Колишні вербувальники та пропагандисти російської ПВК “Вагнер” змінили сферу своєї діяльності та приєдналися до організації диверсій у Європі. Йдеться про залучення економічно незахищених європейців до дій на користь Кремля. За інформацією джерел Financial Times, після невдалого заколоту в червні 2023 року та загибелі засновника ПВК Євгенія Пригожина статус угруповання залишається невизначеним. Однак його інфраструктура, зокрема мережа вербувальників, не припинила роботу і переорієнтувалася на нові цілі. Представники розвідки повідомляють, що раніше ці особи залучали чоловіків із російських регіонів для участі у війні проти України. Наразі вербувальники співпрацюють із європейцями, які перебувають у складному фінансовому становищі. Людям пропонують грошову винагороду за виконання конкретних завдань на території країн НАТО. Один із західних розвідників зазначив, що російська військова розвідка використовує наявні ресурси, зокрема мережу “Вагнера”. За його словами, Москва активізувала пошук так званих “одноразових” агентів для створення хаосу в європейських країнах. Останні два роки Кремль розширює кампанію дестабілізації в Європі, прагнучи послабити підтримку України та спровокувати соціальні заворушення. Після скорочення агентурної присутності через висилку дипломатів із країн ЄС російські спецслужби дедалі частіше діють через посередників. Європейські розвідники вважають мережу “Вагнер” ефективним, хоча й грубим інструментом для проведення таких операцій. Через її представників виконавці отримують завдання, зокрема щодо підпалу автомобілів політиків чи складів із гуманітарною допомогою для України, або ж імітації діяльності нацистських пропагандистів. Зазвичай російські спецслужби створюють щонайменше два проміжні рівні між собою та безпосередніми виконавцями, щоб мати можливість заперечувати свою причетність. Особи, пов’язані з “Вагнером”, мають давні зв’язки з розвідкою і діють у її інтересах. Водночас ФСБ традиційно співпрацює з кримінальними мережами та діаспорами в країнах, що межують із Росією, але такі канали менш ефективні для масового вербування. Важливу роль відіграє також значна присутність прихильників “Вагнера” у соціальних мережах, зокрема в Telegram-каналах, які, за словами європейських посадовців, добре адаптовані до своєї аудиторії. Європейські служби безпеки від самого початку пильно стежать за участю мережі “Вагнера” у російській диверсійній діяльності. Після вербування групи британців наприкінці 2023 року спецслужби виявили ширшу мережу “одноразових” виконавців у різних країнах Європи.
Місячні архіви: Лютий 2026
Росія шукає шляхи до повернення до футболу
Російський футбольний союз (РФС) планує добиватися повернення своїх команд до турнірів під егідою Європейського футбольного союзу (УЄФА). При цьому представники країни-агресора, яку було відсторонено від змагань після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, готові тиснути на Ньон.Про це повідомляє росЗМІ. За інформацією видання, у РФС почали погрожувати УЄФА виходом з організації та переходом до Азійської конфедерації футболу (АФК). Водночас у цій асоціації є кілька країн, які виступають проти прийняття росіян до складу АФК.Крім того, РФС сподівається, що Міжнародний олімпійський комітет (МОК) найближчим часом оголосить про допуск Росії до Ігор-2028 у Лос-Анджелесі. Це, на їхню думку, має сприяти поверненню молодіжних збірних РФ до чемпіонатів Європи, які є відбірковими до Олімпійських ігор.Нещодавно МОК закликав спортивні федерації повернути росіян із національною символікою. Проте УЄФА відмовилася виконувати цей заклик і допускати російських юнаків до своїх турнірів під прапором і гімном.
Внесок українських біженців у економіку Європи: новий погляд на вплив міграції
Українські біженці, які отримали притулок у країнах Європейського Союзу (ЄС), стали важливою силою на місцевому ринку праці та створили додатковий попит на супутні послуги – страхування, транспорт, торгівлю, мобільний зв’язок. Завдяки цьому вони стали джерелом надходжень у розмірі десятків, а можливо, й сотень мільярдів євро.Про це заявив керівник Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. За його словами, на тлі старіння населення Європи українці стали ключовим фактором стабільності.
