Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, присвячену «Сприянню сталому миру в Україні». За резолюцію проголосували 107 держав, проти виступило 12, а утрималися — 51. Серед країн, які підтримали рішення, були Росія, Білорусь та Іран. До числа утримавшихся увійшли США, Китай, Бразилія та Індія. У резолюції підкреслюється, що конфлікт в Україні триває вже чотири роки та негативно впливає як на українську територію, так і на світову стабільність. Документ закликає до негайного та повного припинення бойових дій, повного обміну військовополоненими, а також звільнення всіх незаконно утримуваних та депортованих цивільних осіб.
Місячні архіви: Лютий 2026
Право на житло вище за договір: апеляційний суд заборонив коледжу виселяти жінку зі студентського гуртожитку
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу наймачки кімнати у студентському гуртожитку – скасував рішення суду першої інстанції про її виселення без надання іншого житла й відмовив коледжу у задоволенні позову. Про це повідомив Апеляційний суд. У позові Кам’янець-Подільський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну пояснював, що у 2019 році директор закладу уклав договір на тимчасове використання житлового приміщення в студентському гуртожитку та надав кімнату жінці, житло якої було непридатним для проживання. За словами позивача, строк договору найму сплив та продовжений не був. Однак відповідачка, яка порушувала умови договору, ніколи не мала та не має правових відносин з коледжем, не є його працівницею чи студенткою, виселятися відмовилася. Тож коледж звернувся до суду з позовом про її виселення без надання іншого житла. Кам’янець-Подільський міськрайонний суд задовольнив позов. Виходив з того, що мешканка гуртожитку порушувала умови договору найму, несвоєчасно сплачувала за проживання та не перебувала у правових відносинах із коледжем. Суд також вказав, що житло, в яке вона вселилася без ордера, було надане тимчасово – до серпня 2022, тому на підставі статей 127-129 Житлового кодексу України її слід виселити без надання іншого житла. Не погодившись із таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу з проханням його скасувати та ухвалити нове – про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд встановив, що гуртожиток навчального закладу є власністю держави й закріплений за коледжем на праві господарського відання. У липні 2023 року коледж повідомив відповідачку про виселення з гуртожитку у зв’язку із закінченням строку договору найму й відсутністю підстав для його продовження. У повідомленні також ішлося про численні порушення умов договору. Колегія суддів звернула увагу, що за актом обстеження умов проживання житловий будинок, де відповідачка раніше мешкала із сім’єю, є аварійним та перебуває під загрозою руйнування унаслідок зсуву ґрунту. Іншого житла жінка не має. Заборгованість зі сплати комунальних платежів і плати за проживання у гуртожитку вона погасила. Суд зазначив, що відповідачка вселилася до спірної кімнати у встановленому законом порядку на підставі договору тимчасового найму, який було пролонговано відповідно до вимог Цивільного кодексу України, на момент подання позову про виселення та на час розгляду справи вона не має іншого житла, придатного для проживання, тому кімната в гуртожитку є її «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів зауважила, що з урахуванням приписів статті 8 Конвенції коледж не обґрунтував нагальної суспільної необхідності виселення жінки, тому таке виселення матиме характер неправомірного втручання у її право на житло.
Довжанськ: Окупанти готують мобілізацію шахтарів для російської армії
Окупанти в «ЛНР» розглядають звільнених шахтарів Довжанська як потенційний ресурс для поповнення армії РФ. Плани передбачають збільшення показників призову шляхом залучення жителів «ЛНР». Про це повідомили в пресслужбі Луганської обласної військової адміністрації, повідомляють «Новини Донбасу». Силові структури активізували рейди в громадських місцях, перевіряючи документи та фотографуючи сторінки паспорта РФ. Від чоловіків вимагається демонстрація контактів у смартфонах. Крім того, зростає кількість блокпостів і перевірок на дорогах, посилено фільтрація транспорту та контроль за пересуванням між населеними пунктами. Збільшується адміністративний контроль над населенням.
Суд скасував дисциплінарне стягнення на адвоката Костіна
Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов відомого адвоката, а нині військовослужбовця ЗСУ Іллі Костіна, та скасував рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпаття. Раніше комісія винесла йому попередження за використання ненормативної лексики в соцмережах.Відповідне рішення суд ухвалив 9 лютого 2026 року (справа № 260/6591/24).
Суть конфлікту
Як випливає з матеріалів справи, Ілля Костін був мобілізований до лав Збройних Сил України у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. У зв’язку з військовою службою, у листопаді 2022 року він офіційно зупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю.
Проте на початку 2024 року членкиня Комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Тетяна Гнатюк написала на нього дві скарги. Причиною стали публікації Костіна на особистій сторінці у Facebook, де він використовував ненормативну лексику, що, на думку скаржниці, порушує Правила адвокатської етики.
