Масштабні технічні збої в українських банках: клієнти скаржаться на проблеми з онлайн-операціями

В українських банках спостерігається зростання кількості технічних збоїв у роботі інтернет-банкінгу та мобільних додатків. Через це клієнти тимчасово позбавлені можливості здійснювати фінансові операції дистанційно, тому змушені відвідувати відділення.

Першим про виникнення проблем поінформував державний Ощадбанк. Представники фінустанови попередили про можливі збої протягом усього дня 17 вересня, пояснивши їх наслідками російських обстрілів.

Згодом про подібні несправності заявив і комерційний Правекс Банк. Окрім проблем із цифровими сервісами, у його клієнтів також можуть виникати складнощі під час спроб додзвонитися до контакт-центру.

Наразі точних термінів відновлення повноцінної роботи систем банки не повідомляють.

Апеляційний суд підтвердив законність блокування рахунків клієнта, що працює з криптовалютою

У справі № 638/441/25 апеляційний суд розглянув питання щодо блокування банком рахунків клієнта, пов’язаного з підозрілими фінансовими операціями. Суд перевірив, чи правомірно банк припинив обслуговування клієнта, який здійснює операції з криптовалютою, без підтвердження економічної суті та походження коштів. Як повідомляє “Судово-юридична газета”, ця справа є актуальною через те, що ринок криптовалют розвивається швидше, ніж його правове регулювання. В Україні правила обігу криптоактивів ще формуються, тоді як банки вже зобов’язані дотримуватися суворих механізмів фінансового моніторингу. Ускладненість перевірки походження коштів та ідентифікації контрагентів криптооперацій призводить до того, що вони потрапляють у зону підвищеного ризику, що формує нову судову практику в цій сфері. Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати банк скасувати обмеження на рахунках, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також спростувати інформацію, надану банком. Він зазначив, що здійснював обмін криптовалюти через відповідні сервіси, але банк без пояснень заблокував його рахунки та обмежив доступ до системи дистанційного обслуговування. Банк обґрунтував свої дії тим, що фінансові операції позивача мають ознаки підозрілих, зокрема через невідповідність даних контрагентів та інформацію про перерахування коштів у рамках кримінального провадження щодо шахрайства. Крім того, позивач не зміг підтвердити відповідність особи, що відправила кошти, даним на криптовалютній платформі. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, визнавши дії банку правомірними. Апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач пояснював надходження коштів лише діяльністю з обміну криптовалюти, але не надав конкретних підтверджень економічної суті операцій, зокрема не обґрунтував причини перерахування коштів від потерпілої особи у кримінальному провадженні. Встановлено, що кошти на його рахунок надходили внаслідок шахрайських дій третіх осіб, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Суд також врахував, що банк, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід і має право встановлювати клієнту неприйнятно високий рівень ризику у разі наявності обґрунтованих підозр щодо фінансових операцій. У такому випадку банк має право відмовитися від підтримання ділових відносин, включаючи розірвання договору та блокування рахунків. Окремо зазначено, що відсутність у позивача статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не спростовує правомірності тимчасового обмеження доступу до рахунків, якщо такі дії відповідають вимогам законодавства про фінансовий моніторинг і спрямовані на запобігання зловживанням. Сукупність встановлених обставин, зокрема наявність скарг щодо переказу коштів, відсутність підтвердження зв’язку платежів із криптовалютною діяльністю та невідповідність даних учасників операцій, свідчить про обґрунтованість дій банку. Отже, апеляційний суд підтвердив, що банк має право обмежувати доступ клієнта до рахунків та припиняти обслуговування у разі встановлення неприйнятно високого ризику, навіть якщо діяльність клієнта формально пов’язана з криптовалютою. Відсутність належного підтвердження походження коштів і прозорості операцій є достатньою підставою для застосування заходів фінансового моніторингу. Це рішення підкреслює, що криптовалютні операції не звільняють клієнтів від обов’язку доводити легальність фінансових потоків у відносинах з банками.

