У військових частинах існує значна кількість військовослужбовців, які страждають від наркотичної залежності. Про це повідомила омбудсменка з прав військовослужбовців Ольга Рєшетілова. Спочатку такі випадки були виявлені в одній військовій частині, але згодом стало зрозуміло, що подібні ситуації трапляються досить часто. Омбудсменка зазначає, що особливою проблемою є відсутність можливості надання замісної терапії в армії для тих, хто проходив її раніше під час лікування від наркоманії. Це призводить до виникнення абстинентного синдрому з «ломкою», судорогами та іншими ускладненнями, які можуть мати смертельні наслідки.
Місячні архіви: Квітень 2026
Взаємодія між законом і реальністю: думка експерта про функції ТЦК
У територіальних центрах комплектування, за словами колишнього військовослужбовця, робота організована не за звичним графіком, а відповідно до планових показників. Він зазначає, що лише близько 10% військовозобов’язаних доставляються до ТЦК працівниками поліції. Колишній військовослужбовець ТЦК, який наразі служить у бойовій бригаді, в анонімному коментарі для LIGA.net поділився своїм баченням організації роботи системи комплектування під час мобілізаційних заходів. Він пояснив, що за законом, розшук і доставлення військовозобов’язаних, які не з’являються за повістками, мають виконувати працівники Національної поліції України. Проте, за його словами, на практиці поліція забезпечує доставлення лише приблизно кожного десятого громадянина, тоді як решту випадків фактично виконують працівники ТЦК. Ця ситуація створює значний розрив між законодавчими нормами та реальним виконанням функцій. Як наслідок, співробітники територіальних центрів часто виконують дії, які формально не входять до їхніх повноважень, що, за його словами, призводить до конфліктних ситуацій. “Отже, реформи необхідні для приведення системи у відповідність до закону, де основну роль у доставленні повинна відігравати поліція. Або ж слід легалізувати фактичну практику, надавши ТЦК відповідні повноваження та правовий захист”, – додав він. Цікаво, що робота в ТЦК не відбувається за звичним робочим графіком, а базується на встановлених планових показниках. Він пояснив, що в підрозділах визначаються щоденні, тижневі та місячні завдання, а фактичне завершення роботи залежить від їх виконання. Також він підкреслив високий рівень суспільної напруги навколо діяльності ТЦК, що часто супроводжується конфліктами та агресією щодо їхніх працівників. Додатково, за його словами, існують проблеми з обліковими базами, через які виникають помилкові повістки або оголошення в розшук навіть тих осіб, які вже проходять військову службу. Водночас в Офісі військового омбудсмана в коментарі LIGA.net зазначили, що між законодавчими нормами та реальною практикою існує розрив. Вони підкреслюють, що примусове доставлення громадян має бути функцією правоохоронних органів, тоді як ТЦК повинні зосереджуватися на обліку, плануванні та соціальному супроводі без виконання силових функцій.
Скандал навколо Вікторії Кириленко та «Київстар»: деталі справи
У публічному просторі знову з’явилася інформація про Вікторію Кириленко, топменеджерку компанії «Київстар». Мова йде про обшук, що відбувся у Києві у 2025 році, під час якого правоохоронці вилучили значну кількість речовини, яка за результатами експертизи була визначена як небезпечний психотропний засіб PVP, відомий як «сіль». Незважаючи на гучний початок, медіа повідомляли, що справу закрили без публічних пояснень, які могли б прояснити причини такого рішення. Крім того, журналісти виявили, що члени родини Кириленко — її мати, сестра та вітчим — мають російське громадянство, отримане на території Криму після його окупації. Вікторія Кириленко також неодноразово відвідувала окупований півострів, що спонукало компетентні органи перевірити можливість наявності у неї російського громадянства. Цей випадок вже викликав активні обговорення, не лише через сам факт обшуку та вилучених речовин, а й через швидкість, з якою подібні справи зникають з правового поля. У загальному контексті це виглядає не як виняток, а скоріше як правило: велика частина кримінальних проваджень в Україні не доходить до суду або «розчиняється» на етапі слідства. Щодо справи Кириленко, варто зазначити, що вона має ще один аспект — зв’язок із компанією «Київстар». Формально це один з найбільших операторів зв’язку в Україні, але його історія тісно пов’язана з російським телекомунікаційним капіталом. Компанія є частиною міжнародної групи VEON, яка виникла навколо VimpelCom — структури, що десятиліттями працювала на російському ринку та була частиною телекомунікаційної екосистеми РФ. До 2023 року ця ж група також контролювала російські активи, зокрема оператора «Вимпелком» (Beeline), що працював у Росії. Таким чином, український стратегічний оператор довгий час співіснував у одній корпоративній структурі з бізнесом країни-агресора. Лише після початку повномасштабної війни та під тиском обставин було оголошено про вихід з російського ринку. