Судовий розгляд справи екскерівників УАФ щодо розкрадання коштів виходить на новий етап

Офіс генерального прокурора скерував до суду справу щодо колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів було організовано схему привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Як зазначено в матеріалах справи, обладнання закуповували з порушеннями та за завищеними цінами. За даними слідства, через це УАФ зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, вивели на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення висунуто за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. Із 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та мав контроль над ключовими рішеннями в організації, зокрема щодо інфраструктурних проєктів і фінансових потоків.

Проєкт заводу штучних покриттів неодноразово потрапляв у поле розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, залучення посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушували питання про його відставку. Серед основних претензій називали зосередження управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Водночас Павелко залишався на посаді до 2024 року та й надалі представляв Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема УЄФА.

Слідство вважає, що схема ґрунтувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Наслідком стали прямі збитки для організації та виведення частини коштів за межі України.

Наразі справу передано до суду. Якщо провину фігурантів доведуть, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирок на Одещині: багатодітний батько отримав 5 років умовно за антидержавні заклики у Facebook

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області виніс вирок місцевому мешканцю Сергію Євгеновичу Дідуху. Суд встановив, що чоловік поширював у соцмережах заклики до насильницького захоплення влади, розпалював національну ворожнечу та виправдовував російське вторгнення. Про це повідомляє “Темна сторона” з посиланням на вирок суду від 20 квітня 2026 року у справі № 495/4432/25.

За даними слідства, упродовж 2023–2024 років Сергій Дідух активно використовував свою сторінку у Facebook для поширення антидержавних матеріалів. У серпні 2024 року він, зокрема, репостив відео із закликами до «Махновщини».

В оприлюднених матеріалах обвинувачений закликав людей «брати владу на місцях у свої руки», силою усувати з посад голів міських та сільських рад, яких називав «бандитами». У цих публікаціях також стверджувалося, що Україну «просто знищують», і містилися заклики до насильницької зміни конституційного ладу.

Окрім цього, Дідух поширював контент, який принижував національну честь українців та розпалював ворожнечу. Він стверджував, що української мови «не існує», а сучасну мову називав «перекрученою пісенькою». Також поширював тези про те, що «України як держави не існує», називаючи її «мильною бульбашкою, роздутою американцями».

Серед іншого, він репостив антисемітські лозунги «Чемодан, вокзал, Израиль», а також поширював наративи про те, що «Київ — це російське місто», а українців нібито «вигадав Радянський Союз».

У поширених ним матеріалах також виправдовувався напад Росії. Агресію порівнювали з «сусідським туалетом під кухнею», а війну називали «неминучою» через нібито плани США ставити свої бази в Україні.

У суді Сергій Дідух повністю визнав свою провину. Він пояснив, що раніше справді поділяв такі переконання, однак його погляди змінилися після проходження військової служби за мобілізацією в лавах ЗСУ з грудня 2024 по травень 2025 року.

Чоловік просив суворо його не карати, посилаючись на щире каяття та на те, що він є батьком багатодітної родини і виховує трьох неповнолітніх дітей. Суд також врахував, що підсудний робив добровільні внески на потреби Збройних Сил України.

Суд визнав Сергія Дідуха винним за ч. 3 ст. 109 Кримінального кодексу України — заклики до насильницької зміни влади, ч. 1 ст. 161 — розпалювання національної ворожнечі, та ч. 3 ст. 436-2 — виправдовування збройної агресії РФ.

Йому призначили покарання у виді 5 років позбавлення волі, однак на підставі ст. 75 КК України звільнили від відбування терміну з іспитовим строком на 2 роки. Крім того, суд постановив конфіскувати в дохід держави мобільний телефон «POCO M5», який був знаряддям злочину. Також засуджений має сплатити понад 12 600 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

Перший ізраїльський посол у Сомаліленді: крок до фактичного визнання

Ізраїль уперше призначив посла в Сомаліленді, що фактично стало визнанням цієї відокремленої держави. Кабінет міністрів Ізраїлю схвалив призначення першого в історії дипломатичного представника в Сомаліленді — регіоні, який проголосив незалежність від Сомалі, але досі не визнаний більшістю країн світу. За даними ЗМІ, цю посаду обійме Майкл Лотам, який раніше представляв Ізраїль у Кенії та Азербайджані. На першому етапі Лотам працюватиме як нерезидентний посол і не проживатиме постійно на території Сомаліленду. Водночас саме це призначення розглядається як важливий дипломатичний крок, що фактично означає визнання регіону з боку Ізраїлю.

