Місячні архіви: Квітень 2026

На пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» у жінки виявили 100 000 доларів США

Оприлюднено автором

На українсько-словацькому кордоні службовий пес митниці виявив у речах пішохідки валюту на майже 4 млн грн.

До протиправних дій вдалася 46-річна жителька Закарпаття. Вона скористалася пішохідним переходом у пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» та прямувала до Чехії, де проживає останні 8 років.

Під час проходження митного контролю жінка запевняла, що не має речей чи валютних цінностей, які підлягають обов’язковому декларуванню. Однак службовий пес Балу обнюхав її багаж і дав спрацювання. Після цього жінка занервувала та зізналася, що переміщує 100 000 доларів США.

Готівку виявили у наплічнику серед особистих речей громадянки. Необхідних підтверджуючих документів для законного переміщення валютних цінностей через кордон вона не надала.

За цим фактом складено протокол за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України. Еквівалент 10 тис. євро — 11700 доларів їй повернули, а решту незадекларованої валюти, що за курсом НБУ становить майже 4 млн грн, вилучили до винесення рішення. Санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволені 10 000 євро.

Скандали навколо Ірини Бородкіної: підозри, ДТП і сумнівна практика в Києві

Оприлюднено автором

Ірина Володимирівна Бородкіна, яку розшукують у Молдові за підозрою у смерті клієнтки, демонструє відчуття безкарності, зухвало поводиться в соцмережах і продовжує сумнівну медичну практику.

Зараз вона працює «бухгалтером» медичного центру «Аесте медцентр» у Києві, однак бере участь в операціях або створює враження, що робить це на камеру.

Статки Бородкіної дають їй змогу вести розкішний спосіб життя та знову опинятися в центрі скандалів. У червні 2025-го вона на BMW X5 врізалася в припарковану Toyota Camry (ст. 124 КУпАП), після чого втекла з місця події (ст. 122-4 КУпАП). Печерський райсуд визнав її винною та оштрафував лише на 3,4 тис. гривень. На засідання Бородкіна навіть не з’явилася.

Також Бородкіна могла вивести майно через розлучення з чоловіком Микитою Володимировичем Бородкіним. Саме він власноруч подав позов до дружини, а вона спокійно його прийняла. У липні 2025-го Приморський райсуд Одеси розірвав їхній шлюб.

Окреме питання у зв’язку з цим скандалом виникає до МОЗ: хто отримує кошти від «дахування» цього проєкту?

Апеляція підтвердила вирок Олені Власенковій у справі про хабар

Оприлюднено автором

Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборонив обіймати держпосади протягом 3 років і постановив конфіскацію майна. Після рішення суду Власенкову взяли під варту просто в залі суду.

У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. За ці гроші вона вимагала вирішення питання у справі, пов’язаній із ліцензією на поводження з небезпечними відходами. За версією слідства, йшлося лише про перший транш із загальної суми $10 тис. Вона складалася з $2 тис. за витребування справи з Мінекології, $3 тис. за потрібну експертизу та $5 тис. за позитивне рішення суду.

Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. Після того як Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, того ж дня вона отримала в ресторані першу частину грошей. Одразу після передачі коштів її викрило НАБУ.

Під час апеляційного розгляду Власенкова знову стверджувала, що мала місце нібито провокація з боку правоохоронців і посередника, та своєї вини не визнавала. Вона також просила не застосовувати конфіскацію всього майна і врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД та проходження служби з 2022 року.

Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова мобілізувалася, використавши популярну схему для затягування процесу. ВАКС не зупинив розгляд, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.

Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.

Шахрайська схема у Варшаві: затримано двох підозрюваних після пограбування пенсіонерки

Оприлюднено автором

У середині квітня у варшавському Урсинуві стався інцидент, жертвою якого стала 84-річна жінка. Зловмисники зателефонували їй, спочатку назвавшись листоношею, а потім поліцейським. Під час розмови вони ввели пенсіонерку в оману, заявивши, що її заощадження нібито перебувають під загрозою та потребують термінової «охорони» в межах буцімто поліцейської операції. Для чоловіка, який мав забрати гроші, навіть вигадали кодове слово — «Ангел».

У результаті жінку переконали віддати кошти чоловікові, який прийшов до неї додому. Злочинець забрав 21 500 злотих і зник.

Після повідомлення про злочин поліція розпочала інтенсивну оперативну роботу. Правоохоронці швидко встановили особи двох учасників справи — 33-річного громадянина Білорусі та 48-річного громадянина України.

