Міністр фінансів США провів термінове засідання з лідерами найбільших банків, щоб обговорити ризики, пов’язані з новою моделлю штучного інтелекту від Anthropic. Як повідомляє Financial Times, у Вашингтоні зібралися керівники Bank of America, Citigroup, Goldman Sachs, Morgan Stanley та Wells Fargo. На зустрічі також був присутній голова Федеральної резервної системи США. Основною темою обговорення стала нова модель Claude Mythos, яка здатна виявляти вразливості в ІТ-системах краще, ніж більшість експертів. В Anthropic зазначили, що такі системи вже можуть «перевершити майже всіх людей» у виявленні та потенційній експлуатації слабких місць у програмному забезпеченні. Це створює великий ризик для безпеки будь-яких систем. Компанія повідомила, що модель виявила тисячі критичних вразливостей, включаючи ті, які десятиліттями залишалися непоміченими, зокрема в операційних системах та браузерах. Влада США тепер стурбована, що подібні інструменти можуть посилити кіберризики для фінансової системи, якщо потраплять до зловмисників. У зв’язку з цим доступ до моделі був обмежений і наданий лише обраним партнерам, зокрема великим технологічним компаніям. Голова JPMorgan Chase раніше зазначав, що кіберзагрози є одним з основних ризиків для світової фінансової системи, а розвиток штучного інтелекту неминуче їх посилить.
Архіви категорії: Світ
Вплив конфлікту США та Ізраїлю з Іраном на ситуацію в Україні
Конфлікт між США та Ізраїлем з Іраном змінює ситуацію навколо України. Як повідомляє Die Zeit, зростання цін на нафту та часткове послаблення санкцій призвели до збільшення доходів Росії від експорту. Проте українські удари безпілотниками по нафтопереробним заводам, портам і терміналам у Чорному та Балтійському морях періодично скорочують постачання до 40%, що значно зменшує додаткові прибутки. У НАТО зростає напруга через риторику Дональда Трампа та ризик переорієнтації озброєнь, призначених для України, на Близький Схід. Київ стурбований можливими перебоями в постачанні та шукає нових партнерів, пропонуючи країнам Перської затоки свій досвід у перехопленні дешевих дронів. Перші результати можуть з’явитися, але підтверджень поки що небагато. На фоні зменшення впливу США, роль Європи у підтримці України зростає: навантаження на європейські країни збільшується, але це також може зміцнити позиції ЄС у можливих переговорах з Росією. Усередині Євросоюзу тривають суперечки, зокрема через контакти Віктора Орбана з Путіним. Москва оголосила 36-годинну «великодню паузу», тоді як Київ закликає перетворити її на крок до реального та тривалого припинення вогню.
Рейтинг схвалення Джей Ді Венса: історичний спад
Рейтинг схвалення віцепрезидента Джей Ді Венса різко знизився, досягнувши найнижчого рівня серед усіх віцепрезидентів на цьому етапі перебування на посаді, за словами аналітика CNN Гаррі Ентена. Про це повідомляє Newsweek. Дані опитувань, зібрані CNN, показують, що початкова підтримка Венса швидко зникла, а його падіння в рейтингах відображає загальні політичні труднощі, з якими стикається Білий дім. Ентен зазначив, що рейтинг Венса серед виборців значно погіршився. За результатами опитувань, Венс зараз перебуває на історично низькому рівні в порівнянні з іншими віцепрезидентами на аналогічному етапі їхнього терміну повноважень. В ефірі CNN Ентен поділився своїми висновками загальнонаціональних опитувань, які відстежують популярність Венса з моменту його вступу на посаду в січні 2025 року. Згідно з середніми показниками опитувань, представленими аналітиком даних, Венс наразі займає останнє місце серед сучасних віцепрезидентів, якщо порівнювати їхні показники на цьому етапі перебування на посаді. Наприклад, віцепрезидент Камала Гарріс на аналогічному етапі мала мінус 13 пунктів, Майк Пенс – мінус 7, Джо Байден – плюс 4 пункти, а Дік Чейні мав значно вищий рейтинг схвалення, що становив плюс 37. Хоча аналітик визнав, що з часом популярність віцепрезидентів загалом, здається, знижується, ця тенденція не повністю пояснює масштаби падіння рейтингу Венса. Чистий рейтинг схвалення Венса знизився з +3 до -18.
