Архіви позначок: Военнослужащие

Суд у Тернополі виніс вирок військовослужбовцю у справі про тяжке ножове поранення військовозобов’язаного

Оприлюднено автором

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця 3-го центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, сержанта-менеджера 3-ї категорії відділення комплектування та міжнародного співробітництва. Його обвинувачували у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України — умисному тяжкому тілесному ушкодженні. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

У матеріалах справи № 607/11279/25 йдеться, що 9 лютого 2025 року приблизно о 2 годині 30 хвилин у приміщенні для особового складу, який мав бути відправлений до військової частини, на п’ятому поверсі адміністративної будівлі в Тернополі між обвинуваченим і малознайомим військовозобов’язаним виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин. Потерпілий перебував там з метою призову на військову службу. Під час конфлікту обвинувачений умисно завдав йому один удар ножем у ділянку лівої половини задньої поверхні грудей.

Унаслідок поранення потерпілий дістав проникаюче колото-різане ушкодження задньої поверхні грудей зліва з проникненням по ходу раневого каналу в грудну порожнину, пошкодженням нижньої частки лівої легені та перикарду. Це супроводжувалося розвитком лівобічного пневмотораксу та гемотораксу, масивною крововтратою і гіповолемічним шоком. Судово-медична експертиза визнала ці тілесні ушкодження тяжкими та небезпечними для життя в момент заподіяння.

У суді обвинувачений визнав вину частково. За його словами, протягом дня потерпілий поводився неадекватно, нападав на інших осіб, а вночі атакував його дерев’яною табуреткою, вдарив по руці та почав душити. Він стверджував, що взяв ніж лише для того, щоб налякати потерпілого, а саме поранення, за його версією, сталося випадково під час боротьби, коли той сам напоровся на ніж. При цьому обвинувачений розкаявся, однак заперечував наявність прямого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Суд дослідив показання потерпілого і свідків, висновки судово-медичних експертиз, протоколи огляду місця події, вилучений ніж зі слідами крові, результати біологічних досліджень та інші матеріали кримінального провадження. Потерпілий повідомив, що до цього обвинувачений уже погрожував йому ножем у туалеті через прохання сигарети, а сам момент поранення він не пам’ятає, бо прийшов до тями вже в лікарні. Частина свідків підтвердила неадекватну поведінку потерпілого протягом дня та його рух із табуреткою в бік обвинуваченого, однак суд критично поставився до пояснень про відсутність умислу та самооборону.

Суд дійшов висновку, що характер травм, а саме цілеспрямований удар ножем у життєво важливу ділянку тіла — задню поверхню грудей із проникненням у грудну порожнину, спосіб заподіяння ушкодження, знаряддя злочину та інші встановлені обставини спростовують версію про випадкове поранення або необхідну оборону. Через це дії обвинуваченого були кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. Його пояснення про відсутність умислу суд розцінив як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обираючи покарання, суд узяв до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, раніше не судимий та має вибухову травму. Також було враховано часткове визнання вини, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. Йому призначили покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік 6 місяців.

На обвинуваченого покладено обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за його поведінкою визначено за начальником 3 центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України за місцем проходження військової служби, а якщо він буде звільнений — за органом пробації за місцем проживання.

Крім того, суд задовольнив цивільні позови прокурора щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. З обвинуваченого стягнуто 17 676 гривень 51 копійку на користь державного бюджету через Національну службу здоров’я України, а також 6 640 гривень 47 копійок на користь місцевого бюджету Тернопільської міської ради. Позов потерпілого про компенсацію моральної шкоди задоволено частково: суд постановив стягнути 150 000 гривень з урахуванням добровільно відшкодованих 15 000 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений на речові докази — вирізку з матрацу та ніж, — підлягає скасуванню. Ніж та упаковки мають бути знищені, а одяг потерпілого — повернений йому. Також з обвинуваченого стягнуто на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 4 266 гривень. Заставу в розмірі 60 560 гривень після набрання вироком законної сили повернуто заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Законної сили він набуде після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано, або після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Викриття військових у Харкові: катування та незаконне утримання

Оприлюднено автором

Працівники ДБР висунули підозру групі військовослужбовців одного з районних територіальних центрів комплектування у Харкові, а також військовим інших підрозділів, які діяли спільно. Серед підозрюваних — майор ТЦК, який займав керівну посаду та координував дії своїх спільників. Для реалізації злочинної діяльності майор залучив військовослужбовців підрозділу охорони цього ж центру, а також військових, які відповідали за рекрутинг кандидатів до військових частин під час мобілізації. За даними слідства, підозрювані, прикриваючись «здійсненням заходів оповіщення та призову громадян на військову службу під час мобілізації», увірвалися до приватного домоволодіння. Під час так званого «обшуку» спільники представилися працівниками СБУ та, застосовуючи фізичну силу та погрожуючи зброєю, вимагали зізнання у причетності до злочинної діяльності, пов’язаної зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Коли один із чоловіків спробував чинити опір, у нього відкрили вогонь, завдавши йому вогнепального поранення. Після цього двох потерпілих силоміць вивезли до приміщення ТЦК, де їх утримували тривалий час, піддавали побоям, погрожували застосуванням зброї та змушували надавати інформацію, що цікавила спільників. Також фігуранти змусили одного з потерпілих підписати документи, зокрема щодо скасування відстрочки від мобілізації. Зрештою одного з чоловіків відпустили, а іншому вдалося втекти самостійно. Слідство встановило, що до злочинних дій були причетні 6 осіб, які діяли спільно за попередньо розробленим планом. Частина з них — військовослужбовці ТЦК, інші — військові інших підрозділів. Фігурантам висунуто підозру у катуванні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Системна проблема наркозалежності серед військовослужбовців