“Якщо до країн ЄС прибуло від 5 до 7 мільйонів українців, які щодня відвідують магазини, користуються транспортом, банківськими послугами, мобільним зв’язком, – це автоматично створює додатковий попит і стимулює економіку тих країн, де вони перебувають”, – зазначає експерт.
Досвід ПольщіПерший міграційний “удар” у 2022 році прийняла на себе сусідня Польща, яка й досі залишається другою серед країн ЄС за кількістю українців із статусом тимчасового захисту. Спрощена система працевлаштування призвела до того, що українці зайняли значну частку ринку праці та становлять:
Це свідчить про те, що українці формують критичну масу робочої сили. Вони дозволили польській економіці розширитися, заповнивши ніші, де протягом багатьох років бракувало працівників:
Переваги від такої ситуації отримують і поляки. Завдяки припливу української робочої сили їх частіше призначають на керівні посади, а завдяки кар’єрному зростанню їхні доходи збільшуються.
Так, за підсумками 2024 року українці внесли до бюджету Польщі близько 99 млрд злотих, що становить приблизно 2,7% ВВП країни – це майже дорівнює видаткам польського бюджету на оборону. “На кожен злотий соціальних виплат, що припадав на українців, польський бюджет отримував близько 5 злотих надходжень”, – пояснює Воскобойник.
Підтримка українців – можливість для ЄвропиЄвропа зіткнулася зі старінням населення: кількість людей, які виходять на пенсію, перевищує кількість молоді, що вступає на ринок праці. У цьому контексті українці – переважно люди віком до 50 років – стали важливим фактором стабільності.
“Попит існує не на українців як таких – попит є на робочу силу. Українці просто виявилися тими, хто готовий працювати та швидко інтегруватися”, – зазначає експерт.
Він підкреслює, що міграція після 2022 року стала не лише гуманітарним явищем, а й значним економічним фактором для Європи. Її наслідки вже вимірюються не відсотками, а мільярдами.
У Ніжині затримано кримінального авторитета за серію інцидентів
13 лютого 2026 року поліція Чернігівщини затримала 40-річного Рустама Уразгельдиєва, якого вважають так званим “смотрячим” з боку криміналітету в місті Ніжин. Про це повідомили джерела Dетектив-Info та підтвердили правоохоронці.
Затримання сталося після інциденту, який стався за участі Уразгельдиєва напередодні. Тоді він вступив у конфлікт з пенсіонером у магазині, в результаті чого останній зазнав удару по голові та погрози насильством з ножем.
Рустам Уразгельдиєв, колишній член банди “ніжинських робінгудів”, у 2024 році був підозрюваний у впровадженні підпільного казино (ч.2 ст.203-2 КК України) та відмиванні коштів (ч.1 ст.209 КК України). Незважаючи на попереднє затримання, він був відпущений на волю та у 2024 році отримав покарання у вигляді особистого зобов’язання.
Наразі судом розглядається справа щодо Уразгельдиєва та його поплічників (Андраніка Мкртчяна, Овіка Тер-Мкртчяна, Михайла Борисенка та Максима Оропая), підозрюваних у зв’язках з незаконним гральним бізнесом. Також триває розслідування щодо обвинувачень кримінального авторитета в хуліганстві (ч.4 ст.296 КК України) та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень (ч.1 ст.121 КК України) Андрію Вовкодаву, якого Уразгельдиев поранив ножем у 2025 році.