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, в Україні виявлено тисячі бізнесів з прямими або опосередкованими зв’язками з російським ринком — від спільних бенефіціарів до історичних структур власності. Це стосується щонайменше 5,8 тисячі компаній та сотень ФОПів, які мали зв’язки з капіталом або юрисдикціями РФ. За оцінками аналітиків, такі компанії продовжували генерувати значні обороти навіть після 2022 року, що свідчить про збереження економічних зв’язків, які формально могли бути розірвані лише на папері. У цьому контексті справа Кириленко виглядає не просто як окремий випадок, а як частина більшої картини, де резонансні історії з участю топменеджерів великих компаній можуть швидко втрачати юридичну перспективу. Коли такі випадки накладаються на обговорення про російське коріння бізнесу, це лише підсилює недовіру до того, як в Україні функціонує система правосуддя, і хто насправді має більше можливостей уникати відповідальності.
Знищення доказів: окупанти ліквідували масове поховання маріупольців у Мангуші
У селищі Мангуш російські війська знищили масове поховання мешканців Маріуполя, які загинули під час облоги міста в 2022 році. Про це повідомив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. Висновки були зроблені на основі аналізу супутникових знімків, що охоплюють період з 2022 по 2026 рік. Дослідження виявило, що територія масового поховання в Мангуші була практично повністю знищена. Саме на цій ділянці після початку повномасштабного вторгнення російські військові та їхні підконтрольні структури таємно створили перші братські могили. Тут ховали жителів Маріуполя, які загинули внаслідок інтенсивних обстрілів і бомбардувань, включаючи жертви атаки на Маріупольський драмтеатр. Наразі відзначено, що на місці поховань облаштовано майданчик для ремонту дороги, що фактично знищило або суттєво змінило територію, яка могла містити докази воєнних злочинів. Андрющенко підкреслив, що це є черговим підтвердженням спроб приховати масштаби трагедії та сліди злочинів проти мирного населення. Він зазначив, що такі дії є частиною системної політики окупаційної влади, спрямованої на знищення доказів подій, пов’язаних з облогою Маріуполя. Селище Мангуш стало одним із ключових місць для масових поховань після захоплення Маріуполя російськими військами, оскільки тіла загиблих цивільних вивозили туди, коли в місті вже не було можливості проводити поховання через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.
Хуліганство в громадському транспорті: вирок суду в Івано-Франківську
Івано-Франківський міський суд ухвалив рішення щодо чоловіка, який вчинив хуліганські дії у громадському транспорті. Інцидент стався 22 березня близько 15:30. Під час поїздки в автобусі №40, що рухався від зупинки на вулиці Дністровській, чоловік сів поруч з пасажиркою і почав мастурбувати. Ці дії тривали приблизно 8 хвилин у присутності інших пасажирів. Суд розглянув це як грубе порушення громадського порядку, яке свідчить про явну неповагу до суспільства та супроводжувалося особливим цинізмом. У документі зазначено: “Хуліганські дії ОСОБА_2 не припинялись протягом приблизно 8 хвилин, носили виражений характер, спрямований на грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалось винятковим цинізмом, порушували суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, безпечний громадський порядок, охорону здоров’я честі та гідності людини, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_5 була завдана моральна шкода.” Обвинувачений раніше не мав судимостей і не працює офіційно. Під час судового розгляду він висловив щире каяття, що суд врахував як пом’якшувальну обставину. Суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.296 КК України (Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом) і призначив йому штраф у розмірі 17 000 гривень. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів.
