Перспективи перемир’я: Джей Ді Венс про Іран і США

Віцепрезидент США Джей Ді Венс, який брав участь у фінальних переговорах, що призвели до укладення угоди з Іраном, охарактеризував це перемир’я як “крихке”. Він зазначив, що цей досвід дав йому глибше розуміння іранської політичної системи. Про це повідомляє CNN. Під час свого виступу в Будапешті Венс підкреслив, що реакція іранських посадовців на угоду була неоднозначною. Міністр закордонних справ позитивно сприйняв план, тоді як інші представники влади намагалися спотворити інформацію про досягнення США у військовій сфері та умови перемир’я. “Саме тому я вважаю це перемир’я крихким. Є люди, які дійсно прагнуть до переговорів і співпраці з нами для досягнення вигідної угоди, а є й такі, хто брешуть навіть про те, що ми вже домовилися”, – зазначив Венс. Він також додав, що якщо іранська сторона готова до серйозної співпраці зі США, то угода може бути досягнута. “Якщо вони продовжать обманювати, якщо вони спробують зірвати навіть це крихке перемир’я, то вони не отримають бажаного”, – підкреслив Венс. Він також зазначив, що президент Дональд Трамп попросив свою команду утриматися від використання певних військових, дипломатичних і економічних заходів тиску на Іран, але ці варіанти залишаються доступними, якщо Іран не зможе вести конструктивні переговори для остаточного припинення війни.

Огляд ситуації на фронті: 43 атаки росіян, найскладніша обстановка на Покровському та Гуляйпільському напрямках

Станом на 16:00 8 квітня російські війська здійснили 43 атаки на позиції Сил оборони України, про що повідомив Генеральний штаб ЗСУ. На Сумщині постраждали населені пункти, такі як Іскрисківщина, Бачівськ, Атинське, Стукалівка, Нескучне, Рогізне, Товстодубове, Волфине, Кореньок, Василівське та Ходине. Авіаудари були завдані по Сварковому та Фотовижу. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник один раз штурмував українські позиції, а також здійснив 38 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, три з яких – із використанням реактивних систем залпового вогню. На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази атакував позиції наших підрозділів у районах Синельникового, Приліпки та Лиману. На Куп’янському напрямку росіяни двічі намагалися покращити своє становище в напрямку Новоосинове та Новоплатонівки. На Лиманському напрямку відбулося одне боєзіткнення з ворогом поблизу Греківки. На Слов’янському напрямку захисники зупинили спробу росіян просунутися в бік Різниківки. На Краматорському напрямку ворог один раз атакував у напрямку Тихонівки. На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили вісім атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки та Софіївки. На Покровському напрямку окупанти 12 разів намагалися витіснити наших військових із займаних позицій у районах Родинського, Покровська, Котлиного, Муравки, Філії, а також у напрямку Білицького, Новоолександрівки та Сергіївки. Три боєзіткнення тривають досі. На Олександрівському напрямку ворог один раз наступав у бік Лісного. На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили дев’ять атак ворога у напрямку Прилук, Добропілля, Цвіткового, Залізничного, Гуляйпільського та Варварівки. Ворог також завдав авіаударів у районах Лісного, Нового Поля, Воздвижівки, Барвінівки, Широкого та Чарівного, де одне боєзіткнення триває. На Оріхівському напрямку противник завдав авіаударів по Веселянці та Кушугуму. На Придніпровському напрямку ворог здійснив три невдалі штурмові дії у напрямку Антонівського мосту.