Оскільки у КДКА Київської області члени палати заявили самовідводи та не зібрали кворуму, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) передала справу на розгляд на Закарпаття. 28 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області притягнула Іллю Костіна до відповідальності, застосувавши стягнення у вигляді «попередження».
Позиція адвоката-військового
Ілля Костін, інтереси якого в суді представляв адвокат Роман Титикало, оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що військовослужбовець взагалі не знав про суд над ним.
КДКА Закарпатської області надсилала всі повідомлення про дату та час розгляду скарг рекомендованими листами на адресу його київського офісу (вул. Іллінська, 8), вказану в Єдиному реєстрі адвокатів. Листи поверталися або отримувалися за довіреністю третіми особами, тоді як сам Ілля Костін перебував на фронті. Через це він був позбавлений права на захист: не міг надати пояснення, заявити відводи чи взяти участь у засіданні.
Представники органів адвокатури у суді наполягали, що діяли за законом, надсилаючи листи на офіційну адресу робочого місця, і зазначали, що навіть із зупиненим свідоцтвом адвокат зобов’язаний дотримуватися етики.
Що вирішив суд?
Суддя Тетяна Скраль стала на бік позивача. Суд зазначив, що формальне направлення листів на адресу офісу адвоката, який офіційно зупинив діяльність і служить у ЗСУ, не може вважатися належним повідомленням.«ОСОБА_1 (Ілля Костін) є військовослужбовцем та фактично не здійснює адвокатську діяльність, у зв`язку з чим направлення повідомлень за адресою його робочого місця саме по собі не може вважатися належним підтвердженням його обізнаності про розгляд скарги. Альтернативних способів повідомлення матеріали справи не містять», — йдеться у рішенні суду.
Оскільки Іллю Костіна позбавили права на захист через процедурні порушення з боку КДКА, суд вирішив навіть не аналізувати самі дописи у Facebook (суть порушення), адже процедурний провал є абсолютною підставою для скасування рішення.
У підсумку Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення КДКА Закарпатської області про попередження Іллі Костіну.
У Донецьку розглядають перетворення ринку “Аквилон” на бульвар
В окупованому Донецьку на місці ринку поблизу залізничного вокзалу можуть облаштувати бульварну зону. Йдеться про територію ринку «Аквилон» у Київському районі міста. За інформацією «голови уряду ДНР» Андрія Черткова, ця територія потребує відновлення та благоустрою. Більшість торгових площ зараз не використовується — зайнято лише близько третини павільйонів. Окупаційна адміністрація проводить опитування серед місцевих жителів, щоб визначити, чи залишати на цьому місці торгові ряди, чи облаштувати бульварну зону. У разі реалізації проєкту місцевим підприємцям запропонують перенести свою діяльність на ринок «Маяк». За словами Черткова, там вже є необхідна інфраструктура для ведення торгівлі.
Суд присудив компенсацію ТОВ «Украинская химическая компания» РФ более 7 миллионов долларов
Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов ТОВ «Українська хімічна компанія» до Російської Федерації про стягнення збитків, завданих збройною агресією. Загальна сума компенсації, яку суд постановив стягнути з держави-агресора, становить понад 7 мільйонів доларів США (еквівалент 290,7 млн грн).Відповідне рішення суд ухвалив у лютому 2026 року за матеріалами справи № 904/6301/25.
Деталі ракетного удару
Як зазначається в матеріалах суду, 5 березня 2025 року близько 02:30 ночі російська бойова ракета вдарила по території промислової зони у місті Павлоград (Дніпропетровська область). Вибух стався безпосередньо біля будівель, що належать ТОВ «Українська хімічна компанія».
Унаслідок атаки об’єкти нерухомості зазнали критичних пошкоджень: стіни змістилися та вкрилися тріщинами, залізобетонні колони та панелі обвалилися, були зруйновані перекриття та вибиті вікна.
Що саме зруйновано і як оцінили збитки?
Сума позову у розмірі $7 003 406,64 (або понад 290,7 млн грн) складається з таких втрат:
$6,6 млн — пошкодження величезного механо-збірного цеху загальною площею понад 55,7 тис. кв. метрів;
$227,7 тис. — збитки від руйнування будівлі компресорної (1,1 тис. кв. м);
$167,2 тис. — руйнування будівлі прохідної (1,8 тис. кв. м);
$3,4 тис. — повне знищення електричного мостового крана.
Ігнорування судового імунітету РФ
Судовий процес проходив без участі представників Росії. Оскільки Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ ще у 2022 році, суд повідомляв відповідача про засідання через офіційний сайт судової влади України та альтернативними шляхами (зокрема через посольство РФ в Угорщині).
