Місячні архіви: Червень 2026

Розслідування авіакатастрофи на Хмельниччині: що встановило ДБР

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань продовжує встановлювати всі обставини трагічної загибелі двох військовослужбовців під час авіакатастрофи на Хмельниччині, яка сталася 16 червня 2026 року. Про перебіг слідства повідомив пресцентр ДБР.

Як з’ясували слідчі, цей виліт був для літака другим за день. Перед першим і перед другим вильотом технічний персонал частини не зафіксував жодних зауважень щодо стану повітряного судна. Уся службова документація, за даними слідства, була оформлена належним чином.

Також підтверджено, що пілоти виконували бойове завдання. Його деталі відомі слідству, однак з міркувань національної безпеки ця інформація не підлягає розголошенню.

У ДБР окремо наголосили, що поширені в мережі повідомлення про нібито катапультування одного з пілотів не відповідають дійсності.

У межах провадження вже проведено десятки допитів, зокрема опитані родичі загиблих, командування та колеги. Свідки повідомили, що перед вильотом обидва військові пройшли медогляд, не скаржилися на самопочуття і перебували в гарному настрої. За їхніми словами, загиблі були досвідченими фахівцями, яких поважали, а жодних сімейних проблем, що могли б мати значення для розслідування, не встановлено.

Висновки молекулярно-генетичної експертизи підтвердили ідентифікацію ДНК загиблих, що засвідчує особи військовослужбовців.

Одночасно триває службове розслідування командування Повітряних сил ЗСУ. Після його завершення буде призначено незалежну авіаційно-технічну експертизу.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 416 Кримінального кодексу України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Сергія Кузьміних затримали у справі про неправомірну вигоду за медичні тендери

Оприлюднено автором

Чинного народного депутата України Сергія Кузьміних затримали у справі про одержання неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у перемозі на тендерах на постачання медичного обладнання на Житомирщині. Про це повідомили НАБУ та САП.

Затримання провели детективи НАБУ на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку обвинуваченого на судові засідання. Останній випадок неявки був пов’язаний із відрядженням обвинуваченого до Королівства Іспанія. Наразі його доставили до ізолятора тимчасового тримання.

Розгляд клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави призначено на 29 червня 2026 року о 11:00.

За даними слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тис. грн неправомірної вигоди. Це становило 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальне підприємство — лікарня в Житомирі — уклало з приватним підприємством. Кошти, за версією слідства, були призначені за вплив на посадових осіб лікарні, щоб саме це підприємство визнали переможцем публічної закупівлі.

Також обвинувачений гарантував, що надалі за «відкат у 30 відсотків» за допомогою свого впливу забезпечить фінансування та реалізацію ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.

Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом). Обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році. Водночас майже чотири роки обвинувачений неодноразово не з’являвся на судові засідання.

Зокрема, він не прибув на засідання 29 жовтня 2025 року, 30 березня, 1 червня та 22 червня 2026 року. За дві з цих неявок суд наклав на обвинуваченого грошове стягнення — ухвалами від 24 листопада 2025 року та від 27 квітня 2026 року. Частину пропусків він пояснював закордонними службовими відрядженнями, які збігалися з датами судових засідань.

У НАБУ та САП зазначають, що систематичне ухилення обвинуваченого від участі в судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження. Саме тому прокурор САП ініціював заходи забезпечення та запобіжний захід, щоб не допустити подальшого ухилення від суду і забезпечити завершення розгляду справи в розумні строки.

Нічні вибухи та блекаути в окупованих Донецьку й Мелітополі

Оприлюднено автором

Рух «АТЕШ» повідомляє, що вночі на тимчасово окупованих територіях України пролунали вибухи. Після цього в Мелітополі сталася пожежа поблизу електропідстанції, через що місто залишилося без світла. Проблеми з електропостачанням також зафіксували в окупованому Бердянську.

Гучні вибухи лунали і в окупованому Донецьку. Після них там також стався блекаут.