Опромінена банкнота на кордоні з Польщею
На польсько-українському кордоні у 54-річної громадянки України виявили банкноту номіналом 100 доларів, яка мала підвищений рівень радіації серед майже 10 тисяч доларів, що вона перевозила. За словами речника Бєщадського відділення Прикордонної служби Польщі Пьотра Закєлажа, радіаційний фон цієї банкноти був у 1905 разів вищим за звичайне фонове випромінювання в цій місцевості. Інцидент стався під час перевірки пасажирів на пішохідному переході в Медиці. Закєлаж зазначив, що під час проходження радіометричного контролю у жінки спрацював сигнал, що вказував на значне перевищення рівня радіації. Перевірка підтвердила, що в одній з банкнот фонове випромінювання перевищувало норму в 1905 разів. Виявилося, що радіація походила від ізотопу, який використовується в медицині.
Затримання організаторки вербування українок для сексуальної експлуатації на Закарпатті
Прикордонники на Закарпатті ліквідували великий канал переправлення українок за кордон для сексуальної експлуатації. Організаторкою цього злочинного бізнесу виявилася 56-річна громадянка Словаччини, яка використовувала скрутне становище жінок для вербування. Зловмисницю затримали «на гарячому» в пункті пропуску «Малий Березний». Схема була ретельно спланована. Іноземка, яка сама є уродженкою Закарпаття, діяла через веб-сайт свого нічного клубу в Словаччині, де розміщувала оголошення про нібито «офіційне працевлаштування» з проживанням. Як саме діяла злочинниця: вона шукала жертв серед жінок Закарпаття, які мали фінансові труднощі, і переконувала їх, що робота буде легальною та добре оплачуваною. Проте, після прибуття на місце, жінкам ставили умову надання секс-послуг за 50% від заробітку. Серед жертв виявилася навіть 16-річна дівчина. Правоохоронці вже зафіксували п’ять випадків вивезення жінок за цією схемою. Затримання відбулося за підтримки спецпідрозділу «ДОЗОР». Разом із фігуранткою в пункті пропуску були ще дві завербовані жінки (23 та 41 року), яких вона намагалася вивезти в цей момент. Під час обшуку у жінки вилучили мобільні телефони, флеш-носії та закордонні паспорти жертв. Іноземці вже висунули підозру за ч. 2 ст. 149 ККУ (Торгівля людьми). За скоєне їй загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Наразі триває слідство, а суд визначає запобіжний захід для фігурантки.
Апеляційний суд підтвердив законність блокування рахунків клієнта, що працює з криптовалютою
У справі № 638/441/25 апеляційний суд розглянув питання щодо блокування банком рахунків клієнта, пов’язаного з підозрілими фінансовими операціями. Суд перевірив, чи правомірно банк припинив обслуговування клієнта, який здійснює операції з криптовалютою, без підтвердження економічної суті та походження коштів. Як повідомляє “Судово-юридична газета”, ця справа є актуальною через те, що ринок криптовалют розвивається швидше, ніж його правове регулювання. В Україні правила обігу криптоактивів ще формуються, тоді як банки вже зобов’язані дотримуватися суворих механізмів фінансового моніторингу. Ускладненість перевірки походження коштів та ідентифікації контрагентів криптооперацій призводить до того, що вони потрапляють у зону підвищеного ризику, що формує нову судову практику в цій сфері. Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати банк скасувати обмеження на рахунках, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також спростувати інформацію, надану банком. Він зазначив, що здійснював обмін криптовалюти через відповідні сервіси, але банк без пояснень заблокував його рахунки та обмежив доступ до системи дистанційного обслуговування. Банк обґрунтував свої дії тим, що фінансові операції позивача мають ознаки підозрілих, зокрема через невідповідність даних контрагентів та інформацію про перерахування коштів у рамках кримінального провадження щодо шахрайства. Крім того, позивач не зміг підтвердити відповідність особи, що відправила кошти, даним на криптовалютній платформі. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши дії банку правомірними. Апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач пояснював надходження коштів лише діяльністю з обміну криптовалюти, але не надав конкретних підтверджень економічної суті операцій, зокрема не обґрунтував причини перерахування коштів від потерпілої особи у кримінальному провадженні. Встановлено, що кошти на його рахунок надходили внаслідок шахрайських дій третіх осіб, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Суд також врахував, що банк, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід і має право встановлювати клієнту неприйнятно високий рівень ризику у разі наявності обґрунтованих підозр щодо фінансових операцій. У такому випадку банк має право відмовитися від підтримання ділових відносин, включаючи розірвання договору та блокування рахунків. Окремо зазначено, що відсутність у позивача статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не спростовує правомірності тимчасового обмеження доступу до рахунків, якщо такі дії відповідають вимогам законодавства про фінансовий моніторинг і спрямовані на запобігання зловживанням. Сукупність встановлених обставин, зокрема наявність скарг щодо переказу коштів, відсутність підтвердження зв’язку платежів із криптовалютною діяльністю та невідповідність даних учасників операцій, свідчить про обґрунтованість дій банку. Отже, апеляційний суд підтвердив, що банк має право обмежувати доступ клієнта до рахунків та припиняти обслуговування у разі встановлення неприйнятно високого ризику, навіть якщо діяльність клієнта формально пов’язана з криптовалютою. Відсутність належного підтвердження походження коштів і прозорості операцій є достатньою підставою для застосування заходів фінансового моніторингу. Це рішення підкреслює, що криптовалютні операції не звільняють клієнтів від обов’язку доводити легальність фінансових потоків у відносинах з банками.