Вплив українських дронів на російський експорт нафти

Атаки України на російську морську інфраструктуру експорту нафти стали найсильнішим ударом по російській нафтовій галузі з початку повномасштабної війни. Ця нова хвиля атак зосереджена на вразливостях російської інфраструктури, що відповідає за експорт нафти та нафтопродуктів. Близько половини російського нафтового експорту та 60% експорту нафтопродуктів все ще проходять через балтійські порти, які колись були призначені для постачання до Європи, за даними аналітичного порталу Re: Russia. Обсяги, що постачаються на ці ринки, не можуть бути перенаправлені до Тихого океану, звідки здійснюється постачання нафти для азійських ринків. Це призводить до того, що близько 2,5 мільйона барелів нафти на день можуть залишитися в Росії, що змусить нафтові компанії скорочувати видобуток, що є стратегічною метою Києва. Дані показують, що незважаючи на зростання російських доходів на третій тиждень війни в Ірані, на четвертому тижні, коли українські дрони атакували порти, доходи впали на $1 млрд, що нівелювало виграш попереднього тижня. Ефективність українських атак викликала питання про можливість Росії протистояти цим ударам. Вразливість Росії, ймовірно, пов’язана з її нездатністю систем ППО протистояти масованим дроновим атакам. Ідея атакувати російський нафтовий сектор виникла в Києві ще в кінці 2024 року, а перша хвиля атак відбулася на початку 2025 року. Габріель Коллінз з Інституту Бейкера називає цю стратегію «кінетичними санкціями», на противагу традиційним «паперовим санкціям». Друга хвиля атак, що відбулася в серпні–грудні 2025 року, була більш масштабною і призвела до обмеженої паливної кризи в Росії. Уряд Росії розробив план стабілізації галузі, і до кінця року вдалося впоратися з проблемами завдяки наявності надлишкових потужностей. ЗСУ почали атакувати об’єкти транспортування нафти, завдаючи ударів по морським терміналам та танкерам. У грудні 2025 року Україна атакувала російську нафтову інфраструктуру 18 разів. У березні 2026 року ЗСУ завдали 10 ударів по балтійських портах, що призвело до часткового або повного припинення їх роботи. Експерти оцінюють, що російський експорт нафти скоротився на 2 млн барелів на добу, або на 40%. Втрати від атак поки що важко підрахувати, але відомо, що морський експорт російської нафти зріс на 20% після послаблення санкцій. Однак в останній тиждень березня він впав до 2,3 млн барелів на день. Балтійські порти, які забезпечують половину російського експортного морського постачання, стали своєрідною «Ормузькою протокою Путіна». Якщо українські сили зможуть цілеспрямовано атакувати чорноморські термінали, це може паралізувати нафтовий експорт Росії. Створення такого інфраструктурного колапсу є давньою метою України.

Педріньйо готовий виступати за збірну України

Бразильський легіонер донецького “Шахтаря” Педріньйо підтвердив свою готовність змінити громадянство для виступів за збірну України. 27-річний правий вінгер вважає це одним із найзначніших викликів у своїй кар’єрі, хоча зазначив, що наразі немає серйозних переговорів. Про це він повідомив під час онлайн-зустрічі з уболівальниками, як інформує портал Sport.ua. Педріньйо висловив зацікавленість у можливості захищати кольори “синьо-жовтих”, оскільки це відкриває шлях до участі в чемпіонатах Європи або світу. “Я чув багато розмов на цю тему. Це був би неймовірний шанс. Мені справді цікава така пропозиція, і, думаю, я б її прийняв. Я був би радий допомогти збірній України. Ця країна стала для мене дуже рідною за цей час. Проте хочу підкреслити: поки що всі ці розмови залишаються на рівні чуток”, – зазначив Педріньйо. Варто додати, що тренерський штаб збірної України під керівництвом Сергія Реброва розглядав можливість запрошення бразильця з “Шахтаря”, але наразі невідомо, чи продовжить він свою роботу після того, як команда не змогла вийти на ЧС-2026.

