Нафтопровід ‘Дружба’ перебуває в технічно справному стані. Його блокування з боку України зумовлено виключно політичними мотивами. Заявив про це прем’єр-міністр Угорщини Орбан.На його думку, за допомогою блокування трубопроводу Київ прагне спричинити енергетичну кризу в Угорщині напередодні виборів, щоб надати підтримку опозиційним силам.
Архіви позначок: Vodafone Украина
Європа закликає до посилення тиску на Росію у контексті переговорів
Європейський Союз продовжує наполягати на необхідності посилення тиску на Росію в рамках тривалих переговорів. За словами високопосадовця, ЄС наближається до остаточного рішення щодо кредиту на 90 мільярдів євро. Очікується, що перші кошти будуть виділені вже у квітні. Також інтенсивно йде підготовка до забезпечення майбутніх гарантій безпеки. Підкреслюється, що досягнення стабільного миру потребує певних умовних поступків з боку Росії, що веде одночасно гібридну війну проти Європи.
Збільшено обсяги санкцій проти Росії та Ірану: Акценти на виробництво озброєння
Україна ввела санкції проти громадян Росії та Ірану, а також 44 російських компаній, які підтримують військово-промисловий комплекс країни-агресора.Про це стало відомо з відповідного указу президента України Володимира Зеленського.До списку санкцій увійшли 46 громадян Росії, двоє громадян Ірану та 44 російські компанії. Серед них ті, що забезпечують постачання, розробку, виробництво та ремонт техніки, засобів радіоелектронної боротьби та комплектуючих для потреб російського ВПК.Їхня продукція застосовується у виробництві балістичних і крилатих ракет, ударних і розвідувальних безпілотників, стрілецької зброї та боєприпасів.Двоє громадян Ірану причетні до постачання авіаційних комплектуючих і деталей в обхід санкційних обмежень.Ці дії здійснювалися в інтересах Іранської авіабудівної промислової корпорації, яка є партнером Росії у розробці та виробництві дронів “Шахед” і вже перебуває під санкціями України, США, Швейцарії та Нової Зеландії.
Єврокомісія наголошує на необхідності підтримки України кредитом у 90 мільярдів євро
Європейська комісія очікує, що Угорщина та інші держави-члени Євросоюзу підтвердять політичну домовленість, досягнуту 19 грудня 2025 року, щодо надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на період з 2026 по 27 роки. Про це повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
Уйварі підкреслив, що Єврокомісія сподівається на виконання обіцянки, яку дав Орбан під час засідання Європейської ради 19 грудня, та підтримку надання Україні зазначеної суми.
«Під час засідання Європейської ради у грудні було досягнуто одностайної політичної домовленості щодо надання 90 мільярдів євро для забезпечення бюджетних та військових потреб України протягом наступних двох років», – додав речник.
Він згадав, що 14 січня Європейська комісія представила пакет законодавчих пропозицій на основі цієї домовленості.
«Ми очікуємо, що всі держави-члени дотримаються цієї політичної домовленості з метою остаточного затвердження кредиту», – наголосив речник Єврокомісії.
