Чому Україні непросто призначити нового посла у США

Президент України Володимир Зеленський поки не може підібрати кандидата з достатньою політичною вагою, який очолив би посольство України у США та представляв Київ перед адміністрацією Дональда Трампа. Потенційні претенденти не поспішають погоджуватися на цю посаду, адже дипломатична місія в умовах війни є особливо складною.

Про це POLITICO повідомили 2 колишніх високопосадовці та 4 народних депутати.

Як розповіли колишній високопосадовець і республіканський експерт із зовнішньої політики, Зеленський прискорив плани кадрових змін, аби запропонувати посаду посла Юлії Свириденко, яка на той момент залишала посаду прем’єр-міністерки. Проте вона відмовилася, і через це цей задум не вдалося реалізувати.

Після цього інші можливі кандидати також не квапилися давати згоду. Серед причин — необхідність взаємодіяти з непередбачуваною адміністрацією Трампа.

«Казати, що ніхто не хоче цієї роботи, було б спрощенням. Звісно, охочі є, але немає нікого, хто справді відповідав би рівню посади. Зеленському важко її заповнити», — зазначив колишній український дипломат.

Посада посла стала вакантною в особливо напружений для Києва момент. Вашингтон і далі має ключове значення для спроможності України вести війну, а майбутньому послу доведеться працювати з адміністрацією Трампа, яка неодноразово змінювала підхід до військової допомоги Україні, а також до способів і термінів завершення війни.

Колишня посолка України у США Стефанішина на початку року в інтерв’ю Даші Бернс із POLITICO казала, що на цій посаді пережила «дипломатичний батіг» через постійні різкі зміни політики.

Зараз Київ намагається переконати Трампа надати Україні ліцензію на виробництво ракет для Patriot. Паралельно Україна готується до чергової зими російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі й уже стикається з труднощами у перехопленні атак балістичних ракет.

Водночас є сигнали, що Білий дім найближчим часом може спробувати повернутися до мирних переговорів, які зайшли в глухий кут. Через це вимоги до майбутнього посла у Вашингтоні лише зростають.

Україні потрібен дипломат із політичною вагою, який зможе говорити від імені Зеленського, матиме доступ до необхідних представників адміністрації США та зуміє діяти в умовах, коли політика Вашингтона може змінитися будь-якої миті. Окремо перед ним стоятиме завдання лобіювати українські інтереси в Конгресі.

Залишати цю посаду незаповненою небезпечно не лише з погляду дипломатичного протоколу. У момент, коли у Вашингтоні можуть ухвалювати рішення щодо зброї, ППО, логістики та обміну розвідданими, а також умов можливого відновлення мирного процесу, Україна ризикує залишитися без впливового перемовника.

Затримання Пітера Мандельсона: Розслідування щодо зв’язків з Джеффрі Епштейном

Експолога Великої Британії у США, Пітера Мандельсона, затримали через підозру у перевищенні повноважень, пов’язаних із контактами з Джеффрі Епштейном. Раніше поліція Британії розпочала кримінальне розслідування після того, як Мандельсон передав Епштейну внутрішній урядовий документ.

Ізраїльське «Біблійне Право» та Геополітичні Амбіції на Близькому Сході

Посол США в Ізраїлі висловився про «біблійне право» Ізраїлю на значну частину Близького Сходу. Посол США в Ізраїлі Майк Хакабі стверджував, що єврейська держава має «біблійне право» на великі території регіону. Він зазначив, що було б «бажано, щоб Ізраїль взяв під контроль усе», маючи на увазі всю територію Близького Сходу. Це висловлювання викликало бурхливу реакцію серед експертів та представників дипломатичних кіл, особливо на тлі складної геополітичної ситуації та чинних міжнародних кордонів на Близькому Сході.

Американські посли залучають приватні інвестиції для святкування ювілею

Американські посли залучають кошти від приватних компаній для організації святкування 250-річчя Дня незалежності та інших подій. Як повідомляє The New York Times, дипломати по всьому світу активно збирають гроші у приватних компаній та бізнес-спільнот для проведення масштабних заходів, присвячених 250-річчю Дня незалежності США 4 липня, а також іншим офіційним святам. За словами колишнього посла США у В’єтнамі Теда Осіуса, серед дипломатів виникло певне суперництво за залучення найбільшого обсягу корпоративних коштів. Ця практика викликає суперечки, оскільки традиційно фінансування подібних заходів здійснювалося коштом державних бюджетів і через офіційні структури. Залучення коштів від приватних компаній може включати донорські ініціативи, спонсорські пропозиції та прямі пожертвування, що, на думку аналітиків, демонструє бажання дипломатичних місій забезпечити високий рівень проведення ювілейних урочистостей. Це також викликає питання про роль приватного сектору в дипломатичних та культурних проєктах США за кордоном. Офіційних заяв від Державного департаменту щодо деталей програми збору коштів поки не надходило, однак експерти підкреслюють, що масштаб 250-річного ювілею робить його однією з найзначніших подій подібного роду за останні десятиліття.