Масштабна проблема з X: Збій спричинив серйозні перебої у роботі платформи
16 лютого у роботі соцмережі X виникла серйозна ситуація. Користувачі повідомляють про відсутність доступу до стрічки новин, сповіщень та інших ключових функцій. Станом на поточний момент ні веб-сайт, ні мобільний застосунок не працюють належним чином. Застосування показують різне відображення: деякі користувачі бачать логотип на чорному тлі, інші – останню версію стрічки, яка зберігається в кеші. Оновлення не завантажуються. Згідно з даними сервісу Downdetector, який моніторить збої в мережі, скарги почали надходити о 15:12 за київським часом. Наразі зафіксовано понад 41 тисячу скарг з різних куточків світу.
Яндекс змінює відображення військових кладовищ на картах
Сервіс «Яндекс» вносить зміни до відображення російських військових кладовищ на своїх картах. Зокрема, відбувається розмиття зображень кладовищ, в тому числі й супутникових знімків поховань у Північноморську. Додаток «Яндекс-карты» змінює окремі об’єкти, пов’язані з місцями поховання військовослужбовців. Про це повідомляється Telegram-каналом «Крымский ветер». Ця зміна стосується зображення «Нового кладбища» в Північноморську Мурманської області. Місто є основною військовою базою країни-агресорки. Захоронення на цьому кладовищі пов’язані з втратами російських військових у війні проти України. Таким чином, сервіс змінює відображення супутників об’єкта, що безпосередньо стосується наслідків конфлікту.
Уникнення санкцій: як українські компанії переказували гроші до оточення Лукашенка
Понад 8,6 млн доларів з українського оборонного бюджету, через ланцюжок компаній-посередників, потрапили до близького оточення білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Українські компанії-постачальники Міноборони купували китайські товари (фляги, підсумки, чохли) не напряму, а через іноземних посередників. Це дозволяло завищувати ціну у 2-3 рази (рентабельність фляг сягнула 200%).
Розслідування журналістів видання NGL.media розкриває цинічну схему: поки Україна веде виснажливу війну, гроші її оборонного бюджету через мережу “прокладок” збагачують оточення Олександра Лукашенка. NGL.media виявило українську бізнес-мережу, яка використовувала бюджетні гроші на закупівлю товарів для ЗСУ через компанії-посередники у Польщі, Литві та Сінгапурі, які контролювали людей, що безпосередньо працюють на білоруський режим. При цьому перепродували ці товари за значно завищеними цінами.
Таким чином, прибутки від українських оборонних замовлень осідали на рахунках структур, що допомагали режиму Лукашенка обходити міжнародні санкції. Українська частина схеми складалася з п’яти компаній, які регулярно брали участь у тендерах Міноборони. Насамперед, увагу привертали ТОВ «Пролог сервіс», «Колтрейн» та «Бізнеском ЛТД». У листопаді минулого року ці три компанії оштрафували на 26,9 млн грн за змову на торгах Міноборони. Тоді ж фахівці АМКУ більш ніж переконливо довели, що ці компанії тісно пов’язані між собою і фактично вели спільну господарську діяльність.
Однією з найцікавіших знахідок АМКУ стала інформація про спільного постачальника. Виявилося, що «Пролог сервіс» та «Колтрейн» купували товари, які потім перепродували українському війську, в однієї і тієї ж польської компанії Nops. Nops купувала ці товари у китайських виробників, а потім перепродувала українським компаніям.
При цьому українські компанії могли б купувати необхідну продукцію безпосередньо у китайців, оскільки подавали на тендери Міноборони документи про те, що вони самі є представниками китайських виробників – але чомусь не робили цього. Коли ж NGL.media вивчили діяльність Nops, з’явилися підозри, що ця формально польська компанія створена білорусами для перепродажу китайської продукції п’яти пов’язаним між собою українським компаніям, яку ті потім постачали для ЗСУ за завищеними цінами.
Польський слідУ липні 2022 року у варшавської компанії Nops з’явився новий власник – 45-річний білорус з польським громадянством Дмитро Шершань. Замість послуг з працевлаштування компанія зайнялася оптовою торгівлею і справи відразу пішли вгору. За підсумками року чистий дохід склав 42,2 млн злотих (358,7 млн грн за тодішнім курсом).