Переговори щодо війни: нові виклики та відсутність прогресу
Цього року основним результатом переговорів про припинення війни Росії проти України стало те, що обидві сторони озвучили позиції, які не можуть бути прийнятими одна іншою. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерело, близьке до Кремля. За словами двох анонімних співрозмовників, які вказані як близькі до Кремля, у мирних переговорах практично немає реального прогресу, і обговорення гарантій безпеки для України значною мірою зайшло в глухий кут. Для врегулювання війни необхідна ширша угода за участю США та Європи, стверджують джерела. Протягом січня та лютого 2026 року відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США та Росії щодо завершення війни. В результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості про обмін військовополоненими.
Вплив конфлікту на Близькому Сході на український агроекспорт
Конфлікт на Близькому Сході негативно вплинув на українських аграріїв — експорт агропродукції може зменшитися на 40%. За інформацією Reuters, з початку війни на Близькому Сході українські фермери зіткнулися зі зростанням цін на пальне та мінеральні добрива. Вони прогнозують, що виробничі витрати у поточному році можуть зрости на 10-30% у найближчій перспективі, а в разі затягування операції проти Ірану — до 60%. Експерти галузі зазначають, що експортний потенціал українського агропромислового комплексу вже скоротився на 15-20%, а за продовження поточної ситуації може знизитися на 40%. Тим часом російські аграрії мають доступ до недорогих вітчизняних запасів пального та добрив, тоді як Україні доводиться їх імпортувати. Це може призвести до того, що Росія захопить частку України на глобальному агроринку. Минулого року експорт сільгосппродукції приніс Україні понад $22 млрд, що склало половину всіх експортних надходжень.
Росія продовжує підтримку Куби незважаючи на тиск з боку США
Москва не має наміру зупиняти свою підтримку комуністичного режиму на Кубі та обіцяє допомогти острову в подоланні паливної кризи. Російська дипломатія стверджує, що не відмовиться від своїх інтересів у Західній півкулі, незважаючи на вимоги Вашингтона. Про це повідомляє Reuters. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков зазначив: “Росія не може зрадити Кубу”. Після переговорів у Гавані Москва підтвердила намір допомогти кубинцям впоратися з наслідками американського ембарго. Енергетичні потреби Куби є зараз головним пріоритетом. Кремль запевняє, що їхня допомога не обмежиться одноразовими акціями, такими як прибуття великого судна з нафтою з Росії минулого місяця. Рябков повідомив, що сторони вже працюють над вирішенням найскладніших проблем. “Зараз зарано говорити про наступні кроки. Але зрозуміло, що ми не обмежимо наші постачання лише вантажем, який був на борту танкера ‘Анатолій Колодкін’,” – підкреслив дипломат. Агенція зазначає, що Москва відкрито ігнорує заклики Вашингтона. Білий дім роками намагається витіснити Росію та Китай з цього регіону. Російське МЗС називає це “одержимістю”. Рябков чітко дав зрозуміти, що РФ не залишить американське “заднє двір”. Політика санкцій і тиску не спрацює. “Росія не планує залишати Західну півкулю, незважаючи на заяви Вашингтона. Вони одержимі ідеєю витіснити Росію та Китай з регіону,” – підкреслив представник Кремля.
Чорногорія: Прагнення до ЄС заради безпеки
Чорногорія має намір вступити до Європейського Союзу переважно з міркувань безпеки, а не фінансових, як це було раніше. Країна вже завершила 14 із 33 переговорних розділів, необхідних для членства. Про це повідомив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч на форумі European Pulse, організованому POLITICO в Барселоні 9 квітня. Він охарактеризував ЄС як “останній проєкт миру на Землі”. Спаїч зазначив, що раніше вступ до ЄС асоціювався з фінансовою підтримкою інфраструктури, але тепер це вже не є головним. Глава уряду підкреслив, що Чорногорія прагне стати частиною ЄС не лише через традиційні “фіскальні” вигоди, а переважно заради безпеки. Він також додав, що прагнення приєднатися до Союзу пов’язане з його роллю “проєкту миру”. Формально переговори про вступ розпочалися у 2012 році, і Чорногорія залишається лідером серед кандидатів. “Головним мотивом для нас є, безумовно, спільні цінності, в які ми всі віримо, а також єдиний ринок — це 500 мільйонів людей проти 600 тисяч чорногорців”, — пояснив прем’єр-міністр. “Третя причина — це проєкт миру, можливо, останній такий на Землі в наш час, саме в цьому й полягає суть Європейського Союзу”. Наразі Чорногорія є найшвидше просуваючим кандидатом, який закрив 14 із 33 переговорних розділів — критеріїв для вступу до ЄС. Країна амбітно планує приєднатися до Союзу до 2028 року, “виконано 80-90 відсотків” вимог для решти розділів, і “ми дуже впевнені”, що завершимо це до кінця 2026 року, заявив Спаїч. Водночас деякі країни ЄС скептично ставляться до розширення й спершу хочуть удосконалити процедури прийняття рішень у Союзі. “Багато з того, що ми робимо зараз, реформи, які впроваджуємо, є абсолютно унікальними”, — наголосив він. Спаїч підкреслив, що членство в ЄС дозволить Чорногорії “вдихнути надію Західним Балканам” і “зберегти розширення як потужний інструмент Європейського Союзу”.
