Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.
Місячні архіви: Квітень 2026
Затримки в постачанні озброєнь: наслідки для європейських союзників
США почали затримки в постачанні озброєнь європейським союзникам через критичне виснаження американських запасів, викликане затяжною війною з Іраном. Як повідомляє Reuters, затримки стосуються вже підписаних і передплачених контрактів, що стосуються кількох стратегічно важливих країн Європи. Найбільше занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні та Скандинавії, де держави межують з РФ, і постачання зброї є ключовим для їхньої безпеки. Європа також розподіляє озброєння з Україною, тому затримки можуть зашкодити всім сторонам. Закупівлі здійснювалися за програмою Foreign Military Sales (FMS), де уряд США виступає посередником. Однак навіть державні гарантії не змогли запобігти дефіциту, і США вже повідомили партнерів про затримки. Війна з Іраном, що почалася масованими авіаударами 28 лютого, стала останньою краплею, оскільки американські запаси не є нескінченними. Найгостріший дефіцит спостерігається у системах протиповітряної оборони. Іран випустив сотні ракет і дронів по країнах Перської затоки, і США витрачають ресурси на перехоплення ракет PAC-3 Patriot, які критично потрібні Україні для захисту від російських балістичних ракет та європейським країнам для стримування РФ. У європейських столицях наростає роздратування: чиновники скаржаться на проблеми, викликані затримками, і деякі вже радять перейти виключно на європейське озброєння. США роками тиснули на союзників по НАТО купувати американську продукцію, але тепер Вашингтон сам не виконує своїх обіцянок. У Білому домі звинувачують Європу в пасивності, стверджуючи, що озброєння потрібне на Близькому Сході, оскільки європейці не допомагають США та Ізраїлю розблокувати Ормузьку протоку.
Суперечка навколо забудови на Жилянській: нові рішення та їх наслідки
Міністерство культури України має розглянути проєктну документацію щодо будівництва офісно-житлового та готельного комплексу на вул. Жилянській, 96-А. Це стало наслідком судового спору, ініційованого ТОВ “НВП “Рестін” у 2021 році, коли Мінкульт відмовив у погодженні документів. Однак, забудова може не відбутися, оскільки Генпрокуратура минулого року домоглася повернення земельної ділянки громаді Києва. Цю землю “НВП “Рестін” отримало в оренду за рішенням суду, термін якої закінчився у 2022 році. Причинами для вигнання забудовника стали аргументи про те, що забудова не вписується в архітектурний ансамбль і загрожує Музею видатних діячів української культури. Правоохоронці виграли перший раунд судового спору щодо оскарження дозвільних документів на будівництво. Нещодавно Касаційний адміністративний суд завершив справу №640/13105/21, пов’язану із забудовою на вул. Жилянській, 96-А. 7 квітня 2026 року суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ “НВП “Рестін”, визнавши відмову Міністерства культури протиправною та зобов’язавши міністерство розглянути проєктну документацію. Проте, невідомо, як “НВП “Рестін” планує продовжувати забудову, враховуючи повернення землі громаді.
Спір з Мінкультом почався у липні 2019 року, коли ТОВ “НВП “Рестін” звернулося до Міністерства з проханням погодити проєктну документацію. Ділянка площею 0,54 га на вул. Жилянській, 96-А призначена для будівництва офісно-житлового комплексу. У серпні 2019 року Мінкульт відмовив у погодженні, вказавши на необхідність отримання дозволів від органів місцевої влади. У травні 2021 року компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва, вимагаючи скасувати відмову Мінкульту. ОАСК частково задовольнив позов у лютому 2022 року, зобов’язавши Мінкульт видати дозвіл на проведення земляних робіт. Генпрокуратура оскаржила це рішення, але 25 жовтня 2022 року суд відмовив у скасуванні рішення ОАСК.
У грудні 2023 року Касаційний адмінсуд частково задовольнив скаргу Генпрокуратури, повернувши справу на повторний розгляд. 20 листопада 2024 року Київський окружний адмінсуд відмовив “НВП “Рестін” у задоволенні позову, а 15 квітня 2025 року Шостий апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення. Проте, у квітні 2026 року компанія частково оскаржила ці рішення.
ТОВ “НВП “Рестін” стало користувачем ділянки на вул. Жилянській, 96-А на підставі рішення Господарського суду Києва у 2009 році. У 2010 році Київрада погодила зміни до договору оренди, дозволивши будівництво паркінгу. У 2014 році компанія отримала Містобудівні умови на проєктування будівництва. У 2015 році ДАБІ видала дозвіл на будівництво, але у 2018 році громадськість виступила проти цих робіт. У 2022 році Київрада зареєструвала проєкт рішення про відмову в поновленні договору оренди через занедбаність ділянки.