Криза в Ормузькій протоці зупинила транзит і посилила тиск на нафтовий ринок

Ситуація навколо Ормузької протоки стрімко загострюється на тлі конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Після серії ударів по іранській території транзит через один із ключових енергетичних маршрутів світу майже зупинився. Якщо в мирний час через протоку проходило близько 135 суден на добу, то тепер потік фактично наближається до нуля.

У Перській затоці заблокованими залишаються сотні суден, на борту яких перебуває близько 20 тисяч моряків. Судноплавні компанії змушені терміново вирішувати питання забезпечення екіпажів, ротації персоналу та гарантування безпеки. Пошук нових екіпажів стає дедалі складнішим і дорожчим, а частина моряків уже працює понад контрактні терміни.

Одночасно різко скорочується видобуток нафти в країнах регіону. За оцінками аналітиків, падіння вже досягло близько 57% від доконфліктного рівня. Це посилює тиск на глобальні ринки та підвищує ризики енергетичної кризи. Навіть у разі повної розблокування протоки відновлення логістики та постачань може тривати місяці.

У Румунії феміцид каратимуть довічним ув’язненням

У Румунії на тлі посилення протидії домашньому насильству запровадили довічне ув’язнення за феміцид.

Президент Румунії Нікушор Дан підписав закон, який уперше надає феміциду юридичне визначення в країні та суттєво посилює відповідальність за такі злочини.

Відтепер убивство жінки, вчинене з мотивів гендерної ненависті або в контексті домашнього насильства, може каратися позбавленням волі на строк до 25 років або довічним ув’язненням.

Новий закон вважають реакцією на зростання громадського тиску та серію резонансних справ, пов’язаних із насильством щодо жінок.

Пакистан посилює посередництво для відновлення діалогу США та Ірану

Пакистан терміново намагається розблокувати переговори між США та Іраном на тлі кризи довкола Ормузької протоки.

За даними джерел в Ісламабаді, країна активізувала посередницькі зусилля, щоб відновити діалог між США та Іраном, який фактично опинився в замороженому стані через різке загострення ситуації в регіоні.

Повідомляється, що до неформальних каналів комунікації долучилося найвище політичне та військове керівництво Пакистану. Це сталося після того, як, за твердженням джерел, Вашингтон не направив своїх представників на раніше узгоджені контакти.

Як повідомляють співрозмовники агентств, головним завданням посередників нині є подолання фундаментальних розбіжностей між сторонами. Іран, як стверджується, наполягає на попередній умові: знятті або послабленні американської морської блокади та обмежень на використання портової інфраструктури ще до початку нового раунду переговорів з адміністрацією Дональда Трампа.

Частка іммігрантів із Росії, України та Білорусі у Грузії сягнула 2,6% населення

Іммігранти з Росії, України та Білорусі нині становлять 2,6% населення Грузії. Про це повідомляють грузинські ЗМІ з посиланням на дані МВС і статистичного агентства Geostat.

За цими відомостями, з 2022 року до країни прибуло загалом 108 222 особи. Серед них 72 575 росіян, 24 440 українців і 11 255 білорусів.

На тлі активної міграції чисельність населення Грузії зросла до 3,9 млн осіб, попри природний спад. Водночас більшість тих, хто прибув, проживає у Тбілісі та Батумі.

Фіктивні адреси та смартфони: як суд у Києві покарав іноземця за спробу обійти митний контроль

Солом’янський районний суд міста Києва виніс постанову щодо іноземця, який намагався ввезти в Україну партію гаджетів, використовуючи дані фіктивних отримувачів у різних регіонах країни. Спроба обійти митні правила завершилася конфіскацією всієї партії та штрафом.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу №760/10854/26. Рішення суду ухвалили 17 квітня 2026 року.

Відправником 7 міжнародних поштових відправлень був громадянин Вонг Нга Пан (Wong Nga Pan). Щоб уникнути митного контролю та сплати повноцінних платежів, він вказав у деклараціях CN 23 недостовірні дані про отримувачів в Україні.

Слідство встановило, що гаджети мали надійти в різні регіони — від Київщини до Львівщини. Під час перевірки адрес з’ясувалося, що йдеться про масштабну махінацію.

Київські митники надіслали запити до територіальних громад та сільрад по всій Україні, щоб підтвердити існування зазначених у деклараціях адрес і людей. У відповідях повідомили таке: Великодимерська селищна рада (Київщина) підтвердила, що вказані адреси відсутні; Киселівська сільрада (Чернігівщина) зазначила, що таких вулиць не існує; Давидівська сільрада (Львівщина) повідомила, що таких отримувачів та адрес немає; у Хмельницькому та Кропивницькому районах дані реєстрів не підтвердили існування будинків та осіб; у Березнівській громаді (Рівненщина) встановили аналогічну ситуацію — посилки прямували в «нікуди».