Доходи керівниці комунікацій НБУ Юлії Євтушенко викликають запитання

Оприлюднено автором

Керівниця піар-служби Андрія Пишного Юлія Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Про це пише ВИЙ.

Активну роботу пресслужби Андрія Пишного автори пов’язують із тим, що останнім часом від імені Нацбанку почала офіційно з’являтися в пресі критика учасників фінансового небанківського ринку. Зазначається, що ці тексти створюються в Департаменті комунікацій НБУ, який очолює Євтушенко Юлія Володимирівна.

До основних функцій цього департаменту належать:
– управління, координація та розвиток системи комунікацій НБУ зі стейкхолдерами;
– управління системою інформаційних каналів НБУ та її розвиток;
– формування політики щодо інформаційних, публічних та іміджевих, у тому числі рекламних, продуктів і матеріалів НБУ;
– координація та реалізація просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення фінансової культури та обізнаності населення України.

Водночас автори стверджують, що з оприлюднених текстів видно: Юлія Євтушенко часто відходить від своїх функціональних обов’язків. Для пояснення цього, на їхню думку, варто звернути увагу на її майновий стан і доходи.

У матеріалі наголошується, що директор Департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Володимирівна Євтушенко отримує 5 млн гривень на рік. Тобто, як зазначено в тексті, з бюджету країни під час військового стану за інформаційне супроводження діяльності НБУ одна людина отримує 400 тис гривень на місяць.

Також ідеться про те, що Юлія орендує будинок у Стоянці площею 286 метрів, який належить Наталії Горбачевській. При цьому вартість оренди, як зазначається, не вказана.

Окрім цього, в матеріалі згадуються 60000 USD та 40000 EUR готівкою, 50000 USD на рахунках у банку, а також елітний Мерседес.

У тексті сказано, що такі привілеї Юлія має ще з часів роботи у 2015 – 2019 років керівником Управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ АТ “Ощадбанк” під керівництвом Андрія Пишного.

Матеріал завершується висновком про приклад успішного карʼєрного зростання за рахунок відданості своєму босу, навіть коли відходиш від функціональних обовʼязків.

Рекордна спека в Європі спричинила пожежі, перевантаження служб і проблеми з інфраструктурою

Оприлюднено автором

Європу знову охопила хвиля екстремальної спеки, яка призводить до нових температурних рекордів. Погодні умови, що почали формуватися приблизно 20 червня, стали найпотужнішими за весь час спостережень на континенті. Наслідками стали перебої у виробництві електроенергії, пошкодження інфраструктури та надмірне навантаження на медичні системи.

Як повідомляє The Guardian, понад 191 мільйон жителів Європи зіткнулися з температурою щонайменше +35 градусів. Синоптики прогнозують подальше просування спекотної хвилі в Центральну Європу та на Балкани. У частині країн упродовж найближчих двох-трьох днів очікується певне послаблення спеки, однак місцями його супроводжуватимуть сильні грози та зливи.

У Німеччині 28 червня зафіксували новий абсолютний рекорд: у місті Кошен поблизу польського кордону температура сягнула +41,7 °C. Попередній максимум +41,5 °C, встановлений днем раніше в Древіці, втримався лише одну добу.

На сході країни, у Горішхайде, спалахнула лісова пожежа на території, забрудненій боєприпасами часів Другої світової війни, що ускладнило доступ рятувальників. Ще одну пожежу довелося тимчасово припинити гасити на колишньому майданчику утилізації боєприпасів біля села Трайзен на південному заході ФРН через вибухи. На місце викликали саперів, а близько 650 місцевих жителів евакуювали.

У Берліні поліція застосувала водомети, розпилюючи воду в повітря, аби люди могли трохи освіжитися. Тим часом Deutsche Bahn порадила утриматися від необов’язкових поїздок потягом.

У польському Слубіце на кордоні з Німеччиною температура піднялася до +40,5 °C. Це перевищило рекорд 1921 року, який тримався 105 років і становив +40,2 °C.

Урядове агентство безпеки Польщі надіслало SMS-повідомлення з порадами уникати перебування на сонці, знижувати фізичну активність, пити достатньо води та носити головні убори. У кількох містах для людей встановили водяні завіси.