Найбільша антинаркотична операція: ліквідовано мережу з обігом у сотні мільйонів гривень
Найбільша антинаркотична операція за роки війни: Україна та Польща ліквідували мережу з обігом у сотні мільйонів гривень. Понад 500 обшуків у 21 регіоні, десятки підпільних лабораторій та складів, майже сотня затриманих. Національна поліція України заявила про проведення найбільшої за останні роки антинаркотичної операції, у результаті якої було ліквідовано транснаціональну мережу з виробництва та збуту синтетичних наркотиків, що діяла на території України та Польщі. За даними слідства, йдеться про розгалужену кримінальну інфраструктуру з чітко вибудованою вертикаллю управління та розподілом ролей. Правоохоронці провели понад 500 одночасних обшуків, зокрема в Закарпатській області. Ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади. Розкрито чотири організовані групи та одну злочинну організацію. Затримано 97 осіб, 123 фігурантам повідомлено про підозру. Слідчі стверджують, що мережа забезпечувала повний цикл виробництва — від контрабандних поставок прекурсорів із країн ЄС до виготовлення альфа-PVP, амфетаміну, метамфетаміну та мефедрону. Збут здійснювався через маркетплейси, месенджери та систему «закладок», що дозволяло мінімізувати особисті контакти між учасниками та покупцями. Дві транснаціональні угруповання координували виготовлення та реалізацію психотропних речовин на території Республіки Польща, а також налагодили наркотрафік до України та Молдови. Окрема міжнародна структура відповідала за поставки прекурсорів до підпільних лабораторій в обох країнах. За оцінкою правоохоронців, щомісячна виробнича потужність цієї мережі перевищувала 700 кілограмів наркотичної продукції. Потенційний прибуток міг сягати понад 400 мільйонів гривень на місяць — сума, порівнянна з бюджетами невеликих українських міст. Під час операції вилучено 220 кг альфа-PVP, 156 кг амфетаміну, 17,6 кг мефедрону, 7 кг метамфетаміну, 47 кг канабісу, 7 тисяч таблеток MDMA, а також десятки кілограмів і сотні літрів хімічних сполук, включаючи фенілнітропропен. Крім того, правоохоронці конфіскували понад 20 тонн прекурсорів, з яких, за їхньою оцінкою, можна було виготовити понад 4 тонни готової продукції. За підрахунками слідства, загальний обсяг вилучених наркотиків перевищує 27 мільйонів доз. Їхня вартість на «чорному» ринку оцінюється приблизно в 400 мільйонів гривень. Операція стала однією з наймасштабніших у сфері боротьби з організованою наркозлочинністю за останні роки та продемонструвала зростаючу координацію між українськими та польськими правоохоронними структурами на тлі війни, що триває, та посилення транскордонної злочинності.
Південна Корея оцінює перспективи допомоги Україні через програму озброєнь
Південна Корея переглядає можливості підтримки України у зв’язку з тривалою військовою ситуацією. Розглядається участь у міжнародній ініціативі, що передбачає постачання обладнання та іншої допомоги. Про це повідомляє Yonhap.
Міністерство закордонних справ Південної Кореї підтвердило, що аналізуються різні форми підтримки України у війні проти Росії.
За даними видання, серед можливих варіантів обговорюється приєднання до програми, яка передбачає закупівлю американського озброєння для України. Представник зовнішньополітичного відомства додав, що уряд продовжує консультації з НАТО щодо різних можливостей підтримки.
Дипломатичне джерело повідомило, що розглядається участь у програмі закупівель озброєння, відомій як “Список пріоритетних потреб України” (PURL). Підкреслюється, що навіть у разі приєднання внесок Сеула може обмежуватися поставками нелетального обладнання.
До ініціативи вже долучилися країни, що не входять до НАТО, зокрема Австралія та Нова Зеландія. Про намір брати участь також має оголосити Японія.
Очікується, що техніка, що закуповуватиметься за підтримки Токіо, включатиме переважно нелетальні засоби, як-от транспорт і радіолокаційні системи.
З початку повномасштабної війни 2022 року Південна Корея надає Україні гуманітарну та іншу нелетальну допомогу. Наразі влада країни розглядає можливість розширення цієї участі в міжнародних ініціативах підтримки Києва.
Європейський Союз як частина мирного плану: Обговорення територіальних угод
У європейських політичних колах обговорюють можливі параметри майбутньої мирної угоди навколо України. Серед варіантів – прискорення процесу вступу країни до Євросоюзу та надання додаткових гарантій безпеки. Про це повідомляє Die Welt.
У дипломатичних колах обговорюється сценарій, за якого Україна може піти на територіальні поступки в рамках потенційного мирного врегулювання. Натомість країна може отримати перспективу прискореного вступу до Європейського Союзу в найближчі роки.
За оцінками європейських чиновників, Сполучені Штати, які виступають посередником у переговорах, просувають модель, згідно з якою Київ отримує гарантії безпеки і політичну підтримку, тоді як Росія може зберегти контроль над значною частиною Донбасу.