Оприлюднено автором

У військових частинах існує значна кількість військовослужбовців, які страждають від наркотичної залежності. Про це повідомила омбудсменка з прав військовослужбовців Ольга Рєшетілова. Спочатку такі випадки були виявлені в одній військовій частині, але згодом стало зрозуміло, що подібні ситуації трапляються досить часто. Омбудсменка зазначає, що особливою проблемою є відсутність можливості надання замісної терапії в армії для тих, хто проходив її раніше під час лікування від наркоманії. Це призводить до виникнення абстинентного синдрому з «ломкою», судорогами та іншими ускладненнями, які можуть мати смертельні наслідки.

У суді в Чернігові вирішили, що гонорар для матері загиблого воїна має бути лише 3 тисячі гривень

Оприлюднено автором

У справі матері загиблого військовослужбовця Андрія Кудабекова — Ольги Кудабекової Чернігівський апеляційний суд ухвалив рішення, відповідно до якого вона отримає 3 тисячі гривень замість понад 204 тисяч. Про це повідомила адвокатка сім’ї Кудабекових — Людмила Пирог. Родина військового, зіткнувшись з кредитними зобов’язаннями загиблого, звернулася до адвоката Дениса Лук’янця для оформлення спадщини. Спочатку вони не отримували чіткої інформації щодо розміру гонорару, але згодом адвокат виставив рахунок. Відмовившись від оплати, родину подали до суду. У першій інстанції суд зобов’язав Ольгу Кудабекову сплатити адвокату 3 тисячі гривень. Апеляційний суд залишив попереднє рішення без змін, вважаючи, що немає достатньо доказів завершення переговорів та списання боргу. Суд також відзначив, що адвокат надіслав дві адвокатські запити. Ольга Кудабекова розповіла, що не знала, яку суму доведеться сплачувати, якщо б адвокат одразу озвучив її. Її чоловік, Зейнулла Кудабеков, висловив незадоволення ставленням адвоката, вважаючи, що той морально тиснув на родину. Під час засідання в апеляційному суді 18 лютого були присутні побратими загиблого воїна, які підтримали родину. За словами Олександра Переверзєва з адвокатського об’єднання “Рябінін, Переверзєв і партнери”, ризик для адвоката при гонорарі успіху — це клієнти, які можуть оскаржити результати. Адвокат Денис Лук’янець планує оскаржувати рішення апеляційного суду у Верховном суді.

Військовий спробував підкупити чиновника, щоб уникнути служби

Оприлюднено автором

На Кіровоградщині судили військовослужбовця, який намагався підкупити посадовця, щоб уникнути проходження служби. Чоловік пропонував заступнику командира батальйону 4 тисячі доларів. Компаніївський районний суд Кіровоградської області призначив військовослужбовцю три роки ув’язнення. Про це повідомили у пресслужбі Державного бюро розслідувань.

З матеріалів справи відомо, що засуджений проходив підготовку у навчальному взводі та вирішив самовільно залишити військову частину. Після невдалої спроби втечі через охорону він запропонував заступнику командира батальйону 4 тисячі доларів. За ці кошти посадовець мав допомогти йому виїхати за межі частини. Однак, отримавши пропозицію, заступник командира повідомив правоохоронців. Військовослужбовця затримали під час передачі першої частини обумовленої суми.

Суд визнав його винним у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а також у закінченому замаху на ухилення від несення військової служби шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України).

Відстрочки від мобілізації: Ступінь споріднення – ключовий фактор

Оприлюднено автором

У багатьох випадках військовозобов’язані громадяни України можуть отримати відстрочку від мобілізації за наявності визначених законом підстав, зокрема – необхідності постійного догляду за близьким родичем, який потребує постійної допомоги. Однак, існують суттєві нюанси, які впливають на можливість отримання такої відстрочки.

Після початку повномасштабної війни в Україні діє воєнний стан і триває загальна мобілізація. Закон передбачає низку підстав, за яких громадяни можуть отримати відстрочку від призову на військову службу. Серед них – необхідність постійного догляду за близькими родичами.

Адвокати зазначають, що одним з найчастіших випадків, коли відстрочка не можлива, є догляд за вітчимом. Про це повідомив портал “Юристи.UA”.

