Суд оштрафував водія за спробу вивезти старовинні монети до Румунії

Чернівецький районний суд визнав винним громадянина України, який намагався без декларування вивезти до Румунії старовинні монети через «зелений коридор». Окрім штрафу, суд ухвалив конфіскацію вилучених нумізматичних предметів.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 725/7488/26.

Подія сталася 26 червня 2026 року на пункті пропуску «Дяківці — Раковець». Чоловік керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter і прямував до Румунії у приватних справах, обравши для митного контролю «зелений коридор».

Під час повного огляду серед особистих речей у картонній коробці митники знайшли чотири монети, вивезення яких обмежується законодавством про культурні цінності. Йдеться про 5 копійок 1881 року Російської імперії, сувенірну копію 1 рубля 1922 року, монету 2 TVA ORE 1945 року Королівства Швеція та 50 REICHPFENNIG 1935 року Німеччини.

Водій не став надавати пояснення, пославшись на статтю 63 Конституції України. До суду він також не з’явився.

Суддя І. А. Скуляк визнав чоловіка винним за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України та призначив йому штраф у розмірі 5 100 гривень.

Також суд постановив конфіскувати всі вилучені монети в дохід держави і стягнути з порушника судовий збір у сумі 665,60 гривні.

Суд залишив у силі податкові нарахування моделі OnlyFans Ганні Ореховій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд не задовольнив позов моделі платформи OnlyFans Ганни Орехової, яка намагалася оскаржити податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафів. Загальна сума нарахувань перевищила 390 тисяч гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 160/11249/26. 29 липня 2026 року суд ухвалив рішення у справі за позовом Ганни Орехової щодо скасування податкових повідомлень-рішень, винесених після перевірки її доходів за 2020–2022 роки.

Перевірку призначили на підставі податкової інформації, яку ДПС України отримала від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах міжнародного обміну відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Йшлося про виплати від британської компанії Fenix International Ltd, яка є власником платформи OnlyFans.

За даними британської сторони, українка за двома акаунтами отримала доходи на електронні гаманці (e-Wallet) у розмірі 10 511 доларів США у 2020 році, 25 343 доларів США у 2021 році та 16 346 доларів США у 2022 році.

Як зазначила податкова служба, громадянка не подала річні декларації про майновий стан і доходи та не сплатила податки в Україні. Після цього Головне управління ДПС у Дніпропетровській області винесло чотири податкові повідомлення-рішення від 17 квітня та 17 травня 2025 року.

Серед нарахувань — 356 907,64 гривні податку на доходи фізичних осіб, із яких 285,5 тисяч гривень становило основне податкове зобов’язання, а 71,3 тисячі гривень — штрафні санкції. Окремо було визначено 29 742,33 гривні військового збору, з яких 23,7 тисячі гривень — основний платіж, а 5,9 тисячі гривень — штраф. Також застосували штраф у 6 500 гривень за ненадання документів на запит і 1 020 гривень за неподання декларацій.

Представник позивачки стверджував, що податкова служба не подала належних первинних доказів створення контенту та отримання коштів. Суддя Р. З. Голобутовський ці доводи не підтримав.

У рішенні суд вказав, що відомості, одержані від іноземних державних органів у межах міжнародних договорів, є офіційною податковою інформацією. Тому вони можуть бути законною підставою і для проведення перевірок, і для донарахування податкових зобов’язань.

Суд також зазначив, що реєстрація автора контенту на платформі OnlyFans передбачає обов’язкову верифікацію, зокрема селфі з паспортом, а також прив’язку персональних і банківських даних. На думку суду, це виключає сумніви щодо особи, яка отримувала ці доходи.

Окремо наголошено, що якщо платник податків заперечує факт отримання доходів, саме він має надати докази на підтвердження своєї позиції, зокрема виписки з електронних гаманців або банківських рахунків. У матеріалах справи зазначено, що позивачка не надала таких документів ані податковому органу, ані суду.

Крім цього, суд дійшов висновку, що поріг у 250 тисяч доларів США, передбачений підпунктом 53-1.4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, стосується лише автоматичного обміну інформацією про залишки на банківських рахунках у межах CRS. На прямі міжнародні запити щодо конкретних джерел доходів ця норма не поширюється.