Спираючись на прецедентну практику Верховного Суду України та міжнародне право, суддя дійшла висновку, що Росія, вчинивши неспровокований акт збройної агресії, не може посилатися на свій судовий імунітет. Отже, українські суди мають повну юрисдикцію розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої діями російської армії, без згоди на те самої РФ.
Окрім стягнення $7 мільйонів на користь компанії, суд також постановив стягнути з Російської Федерації 847,8 тисячі гривень судового збору до Державного бюджету України.Доволі дивне рішення, оскільки вартість активів ТОВ «Українська хімічна компанія» в 2022 році не перевищувало 150 тис. грн, а відповідно до рішення нерухомість товариство придбало ще в 2019 році.
У Ніжині засудили зрадницю, яка готувала онлайн-трансляцію для ворога
Ніжинський міськрайонний суд виніс вирок місцевій жительці Анні Погрібній, яка за гроші працювала на російські спецслужби. Жінку визнано винною у державній зраді та засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.Відповідне рішення за матеріалами справи № 740/3226/25 суд ухвалив 17 лютого 2026 року.Вербування через Telegram та знімання об’єктів ЗСУЯк встановило слідство, безробітна жінка, маючи диплом психолога та працюючи раніше в кол-центрі, шукала підробіток в інтернеті. У березні 2025 року через месенджер «Telegram» вона вийшла на зв’язок із представником російських спецслужб (який ховався за нікнеймом). Куратор запропонував їй гроші за виконання специфічних завдань.Першим завданням стала розвідка позицій Повітряних Сил ЗСУ. 13 та 21 березня 2025 року Анна Погрібна їздила в район одного із сіл Ніжинського району, де здійснювала приховану відеофіксацію військової частини. Для цього куратор наказав їй встановити спеціальний додаток «Timemark», який накладав на відео точні географічні координати та час. За виконану роботу жінка отримувала оплату на криптогаманець.Онлайн-трансляція руху військових ешелонівУ квітні 2025 року куратор поставив нове, більш складне завдання: організувати цілодобове відеоспостереження за залізничними коліями, якими могла рухатися військова техніка. За надіслані росіянами кошти Погрібна придбала новий смартфон («Poco C65») та потужний павербанк.На телефон вона встановила програми «IP Webcam» та «AirDroid», які дозволяли російським спецслужбам віддалено підключатися до камери та вести пряму трансляцію. 12 квітня зрадниця прибула до села Ніжинське. Вона сховала увімкнений телефон з павербанком у картонну коробку з вирізаним для камери отвором і замаскувала її в кущах біля залізничного полотна.Викриття завдяки пильному місцевому жителюПлан ворога зірвав місцевий селянин, який працював на своєму городі неподалік колій. Він помітив незнайому дівчину, яка підозріло «копирсалася» в листі біля посадки з коробкою з-під взуття в руках. Невдовзі чоловік побачив у тому ж районі співробітників СБУ та розповів їм про підозрілу особу. Правоохоронці оперативно затримали Анну Погрібну того ж дня.Позиція обвинуваченої та рішення судуНа суді обвинувачена свою провину в державній зраді не визнала. Вона переконувала суддів, що не розуміла, з ким спілкується, і вважала свого куратора звичайним «роботодавцем», адже той писав українською мовою. Свої дії вона виправдовувала скрутним матеріальним становищем та запевняла, що думала, ніби фотографує сільськогосподарські угіддя або виконує роботу для Укрзалізниці.Проте суддівська колегія розцінила ці заяви як спробу уникнути відповідальності. Спрямованість дій, закупівля техніки, використання шпигунського програмного забезпечення та маскування камери прямо вказували на її усвідомлену роботу на ворога.За ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада в умовах воєнного стану) Анну Погрібну засуджено до 15 років за ґратами. Усе її майно буде конфісковано на користь держави, а вилучені під час затримання мобільні телефони та павербанк також перейдуть у дохід держави.