В Угорщині також зафіксували новий історичний максимум: у Будакалаші температура досягла +40,7 °C, перевищивши суботній показник +40,0 °C.

У Чехії 29 червня в Доксанах зареєстрували +41,9 °C, що стало новим національним рекордом. Чеський гідрометеорологічний інститут попередив, що «температура й надалі зростатиме».

У Словаччині найвищий показник становив +39,3 °C. Його зафіксували в Мужлі на південному заході країни.

У Данії 27 червня на північ від Оденсе температура сягнула +36,6 °C. Це найвищий показник у країні з 1874 року.

Національне агентство охорони здоров’я Франції повідомило про 1000 додаткових смертей у період 24–27 червня порівняно з попередніми тижнями. Дані залишаються попередніми, і відомство очікує подальшого зростання смертності, пов’язаної зі спекою.

Найпомітніше зростання смертності зафіксовано серед людей, які померли вдома, особливо в регіоні Іль-де-Франс. Більшість загиблих — особи старше 65 років, хоча серед постраждалих є й молодші люди.

«Це нагадування про потребу солідарності з людьми, які перебувають в ізоляції або страждають від самотності, особливо в густонаселених районах», — зазначили в заяві агентства.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що в найспекотніші дні бригади швидкої допомоги здійснили понад 122 000 виїздів.

Окрім сильної спеки, частина північних регіонів Франції постраждала від потужних гроз і шквального вітру. Повідомляється про травми, а рятувальники працювали на підтоплених територіях і прибирали повалені дерева.

Путін намагається показати силу Росії на тлі війни та економічних проблем — аналіз ISW

Оприлюднено автором

Російський диктатор Володимир Путін 28 червня взяв участь у з’їзді партії «Єдина Росія». Під час виступу він намагався представити Росію як сильну державу, яка має намір досягти всіх своїх цілей у війні проти України виключно силовими методами, без розгляду дипломатичних варіантів. Водночас він прагнув переконати росіян, що нинішні труднощі є лише тимчасовими.

Під час промови Путін знову поширював неправдиві твердження про успіхи РФ на фронті, намагаючись схилити Україну та Захід до фактичної капітуляції. Аналіз його заяв і можливих мотивів оприлюднили фахівці Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначають аналітики, виступ на з’їзді правлячої партії «Єдина Росія» 28 червня Путін використав для демонстрації «міці» Росії, підкреслення готовності досягати цілей агресії проти України військовим шляхом і відмови від будь-яких дипломатичних способів завершення війни.

З трибуни з’їзду диктатор заявляв однопартійцям і росіянам, що Росія нібито має достатньо сил, ресурсів і політичної рішучості, щоб протистояти спробам зовнішніх гравців обмежити її розвиток. За словами Путіна, Захід не здатний стратегічно перемогти Росію і не може досягти перемоги на полі бою. Зокрема, він стверджував, що українські війська «відступають по всій лінії фронту».

Крім того, Путін наголосив, що Росія готова боротися за свої ключові інтереси, а обов’язок партії «Єдина Росія» — зробити все для досягнення перемоги у війні. Також він заявив, що Росія завжди була сильною і перемагала завдяки національній єдності, а зараз, за його словами, всі росіяни підтримують війська на передовій.

«Промова Путіна 28 червня — це чергова спроба Кремля представити російську військову перемогу в Україні як неминучу, а український фронт — таким, що перебуває на межі краху. Кремль вдається до такої риторики, щоб вплинути на Захід та Україну й змусити їх поступитися вимогам Росії, особливо з огляду на те, що результати дій РФ на полі бою у 2026 році погіршуються, а здатність досягти цілей військовим шляхом викликає сумніви», — зауважили в ISW.

Водночас Путін був змушений частково визнати вплив далекобійних ударів України на ситуацію в Росії, хоча й намагався заспокоїти росіян, створюючи враження стабільності та контролю.