У підсумку Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову та визнав правомірними всі податкові повідомлення-рішення і штрафні санкції, винесені ДПС.

На Волині директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» оштрафували на понад 1,2 млн грн за підроблені сертифікати

Любомльський районний суд Волинської області визнав директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» Леоніда Бутиріна винним у використанні підроблених документів під час митного оформлення транспортних засобів. За рішенням суду йому призначили штраф у сумі несплачених митних платежів — понад 1,2 млн грн.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №163/766/26.

За даними митних органів, керівник підприємства організував ввезення транспортних засобів із Литви від компанії «UAB “Rimartas”». Під час митного оформлення подали 18 сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, які нібито видала митниця у Вроцлаві (Польща). Це дало змогу застосувати преференційний режим із кодом 410.

Під час перевірки з’ясувалося, що цих сертифікатів не було в офіційному реєстрі EKS, а відбитки печаток і підписи посадових осіб не збігалися зі зразками польської митниці.

Також зазначається, що використання цих документів спричинило несплату до державного бюджету 1 253 827 гривень 59 копійок податків і митних платежів.

У суді інтереси Леоніда Бутиріна представляла адвокат Яна Кінах. Вона наполягала, що її підзахисний діяв добросовісно, покладався на документи від європейського контрагента і не знав про їхню ймовірну підробку. Захист просив закрити провадження через відсутність складу правопорушення, зокрема вказуючи на нібито недостатність доказів щодо відсутності підстав для застосування преференцій.

Суддя Гайдук А.Л. відхилила ці аргументи. У постанові вказано, що використання підроблених сертифікатів не давало економічної вигоди литовському продавцю, зате було очевидно вигідним українському імпортеру. Крім того, суд звернув увагу, що директор компанії не вжив жодних дій для з’ясування обставин після того, як виникли сумніви щодо автентичності документів. На думку суду, це свідчить про умисний характер його дій.

У результаті Леоніда Бутиріна визнали винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України та призначили штраф у розмірі 100% несплаченої суми митних платежів — 1 253 827 гривень 59 копійок.

Суд конфіскував сортувальну машину, яку намагалися ввезти як гуманітарну допомогу

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області визнав директора благодійної організації «Благодійний фонд “Майорова”» винним у порушенні митних правил через спробу ввезення промислового обладнання під виглядом гуманітарної допомоги. За рішенням суду йому призначили штраф, а обладнання конфіскували.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №308/9237/26.

Як випливає з матеріалів справи, восени 2025 року через митний пост «Тиса» намагалися ввезти промислову сортувальну машину Best Helius P1200 2013 року випуску вагою 2,9 тонни. Для проходження митного оформлення водій подав декларацію про гуманітарну допомогу, яку заповнив керівник фонду Максим Майоров. У документах донором була вказана турецька компанія, а отримувачем — БО «Благодійний фонд “Майорова”» із Чернівців.

Статус гуманітарної допомоги давав змогу повністю не сплачувати ввізне мито та ПДВ на загальну суму 193 801,14 грн. Водночас у матеріалах справи зазначено, що це була вже друга спроба ввезти це обладнання. Перед тим Чернівецька митниця на пості «Вадул-Сірет» відмовила у пропуску вантажу через порушення правил обліку гуманітарної допомоги, після чого автомобіль повернули до Румунії.

Під час перевірки українські митники отримали відповідь від румунських колег, у якій зазначалося, що сортувальну машину придбали у турецької компанії MEHMET MUSTAFA BARANOGLU за 18 тисяч доларів США. У комерційному інвойсі покупцем були вказані Максим Майоров та його благодійний фонд, а в європейських транзитних документах вантаж оформлювали як звичайну комерційну поставку без статусу гуманітарної допомоги.

Суд встановив, що керівник фонду подав митним органам декларацію з неправдивими відомостями, щоб уникнути сплати митних платежів. Його визнали винним у порушенні, передбаченому ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За рішенням суду Максиму Майорову призначили штраф у розмірі 372 694,50 грн. Крім того, в дохід держави конфіскували сортувальну машину Best Helius P1200 вартістю 745,3 тис. грн, а також стягнули 665,60 грн судового збору.

Апеляційна палата ВАКС повернула скарги у справі Всеволода Князєва

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула заявникам скарги на вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Цю інформацію підтвердили адвокати одного з фігурантів справи.

