Одеський апеляційний суд завершив розгляд справи № 521/6117/25, що стосується значного заниження вартості та ваги морепродуктів, які були імпортовані з Еквадору. Директор компанії «МЕЛІСА ОПТ» Віктор Швачко був визнаний винним у порушенні митних правил відповідно до частини 1 статті 483 Митного кодексу України. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”.Суть справи: Експортні маніпуляції з Еквадору.У листопаді 2024 року на митний пост «Чорноморськ» прибув контейнер з замороженими креветками виду «ваннамей». Директор і декларант компанії Віктор Швачко подав документи, згідно з якими вага нетто товару становила 21 168 кг, а його вартість — 105,7 тисячі доларів США.Проте, під час перевірки «Електронної системи порту» митники виявили оригінальну експортну декларацію з Еквадору, дані якої суттєво відрізнялися від поданих Швачком українським інспекторам: – В експортній декларації з Еквадору: вага нетто — 24 192 кг, вартість — 123,2 тисячі доларів США. – Різниця: майже 3 тонни креветок та понад 723 тисячі гривень вартості «зникли» під час транспортування до України.Таким чином, подаючи інвойс з неправдивими даними, підприємець намагався уникнути сплати митних зборів у повному обсязі.Аргументи захисту: «Помилка в документах».У суді Віктор Швачко та його команда захисту намагалися переконати суддів, що еквадорська декларація не має відношення до цієї поставки, а в документах сталася «друкарська помилка». Захист стверджував, що вага в українській декларації підтверджена актом зважування в порту, а назви товарів нібито не збігаються.Проте суд апеляційної інстанції відхилив ці доводи. Номер контейнера, відправник, отримувач та навіть номер інвойсу в обох деклараціях були однаковими. Це довело, що документи стосувалися однієї й тієї ж партії товару, а дані в українському інвойсі були свідомо спотворені.Рішення суду.Хаджибейський районний суд м. Одеси ще в серпні 2025 року визнав Швачка винним. Одеський апеляційний суд 19 березня 2026 року підтвердив це рішення.Результат: • Швачко Віктор Васильович зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 50% вартості предметів правопорушення — 2 553 204 грн 06 коп. • Також з правопорушника стягнуто судовий збір. Постанова є остаточною та не підлягає оскарженню. Спроба зекономити на митних платежах призвела до багатомільйонних втрат для бюджету компанії «МЕЛІСА ОПТ».Довідка: ТОВ «МЕЛІСА ОПТ» (код ЄДРПОУ 45519540) зареєстроване в 2024 році в Київській області. Основний вид діяльності — гуртова торгівля продуктами харчування, зокрема рибою та морепродуктами. Дохід у 2024 році становив 345 862 500 грн, а у 2025 році — 534 993 400 грн.
Архіви позначок: Махинации
Судова справа про махінації з гуманітарною допомогою на Кіровоградщині
Кропивницький апеляційний суд завершив розгляд справи щодо порушення митних правил Сергієм Цицорою. Чоловік ввіз в Україну позашляховик, видаючи його за допомогу для Збройних Сил, але автомобіль не досягнув заявленого отримувача. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Інцидент, за матеріалами справи № 33/4809/172/26, розпочався у квітні 2022 року. Сергій Сергійович Цицора через пункт пропуску «Устилуг» ввіз автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE. У митній декларації він зазначив, що транспортний засіб є гуманітарною допомогою для Кропивницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Ввезення автомобіля за спрощеною процедурою як гуманітарної допомоги дозволило уникнути сплати митних платежів. Проте, під час перевірки восени 2024 року, Кропивницька митниця отримала відповідь від ТЦК та СП, що зазначений «Джип» ніколи не надходив на їхній баланс. Сам Сергій Цицора в суді стверджував, що після перетину кордону він передав автомобіль іншому жителю Волинської області, який мав доставити його за призначенням. Однак, жодних документів, що підтверджують передачу або подальшу долю транспортного засобу, сторона захисту не надала. Суд першої інстанції (Фортечний районний суд м. Кропивницького) визнав Цицору винним у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з поданням неправдивих відомостей щодо отримувача). Апеляційний суд, розглянувши скаргу захисту 25 березня 2026 року, підтвердив висновки колег. Суддя Бондарчук Р.А. зазначив, що водій, який підписав декларацію, особисто відповідав за доставку вантажу за призначенням протягом 90 днів. Версія про «передачу знайомому» була визнана судом як спроба уникнення відповідальності. За рішенням суду на правопорушника накладено: постанова набрала законної сили негайно після проголошення і оскарженню не підлягає. Контроль за використанням гуманітарної допомоги, ввезеної під час воєнного стану, залишається пріоритетним напрямком роботи митних та правоохоронних органів.
