Фінляндія переглядає заборону на розміщення ядерної зброї

Міністерство оборони Фінляндії заявило, що уряд пропонує скасувати заборону на розміщення ядерної зброї на території країни. Відповідний законопроєкт уже подано до парламенту.

У повідомленні зазначено, що уряд хоче усунути юридичні обмеження, пов’язані з ядерними пристроями, аби Фінляндія могла ефективно захищати свою територію в складі Альянсу та повною мірою використовувати механізми стримування й оборони НАТО. Також це має дати змогу країні зміцнювати та розвивати колективну оборону Альянсу і застосовувати її за потреби.

Заборона була закріплена законом 1987 року, який був основою нейтралітету Фінляндії. У 2023 році після вторгнення РФ в Україну країна приєдналася до НАТО.

ЄС затвердив позику Україні: повернення можливе через репарації, заставою визначені активи РФ

Євросоюз офіційно затвердив умови кредиту для України на 90 мільярдів євро. У регламенті, опублікованому в офіційному журналі ЄС, зафіксовано право ЄС задіяти заморожені російські активи для повернення цієї позики.

Сьогодні країни ЄС схвалили кредит для України, який вона буде зобов’язана повертати лише у разі отримання репарацій від Росії. У документі також зазначено, що активи Центрального банку Росії залишаються замороженими, а Європейський союз зберігає право використати їх для погашення кредиту у повній відповідності до права ЄС і міжнародного права.

Трагедія у Домброві-Гурнічій: у ДТП загинув депутат Лукаш Літевка

У Польщі сталася трагедія: загинув 36-річний депутат від Лівих Лукаш Літевка. ДТП сталася о 13:00 у Домброві-Гурнічій, коли політик їхав велосипедом і потрапив під колеса автомобіля. Поліція повідомила, що аварія відбулася вдень, однак врятувати чоловіка не вдалося. За неофіційною інформацією, водієві могло стати зле за кермом.

Літевка вважався одним із найпомітніших молодих політиків. У 2023 році його обрали до Сейму: він стартував з останнього місця у списку та здобув понад 40 тисяч голосів. Водночас його знали не лише завдяки політичній діяльності.

Він активно займався благодійністю і практично допомагав людям. Зокрема, за лічені дні зміг зібрати близько 7 мільйонів злотих для дітей із СМА. Таких історій було багато — люди не раз зазначали, що після його публікацій пожертви надходили майже одразу.

Родини, яким він допомагав, говорили про нього як про скромну та щиру людину. Він приїжджав не заради фото чи реклами, а щоб підтримати й поговорити. Батько однієї дівчинки з хворобою згадував, що спершу остерігався «показної допомоги», але згодом був вражений: Літевка справді хотів допомогти без зайвого розголосу.

Довкола нього сформувалася команда небайдужих людей, і багато хто підкреслював його вміння об’єднувати інших. Сам він розповідав, що усвідомив це, коли допомагав переносити пральну машину літній жінці: до нього одразу долучилися інші.

Ставлення до нього було різним: одні дорікали показовістю, інші бачили в ньому просто добру людину. Втім, байдужим він не залишав нікого. Колеги й друзі нині згадують його як людину з великим серцем, завжди готову допомогти. Його смерть шокувала багатьох.

ЄС затвердив нові санкції проти Росії: банки, криптообмеження та квоти на аміак

Європейський Союз сьогодні затвердив нові санкції проти Росії.

До пакета увійшли:
• заборона на транзакції за участю 20 російських банків;
• повна секторальна заборона на постачальників і платформи, створені в Росії, для переказу та обміну криптоактивами;
• квоти на імпорт аміаку;
• заборона на операції з криптовалютою RUBx і будь-яку підтримку з боку ЄС у розробці цифрового рубля.

Водночас заборону на перевезення російської нафти європейськими компаніями відклали.

Також ЄС запровадив санкції проти репера Тіматі та директора Ермітажу Михайла Піотровського, як зазначено в опублікованому списку.

Удари в Лівані: під завалами виявили тіло журналістки Амаль Халіль

У Лівані після серії атак під завалами будівлі знайшли тіло журналістки Амаль Халіль. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.

За цими даними, атака була послідовною: спочатку знищили автомобіль журналістки, а потім удари завдали по будинку, де вона перебувала.

Рятувальники дістали тіло з-під уламків через деякий час після завершення нальотів. Інформацію про інших можливих постраждалих не уточнюють, однак подія вже спричинила резонанс у регіоні та серед міжнародних організацій.

Прем’єр-міністр Лівану заявив, що удари по журналістам, а також перешкоджання гуманітарній допомозі можуть кваліфікуватися як воєнні злочини. Він підкреслив, що влада країни має намір ініціювати розслідування та домагатися міжнародної реакції.

Саміт ЄС на Кіпрі: Зеленський порушить питання кредиту, санкцій і Drone Deal

Президент Володимир Зеленський планує взяти участь у саміті лідерів Євросоюзу, який стартує сьогодні на Кіпрі. Про це журналістам повідомив його радник Дмитро Литвин.

Учора під час спілкування з медіа президент назвав головні теми для обговорення з колегами з ЄС. Ключове питання — розблокування кредиту на 90 млрд євро.

Також, за словами президента, йтиметься про 20-ий пакет санкцій, із яким виникла затримка з тієї ж причини, що й із кредитом: на Україну тиснули, щоб вона відремонтувала «Дружбу» та відновила транзит нафти з Росії.

Окремо президент має намір обговорити з європейськими партнерами Drone Deal. Не виключено, що домовленості буде фіналізовано.