За словами диктатора, РФ зараз переживає «важкий» і «доленосний» період. Кремль, як стверджував Путін, бачить усі проблеми, пов’язані із «зовнішніми спробами стримати розвиток» Росії, і реагує на них.

Також Путін заявив, що Україна здійснює «терористичні атаки» проти російської інфраструктури, маючи на увазі українські удари по нафтових об’єктах держави-агресорки.

Диктатор запевняв росіян, що Кремль вживає заходів для розв’язання економічних проблем і гарантує безпеку держави та громадян. Він стверджував, що Росія нібито повністю виконає стратегічно важливі програми розвитку, навіть якщо через «поточну ситуацію» доведеться скоригувати деякі плани.

Окремо Путін заявив, що Кремль виконає всі соціальні зобов’язання, намагаючись зменшити занепокоєння росіян щодо можливого скорочення соціальних витрат через наслідки війни.

«Путін не згадував прямо про українські удари по Росії чи масштабний дефіцит бензину в країні, але, ймовірно, намагався показати себе як лідера, який усвідомлює економічні та соціальні труднощі, з якими стикається Росія», — пояснили в ISW.

На Донеччині в бою за Україну загинув капітан-прикордонник Артем Крук із Рівненщини

Оприлюднено автором

У боях за Україну загинув прикордонник із Рівненщини Артем Крук. Його життя обірвалося на Донеччині, поблизу населеного пункту Новий Донбас. Капітану було 24 роки. Удома на нього чекали дружина та новонароджена донечка.

Про загибель військового повідомили у Зарічненській селищній територіальній громаді Рівненської області. У громаді зазначили, що Зарічненська громада зазнала непоправної втрати, адже, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, загинув начальник другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування 9-го прикордонного загону імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України капітан Крук Артем Сергійович.

Артем Крук народився 29 вересня 2001 року у Хмельницькому. У серпні 2019 року він склав військову присягу на вірність українському народові.

Упродовж 2023–2025 років Артем служив у 5-й прикордонній комендатурі, яка дислокувалася на Зарічненщині. Саме там він створив сім’ю.

Як повідомили у громаді, капітан Артем Крук мужньо і самовіддано виконував бойові завдання на передовій. 16 червня 2026 року, виконуючи військовий обов’язок, він загинув у бою за Україну неподалік населеного пункту Новий Донбас Покровського району Донецької області.

Попрощаються з Артемом Круком у понеділок, 29 червня, у Хмельницькому — місті, де він народився та виріс. Після церемонії прощання траурний кортеж вирушить до Зарічненської громади, де на нього чекали дружина та новонароджена донька.

У повідомленні Зарічненської громади зазначено, що чин похорону розпочнеться біля будинку родини на вулиці Центральній 30 червня 2026 року. Поховають капітана Артема Крука з усіма військовими почестями на кладовищі селища Зарічне (Муравин). Точний час прибуття кортежу та маршрут його руху територією громади пообіцяли повідомити окремо. Також у громаді висловили щирі співчуття дружині Христині Денисівні, новонародженій донечці, батькам, рідним, близьким та побратимам загиблого офіцера і закликали жителів гідно вшанувати пам’ять полеглого воїна, утворивши живий коридор пошани з державними прапорами.

Майже 1000 ударів по Запорізькій області за добу: 4 загиблих і 28 поранених

Оприлюднено автором

Упродовж минулої доби, 28 червня, російські війська обстріляли Запоріжжя, а також Запорізький і Пологівський райони. Унаслідок цих атак загинули 4 людини, ще 28 осіб зазнали поранень. Про це повідомив начальник ОВА Іван Федоров.

За його даними, загалом зафіксовано 973 удари. Під ворожим вогнем опинилися 45 населених пунктів Запорізької області.

Російські війська завдали 29 авіаударів по Запоріжжю, Малокатеринівці, Кушугуму, Балабиному, Таврійському, Запасному, Юрківці, Шевченковому, Данилівці, Любицькому, Новосолошиному, Любимівці, Оріхову, Омельнику, Микільському, Червоному Яру, Новоселівці, Червоній Криниці та Преображенці.