У 2023 році Генпрокуратура ініціювала справу про визнання недійсним договору оренди та повернення землі громаді. 18 серпня 2025 року Донецький Окружний адмінсуд задовольнив позов прокурорів, але “НВП “Рестін” подало апеляцію. У лютому 2023 року Генпрокуратура ініціювала ще одну справу, аргументуючи, що будівництво не відповідає об’єктам культурної спадщини.
Ця справа пройшла всі три судові інстанції, і 16 липня 2025 року Касаційний господарський суд частково задовольнив вимоги правоохоронців, зобов’язавши “НВП “Рестін” повернути землю громаді.
Трагедія на Запоріжжі: наслідки масованих атак РФ
Запорізька область зазнала обстрілів з боку російських окупантів, внаслідок яких постраждали 39 населених пунктів. У Запорізькому та Пологівському районах загинули три людини, а ще 13 отримали поранення. Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.У результаті авіаударів та атак безпілотників, російські війська здійснили 15 авіаударів по містах Запоріжжя, Комишуваха, Таврійське, Зарічне, Юрківка, Гуляйпільське, Копані, Рівне, Воздвижівка, Василівка та Верхня Терса.454 безпілотники різних моделей, переважно FPV, атакували Запоріжжя, Комишуваху, Кушугум, Новомиколаївку, Новоолександрівку, Лукашеве, Біленьке, Григорівське, Степногірськ, Приморське, Степове, Лук’янівське, Павлівку, Гуляйполе, Залізничне, Щербаки, Малі Щербаки, Новоданилівку, Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогір’я, Гуляйпільське, Гірке, Зелене, Варварівку, Добропілля, Прилуки, Староукраїнку, Оленокостянтинівку та Преображенку.Обстріли з реактивних систем залпового вогню та артилерії також мали місце: зафіксовано чотири обстріли з РСЗВ по Павлівці, Залізничному та Оленокостянтинівці.253 артилерійські удари були спрямовані на Степногірськ, Приморське, Степове, Лук’янівське, Павлівку, Гуляйполе, Залізничне, Щербаки, Новоданилівку, Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогір’я, Варварівку, Добропілля, Прилуки, Гірке, Гуляйпільське, Староукраїнку та Оленокостянтинівку.
Заборона на особисті пристрої в Міністерстві оборони Німеччини
У будівлі Міністерства оборони Німеччини запровадили заборону на використання особистих мобільних пристроїв. За інформацією Der Spiegel, це розпорядження було розіслано співробітникам ще у лютому через зростаючі побоювання щодо шпигунства з боку Росії та Китаю. У документі зазначено, що працівникам заборонено приносити особисті гаджети, зокрема смартфони, планшети та смартгодинники, на наради з рівнем секретності «для службового користування» і вище. Крім того, використання пристроїв заборонено в приміщеннях, де зберігаються секретні матеріали. Ці обмеження охоплюють значну частину кімнат у берлінській штаб-квартирі міністерства. Співробітникам наказано здавати особисті пристрої в спеціальні шафки. У деяких випадках, за даними видання, з державними службовцями проводили особисті бесіди, щоб роз’яснити нові правила та проконтролювати їх виконання. У Міноборони ФРН підкреслюють, що збройні сили країни залишаються пріоритетною мішенню для іноземних розвідок. Особливу увагу приділяють російській активності, хоча в міністерстві також акцентують на «довгостроковому і системному підході» Китаю до збору конфіденційної інформації. Нові обмеження стали частиною заходів щодо підвищення внутрішньої безпеки в умовах зростання глобальної напруженості.
Космічна загроза: навчання Apollo Insight та ризики для супутників
США разом із союзниками проводять засекречені військові маневри під назвою Apollo Insight, які спрямовані на відпрацювання заходів проти космічних загроз, зокрема сценаріїв використання ядерної зброї проти супутникової мережі. Про це повідомляє Defense One. Під час симуляції аналізувалися наслідки орбітального вибуху, здатного паралізувати значну частину супутникової системи. Основною метою навчань було опрацювання реакції на глобальний колапс систем зв’язку, навігації та розвідки. Передбачався сценарій, за якого знищення супутників вплине на GPS, інтернет, військовий зв’язок та засоби раннього попередження. Додаткову напругу викликають матеріали The Times, які повідомляють про плани Росії вивести на орбіту ядерний заряд, що при підриві може вивести з ладу або пошкодити до 80% супутників. Ці дані не підтверджені офіційно, але викликають жваві дискусії в західних військових та експертних колах. Командувач Космічного командування США раніше зазначав, що такий сценарій призведе до краху сучасної інфраструктури, адже супутники є критично важливими не лише для армії, але й для цивільного сектору — від навігації та фінансових сервісів до комунікацій та інтернет-мереж.
