Європа готується до можливих зборів за прохід танкерів через Ормузьку протоку

Європейські країни змирилися з тим, що прохід танкерів через Ормузьку протоку, ймовірно, вже не буде безплатним. Як повідомляє Bloomberg, тепер головне питання полягає у вартості такого проходження.

За даними джерел видання, низка провідних європейських держав погоджується з тим, що судна в Ормузькій протоці сплачуватимуть збори Ірану та Оману. Двоє анонімних учасників дискусії підтримують перспективу запровадження будь-якої плати за послуги в Ормузі. Вони також зазначили, що деякі представники арабських країн Перської затоки поділяють таку думку, хоча це не є офіційною позицією їхніх урядів.

Водночас наразі незрозуміло, які саме види зборів та в яких розмірах будь-яка країна була б готова сплачувати.

Тим часом США, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн продовжують наполягати, що будь-які збори за користування цим водним шляхом є неприйнятними. Вони побоюються створення прецеденту, за якого інші країни також почнуть брати плату за водні шляхи. Натомість Оман попереджає союзників, що судна в Ормузькій протоці можуть бути зобов’язані платити.

Як повідомляють джерела, країни Європи прийняли думку про додаткові витрати, але закликали іранських та оманських чиновників не дискримінувати судна за ознакою громадянства.

Зокрема Велика Британія і Франція наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги у розмінуванні Ормузької протоки. Однак її розгортання залежатиме від успіху мирних переговорів між США та Іраном.

Іран і ключове західне військово-морське угруповання вже запропонували по одному коридору для транзиту через Ормузьку протоку. Водночас уряд Бахрейну заявив, що навіть не натякав на схвалення зборів або мит із суден, які прямують через протоку.

За словами одного з джерел, Оман вивчає Малакську протоку в Азії як потенційну модель, яка могла б задовольнити Іран та решту світу. Однак подібне рішення мають ухвалити всі держави Перської затоки. Також невідомо, чи погодиться на це Іран.

Варто зазначити, що Індонезія, Малайзія та Сінгапур стягують плату із суден за будь-які необхідні навігаційні та охоронні послуги у цій протоці.

Нагадаємо, Ісламська Республіка фактично перекрила цей водний шлях наприкінці лютого на початку бомбардувань США та Ізраїлю. Пізніше Вашингтон заблокував судна, які не допускали їх до іранських портів.

Це спровокувало різке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів. З початку війни Іран вимагав певного контролю за рухом судів через протоку.

Росія змінила тактику ударів на Миколаївщині: під прицілом АЗС і склади

Росія змінила тактику ударів і тепер цілеспрямовано атакує АЗС, склади та інші цивільні об’єкти з горючими матеріалами на Миколаївщині. Про це повідомив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

За його словами, за останню добу внаслідок удару по АЗС на Миколаївщині загинула людина.

Кім наголосив, що ці атаки не впливають на забезпечення ЗСУ. За його словами, головна мета таких ударів — створення масштабних пожеж для російської пропаганди.

Суд зобов’язав «ELALAUTO» сплатити понад мільйон гривень податкового боргу

Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив позов Головного управління ДПС у Житомирській області щодо стягнення податкової заборгованості з Приватного підприємства автожир «ELALAUTO». Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 240/7386/25.

Податкова служба звернулася до суду через несплату пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Борг у розмірі 1 100 839,52 грн виник через несвоєчасне виконання імпортних контрактів із китайськими постачальниками.

Як зазначено в акті податкової перевірки, товар на суму понад 39 000 доларів США за двома контрактами від 2023 року не надійшов на територію України до моменту завершення перевірки, що суд розцінив як грубе порушення валютного законодавства.

Підприємство намагалося обґрунтувати свою позицію тим, що частину іншого товару раніше конфіскувала Львівська митниця. Проте суд встановив, що йшлося про зовсім інші контракти з польськими фірмами, а не про ті, за якими були нараховані штрафні санкції. Через це доводи відповідача про неможливість виконання умов через дії митниці визнали безпідставними.

24 червня 2026 року суддя Житомирського окружного адміністративного суду М.С. Токарева ухвалила, що стягнення проводитиметься з рахунків підприємства у банківських установах.

Ця справа показує, що порушення валютного законодавства та ненадходження товарів за імпортними контрактами можуть призвести до фінансових наслідків, які держава стягує через суд.