Обох чоловіків затримали у Варшаві. За словами поліцейських, вони виконували ролі «збирача» та «спостерігача». Один безпосередньо забирав гроші у потерпілої, інший стежив за територією, забезпечуючи безпеку злочинної діяльності.

Прокуратура висунула затриманим обвинувачення у шахрайстві. Суд обрав для підозрюваних запобіжний захід у вигляді попереднього ув’язнення. Чоловікам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Як ветеранські простори опинилися під впливом команди «Великого будівництва»

Оприлюднено автором

Будівництво нових ветеранських просторів, про яке повідомили журналісти «NGL.media», супроводжується перенесенням строків, ймовірно завищеними цінами на матеріали та зв’язками з командою Валентина Резніченка і Юрія Голика. Також з’ясувалося, що проектну документацію замовляв благодійний фонд, через який Голик неодноразово виїжджав з країни як волонтер.

У 2025 році Міністерство ветеранів розпочало програму зі зведення типових ветеранських просторів. Йдеться про одноповерхові будівлі площею близько 1500 кв. м, у яких передбачені спортзал, окремий блок для консультацій, психологічної підтримки, конференц-зали та невелике кафе.

У липні 2025 року уряд спрямував на цей напрям 446 млн грн, після чого будівництво стартувало у перших семи громадах: у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську. Однак досі жоден із цих просторів не відкрився, а строки завершення робіт не раз змінювали.

У Луцьку затримку пояснюють тривалим погодженням навіть незначних деталей, зокрема кольорів оздоблення, які мають відповідати єдиному стандарту. Керівник місцевого УКБ Василь Ліщук заявив, що об’єкт можуть здати не раніше червня. Водночас питання, хто саме утримуватиме ці простори після завершення будівництва, залишається невирішеним і перебуває на боці міністерства. «Ми відповідальні за будівництво. Міністерство зараз вирішує, хто буде далі експлуатувати», – сказав Василь Ліщук.

Аналіз кошторисів свідчить про можливі переплати на будівельних матеріалах. У Кременчуці йдеться приблизно про 2 млн грн, у Кривому Розі — 2,6 млн грн, а в Ужгороді — понад 7 млн грн. Окремі позиції в документах виписані настільки нечітко, що їх складно зіставити з ринковими цінами.

Попри ці обставини, у лютому 2026 року уряд затвердив правила участі в наступному етапі програми. На нього передбачено 1,1 млрд грн для 15 громад.

Проєктну документацію для ветеранських просторів замовляв благодійний фонд «Пісні, народжені в АТО» у приватного підприємця із Закарпаття Юрія Ерделі. До цього фонд займався фестивалями, а після 2022 року зосередився на допомозі військовим, переселенцям і лікарням. Офіційно жодного стосунку до проектування чи будівництва організація не має.

Засновником фонду є Володимир Юрченко, який раніше був заступником голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Сам Резніченко очолював область у 2016–2019 та 2020–2023 роках. Саме впродовж його другої каденції втілювали масштабну програму «Велике будівництво».

Із цією ж програмою пов’язують і Юрія Голика, колишнього радника Резніченка. Перед вторгненням він називав себе «координатором Великого будівництва». Хоча офіційної посади він не мав, журналісти неодноразово фіксували його участь у ключових нарадах в Офісі президента, присвячених інфраструктурним питанням.

Після обшуків у 2023 році, як повідомляли медіа, Голик виїжджав за кордон через систему «Шлях» як водій-волонтер саме цього БФ «Пісні, народжені в АТО».

Його ім’я також згадується в інших масштабних проєктах. Зокрема, у будівництві Національного військового меморіального кладовища, де, за даними журналістів Bihus.Info, на тендер першої черги вартістю 1,75 млрд грн подався лише один учасник — новостворений концерн, пов’язаний із Голиком. Головний архітектор меморіалу Сергій Дербін раніше співпрацював із ним ще за часів «Великого будівництва».

Сам Голик визнав зв’язок із фондом «Пісні, народжені в АТО». За його словами, до організації фестивалю він причетний з 2016 року, а після початку повномасштабної війни неодноразово виїжджав за кордон як волонтер і доставляв допомогу для ЗСУ. Також він стверджує, що нині проживає в Києві.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Трамп відкинув нову ініціативу Ірану щодо Ормузької протоки

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що незадоволений останньою пропозицією Ірану щодо відкриття Ормузької протоки та припинення конфлікту. Про це, посилаючись на кількох осіб, обізнаних із перебігом обговорень у понеділок у Ситуаційній кімнаті Білого дому, пише New York Times.