The Guardian пише, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не буде присутнім на нинішньому саміті. Орбан, чия партія програла вибори, є найтривалішим членом Євроради, оскільки керував урядом майже 16 років.

Постачання російської нафти до Словаччини через «Дружбу» відновили вночі 23 квітня

Вночі 23 квітня постачання російської нафти до Словаччини нафтопроводом «Дружба» відновили після майже тримісячної паузи. Про це повідомила міністр економіки Словаччини Деніса Сакова, передає Aktuality. За її словами, нафта почала надходити до Словаччини о другій годині ночі. «Наразі прийом нафти відбувається згідно з узгодженим планом», — заявила Сакова. Українська сторона мала надати цей план словацькому перевізнику нафти «Транспетрол» у середу, 22 квітня.

КВІР повідомив про затримання двох суден у районі Ормузької протоки

Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР) заявив, що захопив «два судна-порушники» під час ймовірної «таємної спроби вийти» з Ормузької протоки.

22 квітня військово-морські сили КВІР повідомили про затримання «двох кораблів-порушників», які, за їхніми словами, намагалися здійснити «таємний вихід» із протоки.

За заявою КВІР, йдеться про судна MSC Francesca, яке вони описують як таке, що належить Ізраїлю, та Epaminodes.

У КВІР стверджують, що судна зупинили через звинувачення в намірі покинути територію «без дозволу», а також через «повторні порушення», втручання в роботу навігаційних систем і створення загрози морській безпеці під час спроби «таємно» вийти з протоки.

Військово-морські сили КВІР заявили, що судна перевели до територіальних вод Ірану для перевірки вантажу та документації.

Ця заява пролунала в той самий день, коли, за повідомленнями державних ЗМІ, збройні сили Ірану заявили про атаку та виведення з ладу трьох вантажних суден біля узбережжя країни.

У Марамуреші викрили канал незаконного перевезення українців за гроші

Співробітники румунської прикордонної поліції затримали громадянина Румунії, якого підозрюють у контрабанді мігрантів. За версією слідства, він за гроші перевозив українців, які незаконно в’їхали до Румунії з України.

Вчора вранці прикордонники сектору Поєніле-де-Суб-Мунте спільно з працівниками Територіальної служби прикордонної поліції Марамуреш провели два обшуки в будинках у населеному пункті Поєніле-де-Суб-Мунте повіту Марамуреш. За результатами дій громадянина Румунії затримали на 24 години за підозрою у вчиненні злочину контрабанди мігрантів. Заходи здійснюються під координацією прокурора прокуратури при Трибуналі Марамуреш для документування всієї злочинної діяльності.

За службовою інформацією прикордонної поліції сектору Поєніле-де-Суб-Мунте, підозрюваний нібито перевозив за грошову винагороду по 50 євро з кожної особи двох громадян України, які незаконно в’їхали до Румунії з України.

Після виконання двох ордерів на обшук, виданих судом Марамуреш, правоохоронці виявили та вилучили активи, що можуть бути доказами у справі: позашляховик, зареєстрований у Румунії, два мобільні телефони та 52 350 євро.

Також було видано ордер на арешт 40-річного громадянина Румунії. Згодом прикордонна поліція видала ордер на 24-годинне затримання і подала до суду клопотання про превентивний арешт. Сьогодні суддя з прав і свобод суду Марамурешської області постановив застосувати до підсудного превентивний арешт строком на 30 днів.

Розслідування триває під координацією прокурора прокуратури при Трибуналі Марамуреш для документування всієї злочинної діяльності та встановлення всіх причетних осіб.

Територіальна інспекція прикордонної поліції міста Сігету-Мармацієй підтвердила, що боротьба з нелегальною міграцією та її формами підтримки залишається пріоритетом, а відповідні заходи постійно проводяться у співпраці з іншими структурами Міністерства внутрішніх справ і компетентними судовими установами.

Запрошення Росії на G20 у США: рішення про участь відкладене

У МЗС РФ заявили, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 у Сполучених Штатах на найвищому рівні. Захід має відбутися в Маямі в грудні цього року.

Про це, за повідомленнями росЗМІ, сказав заступник глави МЗС РФ Олександр Панкін. Він уточнив, що остаточне рішення щодо поїздки ухвалять пізніше.

“Є запрошення бути присутнім на найвищому рівні, але ми подивимося ближче до дати, Бог знає, що станеться до цього”, – заявив Панкін журналістам у штаб-квартирі ООН.

Саміт лідерів країн “Великої двадцятки” запланований у Маямі на 14-15 грудня 2026 року. РосЗМІ також пишуть, що російська делегація високо оцінила підсумки першої підготовчої зустрічі представників держав у Вашингтоні.

Раніше повідомлялося, що участь російського диктатора Володимира Путіна в саміті G20 у США 2026 року залежатиме від динаміки російсько-американських відносин. Про це під час заходів Генеральної Асамблеї ООН заявила Світлана Лукаш, яка представляє РФ у “Великій двадцятці”.

Водночас у березні прессекретар російського лідера Дмитро Пєсков зазначав, що Путін не планує відвідувати G20 у Маямі.

Саміт G20 є щорічною зустріччю лідерів найбільших економік світу, де розглядають ключові глобальні питання. Його мета — координація економічної політики та реагування на глобальні кризи.

До країн-учасниць належать США, Китай, ЄС, Індія, Японія та інші. У форматі G20 глави держав беруть участь у головних зустрічах, а міністри проводять паралельні переговори.

Рішення “Великої двадцятки” впливають на світову економіку, фінансові ринки та міжнародну політику, хоча юридично обов’язкової сили не мають.