Продаж активів банків: Фонд гарантування вкладів оголосив про нові лоти

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) оголосив про намір реалізувати активи кількох банків, які перебувають у процесі ліквідації. Це не стосується великих фінансових установ, таких як “ПриватБанк” та “Ощадбанк”. Початкова вартість усіх лотів складає 69,4 мільйона гривень. Про це повідомили представники фонду. Вони зазначили, що протягом робочого тижня, до 17 квітня, заплановано продаж активів чотирьох банків, які ліквідуються ФГВФО. “Цього тижня (з 13 по 17 квітня) у системі Prozorro.Продажі відбудеться реалізація активів чотирьох банків, що підлягають ліквідації. Початкова вартість усіх лотів перевищує 69,4 мільйона гривень”, – йдеться в офіційному повідомленні. Які саме активи виставлені на продаж? Загалом, з цієї суми на продаж виставлено права вимоги за кредитами на суму близько 34,9 мільйона гривень. Крім того, “Кошти, отримані від продажу активів, будуть використані для розрахунків із кредиторами банків”, – додали у ФГВФО. Водночас, Національний банк України з 1 грудня 2025 року запровадив трекінг у системі електронних платежів (СЕП). Це дозволить клієнтам українських банків відстежувати свої платежі в режимі 24/7. Новий сервіс доступний як для відправників, так і для отримувачів платежів. “Основним елементом трекінг-сервісу є універсальний унікальний ідентифікатор платіжної операції – UETR. Вказавши UETR у ТрекСЕП, користувач зможе отримати детальну інформацію про рух коштів за цією операцією (без персональних даних)”, – повідомили в Нацбанку. Щоб скористатися трекінгом СЕП, потрібно перейти за відповідним посиланням. На відкритій сторінці необхідно вказати: далі вибрати варіант відповіді: повний або скорочений, а потім натиснути “пошук”.

Верховна Рада зареєструвала новий законопроєкт про ратифікацію угоди з Bank Gospodarstwa Krajowego

Як відомо, раніше час голосування Верховна Рада не підтримала проєкт закону 0355 про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща щодо діяльності Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. «За» проголосували тоді лише 210 народних депутатів, що недостатньо для ухвалення.Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.Натомість 2 лютого було зареєстровано новий законопроєкт №0363 про ратифікацію тієї ж угоди, який тепер повторно буде розглядатися Верховною Радою.Ратифікація Угоди відкриє правові підстави для повноцінної роботи польського державного банку розвитку на території України. Йдеться про надання фінансової та технічної допомоги для реалізації проєктів з відновлення та розвитку держави.Згідно з пояснювальною запискою, BGK зможе надавати Україні позики, кредити, гарантії, гранти та інші фінансові інструменти. Допомога може спрямоватися як Уряду України та органам місцевого самоврядування, так і державним та приватним компаніям. Фінансування здійснюватиметься в євро, доларах США або інших валютах.У самій Угоді детально прописані права Bank Gospodarstwa Krajowego та перелік дозволених видів діяльності в Україні, що дає чітке розуміння масштабів та меж його роботи на території країни. Зокрема, передбачено, що BGK має право здійснювати будь-яку діяльність, необхідну для виконання своїх проєктів, вести переговори та укладати будь-які види контрактів або угод, приймати та надавати гарантії, контргарантії або поручительства, а також наймати працівників з українським, польським або іншим громадянством відповідно до національного законодавства сторін, що забезпечує гнучкість та ефективність роботи банку.Водночас надходження гарантій та резервних акредитивів, які слугують фінансовою гарантією, виданою BGK в Україні, при цьому ризик покривається такими організаціями, як Європейська Комісія та/або Міністерство фінансів Польщі, визнається прийнятною заставою з коефіцієнтом ліквідності 1,0 для визначення кредитного ризику за активними банківськими операціями українських банків, що створює додаткову фінансову надійність для української банківської системи.Своєю чергою, гарантії, кредити та позики, надані BGK у межах цієї діяльності, а також інші банківські операції, що здійснюються з метою підтримки відновлення та розвитку України, враховуються Національним банком України при розрахунку пруденційних нормативів відповідно до положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року та внесених змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012, що забезпечує прозорість та відповідність міжнародним стандартам.Крім того, Угода визначає дозволені види діяльності BGK, що включають надання фінансової допомоги у формі позик або інших фінансових інструментів, таких як підтримка експорту, гранти або гарантії в євро, доларах США або іншій валюті, як Уряду України, так і будь-яким державним установам, зокрема муніципалітетам, а також державним або приватним компаніям, що розширює можливості банку у підтримці різних секторів економіки.Банк також може надавати технічну допомогу та гранти, включаючи навчання та розбудову потенціалу державних і приватних суб’єктів господарювання, фінансово-банківських установ, а також національних, іноземних чи міжнародних асоціацій і організацій, які надають таку допомогу суб’єктам господарювання, що є резидентами України та діють відповідно до її законодавства, що сприяє посиленню компетенцій і розвитку фінансового та інституційного секторів країни.Окрім цього, BGK має право надавати безумовні, безвідкличні гарантії на першу вимогу банкам, що діють на території України. Це створює додаткові гарантії стабільності та підтримки для українського фінансового сектору в процесі відновлення економіки та реалізації інвестиційних проєктів, забезпечуючи комплексну підтримку для відбудови та розвитку держави.