За даними видання, Іран передав США нову мирну пропозицію. Вона передбачає відкриття Ормузької протоки, продовження припинення вогню або остаточне завершення війни, але з перенесенням ядерних переговорів на пізніший час.

Іран неодноразово відхиляв американські пропозиції призупинити свою ядерну програму та передати запаси високозбагаченого урану.

NYT зазначає, що незрозуміло, чому саме Трамп незадоволений цією пропозицією. Водночас він неодноразово наголошував, що Іран не може мати ядерної зброї. Один із американських чиновників також заявив, що прийняття цієї пропозиції може виглядати як відмова Трампу у визнанні його перемоги.

У публікації йдеться, що Білий дім відмовився коментувати позицію Трампа, однак американські чиновники зазначили: обговорення війни та діяльності Тегерана зі збагачення урану триватимуть.

“Сполучені Штати не вестимуть переговори через пресу — ми чітко визначили свої червоні лінії, і президент укладе угоду лише за умови, що вона буде вигідною для американського народу та всього світу”, – Олівія Уельс

Видання також пише, що пропозиція Ірану відкрити протоку стала причиною гострих дебатів усередині адміністрації щодо того, хто має більший вплив — США чи Іран, і яка країна має кращі можливості витримати економічні труднощі, спричинені закриттям водного шляху.

У понеділок Трамп обговорив цю пропозицію з радниками після того, як міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі передав її Пакистану в неділю.

Минулого тижня Трамп уже відхилив іншу пропозицію Ірану та скасував раунд мирних переговорів в Ісламабаді на вихідних.

Американські чиновники стверджують, що керівництво Ірану не уповноважило своїх переговірників іти на поступки щодо ядерної угоди, через що будь-які спроби досягти компромісу або укласти мирну угоду втрачають сенс.

Через це частина чиновників адміністрації Трампа вважає, що продовження блокади ще на два місяці завдасть значної довгострокової шкоди енергетичній галузі Тегерана. За їхніми словами, нафтові свердловини не можна “вмикати та вимикати”, а їхня зупинка призведе до пошкоджень і дорогого ремонту. Саме тому, вважають вони, Іран погодиться на угоду, щоб уникнути таких наслідків.

Втім, інші представники адміністрації назвали таку оцінку хибною. Вони вказують, що позиція Ірану посилилася, а Корпус вартових ісламської революції лише зміцнив свою владу.

Уряд США дійшов висновку, що іранські переговірники не мають повноважень — ані від верховного лідера, ані від високопоставлених чиновників Корпусу вартових ісламської революції — погоджуватися на поступки щодо ядерної програми. Без відновлення воєнних дій немає підстав вважати, що позиція Ірану зміниться.

Навіть у разі відновлення бомбардувань мало що свідчить про те, що це змінить процес ухвалення рішень в Ірані. Щоб посилити тиск, Трампу доведеться санкціонувати удари по цивільній інфраструктурі.

Деякі представники адміністрації скептично оцінюють готовність Ірану до поступок і вважають, що найкращим виходом із ситуації є укладення угоди про відкриття Ормузу.

Матеріали щодо контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» передають до НАБУ

Оприлюднено автором

Нове керівництво Держмитслужби в особі Ореста Мандзія оперативно перевірило факти промислової контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» і передає до НАБУ матеріали щодо дев’ятьох митників-виконавців. Є сподівання, що це стане лише початком розплутування цього клубка, який виведе і на реальних організаторів промислової контрабанди на мільйони доларів.

Спроба контрабанди археологічних артефактів у Києві: вирок суду

Оприлюднено автором

Солом’янський районний суд Києва виніс вирок Олександру Гавришу, уродженцю Черкас, який намагався незаконно переправити до Великої Британії археологічні артефакти, замаскувавши їх під дешеве намисто. За даними телеграм-каналу «Судом по схемах», справа мала номер 760/945/26.

На початку 2025 року Гавриш вирішив заробити на продажу культурних цінностей через Інтернет. Покупцем став мешканець Великої Британії. Щоб обійти митний контроль, Гавриш вмонтував давні артефакти у сучасне намисто, перетворивши їх на «елементи біжутерії».

12 лютого 2025 року він відправив посилку через «Укрпошту» в Черкасах, вказавши в декларації, що це звичайні «прикраси».

Серед предметів, які визнали культурними цінностями, були бронзовий ремінний наконечник доби Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.), дві ремінні пряжки Черняхівської культури (ІІІ-V ст.) та коліщатко з розподільника кінської збруї скіфського часу (VIII-IV ст. до н.е.).