Посланці Трампа не планують візити до Києва та Москви без нових тем для переговорів

Посланці Трампа Стивен Уіткофф і Кушнер не збираються їхати до Києва чи Москви лише «задля фотосесії». Про це пише The New York Times.

Видання зазначає, що в четвер Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News висловив невдоволення діями Уіткоффа і Кушнера. Також він сказав, що досі чекає на їхній візит в Україну.

У Москві, своєю чергою, теж очікують продовження контактів із посланцями Трампа.

Як повідомило NYT анонімне джерело, представники Трампа щодня контактують з українськими та російськими чиновниками і проводять із ними закриті зустрічі.

Водночас, за словами цього джерела, Кушнер і Віткофф готові поїхати до Росії та України лише тоді, коли з’являться нові теми для переговорів. Поїздку лише заради фотографії вони не розглядають.

«Такий процес потребує серйозних дипломатичних зусиль», — заявив Томас Грем, колишній американський дипломат часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого.

«Лише США здатні очолити цей процес, якщо виявлять до нього інтерес», — додав він.

У листопаді минулого року Трамп запропонував мирний план, який передбачав виведення українських військ з Донбасу. Київ за підтримки європейських країн відкинув цю пропозицію, тоді як Москва й надалі наполягає на цій умові. Саме через ці розбіжності тристоронні переговори України, США та Росії, що тривали взимку, зайшли в глухий кут і в лютому були призупинені.

Підозра у розтраті 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею на Вінниччині

У Вінницькій області начальницю відділу освіти однієї із сільських рад підозрюють у розтраті майже 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею.

Як повідомили в БЕБ, у 2023–2024 роках посадовиця затверджувала кошториси, у яких ціни на будівельні матеріали були завищені. Через це громада зазнала збитків в особливо великих розмірах.

Жінці оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів. Відповідальність за це передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Окупаційна влада повідомила про наміри запустити пасажирські перевезення через порт Маріуполя

Окупанти заявили про плани запустити пасажирські перевезення через порт Маріуполя. Про це повідомив голова «уряду Донецької народної республіки» Андрій Чертков.

За його словами, обговорювався запуск маршруту «Ростов — Таганрог — Маріуполь». У перспективі також планується запустити швидкісні «Метеори 120Р». Наразі, як зазначив Чертков, триває доопрацювання деталей проєкту.

Італія домагається змін у заяві саміту НАТО щодо України

Італія наполягає на зміні формулювань у підсумковій заяві саміту НАТО щодо України, через що союзники поки не можуть погодити остаточний текст документа. Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією видання, країни НАТО наразі не дійшли спільної позиції щодо заяви, яку планують ухвалити на саміті в Анкарі наступного тижня.

Як стверджують джерела Bloomberg, Італія прагне пом’якшити формулювання, пов’язані з військовою допомогою Києву до кінця 2027 року. У Римі вважають, що жорстко визначені часові межі можуть ускладнити можливість більш раннього дипломатичного врегулювання конфлікту.

Очікується, що в проєкті заяви закріплять зобов’язання надати Україні €70 млрд у 2026–2027 роках.

Італія виступає за вилучення будь-якої згадки про 2027 рік. У Римі пояснюють таку позицію активізацією дипломатичних контактів із Москвою та вважають, що подібне формулювання суперечить можливості мирних переговорів.

Водночас джерела, близькі до італійського уряду, зазначають, що Рим навряд чи блокуватиме загальний консенсус, оскільки підтримка України в Італії «не ставиться під сумнів».

У матеріалі також зазначено, що визначення конкретних обсягів допомоги стане головною відмінністю від торішньої декларації, у якій фінансова підтримка України взагалі не була прописана.

Крім цього, у підсумковому документі планують наголосити на важливості свободи судноплавства в Ормузькій протоці та недопущення появи в Ірану ядерної зброї. Росію, за даними Bloomberg, у заяві назвуть довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.

Нічна атака в Маріуполі спричинила вибухи, пожежі та відключення світла

У ніч проти 3 липня в тимчасово окупованому Маріуполі пролунали вибухи в різних районах міста. Про це повідомила Маріупольська міська рада.

За даними місцевих Telegram-каналів, місто зазнало атаки безпілотників. Попередньо, удар був завданий по стоянці з вантажними автомобілями в 17-му мікрорайоні. Щонайменше три фури були повністю знищені.