Шахрайські кол-центри: викриття міжнародної мережі у Дніпрі
Міжнародна слідча група, до складу якої входять правоохоронці з України та Казахстану, ліквідувала у Дніпрі мережу шахрайських кол-центрів, що спеціалізувалися на психологічному впливі та фінансових махінаціях в інтернеті. Згідно з даними слідства, злочинну схему організували четверо громадян України. Офіс Генерального прокурора повідомив, що вони облаштували офіси, які функціонували як закриті об’єкти з підвищеною безпекою – з системами відеоспостереження, фізичною охороною та перевірками співробітників за допомогою поліграфа. Шахраї використовували дві основні схеми для виманювання грошей. Перша, так звана “романтична”, передбачала знайомство з потенційними жертвами в інтернеті, створення довірливого спілкування та імітацію особистих стосунків, після чого вони просили фінансову допомогу під різними приводами. Друга схема базувалася на псевдоінвестуванні у криптовалюту. Зловмисники створювали фальшиві онлайн-платформи, які візуально копіювали відомі криптобіржі. Потерпілі були переконані, що вкладають гроші у цифрові активи, але насправді передавали доступ до своїх електронних гаманців. Кошти переводилися на рахунки шахраїв і безслідно зникали. Внаслідок діяльності мережі постраждали громадяни України, Казахстану та низки країн Європейського Союзу. Загальні збитки оцінюються як особливо великі. Правоохоронці провели понад 40 санкціонованих обшуків, під час яких вилучили близько 100 тисяч доларів готівкою, десять автомобілів преміумкласу, зброю та значну кількість комп’ютерної техніки. Восьми фігурантам, серед яких і організатори, оголошено підозру за статтями, що передбачають відповідальність за створення злочинної організації та незаконне заволодіння криптовалютними активами. Всіх затримано в процесуальному порядку, і наразі вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. Слідчі дії тривають, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють причетність підозрюваних до аналогічних злочинів як в Україні, так і за її межами.
Викриття шахрайства з гуманітарними авто на Рівненщині
60-річний мешканець Сарн вирішив заробити на війні, представляючи комерційні автомобілі як “подарунки” для фронту. Цю схему було зупинено під процесуальним керівництвом Рівненської обласної прокуратури. За інформацією телеграм-каналу “Судом по схемах”, чоловік купував автомобілі в Європі та ввозив їх як гуманітарну допомогу на запит благодійного фонду. Проте замість того, щоб направити їх на передову, автомобілі опинялися на майданчиках для продажу. Підозрюваний навіть продавав ці автомобілі військовослужбовцям. Щодо цифр та фактів: серед транспорту були 24 мікроавтобуси Volkswagen Transporter та позашляховик Volvo. Держава зазнала збитків через несплату мита та податків, які перевищили 4,8 млн грн. Загальна вартість автомобілів становила близько 5,4 млн грн. Яке покарання чекає на шахрая? Йому інкримінують контрабанду та ухилення від сплати податків (ч. 2 ст. 201-4, ч. 1 ст. 212 КК України). Наразі підозрюваному обрано запобіжний захід — тримання під вартою, але він вже вніс 1 млн грн застави та вийшов на волю.