Трамп стає проблемою для європейських правих
Президент США Дональд Трамп став настільки “політично токсичним” для Європи, що навіть його найближчі ультраправі союзники починають вважати його тягарем. Про це повідомляє видання Politico. Європейські праві почали віддалятися від Трампа ще до того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зазнав нищівної поразки, яку підтримав Білий дім. Його програш, разом із наслідками війни в Ірані та конфліктом Трампа з Папою Римським, прискорили цей процес. Лідер французької ультраправої партії Національний фронт Марін Ле Пен на засіданні у вівторок заявила своїм колегам, що “нам потрібно триматися на відстані”. За словами одного з присутніх високопоставлених партійних чиновників, Ле Пен зрозуміла, що близькість до Трампа може бути небезпечною ще з моменту нападу на Капітолій у 2021 році. Вона уникала зближення з ним, враховуючи його непопулярність серед французького електорату та виборців її партії. Один з близьких союзників Ле Пен зазначив: “Тісні зв’язки з Вашингтоном можуть стати перешкодою та бути неправильно витлумаченими. Нам подобаються наші друзі у Вашингтоні, але ми не хочемо, щоб вони нам казали, що робити”. Депутат від ультраправої Альтернативи для Німеччини (AfD) Торбен Брага також вважає, що підтримка зв’язків з Трампом “в умовах виборів — не найкращий підхід”. Європейські праві вважають, що поразка Орбана на виборах частково стала наслідком його близькості до Трампа, що не сподобалося угорським виборцям, за словами високопоставленого представника французького Національного фронту. Політична сила, ймовірно, спробує дистанціюватися від Білого дому Трампа, щоб покращити свої шанси на перемогу на президентських виборах у Франції наступного року, згідно з інформацією Politico. Подібний підхід використовують законодавці від AfD, оскільки у вересні відбудуться важливі регіональні вибори у Німеччині. Німецький депутат від AfD Маттіас Мусдорф вважає, що “показова дружба з нинішньою адміністрацією США… висіла на шиї Орбана, немов жорна… Обіцянки Трампа щодо майбутнього процвітання Угорщини були марними, адже він сам… ледь може відкрити собі простір для маневру”.
Трагічна загибель молодого чоловіка внаслідок атаки дрону в Сумах
У Сумах стався трагічний інцидент, коли 26-річний Олександр Олійник загинув внаслідок удару російського безпілотника. Його батько, який перебував разом із ним у автомобілі, наразі знаходиться в реанімації. Ірина Скороход, родичка загиблого, повідомила, що 24 квітня Олександру мало б виповнитися 27 років, і він працював у компанії “Нова пошта”. За її словами, 16 квітня ворожий дрон влучив у їхній автомобіль на автозаправній станції, де вони з батьком зупинилися. Безпілотник вдарив по багажнику автомобіля, який щойно під’їхав до заправки. Внаслідок вибуху автомобіль спалахнув, і Олександр загинув на місці. Його батько, Анатолій Олійник, отримав серйозні поранення і, на момент написання, перебуває в реанімації. Ірина зазначила, що сім’я вже пережила важку втрату, адже раніше померла мати Олександра. “Ця сім’я вже зазнала тяжкої втрати: моя двоюрідна сестра, мати хлопця, вже немає в живих. Тепер старенькі бабусі залишилися зовсім одні перед обличчям цієї трагедії. Вони втратили онука, а за життя зятя моляться щохвилини”, – поділилася жінка.