Зміни в енергетичній політиці Чехії: Азербайджан лідирує у постачанні нафти
Чехія повністю відмовилася від російських енергоносіїв, і тепер азербайджанська нафта стала основним джерелом постачань. Відповідно до інформації з České Noviny, до кінця 2025 року Азербайджан зайняв перше місце серед постачальників нафти до Чехії, забезпечивши понад 42% усіх обсягів імпорту. Частка Росії, яка раніше домінувала на чеському ринку, зменшилася до 7,7%. Рік тому російська нафта становила приблизно 42% чеського імпорту, а в попередні роки її частка перевищувала 50%. Проте після зупинки постачань через нафтопровід «Дружба» у березні ситуація змінилася, і відновлення постачань так і не відбулося, що стало ключовим фактором для перебудови ринку на користь альтернативних постачальників. У зв’язку зі скороченням російських постачань активізувалися інші країни-експортери. Норвегія зайняла близько 20% чеського імпорту, а Казахстан — 18%. Крім того, Саудівська Аравія вперше почала постачати значні обсяги нафти. У 2025 році загальний імпорт нафти до Чехії перевищив 6,85 млн тонн, що на 5,5% більше, ніж у попередньому році. Наразі основні постачання здійснюються через трубопровід IKL, який пов’язаний із системою TAL і після розширення здатний повністю задовольнити потреби країни. Президент Чехії Петро Павел раніше зазначав, що країна назавжди позбулася залежності від російських енергоносіїв і не планує повертатися до їх закупівлі в будь-яких умовах.
Атака на локомотив у Херсоні: нові деталі
У Херсоні російські війська здійснили атаку на локомотив за допомогою дрона, що викликало серйозне занепокоєння серед фахівців через характер пошкоджень та високу якість відеосигналу. Попередні оцінки свідчать про можливе використання технологій управління, які ускладнюють виявлення та протидію безпілотникам. Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони України, повідомив у своєму Telegram-каналі, що удар по локомотиву був завданий безпілотником, який забезпечував чітке і стабільне відеозображення. Такий рівень передачі сигналу може свідчити про використання LTE-модема або оптоволоконного каналу зв’язку. Він зазначив, що варіант з оптоволокном є технічно складним, оскільки потрібно прокласти кабель через Дніпро, ширина якого становить близько 600 метрів, і забезпечити політ дрона ще приблизно на 7 кілометрів до цілі. Незважаючи на заяви російських джерел про використання оптики, на місці удару не було виявлено відповідних слідів. 16 квітня місцеві Telegram-канали повідомляли про атаку російських безпілотників на потяг у Херсоні. На опублікованих відео зафіксовано момент удару по складу з пасажирськими вагонами, які були приєднані до локомотива.
Сімейні зв’язки та правосуддя: Історія прокурора Максима Олефіра
Максим Олефір, прокурор Офісу Генерального прокурора, є сином колишнього голови Ленінського районного суду Миколаєва Миколи Олефіра, який був звільнений у 2016 році. У Максима є молодший брат Павло Олефір, який раніше працював оперуповноваженим у Баштанському райвідділі міліції. У листопаді 2015 року Павло разом із колегою був затриманий за отримання хабаря в розмірі 4 тисяч доларів, який нібито був призначений для уникнення відповідальності жителя Баштанки, що вирощував коноплі. Дивним чином, у цій справі Олефір фігурував лише як свідок, і прокуратура не змогла довести його причетність до хабаря. Тим не менш, його кар’єра в поліції закінчилася, і він не пройшов переатестацію. Журналіст Андрій Лохматов з Миколаєва зазначав, що Павло Олефір, будучи звичайним міліціонером, фактично виконував обов’язки другого начальника Баштанського райвідділу міліції та активно використовував свою посаду для отримання прибутку. Наприклад, закриття кримінальної справи за його сприяння коштувало півтори тисячі доларів. Через кілька років після звільнення з міліції Павло Олефір знову з’явився у кримінальному провадженні, де він пропонував депутату Баштанської районної ради віддавати «косар» (ймовірно, тисячу доларів) з кожної машини деревини, отриманої від вирубки лісосмуг на полях Баштанщини. Для цього депутат мав вплинути на позитивне рішення щодо видачі Павлу Олефіру дозволу на санітарну обрізку дерев. Процесуальним керівником у цій справі був призначений прокурор Максим Олефір, рідний брат Павла. Адвокат Володимир Тимошин подав клопотання про відведення прокурора Олефіра через їх родинні зв’язки. Максим Олефір у суді заявив, що аргументи адвоката необґрунтовані, але суд погодився з позицією Тимошина і задовольнив відвід прокурора. Варто зазначити, що брат Олефіра також потрапив у ДТП у стані сп’яніння, але не поніс жодної відповідальності.
Ілюзії швидкої перемоги: аналіз прорахунків лідерів
Президент Бразилії зазначив, що Джо Байден сподівався на швидке знищення Росії, тоді як Росія розраховувала на швидке знищення України. Обидва виявилися помилковими у своїх оцінках. Лула да Сілва підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “обидві сторони та їхні союзники переживали ілюзії щодо легкої та швидкої перемоги”.