Митні махінації з експортом соняшника: ексдиректора агрофірми оштрафували на 792 тисячі
Центральний районний суд Миколаєва ухвалив рішення у справі, що стосується великої митної махінації, пов’язаної з експортом сільськогосподарської продукції. Колишнього директора ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» Андрія Павловича Єрмака, який родом із села Степова Долина Миколаївської області, оштрафували на 792 тисячі гривень за використання фальшивих документів з метою ухилення від сплати експортного мита. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Як зазначено в матеріалах справи № 490/8957/24, ця оборудка відбулася навесні 2023 року. Суть схеми полягала в тому, щоб зекономити пів мільйона на митних платежах. У березні 2023 року компанія ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» організувала експорт понад 500 тонн насіння соняшника, вирощеного у 2022 році. Товар, вартість якого перевищувала 197 тисяч доларів США (близько 7,2 мільйона гривень за тодішнім курсом), був направлений до покупця в Об’єднаних Арабських Еміратах. Для суттєвої економії на податках директор фірми Андрій Єрмак вирішив скористатися митними пільгами. Стандартна ставка вивізного мита на насіння олійних культур становить 10%, але за наявності сертифіката походження EUR.1 експортер може отримати знижену ставку — лише 3,6%. Щоб отримати цей сертифікат, представники агрофірми подали декларації до Миколаївської митниці, вказавши, що соняшник нібито вирощений конкретним підприємством — Селянським фермерським господарством «СВС» з Кіровоградської області. Завдяки цим документам фірма отримала пільгу та зекономила понад пів мільйона гривень. Однак фермери спростували цю угоду, а податкова служба не виявила жодних звітів. Схема була викрита у 2024 році, коли Миколаївська митниця почала перевірку та надіслала запит до СФГ «СВС». Відповідь фермерів була чіткою: вони ніколи не мали жодних господарських відносин із ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» і не продавали їм свій соняшник. Більше того, перевірка показала, що компанія-експортер не подавала податкову звітність протягом усього 2023 року. За підрахунками митниці, через використання підроблених декларацій державний бюджет недоотримав 528 029 гривень 52 копійки експортного мита. На судовому засіданні 12 березня 2026 року Андрій Єрмак не з’явився, і причини його відсутності суд не розкрив. Суддя І.І. Дірко розцінив це як спробу уникнути відповідальності та розглянув справу без його участі. Вивчивши матеріали митниці, суд визнав екскерівника компанії винним за статтею 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення митних платежів). Оскільки санкція цієї статті в умовах воєнного стану є суворою, суд призначив штраф у розмірі 150 відсотків від суми несплачених податків. Таким чином, Андрій Єрмак має сплатити до державного бюджету 792 044 гривні 28 копійок.
Штраф для екскерівниці автофірми за фальшиві сертифікати
У Любомльському районному суді ухвалили рішення щодо справи, пов’язаної з митними махінаціями при імпорті автомобілів. Колишня директорка ТОВ «ПАКУР ТРАНС» Владислава Русланівна Гамула отримала штраф у розмірі майже 450 тисяч гривень за використання підроблених сертифікатів з Європи. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Згідно з матеріалами справи № 163/2432/24, події мали місце в березні 2024 року, коли компанія імпортувала три автомобілі: кросовери Audi Q7 (2020 року випуску) та Skoda Kodiaq (2019 року), а також туристичний автобус Volvo B12B. Під час митного оформлення директорка компанії подала інспекторам три сертифікати форми EUR.1. Ці документи, відповідно до міжнародних угод між Україною та ЄС, дозволяють отримати “преференційний режим”, що передбачає значне зменшення або повне скасування ввізного мита для товарів європейського походження. Однак Волинська митниця вирішила перевірити автентичність документів і надіслала запит до Польщі. У травні 2024 року польські митники офіційно підтвердили, що документи є підробленими. Відбитки печаток і підписи в графі легалізації сертифікатів не відповідали зразкам і не належали справжнім польським митникам. За оцінками аудиторів, через використання цих фальшивок державний бюджет втратив 449 642 гривні (з них понад 374 тисячі — ввізне мито, та майже 75 тисяч — ПДВ). Спочатку справою займалося Територіальне управління БЕБ у Волинській області, яке відкрило кримінальне провадження за статтями про підробку документів і ухилення від сплати податків. Проте встановити, хто саме виготовив фальшиві штампи, не вдалося. Крім того, для притягнення до кримінальної відповідальності за несплату податків у 2024 році сума збитків мала перевищувати 4,5 млн грн. Тому справу закрили в кримінальному порядку та повернули на розгляд суду як адміністративне правопорушення. На етапі судового розгляду адвокатка екскерівниці намагалася закрити справу, стверджуючи, що минув 6-місячний термін для притягнення до відповідальності. Однак суддя О.С. Павлусь ретельно підрахував дні: оскільки термін зупиняється під час розгляду справи в суді, для митниці пройшло рівно 6 місяців (з точністю до дня), тому законні терміни не були порушені. На вирішальному судовому засіданні 12 березня 2026 року Владислава Гамула та її захисниця не з’явилися. Розглянувши матеріали справи, суд визнав ексдиректорку винною за ст. 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою зменшення митних платежів). За рішенням суду, Владислава Гамула повинна сплатити штраф у розмірі 100% від суми недоплати до бюджету — 449 642 гривні 86 копійок.