Після атаки в багатьох районах Маріуполя зникло електропостачання. Жителі Лівобережного району та селища Моряків також повідомляли в місцевих чатах про відсутність водопостачання.

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко заявив, що вночі були атаковані вантажівки, які систематично паркуються на ніч на бульварі Шевченка між пр. Будівельників та вул. Купріна в Центральному районі. За його словами, 4 вантажівки згоріли повністю.

Також він повідомив, що в Микільському, на виїзді у напрямку Розівки, ймовірно, було уражено місце парковки військової автотехніки. Там виникла пожежа, яку загасили до ранку.

Сутички в Тирані через забудову узбережжя: поліція застосувала водомети і сльозогінний газ

У столиці Албанії поліція, за її словами, “була вимушена” застосувати водомети та сльозогінний газ проти групи протестувальників, які вийшли в Тирані на черговий мітинг проти проєктів розвитку прибережних зон країни. Йдеться про проєкт зятя американського президента Трампа Джареда Кушнера, який передбачає розбудову низки готелів на узбережжі.

Про плани зятя Трампа влада Албанії попередила ще місяць тому. Відтоді в Тирані доволі регулярно спалахують мітинги протесту. Хоча учасників цих акцій зазвичай небагато, представники влади воліють пересуватися під поліцейською охороною. Останній такий мітинг був придушений доволі жорстко.

Звичайна демонстрація переросла в насильство після того, як невеликий натовп біля будівлі парламенту почав кидати яйця в автомобілі, якими поліція доставляла законодавців та міністрів на пленарне засідання уряду.

Гнів протестувальників був спрямований передусім проти правлячої Соціалістичної партії прем’єр-міністра країни Еді Рами, а також проти самого прем’єра. Водночас це не антиурядовий протест, організований опозицією, адже опозиційних законодавців також звинуватили у поганій роботі та у відсутності спроб перешкодити такій діяльності уряду.

У четвер, 2 липня, протестувальники намагалися прорвати кордон безпеки біля входів до парламенту та закидали яйцями машини з урядовцями і законодавцями. Саме це, за офіційною версією, “спонукало правоохоронців втрутитися”.

Поліція офіційно повідомила про затримання 23 осіб. Також, за її даними, 15 офіцерів нібито отримали поранення внаслідок “ударів камінням та іншими предметами”.

Протести почалися ще місяць тому, а на початку червня спалахнули з новою силою після початку підготовчих робіт для будівництва курорту в “екологічно чутливому” албанському прибережному районі. Територія, обрана зятем Трампа для забудови, перебувала під охороною держави.

За місяць перші мітинги проти будівництва вздовж узбережжя та змін правил щодо охоронних територій переросли у протести проти корупції в уряді Рами.

Сам Рама, який минулого року розпочав безпрецедентний для цієї країни четвертий поспіль термін на посаді глави уряду, називає проєкти Кушнера “стимулом для інвестицій та туризму”. Прем’єр також відкрито заявляв, що “немає жодних шансів” зупинити ці проєкти.

Політична напруженість в Албанії загострилася ще з грудня минулого року, коли спецпідрозділ албанської прокуратури висунув звинувачення заступниці Рами Белінді Баллуку у нібито втручанні в державні тендери на великі інфраструктурні проєкти та наданні переваги певним компаніям.

Зеленський сподівається на приїзд Віткоффа і Кушнера до України та нову зустріч із Трампом

Президент України Володимир Зеленський заявив, що візит американського перемовника Стіва Віткоффа та зятя президента США Джареда Кушнера до України все ще може відбутися. За його словами, він і надалі сподівається на цей приїзд, попри складнощі в мирних переговорах за посередництва США.

Про це Зеленський говорив під час спілкування зі ЗМІ у четвер, 2 липня, коли відвідував одну зі зруйнованих унаслідок російського обстрілу локацій у Києві. Як передає The Guardian, Київ і Вашингтон продовжують підтримувати контакт.

Зеленський повідомив, що представники Сполучених Штатів виходили на зв’язок з Україною протягом останніх двох днів — 1 та 2 липня. Зокрема, переговори провели секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умеров і Кушнер, зять Дональда Трампа.

Глава держави також зазначив, що очікує на приїзд американських чиновників, навіть попри глухий кут у мирних переговорах.

Крім того, лідери України та Америки знову можуть побачитися особисто. Зеленський сподівається зустрітися з Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі, Туреччина, вже наступного тижня.