Втім, уся діяльність цього підприємства обмежувалася лише Україною, точніше лише чотирма українськими компаніями – «Пролог сервіс», «Бізнеском ЛТД», «Агротрейдінг груп» та «Юністком». Цим компаніям Nops постачала доволі специфічні товари – військові підсумки, чохли для військових фляг і таке інше. Ще одна українська компанія «Колтрейн» також отримувала ці товари, хоч і не купувала їх безпосередньо у Nops.
Як з’ясували NGL.media, усі українські компанії фактично вели спільну господарську діяльність і тісно пов’язані між собою – зокрема, спільними менеджерами, численними договорами позики між собою та контрактами з Міноборони. Така діяльність вже зацікавила детективів НАБУ, які минулого року під час обшуку в офісі «Бізнеском ЛТД» знайшли статутні, тендерні та інші документи «Колтрейну», «Пролог сервісу», «Агротрейдінг груп» і навіть печатку польської Nops.
При цьому Nops нічого сама не виробляла, а лише перепродувала закуплені у китайських виробників специфічні військові товари, які українські компанії своєю чергою перепродували Міноборони. В результаті це призвело до значного завищення кінцевої вартості, вважає українська антимонопольна служба.
Сінгапурський слідБілорус Дмитро Шершань (Dzmitry Shershan) є власником не лише польської Nops, але й одним із директорів сінгапурської HDE Machinery Pte. Ltd., якою володіє WNC Pte Ltd., ще одна заснована у Сінгапурі компанія. Саме WNC Pte. Ltd. у 2022 році отримала 222,4 млн грн (понад 6 млн дол. США) від вже згаданої української компанії «Пролог сервіс». Дві угоди передбачали постачання великої партії військових фляг та чохлів до них, які потім «Пролог сервіс» з націнкою перепродала в українське військо. Детективи НАБУ, які розслідують цю оборудку, вважають, що постачання фляг і чохлів до них через ланцюжок посередників, що призвело до значного завищення вартості, стало можливим через змову службовців українського Міністерства оборони з керівництвом ТОВ «Пролог Сервіс».
Ще 38,5 млн грн «Пролог сервіс» перерахував литовській компанії Namowa, яку НАБУ також вважає зайвим посередником. NGL.media вивчили фінансову звітність компаній «Пролог сервіс», «Колтрейн», «Бізнеском ЛТД», «Агротрейдінг груп» та «Юністком» і виявили, що сукупний дохід групи у 2022-2025 роках, за даними YouControl, склав майже два мільярди гривень, або близько 50 млн доларів США. Натомість за закупівлю продукції у Китаї вони витратили лише 26,8 млн дол., з яких 8,63 млн дол. заплатили білоруським посередникам. Білоруський слідПопри позірно широкі власні бізнес-інтереси, 45-річний білорус Дмитро Шершань насправді працює найманим топ-менеджером. Він вже більше 10 років очолює сінгапурську компанію Belazia Pte. Ltd., яка є офіційним дилером у південно-східній Азії машинобудівної компанії БелАЗ. При цьому дилер може бути цілком незалежним від виробника і працювати згідно з укладеною угодою. Але не у цьому випадку. Як доводять білоруські розслідувачі, дилери БелАЗу не бувають незалежними компаніями – всі вони працюють лише через офіційний та напівдержавний Торговий дім «БелАЗ», 45% якого належить білоруській компанії «Президентський спортивний клуб”, яку контролює середній син Олександра Лукашенка – Дмитро Лукашенко. Отже, директор компанії Belazia не є самостійним бізнесменом на ринку, як і сама компанія не є самостійним дилером. А те, що її фактичним засновником є WNC Pte свідчить про те, що і ця компанія не є самостійною, а контролюється Торговим домом “БелАЗ”.
