Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що під час телефонної розмови Дональд Трамп звертався з проханням зупинити удари по нафтопереробних заводах Росії. Проте український лідер відхилив цю пропозицію. За словами Зеленського, він наголосив, що хоча ціни на дизель можуть бути важливими для когось, для України пріоритетом є власні життя. Президент також висловив думку, що зростання цін на енергоносії спричинене насамперед блокуванням Ормузької протоки, а не діями українських сил. Зеленський зазначив, що Київ готовий припинити атаки на російські НПЗ, якщо Путін припинить завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Шлях до миру: Зеленський про умови завершення війни до зими
Україна має реальну можливість завершити війну з Росією протягом найближчих двох місяців, проте для цього необхідна підтримка партнерів. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у коментарі для The Wall Street Journal. Глава держави переконаний, що Київ здатен досягти справедливого миру, якщо будуть виконані певні умови. За словами Зеленського, ключовим фактором є політична воля Сполучених Штатів, зокрема президента Дональда Трампа. Водночас президент підкреслив, що лише політичної волі недостатньо для впливу на Володимира Путіна, тому закликав союзників посилити тиск на російського лідера. Окрім політичного аспекту, важливу роль відіграють технології. Зеленський наголосив на потребі в отриманні «зимового пакета» допомоги від США, який має включати ракети для систем Patriot, оскільки їх виробництво наразі здійснюється лише в Сполучених Штатах.
Наслідки ворожої атаки на портову інфраструктуру Одещини
Російські війська здійснили чергову атаку на Одеську область, ціллю якої стала портова інфраструктура та вантажне судно, що ходить під прапором Антигуа і Барбуда. За інформацією обласної військової адміністрації, внаслідок обстрілу загинув капітан судна — громадянин України. Окрім того, ворог двічі завдав ударів по складах, де зберігалися продукти харчування, медикаменти та побутові товари.
Мобілізація хасида з подвійним громадянством на кордоні України
На українському кордоні мобілізували хасида, який має подвійне громадянство та прямував до Умані на святкування Рош га-Шана. Про це повідомляє видання The Jerusalem Post, а факт затримання підтвердили в посольстві.
49-річний Йонатан Карлінський Машак народився в Україні, проте близько 14 років тому емігрував до Ізраїлю. Чоловік є громадянином Ізраїлю та виховує шістьох дітей.
За словами знайомого, який подорожував з ним в одному автобусі, інцидент стався під час перевірки документів на кордоні між Україною та Румунією. Прикордонники звернули увагу на те, що чоловік володіє українською мовою, і встановили наявність у нього українського громадянства. Після затримання зв’язок із ним перервався. Друзі чоловіка стверджують, що його вже доправили до військової частини в Одесі.
Дружина Машака підтвердила інформацію про мобілізацію. У посольстві їй повідомили, що дії прикордонників відповідають законодавству, проте пообіцяли надати необхідне сприяння.
«Він багато років їздив до Умані, навіть після початку війни, і його ніколи не зупиняли. Напевно, він вважав, що ізраїльське громадянство врятує його від проблем в Україні», — зазначив його друг.
Михайло Федоров про несподіваний погляд на класику: «Мертві душі» як бізнес-посібник
Колишній міністр оборони України Михайло Федоров поділився незвичним поглядом на літературну класику. Він зізнався, що роман Миколи Гоголя «Мертві душі» став для нього однією з найулюбленіших книг, яку він навіть перечитував. За словами Федорова, він сприймав цей твір не як художню літературу, а як справжній посібник з бізнесу. «Чомусь от прямо дуже мені зайшло. Для мене це більше була книга про бізнес. Типу, знаєте, бізнес-література», — зазначив він. Варто нагадати, що сюжет роману базується на авантюрній схемі головного героя Чичикова. Він займався скуповуванням померлих кріпаків, які згідно з документами все ще вважалися живими. Його метою було зібрати тисячу таких «душ», щоб згодом закласти їх державі як реальне майно та отримати кредит у розмірі 200 тисяч рублів.
Валдіс Домбровскіс: Європа має зберігати санкційний тиск на Росію попри втому
У Європейському Союзі фіксують ознаки втоми від санкційної політики щодо Росії. Про це в інтерв’ю виданню Euractiv повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. За його словами, після майже п’яти років війни певна втома є цілком зрозумілою. Проте єврокомісар наголосив на важливості дотримання взятих на себе зобов’язань: підтримувати Україну та продовжувати тиск на Росію стільки, скільки це буде потрібно. Домбровскіс закликав не збиватися з обраного курсу, зберігати зосередженість та не послаблювати позиції, оскільки саме на розкол серед європейських партнерів розраховує Росія. раніше журналісти повідомляли, що ЄС продовжив персональні санкції проти РФ на три роки, при цьому виключивши зі списку Усманова та Фрідмана.