Як повідомляє видання, апеляційні скарги подали не лише Прокопенко, а й судді Верховного Суду Жанна Єленіна та Ірина Григор’єва.

Адвокат В’ячеслав Веремійчук зазначив, що Апеляційна палата повернула скарги всім заявникам.

Інший захисник Прокопенка, Артем Крикун-Труш, сказав, що це рішення було очікуваним. За його словами, подання апеляційних скарг є обов’язковим етапом захисту, потрібним для подальшого звернення до Європейського суду з прав людини.

Суд в Одесі скасував податкові донарахування у справі щодо доходів з OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов громадянки та скасував усі податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області. Суд дійшов висновку, що податкова не надала належних доказів того, що жінка отримувала доходи від діяльності на платформі OnlyFans.

Про це повідомив телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи №420/38931/25.

За даними каналу, ДПС отримала від компетентного органу Великої Британії інформацію про те, що у 2021–2022 роках жінка нібито отримала від компанії Fenix International Ltd, якій належить платформа OnlyFans, 6965 доларів США. Із цієї суми 1950 доларів припадали на 2021 рік, а 5015 доларів — на 2022-й.

Після позапланової перевірки податкова винесла п’ять податкових повідомлень-рішень на загальну суму понад 67 тисяч гривень. Серед них — донарахування 42 585,12 грн податку на доходи фізичних осіб і 10 646,28 грн штрафу, 3548,76 грн військового збору та 887,19 грн штрафу. Також були застосовані штрафи у розмірі 8000 грн, 1020 грн і 680 грн за порушення вимог податкового законодавства.

Позивачка заперечила, що отримувала будь-які доходи від британської компанії, і заявила, що не мала валютних рахунків у доларах США. На підтвердження цього вона надала суду виписку з гривневого рахунку в АТ «ПриватБанк».

Суд встановив, що податковий орган не підтвердив свої висновки належними доказами. У матеріалах справи не було первинних документів, які б засвідчували фактичне отримання коштів, зокрема банківських виписок, договорів, інвойсів чи інших документів про проведення транзакцій.

Окремо суд зазначив, що ДПС не надала доказів того, що саме позивачка була зареєстрована та пройшла верифікацію на платформі OnlyFans.

Крім того, суд звернув увагу на неправильне застосування податковою офіційного курсу гривні до долара США. ДПС використала курс Національного банку України на останній день року, хоча Податковий кодекс України вимагає застосовувати курс на дату фактичного отримання доходу.

Суд також нагадав, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства саме суб’єкт владних повноважень повинен довести правомірність своїх рішень. У цій справі цього зроблено не було.

За результатами розгляду Одеський окружний адміністративний суд скасував усі п’ять податкових повідомлень-рішень і постановив стягнути на користь позивачки 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

У Львові суд призначив штраф за спробу ввезення 60 кілограмів сиру через «зелений коридор»

У Львові суд виніс рішення щодо чоловіка, який намагався ввезти з Польщі в Україну 60 кілограмів сиру, обравши для проходження митного контролю «зелений коридор». Окрім накладеного штрафу, весь товар було конфісковано в дохід держави.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судову справу № 461/3856/26.

Подія сталася 13 травня 2026 року в пункті пропуску «Шегині». Громадянин Коваль Зеновій Романович, повертаючись із приватної поїздки, для проходження митного контролю обрав «зелений коридор», чим підтвердив, що не перевозить товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Під час перевірки автомобіля Opel Vivaro працівники митниці виявили в салоні та багажнику 60 кілограмів сиру торгової марки SWIATOWID (Gouda), розфасованого в упаковки по 1 кілограму та 300 грамів. Через такий обсяг продукцію визнали такою, що перевищує норми ввезення для особистого споживання.

На судовому засіданні чоловік повністю визнав свою провину. 2 липня 2026 року Галицький районний суд Львова оштрафував його на 5 100 гривень, конфіскував усі 60 кілограмів сиру, а також зобов’язав сплатити 665,60 гривні судового збору і 356,85 гривні витрат за зберігання товару на складі митниці.