Обурення Джей Ді Венса щодо заяв Зеленського про Угорщину

Віцепрезидент США Джей Ді Венс висловив своє обурення з приводу інформації про можливі наміри президента України Володимира Зеленського надіслати війська до резиденції угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Він охарактеризував такі дії як абсолютно неприйнятні та скандальні. Венс поділився своїми думками під час публічного виступу, зазначивши, що дізнався про цю заяву від самого Орбана. Після перевірки фактів він висловив своє невір’я в правдивість цієї інформації. Він підкреслив, що, на його думку, лідер іноземної держави не має права погрожувати главі уряду союзної країни. “Я майже не міг повірити, що це правда, але, на жаль, це так. Це абсолютно скандально. Ніколи не повинно бути так, щоб іноземний лідер погрожував урядовцю союзної країни. Це абсурдно і неприйнятно”, – зазначив він. Венс також додав, що дії українців щодо перекриття трубопроводів завдають шкоди угорському народу.

Напад на ветерана: інцидент у Тячеві

У Тячеві, що в Закарпатській області, стався інцидент, під час якого група молодих людей напала на ветерана російсько-української війни. Постраждалим виявився Сільвер Тракслер, боєць 101-ї Закарпатської бригади територіальної оборони. Про це повідомили журналіст Віталій Глагола та Центр закарпатських розслідувань “Цезар”. Конфлікт почався зі словесної перепалки, яка швидко переросла у фізичну бійку, коли до місця події підійшла група з приблизно семи осіб, які почали бити ветерана, використовуючи також биту. Внаслідок цього нападу ветеран отримав тілесні ушкодження. “Конфлікт між ветераном та групою осіб виник на ґрунті неприязних відносин. Внаслідок нападу потерпілий отримав тілесні ушкодження, удари наносилися і битою”, – йдеться в повідомленні. Правоохоронці підтвердили факт нападу та встановили всіх учасників бійки. Хоча раніше повідомлялося про участь підлітків, Віталій Глагола зазначив, що ця інформація не підтвердилася. Інцидент стався 1 квітня, а ветеран подав заяву до поліції 8 квітня. Щодо події відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 ККУ. Всі причетні до нападу будуть притягнуті до відповідальності після з’ясування всіх обставин. Сільвер Тракслер – боєць 101-ї окремої бригади територіальної оборони, підрозділу, сформованого переважно з закарпатців, який брав участь у найгарячіших точках фронту. Увага! На відео присутня ненормативна лексика.

Вирішення долі Павла Вовка: Верховний Суд на порозі важливого рішення

9 квітня Велика Палата Верховного Суду може ухвалити остаточне рішення щодо повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує рішення про своє звільнення, ухвалене Вищою радою правосуддя. Очікування рішення тривало з січня, але тоді його було відкладено. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ризик поновлення Вовка виглядає досить високим. Вовк стверджує, що його звільнили незаконно, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка був залучений до ряду скандалів: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці інциденти та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду була незмінною: матеріали НСРД можна використовувати в дисциплінарних справах. Однак, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що подібні записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. Це відкриє можливість десяткам суддів, яких звільнили за схожими матеріалами, оскаржити рішення ВРП і повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо скасують, це матиме наслідки не лише для Вовка, а й для десятків суддів, які зможуть уникнути відповідальності.

Експорт олії за підробленими документами: директора «АГРО-ПРОДЖЕКТ» оштрафували на 371 796 грн

Директора ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» оштрафували за експорт соняшникової олії на адресу фіктивної компанії. Про це повідомляють в «Судом по схемах».

Чернівецький районний суд Чернівців визнав директора ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» винним у порушенні митних правил через подання фальшивих документів для експорту товару до Великої Британії.

За матеріалами справи № 725/1329/26, керівник компанії Стегачев Микола Сергійович організував відвантаження великої партії соняшникової олії на підставі документів від іноземного партнера, який не існував.

У лютому 2024 року через Чернівецьку митницю планували експортувати до Франції партію рафінованої дезодорованої соняшникової олії марки «SOLEA» понад 20 тонн нетто. Вартість товару становила 17 820 євро, або приблизно 743,6 тис. грн.

У документах, поданих для митного оформлення, зокрема в контракті та інвойсах, покупцем була зазначена британська фірма «LINKLIN TRADE LP».

