Угода між США та Білоруссю: звільнення 25 ув’язнених в обмін на послаблення санкцій

Білорусь та Сполучені Штати уклали тимчасову угоду, яка передбачає звільнення 25 ув’язнених з білоруського боку та зняття американських санкцій з двох підприємств. Про це повідомив спеціальний посланець президента США з питань Білорусі Джон Коул за підсумками переговорів у Мінську, що відбулися 16 вересня, посилаючись на інформацію від офіційного білоруського агентства Белта.

За словами Коула, як жест доброї волі Білорусь звільняє 25 осіб, тоді як Сполучені Штати скасовують санкції щодо двох білоруських компаній — «Лакафарба» та «Беллеспаперапрам». Спецпосланець зазначив, що переговорний процес триватиме, і після вирішення всіх питань можливі нові звільнення та подальше зняття санкцій. Він підкреслив, що сторони досягли значного прогресу.

Згодом у соціальній мережі X Джон Коул написав, що 25 ув’язнених уже на свободі, та опублікував відповідне фото. Він висловив подяку президенту Лукашенку за цей крок, а також подякував Литві за підтримку, зазначивши, що зусилля президента Трампа у сфері прямої дипломатії дають результати. США планують і надалі покращувати відносини з Білоруссю та працювати над звільненням нових людей у майбутньому.

15 вересня Олександр Лукашенко провів зустріч із представниками команди президента США Дональда Трампа на чолі з Джоном Коулом, а також представником Державного департаменту Крістофером Паніко. З білоруської сторони участь у переговорах брали прем’єр-міністр Олександр Турчин, голова КДБ Іван Тертель і постійний представник Білорусі при ООН Валентин Рибаков.

Під час обговорення теми політв’язнів Лукашенко знову заявив про відсутність політичних переслідувань у країні. На його думку, «втікачі» поширюють неправдиву інформацію про продовження репресій та нібито масові затримання громадян. Він також додав, що влада не має потреби в політичних переслідуваннях, оскільки ситуація в країні повністю контролюється.

Деталі трагедії в приватній клініці: адвокатка Алла Цимановська розкрила мотиви вбивства директора Ільїна

Директора приватного медичного центру Ігоря Ільїна застрелив військовослужбовець через помсту за загибель своєї дружини. Вона померла після проходження курсу лікування в цій медичній установі.

Цю інформацію офіційно підтвердила адвокатка Алла Цимановська.

За її словами, згідно з попередньою версією слідства, напад міг статися на ґрунті конфлікту, пов’язаного з лікуванням дружини затриманого. Прокуратура уточнювала, що жінка померла саме після лікування в цьому центрі, а не в результаті нього, що є важливою юридичною відмінністю.

На даний момент правоохоронні органи продовжують з’ясовувати всі обставини та можливі мотиви цього злочину.

Верховна Рада підтримала законопроєкти щодо ПДВ на міжнародні посилки до 150 євро: деталі нових правил

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкти №16051-1 та №15460, які стосуються оподаткування ПДВ електронної торгівлі та міжнародних посилок. Це рішення було ухвалено під час засідання парламенту в середу.

Згідно з документами, пропонується нараховувати ПДВ на посилки вартістю до 150 євро, які раніше були звільнені від цього податку.

Під час першого голосування законопроєкт підтримали 194 народні депутати за необхідних 226, при цьому 7 проголосували проти, а 39 утрималися. Згодом за повторне перше читання віддали голоси 216 нардепів, двоє виступили проти.

Водночас в обох випадках народні депутати підтримали рішення про відправлення законопроєкту на доопрацювання.

Схвалення цього законопроєкту Верховною Радою є необхідною умовою для отримання Україною 700 мільйонів доларів за програмою Міжнародного валютного фонду, а також 3,7 млрд євро в рамках позики на 90 млрд євро від ЄС.

Нові правила можуть набрати чинності не раніше 1 липня 2027 року і виключно після ухвалення відповідного рішення уряду.