Один з адвокатів, Євген Олександрович, пояснив, що у ситуації з вітчимом оформити відстрочку неможливо. За його словами, відсутні законні підстави для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Інший адвокат, Юрій Айвазян, уточнив, що проблема полягає у ступені споріднення. Вітчим або мачуха не належать до родичів першого ступеня, тому догляд за ними не дає права на відстрочку від мобілізації.

Однак єдиний варіант, за якого це може змінитися, полягає в тому, якщо вітчима визнають недієздатним у судовому порядку та призначать людину, яка здійснює догляд, його офіційним опікуном. Отримання підстави для відстрочки можливо лише у випадку, якщо у вітчима є стійкі психічні захворювання, що підтверджуються медичними документами і відповідним рішенням суду. Лише після оформлення опіки це може стати законною підставою для отримання відстрочки від мобілізації.

В Борисполі військовослужбовця засудили до 9 років за вбивство та зберігання наркотиків

Оприлюднено автором

Бориспільський міськрайонний суд завершив розгляд кримінального провадження щодо військовослужбовця, обвинуваченого в умисному вбивстві та незаконному придбанні й зберіганні наркотичних засобів без мети збуту. Про це повідомили у суді, повідомляє “Судово-юридична газета”.

Обставини справи
Як встановлено вироком, 25 липня 2025 року обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в приміщенні кафе, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із раніше знайомим чоловіком дістав табельну вогнепальну зброю — пістолет марки «ПМ», який мав при собі, та здійснив один постріл у ліву частину голови потерпілого. Від отриманого поранення останній упав на підлогу без ознак життя.
Наступного дня, 26 липня 2025 року, під час проведення обшуку в обвинуваченого було виявлено та вилучено наркотичний засіб — канабіс масою 65,51 г, який він незаконно придбав і зберігав для власного вживання без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та підтвердив обставини справи. Позовні вимоги потерпілих він визнав частково: не заперечував проти відшкодування матеріальної шкоди, однак вважав заявлений розмір моральної шкоди у сумі 15 000 000 грн завищеним.
Потерпілі повідомили суд, що матеріальні збитки їм відшкодовані у повному обсязі, у зв’язку з чим вони відмовилися від відповідних вимог до обвинуваченого.
Яке покарання призначив суд
Призначаючи покарання, суд урахував дані про особу обвинуваченого. Зокрема, встановлено, що він позитивно характеризується за місцем проживання та під час проходження військової служби, виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканності України.
За особисту мужність, професіоналізм і організаторські здібності був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест Пошани», а також неодноразово відзначався грамотами за сумлінне виконання службових обов’язків. Під час виконання бойових завдань зазнав вибухової травми.
Вироком суду його визнано винуватим та призначено остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі. Крім того, з нього стягнуто 500 000 грн моральної шкоди на користь потерпілого та 200 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої.
Вирок наразі не набрав законної сили та може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення (справа № 359/12470/25).

Апеляційний суд відмовив у визнанні факту спільного проживання військовослужбовця з безвісною зниклою дружиною

Оприлюднено автором

Рівненський апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні заяви жінки, яка просила визнати факт проживання з безвісною зниклим військовослужбовцем однією сім’єю.

Справа № 565/838/25 розглянута на основі апеляційної скарги жінки, яка стверджувала про 15 років спільного проживання з військовослужбовцем, який вважається безвісно зниклим у зоні бойових дій.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що апелянтка не представила жодних доказів, які б підтверджували факт спільного господарства, спільний бюджет та взаємні права і обов’язки, притаманні подружжю.

До участі у справі залучено Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

Апеляційний суд, враховуючи практику Верховного Суду, відмовився задовольняти заяву апелянтки, оскільки не було надано належних доказів факту спільного проживання. У справі було враховано, що для встановлення факту проживання однією сім’єю необхідно довести наявність спільного проживання, спільний побут, взаємні права та обов’язки, як це передбачено статтями 3, 74 Сімейного кодексу України.

Доказовою базою справи були фотографії спільного відпочинку, довідки про роботу, виписка з рахунку перерахувань, сповіщення про зникнення військовослужбовця, інформація щодо розірваних шлюбів, листування з Департаментом моніторингу додержання прав у секторі оборони. Проте, ці докази не підтвердили наявність відносин, притаманних подружжю, оскільки чоловік заперечував проти задоволення заяви.

У Запоріжжі СБУ викрила спробу вбивства військовослужбовця ЗСУ

Оприлюднено автором

У Запоріжжі спів співробітники Служби безпеки України (СБУ) затримали чоловіка, який намагався нанести серйозні поранення українському військовослужбовцю ЗСУ під час “фейкового” побачення.

За повідомленням СБУ, чоловік відгукнувся на оголошення про знайомства в інтернеті та прибув до промислової зони, де його чекала “дівчина”. Однак, замість романтичної зустрічі, на нього напав невідомий у балаклаві, завдавши шістьох ножових поранень.

Військовослужбовець був негайно доправлений до реанімації, де отримує необхідну медичну допомогу. Зловмисник вже затримано правоохоронними органами.

Розслідування виявило, що діяння чоловіка було скоординовано російськими спецслужбами, а зловмисник раніше причетний до подій, пов’язаних з підпалами військових транспортних засобів.