Склад української делегації під час візиту Володимира Зеленського до США
Разом із президентом України Володимиром Зеленським до Сполучених Штатів вирушили Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Денис Шмигаль, Андрій Сибіга та Ігор Жовква. Наразі українська делегація вже встигла провести низку зустрічей, зокрема з президентом Франції Емманюелем Макроном та американськими сенаторами. Очікується, що сьогодні ввечері за київським часом відбудеться зустріч Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом.
Кадрові зміни в керівництві «Енергоатома»: звільнення Павла Ковтонюка
Наглядова рада компанії «Енергоатом» ухвалила рішення про припинення повноважень Павла Ковтонюка на посадах виконувача обов’язків голови та члена правління. Причиною такого кроку стала оцінка виконання доручень Наглядової ради. У компанії зазначили, що Наглядова рада втратила довіру до здатності Павла Ковтонюка ефективно виконувати її рішення та керувати підприємством у цей складний період. Тимчасовим виконувачем обов’язків голови «Енергоатома» призначено Олександра Остаповця, який очолюватиме компанію до моменту формування нового постійного складу правління. Варто нагадати, що раніше новим головою «Енергоатома» було обрано Юрія Ткачука, якого пов’язують з оточенням олігарха Григоришина.
Зміни у командуванні та форматі ОСШР: Дмитро Волошин повернувся до 8-го корпусу ДШВ
Бригадний генерал Дмитро Волошин, якого у липні президент Володимир Зеленський обрав кандидатом на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), не очолить цю структуру. Наразі також переглядається формат існування самих ОСШР, які мали об’єднати штурмові полки. Про це 21 вересня повідомила «Українська правда», посилаючись на чотирьох високопоставлених співрозмовників у Силах оборони.
За наявною інформацією, Волошин повернувся до виконання обов’язків командира 8-го корпусу Десантно-штурмових військ, який дислокується на Сумщині. Цими вихідними він уже брав участь у зустрічах із місцевими журналістами у цій ролі.
Однією з причин, чому призначення не відбулося, могли стати заперечення з боку штурмових підрозділів щодо керівництва представника ДШВ. Хоча до професійних якостей Волошина претензій не виникало, виникли розбіжності щодо кадрової політики. За словами одного зі співрозмовників видання, Волошин планував сформувати управління на 80% з десантників, що викликало запитання у штурмовиків щодо розуміння специфіки їхньої роботи. Офіційна причина відкликання кандидатури наразі невідома.
Серед можливих наступників називають Павла Розлача, колишнього командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який очолював її під час операції на Курщині у 2024 році. Проте остаточного рішення щодо цієї кандидатури ще немає.
Крім кадрових питань, під сумнівом опинився і сам формат ОСШР, про створення яких у складі Сухопутних військ Зеленський оголосив 10 липня. Тоді планувалося поєднати штурмові війська, артилерію та безпілотні компоненти. Указ №592/2026 також передбачав розгляд можливості створення ОСШР як окремого роду сил.
Наразі конфігурація структури залишається невизначеною. Також надходять повідомлення про скорочення штатної чисельності піхотних батальйонів та вилучення інженерних підрозділів у деяких частинах. Остаточне бачення щодо майбутнього штурмових полків та системи управління Силами оборони наразі залишається предметом дискусій.
Фінансові виплати Інни Совсун: деталі отримання допомоги по вагітності та пологах
Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун наприкінці серпня отримала 571,5 тисячі гривень допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Ця інформація зафіксована в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані від 6 вересня, 28 серпня депутатка отримала 425,9 тисячі гривень від управління справами апарату Верховної Ради та 145,6 тисячі гривень від університету «Київська школа економіки». 42-річна Інна Совсун стала депутаткою у 2019 році за списком партії «Голос» (№16). Раніше, з березня 2014 по серпень 2016 року, вона працювала заступницею міністра освіти та науки. Депутатка виховує сина Мартина 2012 року народження. У серпні 2026 року стало відомо про її вагітність. Варто зазначити, що у листопаді 2025 року Верховна Рада ухвалила рішення про підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10,3 тисячі до 50 тисяч гривень, починаючи з 2026 року. До цього загальний розмір допомоги становив 41 280 гривень: 10 320 гривень виплачувалися одноразово, а решта суми — рівними частинами по 860 гривень щомісяця протягом трьох років.