Судитимуть військовослужбовця за привласнення та продаж техніки інженерно-авіаційної служби

Перед судом постане 28-річний військовослужбовець, якого обвинувачують у систематичному привласненні та продажу державного майна інженерно-авіаційної служби. За кілька років, за даними слідства, його дії завдали мільйонних збитків.

Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Слідство встановило, що з червня 2023 року по вересень 2025 року обвинувачений, користуючись службовим становищем і доступом до майна військової частини, привласнював техніку. Значну нестачу виявили під час інвентаризації.

Серед викраденого були безпілотні літальні апарати, наземні станції управління, фотообладнання, ноутбук і зарядна станція. Частину цієї техніки, за даними слідства, він продавав цивільним особам, підприємцям і волонтерам. Ноутбук, як встановило слідство, він здав у ломбард, а зарядною станцією користувався вдома.

Обвинуваченого затримали. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 5,4 мільйона гривень. Наразі він перебуває під вартою.

ВАКС не затвердив угоду з Олегом Матущаком через неперераховані 12 млн грн на ЗСУ

Вищий антикорупційний суд офіційно не затвердив угоду про визнання винуватості, яку уклали зі суддею Західного апеляційного господарського суду Олегом Матущаком. Причиною стала неможливість виконати фінансові зобов’язання перед ЗСУ.

Слідство встановило, що раніше суддя погодився на угоду та взяв на себе зобов’язання протягом трьох місяців перерахувати 12 млн грн на потреби Збройних Сил України. Однак пізніше підозрюваний заявив, що не може забезпечити цей переказ, оскільки третя особа відмовилася надати кошти. Через це суд відмовив у затвердженні угоди, укладеної за участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і постановив продовжити досудове розслідування у загальному порядку.

НАБУ і САП інкримінують Олегу Матущаку незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України та декларування недостовірної інформації за ч. 1 ст. 366-2 КК України. За даними правоохоронців, у 2020–2023 роках суддя набув елітну нерухомість у Львові — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн, оформивши ці активи на тещу. Крім того, у деклараціях за 2022–2023 роки він не вказав інформацію про користування орендованим житлом. Як зазначають правоохоронці, офіційні доходи та заощадження посадовця не дозволяли здійснити такі придбання.

Справу Іни Кардаш, яку обвинувачують у шпигунстві для КДБ у штабі ГУР, передали до суду

Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо громадянки Білорусі Іни Кардаш. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 липня, якою було визначено підсудність справи.

Спершу обвинувальний акт надійшов до Подільського районного суду Києва, оскільки саме за адресою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ГУР МО, куди Кардаш влаштувалася нібито для збору інформації, що становить державну таємницю, пов’язували розгляд провадження.

У Подільському райсуді Києва пояснили, що сформувати склад суду неможливо. Причиною назвали те, що жоден із суддів кримінальної спеціалізації, а також працівників апарату суду, не має допуску до державної таємниці. Крім того, частина доказів у кримінальному провадженні має гриф секретності «Таємно» і не була розсекречена у встановленому законом порядку.

Після цього апеляційний суд постановив передати обвинувальний акт для розгляду до Шевченківського районного суду Києва.

За версією обвинувачення, громадянка Республіки Білорусь Іна Кардаш перебувала у конфіденційному співробітництві з представниками Комітету державної безпеки Республіки Білорусь та погодилася виконувати завдання цієї іноземної спецслужби зі збору в Україні відомостей, які становлять державну таємницю. У вересні 2025-го вона працевлаштувалась до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міністерства оборони України. За даними слідства, у період з 21.11.2025 по 19.12.2025, перебуваючи на роботі, вона нібито систематично збирала таємну інформацію: фотографувала документи та фіксувала на технічні засоби аудіозапису усні повідомлення працівників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, щоб надалі передати ці відомості представникам Комітету держбезпеки Республіки Білорусь.

Матеріали справи також містять дані, що перед працевлаштуванням до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Кардаш зустрічалася з представником білоруських спецслужб у місті Будапешт, Угорщина.

В Україні Кардаш проживала з 2019 року. Спочатку вона працювала на телеканалі Медведчука «112», а згодом — в інформагентстві «Інтерфакс-Україна». У листопаді 2024-го Кардаш написала у Фейсбуці, що завершила там роботу.

Директор «Інтерфакс-Україна» підтвердив, що Іна Кардаш була штатною працівницею агенції з 2021 по 2024 рік.