Крім того, 737 БпЛА різних типів, переважно FPV, атакували Запоріжжя, Малокатеринівку, Кушугум, Комишуваху, Річне, Новояковлівку, Новотаврійське, Степногірськ, Приморське, Степове, Павлівку, Лук’янівське, Малі Щербаки, Гуляйполе, Оріхів, Залізничне, Щербаки, Новоандріївку, Новоданилівку, Преображенку, Малу Токмачку, Білогір’я, Чарівне, Новоселівку, Гуляйпільське, Верхню Терсу, Староукраїнку, Воздвижівку, Гірке, Цвіткове, Добропілля та Рибне.

Також було зафіксовано 6 обстрілів із РСЗВ по Запасному, Новоселівці, Чарівному та Гуляйпільському.

Ще 201 артилерійський удар прийшовся по Річному, Новояковлівці, Степногірську, Приморському, Степовому, Павлівці, Лук’янівському, Малих Щербаках, Гуляйполю, Залізничному, Щербаках, Новоандріївці, Новоданилівці, Малій Токмачці, Білогір’ю, Чарівному, Гуляйпільському, Верхній Терсі, Староукраїнці, Воздвижівці, Гіркому, Цвітковому, Добропіллю та Рибному.

Тиск через Крим ставить Путіна перед вибором між загостренням і перемовинами

Оприлюднено автором

Стратегія ЗСУ, побудована на посиленні тиску на Путіна через блокаду Криму, підводить кремлівського лідера до необхідності обирати між двома сценаріями. Водночас він і далі відкладає це рішення, хоча становище швидко ускладнюється.

Для Путіна Крим має не лише стратегічну, а й політичну вагу. Саме тому, як пише у своїй колонці для The Sunday Times експерт зі Східної Європи Марк Галеотті, глава Кремля опинився перед непростою дилемою.

На думку Галеотті, підхід Києва спирається на зрозумілу логіку: посилювати тиск на Москву, створюючи загрозу втрати півострова, окупованого з 2014 року. Якщо раніше Крим розглядався як імовірна ціна за мир для України, яка дозволила б РФ зберегти контроль над ним, то тепер ситуація змінюється.

За нинішніх умов, щоб припинити блокаду, Путіну доведеться йти на переговори вже на умовах Києва. Після затвердження президентом Зеленським 40-денної операції СБУ зі створення тиску на РФ та підтримки цих планів міністром оборони Михайлом Федоровим Україна розраховує на результативне втілення цього задуму.

У Кремлі на цьому тлі посилюється песимізм, а російські еліти фактично поділилися на два табори. Перший, за словами Галеотті, виступає за заморожування конфлікту, збереження окупованих територій, оголошення «перемоги» та подальші мирні переговори з перспективою скасування санкцій.

Інший табір, який автор називає «яструбами», у відповідь на тиск наполягає на ескалації. Йдеться про нову мобілізацію та удари по європейських об’єктах, звідки Україні постачають зброю. Хоча такий варіант є небезпечним, прихильники жорсткого курсу не впевнені, що Україна зможе витримати новий наступ.

Сам Путін наразі не визначився. Як зазначає Галеотті, результат, на який розраховують у Києві, може виявитися менш контрольованим, однак у стані паніки диктатор схильний діяти поспіхом і без достатнього обдумування — обираючи між загостренням та пошуком миру.

Автор також вважає, що за нинішніх обставин втрата Криму може стати для Путіна особистим падінням. Поки що залишається незрозумілим, який саме шлях обере кремлівський лідер — погодиться на перемовини чи піде на подальше загострення конфлікту.

Трамп висунув Ленса Шройера на посаду директора ICE

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп офіційно висунув Ленса Шройера, колишнього співробітника поліції штату Оклахома, на посаду директора Служби імміграційного та митного контролю (ICE). Про це він повідомив у Truth Social.

Міністр внутрішньої безпеки Марквей Маллін підтримав це рішення. Він назвав Шройера «сильним лідером», який, за його словами, зможе зміцнити безпеку країни та посилити міграційний контроль.