Збільшується кількість полонених у Куп’янську через критичну ситуацію з постачанням
Ситуація в Куп’янську для ворога залишається критичною: з постачанням у них усе дуже погано — вони залишаються без їжі та води. У Куп’янську російські війська перебувають у вкрай складному становищі. Ворог практично не має їжі та води, через що все частіше здається в полон, зазнаючи постійного тиску з боку Сил оборони, які систематично звільняють місто від окупантів. Про це в ефірі проєкту “Український фокус. Ранок” на Slawa.TV розповів офіцер 10-го армійського корпусу Євген Артелемейчук.
“Ворог, загнаний у глухий кут, стає дуже небезпечним, і в них у Куп’янську ще залишається незначне постачання. За допомогою різних типів БПЛА вони намагаються доставляти боєприпаси та засоби зв’язку. Тому, щоб зберегти особовий склад Сил оборони, наші підрозділи діють без поспіху, планомірно та системно, зачищаючи місто будинок за будинком, щоб не пропустити жодного окупанта”, — підкреслив Артелемейчук.
За словами офіцера 10-го армійського корпусу, ситуація в Куп’янську для ворога залишається критичною: з постачанням у них катастрофічна ситуація — вони не мають ні їжі, ні води. Через це окупанти часто здаються в полон, адже страждають від зневоднення, обмороження, голоду тощо.
“Путін та їхній начальник генерального штабу вже неодноразово заявляли, що вони нібито захопили Куп’янськ і Куп’янськ-Вузловий. Вони робитимуть усе можливе, щоб довести ці слова. За нашими даними, у їхньому угрупованні “Захід” із 9 лютого працює комісія, яка намагається з’ясувати, чому вони не можуть досягти своєї мети та встановити прапор, через що їхній керівник уже кілька місяців виглядає безглуздо”, — зазначив Артелемейчук.
Обама прояснив свої слова про інопланетян: статистика та обмеженість контактів
Барак Обама прокоментував свої попередні висловлювання щодо потенційного існування інопланетян. Він підкреслив, що це було лише його власне припущення. Під час перебування на посаді президента США, він не мав конкретних доказів.
«Я намагався відповісти в атмосфері легкості та спонтанності, але враховуючи інтерес, дозвольте мені внести уточнення. З огляду на масштаб Всесвіту, ймовірність існування життя в інших системах зоряних насправді дуже висока. Однак, відстані між цими системами є надзвичайно великими, що робить малоймовірним візит інопланетних цивілізацій. За час мого перебування на посаді, я не спостерігав жодних свідчень встановлення контактів з позаземними цивілізаціями. Це обставина, яку необхідно враховувати», — зазначив колишній президент США в Instagram.
Американські посли залучають приватні інвестиції для святкування ювілею
Американські посли залучають кошти від приватних компаній для організації святкування 250-річчя Дня незалежності та інших подій. Як повідомляє The New York Times, дипломати по всьому світу активно збирають гроші у приватних компаній та бізнес-спільнот для проведення масштабних заходів, присвячених 250-річчю Дня незалежності США 4 липня, а також іншим офіційним святам. За словами колишнього посла США у В’єтнамі Теда Осіуса, серед дипломатів виникло певне суперництво за залучення найбільшого обсягу корпоративних коштів. Ця практика викликає суперечки, оскільки традиційно фінансування подібних заходів здійснювалося коштом державних бюджетів і через офіційні структури. Залучення коштів від приватних компаній може включати донорські ініціативи, спонсорські пропозиції та прямі пожертвування, що, на думку аналітиків, демонструє бажання дипломатичних місій забезпечити високий рівень проведення ювілейних урочистостей. Це також викликає питання про роль приватного сектору в дипломатичних та культурних проєктах США за кордоном. Офіційних заяв від Державного департаменту щодо деталей програми збору коштів поки не надходило, однак експерти підкреслюють, що масштаб 250-річного ювілею робить його однією з найзначніших подій подібного роду за останні десятиліття.