Спроба вивезення раритетних журналів LIFE: рішення суду у Львові

10 вересня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі № 461/6757/26, що стосується незаконного вивезення з України друкованих видань без відповідних дозволів. Про це стало відомо з телеграм-каналу «Судом по схемах».

Інцидент стався 4 липня 2026 року о 13:03 на митному посту «Грушів-Будомєж». Громадянка України, прямуючи до Польщі на автомобілі BMW 116D, обрала для проходження контролю «зелений коридор». Під час огляду її речей митники виявили 16 примірників американського журналу «LIFE», виданих у 1945 році.

Згідно з Інструкцією Мінкультури №258, друковані видання, випущені до 1945 року включно, можуть вважатися культурними цінностями та потребують спеціального свідоцтва для вивезення за кордон. Водійка пояснила, що журнали були придбані її знайомим на eBay за $68,21 як подарунок для друга в Німеччині. Вона перевозила їх транзитом і не була обізнана про необхідність отримання дозвільних документів.

Експертиза, проведена Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника, засвідчила, що ці журнали не є унікальними чи рідкісними та не мають статусу культурних цінностей. Загальна вартість вилучених видань була оцінена у 14 400 грн (по 900 грн за кожен примірник).

Попри висновок експертів, спроба вивезення видань 1945 року через «зелений коридор» без належного свідоцтва кваліфікується як правопорушення за ч. 3 ст. 471 МК України. Суддя Галицького районного суду м. Львова В.Є. Радченко, врахувавши відсутність комерційного умислу, пояснення жінки та висновок бібліотеки, ухвалив рішення про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень, при цьому конфіскації майна вдалося уникнути.

У Білорусі винесли вирок українці з Маріуполя Оксані Дячук

Мінський міський суд виніс вирок Оксані Дячук, уродженці Маріуполя, визнавши її винною у «сприянні екстремістській діяльності» згідно з ч. 1 ст. 361-4 Кримінального кодексу Білорусі. Ця стаття передбачає відповідальність за передачу даних про переміщення російських військових підрозділів, підтримку України та політв’язнів, а також за взаємодію з іноземними чи незалежними медіа.

Оксана Дячук проживала в Маріуполі, звідки змогла евакуюватися на Волинь навесні 2022 року під час штурму міста російськими військами. У листопаді того ж року вона почала планувати виїзд за кордон для працевлаштування. Восени 2023 року разом зі своїм хлопцем, громадянином Білорусі, вона переїхала до польського міста Зелена Гура, де працювала на складі та цікавилася в емігрантських чатах юридичними питаннями щодо білоруського паспорта свого партнера.

Наприкінці 2025 року Оксана повідомляла про намір повернутися до рідного міста через проблеми зі здоров’ям та працевлаштуванням. Обставини її подальшого переміщення до Білорусі залишаються нез’ясованими, проте на початку 2026 року вона опинилася в СІЗО. Конкретні дії, які стали підставою для звинувачення, наразі невідомі.

Суд над керівництвом лісгоспу: незаконна вирубка дерев на 5,2 мільйона гривень

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування стосовно колишнього директора ДП «Золочівське лісове господарство» та його першого заступника. Посадовців обвинувачують у незаконній вирубці 1184 дерев, що завдало довкіллю збитків на суму понад 5,2 мільйона гривень.

Слідство встановило, що протягом 2022 року керівники підписували лісорубні квитки на ділянках, де такі роботи були заборонені. Попри обізнаність про обмеження, вони видавали дозволи на вирубку. Зокрема, колишній директор підписав п’ять дозволів, що спричинило збитки на суму понад 4,5 мільйона гривень, а його перший заступник видав ще один квиток, через який збитки склали понад 681 тисячу гривень. Працівники, які виконували роботи, не були обізнані про незаконність документів.