Караганов закликав Росію готуватися до ядерного удару по Європі
З Росії пролунала нова заява з погрозою ядерного удару по Європі. Російський політолог Сергій Караганов, якого вважають близьким до Кремля, закликав Росію підготуватися до застосування ядерної зброї проти Європи.
В інтерв’ю на російському державному телебаченні він заявив, що «Європа розв’язала війну проти Росії», підтримуючи Україну у виробництві озброєнь та в інших сферах. За словами Караганова, «ініціатором цієї війни були США, які втягнули Європу», а згодом, на його думку, американці почали «відповзати», оскільки зрозуміли ризик ядерної ескалації. Водночас він стверджує, що європейці нагнітають військову істерію, щоб відвернути увагу від власних проблем, і паралельно готуються до війни.
Караганов вважає, що Росія має переглянути військову доктрину та дозволити ядерні удари по переважних силах противника. Він також заявив, що Америку «потрібно просто твердо стримувати та відводити від цієї ситуації», а Європа «повинна нарешті зрозуміти, що вона буде знищена в разі продовження агресії».
На його думку, президент має призначити головнокомандувача на театрі військових дій із правом застосування будь-яких видів зброї та навіть з обов’язком це зробити. Також, за його словами, до військової доктрини потрібно внести положення про обов’язкове застосування ядерної зброї, якщо проти Росії веде війну противник, що перевершує її за демографічними та економічними показниками.
Спочатку Караганов пропонує завдавати ударів по «символічних цілях або вузлах комунікацій» звичайними боєприпасами. Далі, за його словами, «якщо не припинять, то доведеться переходити на вищий рівень». Він також додав, що незабаром європейцям «можна буде вже пред’являти ультиматум», якщо вони поводитимуться так само.
Польща і Франція відпрацюють сценарії ударів під час навчань над Балтійським морем
Польща та Франція незабаром проведуть навчання над Балтійським морем і в північній Польщі, у межах яких відпрацюють сценарії завдання ядерних ударів по Білорусі та Росії. Про це повідомляє Rzeczpospolita.
За сценарієм маневрів польські пілоти виконуватимуть дальню розвідку, виявлятимуть цілі та завдаватимуть ударів конвенційною зброєю, насамперед крилатими ракетами JASSM-ER з літаків F-16. Французькі пілоти, своєю чергою, імітуватимуть застосування ядерних боєголовок ASMP проти Росії та Білорусі.
Навчання відбуваються на тлі розширення французького «атомного зонтика», оголошеного у відповідь на загрози з боку РФ, а також після перегляду стратегічної доктрини, проголошеної Макроном 2 березня.
Французькі літаки з боєголовками періодично входитимуть у повітряний простір Польщі, а рішення про можливе застосування ядерної зброї ухвалюватиме виключно президент Франції.
Також зазначається, що «створюване польсько-французьке військове крило буде виведено за рамки бюрократії НАТО», що має забезпечити оперативніше ухвалення рішень.
Затримання на трасі А6: у Німеччині українця та латвійця підозрюють у шпигунстві
У Німеччині затримали громадянина України за підозрою у шпигунстві, повідомляє Die Zeit. За даними прокуратури, у 43-річного українця та 45-річного латвійця вилучили підозрілі предмети: підроблені документи, камери, дрон, GPS-трекери, рації, а також кілька мобільних телефонів і SIM-карт. Затримання відбулося 12 квітня на трасі А6 в Нойендеттельзау. Наразі обидва перебувають під вартою. За версією слідства, вони діяли за дорученням організації чи установи, що знаходиться за межами Німеччини.