Щоб перевірити законність угоди, українські митники звернулися до колег із Великої Британії. У відповіді йшлося, що компанію «LINKLIN TRADE LP» офіційно ліквідували ще 15 березня 2019 року.

Таким чином, контракти та інвойси, підписані від імені цієї компанії у 2024 році, були свідомо підробленими, оскільки на момент укладення угоди цей суб’єкт господарювання не існував уже п’ять років.

Суддя Піхало Н.В., дослідивши матеріали справи, встановила, що директор ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» Микола Стегачев як посадова особа повністю відповідає за подання митниці неправдивих відомостей. Його дії кваліфікували за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом використання фальшивих документів.

25 березня 2026 року суд постановив визнати Стегачева Миколу Сергійовича винним і стягнути з нього штраф у розмірі 50% вартості товару — 371 796 грн 48 коп.

У рішеннях Київського та Одеського апеляційних судів від осені 2025 року також зазначається, що триває масштабне розслідування ДБР та Офісу Генпрокурора щодо схем із «сірим» експортом. Зокрема, ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» згадується у справі про можливу змову з детективами Одеського БЕБ. Слідство розглядає версію, за якою правоохоронці сприяли вивезенню агропродукції сумнівного походження, ігноруючи сигнали від податкової.

Відкликання почесної консулки України в Домінікані: реакція МЗС

Міністерство закордонних справ України скасувало патент почесної консулки Вікторії Якимової в Домініканській Республіці через суспільний резонанс, що виник навколо її призначення. Крім того, було ухвалено рішення відкликати посла України на Кубі, який відповідав за цей напрямок. Про це стало відомо з ексклюзивного коментаря представника МЗС для агентства Укрінформ. Відзначено, що після публікацій у ЗМІ була проведена додаткова перевірка, яка призвела до кадрових змін. “МЗС провело додаткову перевірку всіх обставин і ухвалило рішення про відкликання патента”, – зазначили в міністерстві. Важливо відзначити, що почесні консули не є штатними дипломатами і не входять до системи державної служби. Вони не отримують зарплату з бюджету і не виконують політичні функції, а займаються лише консульськими справами, зокрема захистом прав українців за кордоном. Проте, навіть у рамках цього статусу репутація має велике значення. Ця ситуація демонструє, як суспільний відгук може впливати на прийняття рішень. У міністерстві визнали, що публічна інформація спонукала до перегляду. Швидкість реакції, безумовно, стала вирішальною, оскільки рішення було ухвалено оперативно. У відомстві пояснили, що кандидатуру Якимової спочатку перевірили за стандартною процедурою з залученням відповідних органів, і зауважень не виявили. При цьому враховували її освіту, досвід, знання мов та внесок у розвиток українсько-домініканських відносин. Також брали до уваги співпрацю з українським посольством на Кубі та позитивні відгуки української громади. Вона координувала консульські виїзди, брала участь у благодійних проектах і заходах підтримки України, а також налагоджувала зв’язки з місцевими політиками та культурними діячами.

Сенсаційні деталі справи інкасаторських авто Ощадбанку в Угорщині

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини представила нові докази у справі захоплення інкасаторських автомобілів Ощадбанку. Речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що, згідно з даними слідства, у броньованих автомобілях перевозили нібито щойно надруковані євро та долари, які ніколи не були введені в обіг. Він зазначив, що ці купюри пов’язані з кількома банками, зокрема з українським Ощадбанком, а також з фінансовими установами Польщі та Гібралтару. Серед доказів є відео, на якому нібито зафіксовано колишнього генерал-майора української розвідки, який фальсифікує документи в туалеті автозаправки, в той час як його спільники обговорюють корупційні платежі. Вантаж складав близько 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кг золота, походження та призначення яких залишаються нез’ясованими. Ковач також додав, що Національна податкова та митна адміністрація Угорщини звернулася з проханням про міжнародне співробітництво, відкинула звинувачення в незаконних діях і підкреслила, що всі слідчі дії були задокументовані та проведені відповідно до закону.