Загалом було знищено 1184 дерева різних порід, серед яких дуб, бук, сосна, ялина, береза, липа, клен, граб, ясен та осика. Площа незаконних вирубок перевищила 34 гектари. Надалі деревину реалізовували через приватні підприємства, що займаються її переробкою.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду. Екскерівникам інкримінують незаконну порубку лісу, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 246 КК України), та перевищення службових повноважень (ч. 3 ст. 365 КК України). Їм загрожує до 10 років ув’язнення. Для відшкодування збитків на майно обвинувачених — квартири, будинки, земельні ділянки та автомобілі вартістю понад 5,5 мільйона гривень — накладено арешт. Процесуальне керівництво здійснювала Львівська обласна прокуратура.

Наслідки ворожої атаки на складські приміщення у Святошинському районі Києва

Столичні служби продовжують роботу з ліквідації наслідків масованого удару по інфраструктурних об’єктах міста. Кореспонденти, що працюють на місці події, оприлюднили нові візуальні матеріали. У мережі з’явилися свіжі кадри, на яких зафіксовано місце влучання російського безпілотника у складські приміщення у Святошинському районі Києва. Як раніше повідомляв портал , внаслідок ворожої атаки на склади виникла пожежа, є постраждалий.

Криза бюджету: чи вистачить коштів на виплати військовим?

Народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко повідомив про критичну нестачу фінансування для виплати заробітних плат українським військовослужбовцям. За його словами, бюджетних коштів не вистачає навіть на забезпечення виплат протягом найближчих двох місяців. Окрім цього, відсутні ресурси для реалізації обіцяного раніше колишнім міністром оборони Федоровим підвищення грошового забезпечення. Івченко наголосив, що ситуація з бюджетом є катастрофічною, оскільки немає можливості виплачувати навіть суми до 20 тис. грн. Депутат підкреслив необхідність внесення термінових змін до бюджету та залучення допомоги від міжнародних партнерів, щоб покрити дефіцит, не кажучи вже про можливість підвищення зарплат.

СБУ викрила та затримала російського агента, що готував теракт в Ізмаїлі

Контррозвідка Служби безпеки України успішно попередила терористичний акт на Одещині. У Білгород-Дністровському районі було затримано агента російських спецслужб, який готував підрив адміністративної будівлі державної установи в місті Ізмаїл.

Як повідомляє СБУ у своєму Telegram-каналі, зловмисник планував розмістити біля цілі саморобний вибуховий пристрій потужністю 10 кг у тротиловому еквіваленті. Для збільшення ураження вибухівку було начинено металевими болтами та шурупами. Російські куратори мали намір активувати пристрій дистанційно у годину пік, щоб спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

Затримання відбулося у квартирі підозрюваного саме в момент завершення збірки вибухового пристрою. Зловмисником виявився місцевий мешканець, який страждає на наркотичну залежність. Він був завербований російськими спецслужбами у липні цього року, коли шукав підробіток у Telegram-чатах.

Для дистанційного підриву агент використовував мобільний телефон, до якого російські спецслужби мали віддалений доступ. Наразі слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру у підготовці терористичного акту. Чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Деталі виїзду Руслана Кравченка: роль Давида Арахамії та «маячок» у базі прикордонників

Напередодні виїзду Руслана Кравченка за кордон Давид Арахамія намагався з’ясувати причини встановлення спеціального сповіщення («маячка») у базі прикордонників щодо генпрокурора. Про це повідомляють джерела «Української правди». За інформацією джерел видання у правоохоронних органах, 13 вересня Давид Арахамія цікавився, чому було активовано таке сповіщення та чи свідчить воно про намір вручити підозру під час спроби перетину кордону. Вже вночі 14 вересня Руслан Кравченко виїхав з України через пункт пропуску «Шегині». Як зазначає видання, призначення цього «маячка» полягало в інформуванні НАБУ та САП про факт перетину кордону. Також наголошується, що відомості про можливий виїзд генпрокурора обговорювалися у владних кабінетах за кілька днів до події.