Це підтвердило умисел відправника на використання «схеми подрібнення» партії товару на неіснуючих фізосіб.

У пакунках, які за документами були зазначені як «handsets», під час митного огляду виявили 7 нових смартфонів в оригінальних упаковках: POCO C85 (версії 6/128 та 8/256 GB) — 4 шт., Redmi Note 14S (8/256 GB) — 2 шт., POCO M7 (8/256 GB) — 1 шт.

Загальна ринкова вартість телефонів, згідно з висновком експертів, становила 44 405,26 грн.

Суддя І.О. Тесленко визнала Вонг Нга Пана винним у порушенні за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщенні товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання неправдивих відомостей про одержувача.

Суд постановив накласти на Вонг Нга Пана штраф у розмірі 50% вартості товарів — 22 202,63 грн, а також конфіскувати всі 7 мобільних телефонів POCO та Redmi в дохід держави.

Ця справа стала ще одним підтвердженням того, що розсилка товарів на вигадані адреси в селах легко розкривається через офіційні запити до органів місцевого самоврядування.

Російські атаки на кількох напрямках і спроби створення «буферних зон»

Російські війська й надалі ведуть наступальні дії одночасно на кількох напрямках, прагнучи сформувати «буферні зони» та просунутися вглиб України. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

На півночі України, зокрема поблизу Сум, армія РФ зберігає високу бойову активність. Її основною метою називають створення так званої «буферної зони» вздовж кордону. Водночас українські сили завдають точкових ударів по противнику: було уражено командно-спостережний пункт у районі Тьоткіного Курської області, а також скупчення живої сили поблизу Сопича.

На Харківському напрямку окупанти намагалися просунутися на північ і північний схід від Харкова, однак підтверджених успіхів не мали. При цьому фіксується нова тактика — активніше застосування мотоциклів для швидких штурмів, зокрема в районі Вовчанських Хуторів. Українські військові ці атаки відбили.

На Куп’янському напрямку російські сили активізували спроби проникнути до міста, зокрема через газові труби та з боку Голубівки і Ківшарівки. Попри це, просування ворога не зафіксовано.

Окремо ЗСУ завдають ударів по тилових об’єктах у Луганській області. Там було знищено склад боєприпасів, командний пункт і райони зосередження військ.

У Донецькій області бойові дії тривають одразу на кількох ділянках. У районі Слов’янська та Костянтинівки українські сили не лише стримують противника, а й здійснюють контратаки.

Водночас російські війська намагаються просуватися у напрямку Покровська, де, за наявними даними, мали часткові успіхи. На цій ділянці окупанти збільшують кількість штурмових груп і використовують погані погодні умови.

На півдні російські сили проводять обмежені атаки та намагаються втримати позиції, водночас зазнаючи ударів з боку ЗСУ. Українські військові уражають склади техніки, командні пункти та позиції управління дронами в Запорізькій області.

На Херсонському напрямку противник продовжує обстріли та застосовує дрони проти цивільного населення.

Відновлення «Дружби» та можливий вплив на вартість дизеля

Після відновлення транзиту нафти нафтопроводом “Дружба” Україна розраховує на поновлення імпорту нафтопродуктів з Угорщини, зокрема дизеля. Очікується, що це може сприяти зниженню його ціни.

Про це міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив журналістам після засідання Ukraine Energy Coordination Group у Києві.

За словами Шмигаля, трубопровід між Угорщиною та Україною варто використовувати, особливо з огляду на поточні проблеми на ринку пального. На його думку, це дасть змогу отримати додаткові об’єми та, можливо, здешевити дизельні ресурси завдяки роботі трубопровідного транспорт.

Водночас він уточнив, що уряд не проводить перемовин щодо імпорту пального, оскільки це питання належить до компетенції компаній.

Разом із тим міністр наголосив, що питання подальшого імпорту пального “буде пропрацьовано” з “Укртранснафтою” та угорською компанією MOL.

Слід зазначити, що Україна переважно закуповує в Угорщини дизельне пальне. Його постачання здебільшого здійснювалося залізницею та нафтопродуктопроводом.

Угорщина і Словаччина мають виключення із заборони на імпорт трубопровідной нафти з Росії. Водночас нафтопродуки з цієї нафти обидві країни можуть використовувати лише для власним потреб і імпорту виключно в Україну.