Скандал із деклараціями: Прокурор на «Ниві» та 37 тисяч євро готівки
Начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури Спартак Борисенко, який фігурує у справі щодо перешкоджання діяльності ЗСУ, у виправленій декларації зазначив місце проживання своєї сім’ї та їздить на “ВАЗ”.Цю інформацію стало відомо з його декларації про майно та доходи.Прокурор задекларував загальний дохід у розмірі понад 2,3 млн грн. Основна частина доходу — заробітна плата (грошове забезпечення) від Харківської обласної прокуратури: 1,37 млн грн.Дружина Олена Мурза, яка працює прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, вказала заробітну плату від тієї ж прокуратури у розмірі 953 тис. грн, а також соціальні виплати (включно з виплатами для ВПО) на суму 28 тис. грн.Окрім того, Спартак Борисенко отримав 500 тис. грн від продажу рухомого майна громадянину Юрію Доломану.Серед готівкових коштів: у дружини — 37 тис. євро, 250 тис. грн та незначні суми на рахунках у ПриватБанку та Ощадбанку.У самого прокурора — 25 тис. доларів готівкою та приблизно 42 тис. грн на банківському рахунку.Нерухоме майно родини обмежене: дружина володіє земельною ділянкою площею 1000 м² у Святогірську Донецької області (набута у 2015 році) та гаражем у Донецьку (2010 рік).Сам прокурор має право користування квартирою площею 75 м² у Харкові за згодою власниці Жанни Тремполець. Дружина та діти права користування цією квартирою не мають. Місце їхнього проживання не вказано. Витрати на оренду цієї просторої квартири також не зазначені.У подружжя цікавий автопарк. Олена Мурза користується автомобілем Lexus GX 460 (2011), який належить її матері (Мурза Світлана Андріївна). Натомість Спартак Борисенко їздить на “ВАЗ 21214” (2008), що належить його матері (Борисенко Наталія Савеліївна). У жовтні 2024 року прокурор здійснив разовий видаток — продав транспортний засіб. Імовірно, йдеться про Toyota Avalon (2014), яку він придбав у 2018 році за 167 тис. гривень.
Киянина Олександр Костюк продовжує незаконно утримуватися в Криму
Волонтера з Києва Олександра Костюка, якого росіяни викрали на початку повномасштабного вторгнення, знайшли у Криму. Російські загарбники незаконно утримують його у СІЗО-2 в Сімферополі.Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва.Олександр Костюк наразі перебуває у СІЗО-2 у місті Сімферополь. Він був викрадений загарбниками на Сумщині на початку березня 2022 року.На початку повномасштабного вторгнення, вже 27 лютого, Олександр Костюк повернувся до України з Польщі, де працював. На той момент його дружина з дітьми поїхала з Києва до своїх батьків у село Бородянка на Київщині. Після повернення до Києва Олександр не мав змоги зв’язатися із рідними та включився у волонтерську діяльність з евакуації людей. У російський полон він потрапив 5 березня 2022 року в селі Дзеркалька, Роменського району Сумської області. За словами Барієвої, російські загарбники викрали його посеред дороги та вивезли на БТРі в невідомому напрямку.У квітні 2022 року дружині Костюка від звільнених з російського полону вдалося дізнатися, що її чоловік перебував у м. Старий Оскіл Бєлгородської області. Як пізніше вдалося дізнатися правозахисникам, Костюка 10 днів возили на БТРі як заручника, вивозили в поле та, імітуючи розстріл, стріляли над головою і вухами, допитували про українських військових та «шпигунів», а коли зрозуміли, що він був волонтером, відвезли до виправної колонії у Бєлгородській області.Також Барієва повідомила, що до серпня 2024 року дружині Костюка стало відомо, що він перебуває у СІЗО-1 Курська, звідки вона отримала останній лист від чоловіка. Після початку Курської операції місце перебування Костюка та його статус залишались невідомими.Нещодавно Кримському ресурсному центру стало відомо, що Олександр перебуває в СІЗО-Сімферополя у статусі інкомунікадо (Статус інкомунікадо означає, що окупанти не визнають факту затримання бранця, не повідомляють, де він перебуває та не висувають жодних обвинувачень — nv.ua).Зарема Барієва підкреслила, що ось вже майже чотири роки як киянина Олега Костюка без суду і слідства та будь-якого обвинувального статусу тягають по російських СІЗО по всій території РФ.
Митне шахрайство з сертифікатами EUR-1: директор компанії оштрафований на 4 мільйони гривень
Луцький суд наклав штраф у розмірі понад 4 мільйони гривень на директора компанії за митне шахрайство з імпортом 65 автомобілів. Суд визнав винним у порушенні митних правил, пов’язаному з наданням фальшивих документів для зменшення митних платежів.
Під час митного оформлення транспортних засобів керівник і декларант компанії надали митним органам сертифікати EUR.1, які не були видані компетентними органами Словацької Республіки. Ці документи дозволили неправомірно застосувати преференційний режим оподаткування, що призвело до заниження митних платежів на загальну суму понад 2,7 мільйона гривень.
Mитні органи Словаччини підтвердили факт підробки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1. Автомобілі не мали преференційного походження відповідно до Регіональної конвенції про пан’євросередземноморські преференційні правила походження та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Суд дійшов висновку, що дії директора мали умисний характер, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що кваліфікується за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.