Дипломати в Брюсселі зазначають, що українському керівництву знадобиться серйозний аргумент, щоб переконати суспільство прийняти можливі поступки. Одним із таких факторів може стати прискорений процес вступу до ЄС.
У обговореннях фігурує орієнтир 2027 року як потенційна дата членства. Однак багато джерел вважає цей термін малоймовірним і називають більш реалістичним період між 2028 і 2030 роками.
Водночас у європейських структурах визнають, що прискорити процес буде непросто. Чинні процедури розширення вимагають виконання великої кількості умов. Йдеться про реформи, боротьбу з корупцією та зміцнення принципів верховенства права.
У дипломатичних колах наголошують, що будь-яке політичне рішення має враховувати наявні правила вступу, а також готовність країн ЄС підтримати такий крок. Тому остаточні параметри можливої угоди залишаються предметом переговорів.
Чехія приєдналася до бойкоту Ігор у Мілані через участь Росії та Білорусі
Чеська паралімпійська збірна відмовилася брати участь у церемонії відкриття Ігор-2026 у Мілані. Це рішення ініційовано Україною та пов’язане з допуском представників Росії та Білорусі з національною символікою. Збірна не буде представлена спортсменами, а також відмовиться від запису відео присяги атлетів. У заяві на офіційному сайті Чеського паралімпійського комітету зазначено, що участь країни-агресорки під своїм прапором і з гімном, коли війна в Україні триває, є абсолютно аморальним рішенням. Представники комітету висловили тверду та незмінну позицію щодо відсутності російських та білоруських спортсменів на Іграх. Вони завжди виступали проти їхнього повернення в будь-якому форматі. Міжнародний паралімпійський комітет допустив до Паралімпіади шістьох спортсменів із Росії та чотирьох – із Білорусі. Представники РФ отримали два місця в параальпійських лижах, два в паралижному кросі та два в парасноубордингу.
Переговори у Женеві: Обговорення обміну полоненими та перспективи перемир’я
Президент оголосив про можливий обмін полоненими з Росією після переговорів у Женеві. За словами президента, було досягнуто домовленості про конструктивний підхід, що найближчими днями буде визначено, в якій кількості та коли може відбутися обмін. Також була досягнута домовленість, що в першу чергу американці здійснюватимуть моніторинг у разі досягнення перемир’я. Водночас, з питань територій, прогрес відсутній. У політичній підгрупі знову обговорюються чутливі теми, що стосуються сходу України – питання Донбасу та територій. Наразі конструктивного рішення не знайдено.
Україна планує масштабний експорт озброєння: потенціал у мільярди доларів
У 2026 році Україна може розпочати експорт військових товарів та послуг на суму, що досягає кількох мільярдів доларів. Це стало можливим завдяки першому дозволу на реалізацію оборонної продукції за кордон.
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Давид Алоян, у коментарі агентству Reuters, повідомив про схвалення більшості з 40 заявок від підприємств оборонної галузі на експорт матеріальних ресурсів і послуг.
Експортний потенціал на 2026 рік оцінюється у «декілька мільярдів доларів», враховуючи готову продукцію, запасні частини, компоненти та послуги з технічного обслуговування. Цей показник значно перевищує обсяги експорту до початку війни.
Чиновник підкреслив, що власні оборонні потреби України залишаються пріоритетними. “Оборонні потреби України мають бути на першому місці, адже російські війська продовжують наступ на сході, а авіаудари завдають шкоди містам і селам, розташованим далеко від фронту”, – заявив заступник секретаря РНБО.
Західні союзники та країни Близького Сходу виявляють значний інтерес до українських військових розробок. Особлива увага приділяється сфері безпілотників, важкій техніці та програмі FrankenSAM, яка поєднує радянські зенітно-ракетні комплекси із західними ракетами.
Україна планує розвивати спільні підприємства та інші форми співпраці з іноземними партнерами для залучення фінансових ресурсів, створення нових ланцюгів постачання озброєнь на фронт і доступу до передових технологій. Уряд також розглядає можливість запровадження спеціального експортного мита для оборонних компаній. Отримані кошти будуть спрямовані на фінансування внутрішніх військових потреб України.