереднього тижня. Ефективність українських атак викликала питання про можливість Росії протистояти цим ударам. Вразливість Росії, ймовірно, пов’язана з її нездатністю систем ППО протистояти масованим дроновим атакам. Ідея атакувати російський нафтовий сектор виникла в Києві ще в кінці 2024 року, а перша хвиля атак відбулася на початку 2025 року. Габріель Коллінз з Інституту Бейкера називає цю стратегію «кінетичними санкціями», на противагу традиційним «паперовим санкціям». Друга хвиля атак, що відбулася в серпні–грудні 2025 року, була більш масштабною і призвела до обмеженої паливної кризи в Росії. Уряд Росії розробив план стабілізації галузі, і до кінця року вдалося впоратися з проблемами завдяки наявності надлишкових потужностей. ЗСУ почали атакувати об’єкти транспортування нафти, завдаючи ударів по морським терміналам та танкерам. У грудні 2025 року Україна атакувала російську нафтову інфраструктуру 18 разів. У березні 2026 року ЗСУ завдали 10 ударів по балтійських портах, що призвело до часткового або повного припинення їх роботи. Експерти оцінюють, що російський експорт нафти скоротився на 2 млн барелів на добу, або на 40%. Втрати від атак поки що важко підрахувати, але відомо, що морський експорт російської нафти зріс на 20% після послаблення санкцій. Однак в останній тиждень березня він впав до 2,3 млн барелів на день. Балтійські порти, які забезпечують половину російського експортного морського постачання, стали своєрідною «Ормузькою протокою Путіна». Якщо українські сили зможуть цілеспрямовано атакувати чорноморські термінали, це може паралізувати нафтовий експорт Росії. Створення такого інфраструктурного колапсу є давньою метою України.
Архіви позначок: Роснефть
Вивезення українських дітей у проросійські табори: роль російських компаній
Російські компанії “Газпром” і “Роснефть” забезпечували фінансування та логістику для незаконного вивезення українських дітей у табори для “проросійського виховання”. Це зазначено у звіті Єльського університету, про що повідомляє Reuters. Згідно зі звітом, близько 2 158 українських дітей було вивезено до таборів на тимчасово окуповану територію України та на територію РФ за підтримки “Роснефти” і “Газпрому”. Українських дітей вивозили щонайменше в шість таборів у Росії та окупованому Криму, включаючи три табори, що належать дочірнім структурам “Газпрому”, станом на 2025 рік. У публікації Лабораторії гуманітарних досліджень Школи громадської охорони здоров’я Єля зазначено, що ці дані є першим “остаточним публічним доказом критичної ролі цих компаній у системній кампанії Росії з депортації та ідеологічної обробки дітей”. У звіті підкреслюється, що в період з 2022 по 2023 рік щонайменше 1 072 українські дитини з окупованої території отримали путівки до проросійських таборів від дочірніх структур “Газпрому” та профспілкових організацій. Звіт Єльського університету базується на аналізі публічних заяв, перевірених публікацій у соціальних мережах, корпоративних сайтах і документах. На фоні цього звіту група з 12 конгресменів закликала американський уряд відновити санкції проти “Газпрому” і “Роснефти”, які були пом’якшені через різкий стрибок цін на нафту після початку американо-ізраїльської операції проти Ірану. У листі, підготовленому конгресменом Грегом Ландсманом, йдеться про те, що “нещодавнє розкриття їхньої прямої участі у викраденні понад 35 000 дітей з України викликає серйозну тривогу”. Варто зазначити, що навесні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна за його причетність до викрадення українських дітей з тимчасово окупованих територій.
Зростання попиту на нефть з Індії: Роснефть, Лукойл та інші компанії адаптуються до нового ринку
Ринок нафти зазнає значних змін, обумовлене зростаючим попитом на енергоносії з боку Індії. Деякі з найбільших гравців галузі, зокрема Роснефть та Лукойл, активно адаптуються до цього нового ринку, збільшуючи експорт та розглядаючи нові стратегії постачання.
Індія, одного з найбільш швидкозростаючих економік світу, потребує значного збільшення обсягів імпорту нафти. Це зумовлено не тільки зростанням внутрішнього споживання, але й необхідністю забезпечення енергетичної безпеки країни.
Indian Oil Corp, а також інші індійські компанії, уклали угоди з Роснефтью та Лукойлом щодо постачання нафти та нафтопродуктів. Переговори тривають, і сторони прагнуть встановити довгострокові партнерські відносини, що гарантують стабільне постачання.
Експерти зазначають, що ця тенденція може призвести до зміни географії постачання нафти та вплинути на ціни на енергоносії. Крім того, це відкриває нові можливості для розвитку транспортної інфраструктури та логістичних рішень в регіоні.
Західні країни також відстежують ці зміни, оскільки вони можуть мати значний вплив на енергетичний баланс світу. Збільшення імпорту нафти з Індії може призвести до зменшення залежності від традиційних постачальників та сприяти диверсифікації ринку енергоносіїв.
Сучасний флот на службі російському експорту: новий маршрут навколо санкцій
У контексті посилення західних санкцій проти російської енергетичної галузі, зокрема, проти «Лукойлу» та «Роснефті», грецькі судноуправляючі компанії Dynacom Tankers Management Ltd. та Capital Ship Management Corp. звернули увагу на перспективний ринок транспортування російської нафти.
Компанії розгорнули свій сучасний флот танкерів для перевезення нафти, що дозволило їм отримати значний прибуток, незважаючи на обмеження, що діють у зв’язку з санкціями. Це стало можливим завдяки високому попиту та дефіциту суден, які могли здійснювати перевезення.
Ситуація на російських портах характеризується логістичним хаосом. Західні обмеження значно скоротили кількість компаній, готових співпрацювати з російською нафтовою галуззю, через страх потрапити під санкції США. Унаслідок цього, вартість фрахту різко зросла.
Згідно з даними Argus Media, у грудні 2025 року ціна на перевезення російської нафти Urals досягла рекордно високого рівня – понад 60 доларів за тонну, що наближається до подвоєння порівняно з початком 2024 року, коли вартість становила близько 25 доларів за тонну.
Цей стрибок цін підштовхнув грецьких бізнесменів до активних дій, оскільки вони бачили можливість отримання великого прибутку, не порушуючи офіційно встановлених обмежень, пов’язаних з «стелею» цін на нафту.