14 лютого столичні митники перехопили посилку на митному посту в Києві. У суді Гавриш визнав провину, пояснивши, що на злочин його штовхнуло бажання заробити. Суд врахував, що він раніше не був судимим, розкаявся та має на утриманні дитину з інвалідністю.

09 квітня 2026 року суд визнав Гавриша винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України (замах на контрабанду), призначивши 3 роки позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 КК України, його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та стягнули понад 10 тисяч гривень за мистецтвознавчу експертизу.

Вилучені артефакти конфісковані в дохід держави, а інші знахідки передали на баланс Київського університету імені Бориса Грінченка для наукових цілей.

У центрі Кишинева на даху багатоповерхівки знайшли об’єкт, схожий на дрон

Оприлюднено автором

У центральному районі столиці Молдови, міста Кишинева, на даху багатоповерхівки виявили об’єкт, схожий на дрон. Про це поліція Молдови повідомила в Telegram.

Як зазначили правоохоронці, сьогодні ввечері до поліції зателефонував громадянин і повідомив про знахідку в центральному районі столиці. На місце події прибули фахівці відділу вибухівки, які охороняли територію.

З міркувань безпеки жителів верхніх поверхів багатоповерхівки тимчасово евакуювали до завершення огляду та видалення об’єкта.

За попередньою інформацією, об’єкт зазнав пошкоджень після удару об дах будинку. Надалі його детально досліджуватимуть експерти.

У поліції Молдови додали, що продовжують вживати заходів для встановлення всіх обставин справи.

Шевченківський суд Києва виправдав Геннадія Підберезного у справі про передачу 50 тисяч доларів Назару Холодницькому

Оприлюднено автором

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного за обвинуваченням у наданні неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому повідомив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали справи і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення ситуації. Підберезний попросив закрити справу на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко та Ходасевич проходять в одному провадженні. Холодницький відповів, що хоче почути позицію Овчаренко, і попросив привести її. Також він зазначив, що якщо йдеться про двох, то хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого судді не готувався. Підберезний сказав, що сам теж не був готовий до цієї розмови: йому лише сказали приїхати, не пояснивши деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження через відсутність доказів. Далі розмова продовжилася про варіанти закриття кримінального провадження. Підберезний сказав Овчаренко, що говорив лише про неї і домовленість стосувалася саме її, а не Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи та пропонував поговорити як юристи. Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький сказав, що бачить вихід у визнанні вини та угоді, однак Підберезний і Овчаренко не погодилися. Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття справи, Підберезний пошепки сказав «100». Холодницький відповів, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них такий район, що більше не назбирати. Холодницький перепитав, чи він упевнений, і Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Після уточнення, чи йдеться саме про «сто зелених», Підберезний це підтвердив. Тоді Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому приїдуть судді.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і займається збором коштів, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, де їй дали аркуш паперу для написання клопотання про закриття справи. Коли Холодницький дізнався, що Підберезний залишив «документи» в машині, він запропонував сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. Холодницький попросив показати, що всередині, і Підберезний по черзі продемонстрував пачки, розмежовуючи купюри та показуючи, що всередині є купюри по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, і Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що насправді Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження виникло внаслідок провокації з боку керівника САП Холодницького за участю агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти особу на ім’я Валентин для консультацій. Пізніше Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Згодом Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином, за словами судді, «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і сказав, що із Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький повідомив, що кабінет облаштований апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому можна говорити вільно про всі проблеми. Потім, за словами Підберезного, Холодницький сам сказав, що знає про проблему із суддями його суду. Підберезний стверджував, що Холодницький сказав йому про можливі проблеми і для нього самого як голови суду та назвав суму у 300 тисяч доларів США для врегулювання питання. Також, за його словами, Холодницький наказав довести зміст цієї розмови до відома Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко тоді перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і висловила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, повернувшись додому нібито 18.09.2017, надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 звичайним листом направив до генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко. При цьому у 2017 році листи по Україні доставлялися поштою за три дні.

У суді Підберезний також говорив, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Проте сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. Навіть однієї з цих умов було б достатньо для підслідності НАБУ, а в цій справі, за висновком суду, були наявні всі три.

Через порушення підслідності суд визнав усі зібрані докази недопустимими, оскільки їх отримали неуповноважені особи. Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла від початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного був номер мобільного телефону людини, яку він називає Валентином. Також існує відеозапис із камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина говорили також помічниця Підберезного і його дружина. Суд вказав, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді мали намір це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалювати рішення і отримувати суддівську винагороду. Це сталося після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи. Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд судив Овчаренко за пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася та нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду і працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату та всіляко провокувала головуючого і членів колегії на оголошення перерв у судовому засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.